Робоче обладнання тракторів і автомобілів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Робоче обладнання тракторів і автомобілів



 

1. Гідравлічні начіпні системи.

2. Робоче і допоміжне обладнання тракторів та автомобілів.

3. Напрямки розвитку мобільних енергетичних засобів.

 

1.Для з’єднання начіпної машини з трактором і керування її роботою служить начіпна система.

Трактор, начіпна система і лісогосподарська машина утворюють начіпний агрегат. Начіпні агрегати мають ряд переваг перед причіпними: хороша маневреність, у них більш висока продуктивність, менша витрата палива на одиницю виконаної роботи, відносно мала металомісткість, для обслуговування необхідно менша кількість персоналу.

Можливі різні варіанти розміщення начіпних машин і відносно їх навіски в тракторному агрегаті: задня, передня, фронтальна, бокова, ешелонова, шеренгова, комбінована (наприклад, фронтальна і задня).

Навісна система складається з двох основних частин: начіпного пристрою і гідравлічної системи.

Навісний пристрій служить для приєднання до трактора навісних сільськогосподарських машин і являє собою важільну систему, розміщену позаду трактора. Основне призначення гідравлічної навісної системи ─ управління навісними машинами (їх підйом і опускання, фіксація в певному положенні, регулювання глибини обробітку ґрунту, висоти розміщення маніпулятора та інше).

У найпростішому вигляді гідравлічна система включає в себе насос, розподільник, силовий циліндр, трубопроводи з арматурою.

Процес в управлінні гідравлічних машин повинен займати певний, обмежений час, наприклад, підйом насіннєвої машини в кінці гону – не більше 2...3 с, піднімання стріли маніпулятора і т.д. Тому насос гідросистеми повинен подати в силовий циліндр, в одиницю часу, певну кількість робочої рідини під тиском. В гідравлічних системах тракторів застосовують шестерінчасті насоси постійної продуктивності.

Насос складається з корпуса з розміщеними в ньому ведучої і веденої шестерень. В маркуванні насосів перші дві букви означають, що насос шестерінчастий, а число після них, теоретичну подачу робочої рідини за один оберт вала (см³). Якщо марка насоса НШ-32-2, який встановлюється на тракторах типу МТЗ 80/82, то його продуктивність 45 л/хв., при обертах n =2200 об/хв.

Розподільник виконує такі основні функції: розподіляє потік робочої рідини, яку нагнітає насос, між виконавчими механізмами, силовими циліндрами й іншими споживачами; автоматично переключає гідравлічну систему на холостий хід – перепускає робочу рідину в бак, коли всі виконавчі механізми відключені; обмежує тиск в гідравлічній системі.

На тракторах використовують розподільники клапано-золотникового типу, де основними робочими елементами, які керують рухом рідини в гідросистемі, є перепускний клапан і золотники.

Силовий циліндр становить собою гідравлічний двигун, який перетворює енергію потоку рідини в механічну енергію поршня, що здійснює зворотньо-поступальний рух.

Циліндри ділять на виносні і основні. Основні встановлюються на навісних пристроях, виносні безпосередньо на напівнавісні і причіпні гідравлічні машини.

За напрямком примусового руху поршня розрізняють циліндри двосторонньої і односторонньої дії.

Бак гідросистеми з’єднують з гідронасосом з допомогою втягуючого трубопроводу, а з розподільником – зливною трубкою. Об’єм бака, як правило, складає не менше половини теоретичної продуктивності насоса. На магістралі встановлюють фільтри, а також для перепуску масла в бак, при забрудненні масла передбачено кульковий запобіжний клапан, який відкривається, коли тиск масла в корпусі фільтра досягає 0,35 Мпа.

Для з’єднання агрегатів гідросистем застосовують трубопроводи, які є сталевими трубками або гумовими шлангами. До арматури також відносять запірні клапани та розривні муфти.

Навісні пристрої – це система важелів. Бувають двохточкові, трьохточкові та універсальні.

Регулятори глибини обробітку ґрунту. Розрізняють висотне, силове, позиційне і комбіноване регулювання глибини обробітку ґрунту. Силове, позиційне і комбіноване регулювання глибини обробітку ґрунту здійснюється спеціальними регуляторами, включеними у гідравлічну навісну систему.

Одним з ефективних методів підвищення тягових якостей тракторів, шляхом збільшення зчіпної ваги, є застосування довантажувачів ведучих коліс (ДВК). Довантажувачі ведучих коліс бувають механічного і гідравлічного типів.

Їх дії основані на перенесенні частини маси знаряддя на ведучі колеса трактора. Принцип дії аналогічний принципу дії основних гідроциліндрів навісних машин, але зусилля для розміщення робочих органів у необхідне положення недостатнє, тому машина перебуває тільки під навантаженням “підйому“.

До робочого обладнання трактора відносяться в основному причіпні пристрої і гаки, ВВП, але інколи й гідравлічну систему.

