Лекція 7. Методика проведення психолого-педагогічного дослідження

Питання лекції:

7.1. Задум, структура й логіка проведення психолого-педагогічного дослідження.

7.2. Обробка й інтерпретація отриманих результатів дослідження.

7.3. Оформлення результатів наукової праці.

7.1. Задум, структура та логіка проведення психолого-педагогічного дослідження

Задум дослідження - це основна ідея, що пов'язує всі структурні елементи методики, визначає організацію й порядок проведення дослідження, його етапи. У задумі дослідження вибудовуються в логічний порядок мета, завдання, гіпотеза дослідження. Задум дослідження визначає структуру, логіку й основні його етапи.

Основну роботу з розробки задуму й логіки педагогічного дослідження необхідно проробити на початку роботи, опираючись на принцип моделювання кінцевого результату й можливі уявлення про ті етапи наукового пошуку, які забезпечуватимуть його досягнення.

Звичайно процес психолого-педагогічного дослідження в узагальненому вигляді складається з наступних етапів:

1. Вибір, формулювання й обґрунтування теми дослідження.

2. Розробка й складання робочого плану дослідження, вибір методів і розробка методики його проведення.

3. Поглиблене вивчання наукової й науково-методичної літератури, дисертаційних, науково-дослідних і курсових робіт, що стосується досліджуваної проблеми.

4. Аналіз психолого-педагогічної практики, досвіду минулого й сьогодення як позитивного, так і негативного.

5. Збір, обробка й систематизація власних дослідницьких матеріалів.

6. Дослідно-експериментальна перевірка результатів дослідження.

7. Формулювання основних висновків за результатами дослідження.

8. Складання плану-проспекту наукової праці, визначення його структури.

9. Літературно-технічне оформлення наукової праці (мова, стиль, редактура, дотримання вимог ДЕРЖСТАНДАРТУ).

Часто в практиці дослідницької роботи виокремлюють лише кілька основних етапів. Зазвичай перший етап містить у собі вибір проблеми й теми, визначення об'єкту й предмету, мети і завдань, розробку гіпотези дослідження.

Другий етап роботи містить вибір методів і розробку методики дослідження, перевірку гіпотези, формулювання попередніх висновків, їхнє апробування й уточнення, обґрунтування заключних висновків і практичних рекомендацій.

Логіка третього етапу будується на основі впровадження отриманих результатів у практику й літературне оформлення роботи.

Разом із ці, варто вказати, що логіка кожного дослідження специфічна. Дослідник виходить із характеру проблеми, мети і завдань роботи, конкретного матеріалу дослідження, рівня оснащеності дослідження й своїх можливостей.

Що ж характерно для кожного етапу роботи?

Перший етап починається звичайно з вибору галузі, сфери дослідження. Цей вибір обумовлений як об'єктивними факторами (актуальність, новизна, перспективність і т.д.), так і суб'єктивними (досвід, наукові й професійні інтереси, здатності, склад розуму дослідника й ін.).

Для проведення дослідження важливо чітко визначитися в якій галузі психології або педагогіки буде вестися дослідницька робота: навчання, виховання, педагогічна культура викладача, формування якостей особистості й т.д.

З метою уточнення методики дослідження, конкретизації його мети і завдань іноді виокремлюється ще один етап – пробне (пілотажне) дослідження – який йде другим і випереджає етап розробки методики дослідження.

У процесі вивчення того, що вже досліджено в обраній предметній області, не можна обмежуватися простим перерахуванням прізвищ авторів й основних напрямків їхніх досліджень, необхідно провести якісний аналіз, дати власну оцінку їх науковим психолого-педагогічним концепціям. Для цього важливо уважно проробити всі наявні в дослідника наукові, науково-популярні й науково-методичні джерела. Виконуючи цю роботу, особливу увагу доцільно звернути на основні поняття, які будуть використатися в дослідженні. Вони повинні бути чіткими, однозначними й зрозумілими, не допускати подвійного тлумачення.

Обравши напрямок наукової праці, дослідник визначає проблему й тему дослідження. По суті, сама тема повинна містити проблему, отже, для свідомого визначення й тим більше уточнення теми необхідне виявлення дослідницької проблеми.

Проблема дослідження розуміється як категорія, що означає щось ще невідоме науці, що має бути відкрити, довести. Іноді під проблемою розуміють також нове рішення актуального наукового психологічного або педагогічного завдання.

Проблема в її характерних рисах відбивається в темі дослідження. Її актуальність визначається пріоритетністю (злободенністю), науковою значимістю, перспективністю й нерозробленістю. Тема визначає особу дослідника, його престиж, але головне - його соціальну, практичну цінність на тривалий період часу, а іноді й на все життя.

Досвід показує, що, наприклад, процес остаточного формулювання теми наукової праці доцільний після того, як зібрана вже основна частина дослідницького матеріалу. Нерідко робоча назва теми в наслідку істотно уточнюється залежно від виявленої суті наукової проблеми. Цим порозумівається той факт, що у вузах, де організована підготовка науково-педагогічних кадрів, на вибір й обґрунтування тим аспірантам і здобувачам приділяється не менш напівроку попередньої роботи.

