ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Передумови і умови становлення ринкової економіки в країнах Західної Європи. Становлення та розвиток мануфактурного виробництва.



Перші помітні ознаки ринкових відносин у Західній Європі з'явилися вже в Х-ХІV століттях. Слід зазначити, що ступінь розвитку ринкової економіки був неоднаковий для різних країн. На першому етапі економічно більш розвинутими були міста-республіки Північної Італії. Але в XVI столітті вони утратили своє лідируюче положення і вступили в смугу занепаду. Одночасно стала відставати економіка Німеччини і Іспанії, а на перше місце вийшли Голландія, Англія, Франція, де почали відбуватися великі зміни, обумовлені досягненнями технічного прогресу.

Саме в цей період повсюдно стала використовуватися енергія вітру і води, був удосконалений вітряний двигун, що застосовувався на млинах, з'явилася нова конструкція водяного двигуна, що приводився в рух силою падаючої води. Особливо ефективним було застосування водяного колеса в металургії, тому що це сприяло безупинній дії міхів для подачі повітря в плавильну піч, що значно підвищувало температуру при виплавці чавуна. А оскільки чавун був потрібний у великих кількостях (для виробництва гармат, ядер, будівництва кораблів), то ці технічні нововведення дозволили збільшити масштаби металургійного виробництва.

До XV століття в багатьох країнах Європи з'явилися доменні печі, у яких метал виплавлявся при дуже високій температурі з тугоплавких залізних руд. У цей же час були знайдені способи виробництва стали з чавуна, різних сплавів кольорових металів, в основному збережені дотепер. Технічний прогрес у металургії помітно вплинув і на процес металообробки. Були удосконалені молоти, що приводяться в рух силою падаючої води, маса яких досягала 1 т і більше.

Почали впроваджуватися технічні новинки і у видобувній промисловості: водовідливні насоси, вентилятори, різні підйомники, що сприяли розробці родовищ із глибоким заляганням. Замість рудокопних ям з'явилися горизонтальні вироблення-штольні, а подекуди і вертикальні шахти із системою штреків.

Серед видатних досягнень того часу можна відзначити зародження і бурхливий розвиток хімічного виробництва. На основі численних складних експериментів по взаємодії різних хімічних речовин були розроблені рецепти по виробництву кислот, лугів, мила, аміаку, селітри, скипидару, оліфи, олійних фарб, відбулося становлення підприємств з виробництва скла. Великий розвиток одержало промислове виробництво цементу.

До числа значних подій того часу можна віднести створення лінз для окулярів, а також випуск щодо невеликих годинників з механічною пружиною, що на відміну від водяних, сонячних і піскових минулого стали портативними (кишеньковими) і досить точними. У середині XV століття був винайдений новий спосіб друкарства за допомогою рухливого металевого шрифту, налагоджене виробництво папера з бавовни і ганчір'я. У багатьох країнах стали видаватися величезні енциклопедії по різних галузях знань, відбувалася систематизація природних і гуманітарних наук, йшло остаточне формування європейських літературних мов.

Корінні зміни в кораблебудуванні дали можливість споряджати великі каравани судів у заокеанські плавання. На початку XVI століття відбулася дійсна революція у військовій справі, зв'язана із широким застосуванням пороху у вогнепальній зброї.

Але особливе значення в цей період мало розвитоксукнарства.Саме в цій галузі в ХІV-ХV століттях замість примітивних вертикальних ткацьких верстатів стали застосовуватися більш продуктивні горизонтальні. На додаток до цього з'явилася самопрядка з колесом, що здійснювало відразу дві операції — прядіння і намотування готової нитки, що помітно прискорювало і полегшувало обробку пряжі. Були створені сукновальні млини, де сукно виготовлялося за допомогою спеціальних дерев'яних молотів. Більш широке поширення одержало виробництво шовкових тканин.

Усі ці і подібні технічні нововведення не тільки сприяли загальним змінам у технологічних процесах, але і привели до кардинальних змін у соціально-економічних відносинах і методах організації праці, до появи нових класів, що зіграли визначальну роль у формуванні ринкових відносин. Свідченням розкладання феодального ладу і розвитку нових форм господарювання можна вважати появумануфактур, що аж до кінця XVIII століття залишалися основною виробничою одиницею в багатьох країнах Західної Європи. Відомо, що в ремісничих майстернях у силу недостатнього розвитку технічної бази і спеціалізації праці усі вироби, як правило, створювалися цілком — від заготівельної стадії до готового продукту. Мануфактури ж являли собою такий тип підприємства, де виробництво (хоча воно і було ручним) ґрунтувалося на широкому поділі праці.