Причіпний пристрій служить для транспортування причіпних машин і встановлюється, як правило, на навісному пристрої трактора.

Для роботи з одновісними причепами трактори обладнуються причіпними гідрофікованими крюками.

Приводні шківи можуть встановлюватись у колісних універсально-пропашних тракторах на ВВП.

ВВП призначений для приводу робочих органів стаціонарних, або будь-яких інших лісогосподарських машин. За місцем розташування на тракторі ВВП може бути заднім, боковим і переднім. Найбільш поширені задні (крім Т-16М – у нього передній ВВП). За швидкісним режимом ВВП розрізняють з постійною і змінною частотою обертання (синхронні).

Постійна частота обертання є стандартизованою n=540±15 об/хв і 1000 об/хв (К-400, К-701) при номінальній частоті обертання двигуна. Передачу обертання до ВВП і управління його роботою виконує привод, який об’єднує вали, підшипники, шестерні, муфти, редуктори та інші пристрої.

Приводи ВВП поділяють на залежні, незалежні і частково залежні. Якщо ВВП приводиться від одного з валів трансмісії, які передають рух до ведучих коліс, то робота ВВП залежить від дії зчеплення. Такий привод називається залежним. Якщо ВВП приводиться в рух безпосередньо від колінчастого вала, тобто має свою трансмісію, незалежну від коробки передач, то його називають незалежним.

Частково залежні ВВП відрізняються від незалежних тим, що можуть вмикатися і вимикатися при зупиненому тракторі, та не допускають перемикання на ходу.

2. До допоміжного обладнання автомобілів відносять опорнозчіпний пристрій, трособлочну систему, засоби підвищення прохідності та інше. До допоміжного обладнання тракторів та автомобілів також відносять кабіни. Вони мають бути просторими, зручними, шумоізольовані. Сидіння водія мати амортизатори і добре поглинати вібрації, місце водія забезпечувати хорошу обзорність, бути обладнаною сонцезахисним козирком, дзеркалом заднього виду, аптечкою, термосом, вогнегасником та склоочисниками переднього і заднього скла.

 

3.Подальший розвиток лісогосподарського виробництва неможливий без його забезпечення високоякісними енергетичними засобами, до яких відносяться трактори й автомобілі. Широке застосування знайдуть мобільні машинні агрегати (ММА) (рис. 124).

У загальному продуктивність мобільних машинних агрегатів повинна зрости на 50...60%, передбачається також зниження металоємності основних н/г машин на 18...20%.

Структура зайнятості трактора визначається багатьма факторами, найважливішими з яких є природно-виробничі умови, технологія механізованих лісогосподарських робіт, структура і склад МТП.

Найбільш універсальними є трактори класів 1,4 і 2, з допомогою яких можна виконувати основну долю н/г операцій. Тобто, головним резервом підвищеної енергонасиченості і продуктивності слід вважати, як вдосконалення енергозасобів, так і способів агрегатування їх із машинами, які використовуються у народному господарстві, створення ММА, які добре пристосовуються до різних умов використання. Позитивний результат можуть дати також розвиток комбінованих агрегатів, більш широке застосування машин з активними робочими органами, з можливістю зміни ширини захвату та інше.

Істотним фактором підвищення техніко-експлуатаційних характеристик ММА є також застосування на важких операціях із змінним навантаженням двигунів з високим запасом крутного моменту (в тому числі двигунів постійної потужності), гідротехнічних трансмісій, засобів автоматизації режимів роботи ММА і ін.

Ефективність використання потужності трактора може бути підвищена за рахунок використання приводу не тільки робочих органів, але й і ходового агрегату причіпних робочих машин, таких як, коліс-моторів типу фірми “ПАРТЕК”. При масі 85 кг вони мають невеликі габаритні розміри 312´345 мм, розвивають номінальний крутний момент 5,985 кНм. При потужності 50 кВт, з діаметром коліс 1,0...1,2 м забезпечує робочі швидкості пересування ММА 1...2,5 м/с. Складається: аксіально-поршневий насос, масляний бак, розподільник, два гідромотори.

Система працює в автоматичному режимі. Пропонується створення ряд мотор-коліс в межах 30...80 кВт.

Передбачено використання інтегральних тракторів, найпростіше рішення якого може бути реалізовано у вигляді традиційного самохідного шасі із заднім розміщенням двигуна. Такий тип легко реалізується технічно і перспективний для вирощування лісових саджанців, пропашних овочевих культур із знаряддями відносно невеликої ширини захвату (3,6..8 м), де в першу чергу вимагається застосування швидкозмінних комбінованих агрегатів, точне водіння і виконання інших операцій. Його модулі: 1 – передній міст (можливо приводний); 3 – П-подібний брус; 5 – енергетичний модуль з привідними колесами 4; 6,7,8 – робочі машини і технологічні ємкості.