Подальший процес дослідження припускає визначення його об'єкта й предмета.

У психолого-педагогічних дослідженнях об'єкт – ця та сукупність зв'язків і відносин, властивостей, що існує об'єктивно в теорії й практиці й служить джерелом необхідної для дослідження інформації. Предмет дослідження більше конкретний. Він включає тільки ті зв'язки й відносини, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, установлюють границі наукового пошуку, є для цього дослідження найбільш істотними. У кожному об'єкті можна виділити кілька предметів дослідження.

Виходячи з назви наукової праці, його об'єкта й предмета визначається мета й завдання дослідження. Мета формулюється коротко й гранично точно, виражаючи те основне, що має намір зробити дослідник. Вона може бути сформульована, наприклад, як: обґрунтування нових концептуальних підходів у навчанні й вихованні школярів; розробка більше зроблених методик і технологій утворення, шляхів, засобів і психолого-педагогічних умов удосконалювання керування освітнім процесом; обґрунтування нових теоретичних і прикладних положень, що стимулюють розвиток нових форм і методів навчання й виховання й т.п.

Мета конкретизується й розвивається в завданнях дослідження, які виступають як сходи, пройшовши по яких можна досягти намічену мету. З'ясування конкретних завдань здійснюється у творчому пошуку рішення приватних питань дослідження, без чого неможливо реалізувати задум, вирішити головну проблему. Із цією метою вивчається спеціальна література, аналізуються наявні точки зору, позиції; виділяються ті питання, які можна вирішити за допомогою вже наявних наукових даних, і ті, рішення яких представляє прорив у невідомість, новий крок у розвитку науки й, отже, вимагає принципово нових підходів і знань, що передбачають основні результати дослідження. Інакше кажучи, складається, формується гіпотеза дослідження, що є не чим іншим як науково-заможним припущенням, передбаченням його ходу й результату.

Формування гіпотези - складний і мало досліджений процес. Тут багато залежить від здатностей дослідника, таких його особистісних якостей, як творче мислення, проблемне бачення, інтуїція, конструктивні й проектувальні вміння й ін. Всі ці якості дають можливість виявити необхідні факти, забезпечити повноту їхнього вивчення й, на цій основі, виявити невідповідність (протиріччя) накопиченого фактичного матеріалу існуючої в науці поясненням.

Другий етап – вироблення методики дослідження носить яскраво виражений індивідуалізований характер, у зв'язку із чим, не терпить жорстко регламентованих правил і приписань. І все-таки є ряд принципових питань, які необхідно враховувати.

Розробка методики обов'язкова, тому що вона дає відповідь, яким образом потрібно реалізувати можливості різних методів для досягнення поставленої наукової мети. Виходячи із цього, у дослідженні мало вибрати сукупність методів, необхідно їх сконструювати й привести в систему.

Таким чином, методику дослідження необхідно розглядати як сукупність прийомів і способів дослідження, що визначають порядок їхнього застосування й інтерпретацію, отриманих з їхньою допомогою результатів. Вона залежить від характеру об'єкта вивчення, методології, мети дослідження, розроблених методів, загального рівня методів і загальної кваліфікації дослідника.

Методика кожного психолого-педагогічного дослідження завжди конкретна й унікальна. Ні методики взагалі, є конкретна методика дослідження. І чим більше оригінальний дослідник, тим більше оригінальні методики він створює, тим більше він витончений в інтерпретації його результатів. Кожна людина вносить у методику щось нове, що йде від його розуміння проблеми, його дослідницьких здатностей.

Формальний підхід до визначення методики - переписування тих самих методів з однієї наукової праці в іншій - мало що дає, тому що останні не знаходять повної реалізації в ході дослідження й змістовного відбиття в тексті наукової праці.

Обґрунтувати методику дослідження неможливо, по-перше, без з'ясування, у яких зовнішніх явищах проявляється досліджуване, які показники, критерії його розвитку; по-друге, без співвіднесення методів дослідження з різноманітними, проявами досліджуваного явища. Тільки при дотриманні цих умов можна сподіватися на достовірні, наукові висновки.

Методика психолого-педагогічного дослідження, незважаючи на свою індивідуальність при рішенні конкретного завдання має певну структуру. Її основними елементами є:

· · теоретико-методологічна частина, концепція, на основі якої будується вся методика;

· · досліджувані явища, процеси, ознаки, параметри;

· · субординационные зв'язку й залежності між ними;

· · сукупність застосовуваних методів, їхня координація;

· · порядок, застосування методів і методичних прийомів;

· · послідовність і техніка обробки й узагальнення результатів дослідження.

Уміле визначення змісту кожного структурного елемента методики, їхнього співвідношення становить мистецтво дослідження. Добре продумана методика організує дослідження, визначає його основні етапи, базу, забезпечує одержання необхідного фактичного матеріалу, на основі аналізу якого й робляться наукові висновки.

Література:

1.Коханко О.М. Основи психолого-педагогічних досліджень. Хм.-2001р.

2. Цехмістер А.І. Основи психолого-педагогічних досліджень. К.-2000р.

3. В.В. Краевский. Методология педагогического исследования. – Самара: С