Мануфактуру можна класифікувати за деякими різними ознаками. Згідно історичній послідовності можна виділити:

а) розсіяну мануфактуру – підприємець (власник капіталу) забезпечує окремих ремісників, які працюють в домашніх умовах, сировиною, засобами виробництва, скуповує і реалізує готову продукцію.

б) змішана мануфактура – підприємець виділяє деякі окремі операції і концентрує їх здійснення у своїй майстерні (як правило завершаючи цикли). Таким чином поєднується використання централізованої майстерні з працею домашніх робітників.

в) централізована мануфактура – весь технологічний цикл виготовлення продукту відбувається в одній майстерні. Ця форма виявилася економічно найбільш розвинутою.

Перехід до мануфактур був визначений об'єктивним ходом розвитку промисловості. Справа в тім, що дрібне ремісниче виробництво втратило здатність до подальшого удосконалювання, оскільки окремим ремісникам ставало усе сутужніше знаходити кошти на придбання дорогих знарядь праці і сировини. На це їм приходилося брати гроші в борг у купців, лихварів чи великих підприємців. Спочатку ремісники ще зберігали майстерні і продукцію у своїй власності, але все частіше вони повинні були в рахунок боргу віддавати готову продукцію кредитору за договірною ціною, що, як правило, була нижче ринкової. Це приводило до посилення їхньої залежності від купців і лихварів, оскільки виплачувати кредити ставало усе сутужніше. Найчастіше ремісники, прагнучи віддати борг, уступали (частково чи цілком) право власності на свою майстерню кредиторам, тобто раніше вільні дрібні підприємці ставали простонайманими робітниками. Відбувалося формування так званихрозсіяних мануфактур. Сільські ремісники, що випускали вовняні і лляні тканини, металеві вироби, взуття, посуд і іншу продукцію, уже не могли залишатися самостійними виробниками і працювали в основному на скупника, якому було вигідно розміщати замовлення на виготовлення яких-небудь напівфабрикатів (наприклад, коліс для карет) у дрібних майстернях. Зборка готової продукції (карет) найчастіше здійснювалася в одній майстерні, де наймані робітники трудилися під керівництвом власника підприємства.

Надалі відбувалося ускладнення процесу виробництва. У XVI столітті найбільший розвиток одержалицентралізовані мануфактури, засновані на базі колишніх великих майстерень, що належали цеховим майстрам. Тут у найбільшій мері практикувався подетальний поділ праці: працівники трудилися під одним дахом, виконуючи ті чи інші операції, а також зборку готових виробів. Це дозволяло удосконалювати технологію, робочі інструменти, верстати, що зумовило перехід до машинної техніки і промислового перевороту.

Істотні зміни відбувалися і усільському господарстві, хоча технічний прогрес у цьому секторі економіки йшов набагато повільніше, ніж у промисловості. У XV столітті спостерігалося повсюдне розширення посівних площ. Але можливості екстенсивного розвитку були вже майже вичерпані, тому в західноєвропейських країнах почався пошук нових технологій. Так, у ХV-ХVІ століттях у найбільш розвинутих аграрних регіонах відбувся перехід від трипілля до багатопілля з використанням бобових культур. Більш широко стали застосовуватися органічні добрива, що істотно впливало на врожайність полів.

У багатьох країнах стали збільшувати площі під посіви технічних культур, розвивалося огородництво, садівництво, виноградарство. Повсюдно зростало поголів'я худоби, особливо м’ясо-молочної. Велике значення придбало вівчарство, оскільки почався бурхливий ріст сукнарства. Замість волів на полях як тяглову силу стали використовувати коней. У середині XV століття одержав поширення легкий одноручний плуг.

Матеріальні зміни в аграрному секторі відбувалися на тлі значних змін у методах організації феодального виробництва. На рубежі XIV-XV століть усі великі країни Західної Європи охопила криза доменіального господарства: феодали відмовлялися від панської запашки і переводили селян з панщини на оброк. У цей же період відбувався бурхливий ріст середньовічних міст, що стали втягувати село в орбіту своєї економіки, яка здобувала усе більш ринковий характер.