 

Рис. 124. Схема мобільного машинного агрегату

 

Але через громіздкість і ріст металоконструкцій, створення ММА високої енергонасиченості обмежено.

Спеціальною технологічною вимогою до конструктивно-компоновочного параметра інтегрального трактора є центральне і зміщене в напрямку руху розміщення кабіни, яке забезпечує зручність контролю за ходом технологічного процесу.

Фірма “Дойц” (ФРН) створила модель інтегрального трактора “Интрак-6.030“, “Интрак-6.60” з двигуном потужністю відповідно 73,84 і 110 кВт.

Фірма “Даймлер-Бенц” (ФРН) створила покращену конструкцію інтегрального трактора “МБ-Трак” різних моделей потужністю 92 і 110 кВт. Їх особливістю є розміщення та розподілення маси: 60% на передню і 40% на задню осі.

Привод на чотири колеса однакового розміру та підвищена навантажуваність задньої і передньої навісних систем дає можливість створювати агрегати типу “тягни-штовхай”.

Перспективним напрямом створення ММА є використання одного енергетичного модуля, який може включати в себе двохвісний короткий базовий енергозасіб і власне робочий агрегат в цілому, а також його одновісну систему із технологічним колесом, яке ховається. Принцип енергетичних модулів закладений у “Штойер-860 “(Австрія).

Одним із альтернативних напрямків розвитку ММА, є також створення автоматизованих мостових агросистем.

При розробці гусеничних тракторів, необхідно звернути увагу на рушії. Так, фірма “Катерпиллер “(CША), створила модель трактора сільськогосподарського призначення – Челенджер-65, у якому вперше використані гумові армовані гусениці шириною 622 мм. Їх довговічність у 1,5 – 2 рази вища, ніж у звичайних (є значні переваги і у інших показниках). Аналогічні гусеничні рушії проходять випробування також на Харківському тракторному заводі.

Поряд з розвитком потужної енергетики, з метою створення малої механізації, необхідно розробляти міні трактори потужністю 2...10 кВт, а також спеціальні трактори гірської та лісової модифікацій.

 

 

Література

 

1. Автомобиль. Основы конструкции / Н.Н. Вишняков, В.К. Вахламов, А.Н. Нарбут. – М.: Машиностроение, 1986. – 303 с.

2. Анахин В.И. Отечественные автомобили. – М.: Машиностроение, 1977. – 592 с.

3. Артамонов М.Д., Михайловский Ю.В. Тракторы на лесозаготовках. – М.: Лесная промышленность, 1969. – 352 с.

4. Білоконь Я.Ю ., Окоча А. Трактори і автомобілі: Підручник. – К.:Урожай, 2002. – 318 с.

5. Гапоненко В.С. та ін. Трактори, сільськогосподарські машини з кормовиробництва. – К.: Вища шк., 1988. – 295 с.

6. Гельман Б.М. Москві М.В. Сільськогосподарські трактори і автомобілі. Кн. 2. Шасі і обладнання. – К.: Урожай, 1991. – 368 с.

7. ГуревичА.М., Сорокин Е.М. Трактори и автомобили. – М.: Колос, 1978. – 479 с.

8. Конструкції автомобілів і тракторів: Лабораторний практикум / А.М. Кізман. – К.: ІСДО. – 488 с.

9. Мельников Д.И. Трактори М. Агропромиздат, 1990. – 367 с., 1982. – 335 с.

10. Практикум по будові, технічному обслуговуванню і ремонту автотранспорту / В. М. Токаренко, В. І. Сирота, К.М. Колмаков та ін.; Пер. з рос. Т. А. Сиратенко. – К.: Урожай, 1992. – 320 с.

11. Райков И.А., Рытвинский Г.Н. Конструкция автомобильных и тракторных двигателей. – М.: Высш. шк., 1986. – 352 с.

12. Рубенц Д.А., Шухов О.К. Система питания автомобильных карбюраторных двигателей. – М.: Транспорт, 1974. – 335 с.

13. Родичев В.А., Родичева Г.Н. Тракторы и автомобили. – М.: Агропромиздат, 1987. – 351 с.

14. Скотников В.А. Основы теории и расчета трактора и автомобіля. – М: Агропромиздат, 1986. – 383 с.

15. Трактори / Под. Ред Я.Е. Белоконя. – К.: Урожай, 1987. – 504 с.

16. Тракторы и автомобили / Под ред. В.А. Скотникова. – М.: Агропромиздат, 1985. – 440 с.

17. Тракторы / Потапенко А.Т., Рябченко П.Г. – К.: Урожай, 1970. – 384 с.

18. Шевчук Р.С. Теория, основи розрахунку і аналіз роботи тракторів та автомобілів. Навчальний посібник. Львів, 1993. – 175 с.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 240; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.152.5.73 (0.027 с.)