Як не парадоксальна думка про те, що затвердження абсолютизму в XV-XVI століттях у ведучих країнах Європи підсилило розкладання феодалізму, проте це так. Справа в тім, що абсолютна монархія завжди і скрізь приводила до росту фіскальних зборів з населення, і насамперед із селянства. А це, у свою чергу, вело до економічної диференціації серед селян, руйнуванню великих мас сільських жителів, формуванню вільної робочої сили, без якої неможливе функціонування ринкової економіки. Саме в цей період створювалися умови для появи найманих робітників у мануфактурному виробництві. Вже в XVI столітті колишні феодально залежні селяни стали перетворюватися у вільних людей, що заполонили європейські міста, сприяючи утворенню ринку праці.

Слід зазначити, що посилення абсолютизму сприяло також уніфікації різних інститутів суспільства. Так, саме в цей період у багатьох європейських країнах почали складатися єдині грошові системи, скасовувалися внутрішні митні бар'єри. Повсюдно відбувалася заміна колишнього територіального розподілу держав, що складалися із середньовічних князівств, на більш уніфіковані провінції (області). Під впливом абсолютизму всюди скасовувалася васальна ієрархія, що гальмувала розвиток ринкової економіки. Формування ринкових відносин вимагало величезних коштів, яких у суспільстві явно не вистачало, тому на їхній пошук були кинуті великі сили. Методи були найрізноманітнішими і часом йшли врозріз з юридичними і моральними нормами: колоніальні захоплення, работоргівля, торгові війни, відкрите піратство, викрадення скарбів у колоніях і т.д.

Не можна не відзначити прогресивну роль, що зіграли революції в розвитку ринкової економіки, у ході яких відбулося законодавче закріплення політичного статусу буржуазії, найбільш зацікавленої в перемозі нових економічних відносин.

 

 

9. Економічні програми буржуазних революцій:

Англія.

Одним з важливих факторів переходу до ринкової економіки стала англійськареволюція 1642—1649 років, що зробила значно більший вплив на хід європейської і світової історії, чим революція в Нідерландах. Приводом до неї послужила вимога буржуазії, що народжується, про законодавче закріплення її нового економічного і політичного статусу. У ході революції до буржуазії приєдналося дрібне селянство, що постраждало в процесі обгородження і вимагало повернення земельних наділів. У результаті була скинута абсолютна монархія і проголошена республіка (1649) на чолі з Олівером Кромвелем, що обіцяв провести в країні радикальні реформи, зокрема вирішити аграрне питання на користь селян. Але надалі Кромвель відступив від своїх обіцянок: ставши в 1650 році лордом-протектором, він зосередив у своїх руках величезні диктаторські повноваження, які нічим не відрізнялися від влади короля.

Серед причин англійської революції можна назвати нерозв'язаність аграрного питання. Відомо, що до початку XVII століття вся земля в країні вважалася власністю короля, а лорди і дворяни (навіть якщо вони і купували землю) повинні були платити королю визначені суми за користування угіддями, при передачі земель у спадщину і при їхньому продажі. Усі лорди і дворяни вважалися лише користувачами королівський землі, а не повними її власниками. Це відносилося і до селян, навіть якщо по документах вони числилися власниками купленої землі.

У ході революції англійський парламент конфіскував усі володіння короля, церкви й ухвалив розпродати ці землі великими ділянками “новим дворянам” і буржуазії. Таким чином, землі стали їхньою повною власністю, і за них вже не стягувалася плата. Ті ж рішення стосувалися і селян. Але, незважаючи на ці міри, аграрне питання так і не було вирішене остаточно. Феодальна власність залишилася нерушимою, а обгородження відновилися.

У 1660-1680-х роках абсолютизм повернувся, але ненадовго, тому що незабаром він був обмежений конституцією. У 1689 роціБілль (закон) про права закріпив за парламентом великі повноваження при рішенні питань державної важливості. Король більше не міг скасовувати закони, уводити податки, збирати військо без згоди парламенту. У результаті королівська влада в Англії перетворилася в конституційну монархію.

Англійська революція ознаменувала собою завершення епохи феодалізму, економічне і політичне посилення буржуазії, зростання ролі “нового дворянства” (джентрі і сквайрів) в органах державної влади, зокрема в парламенті. Революція закріпила волю торгового і промислового підприємництва, перемогу ринкових принципів господарювання.

 

9.2. Голландія:





Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.201.3.10 (0.007 с.)