Об'єкти авіапаливозабезпечення. Адміністративно-господарські об’єкти. Господарські об’єкти. Об’єкти спеціального призначення. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Об'єкти авіапаливозабезпечення. Адміністративно-господарські об’єкти. Господарські об’єкти. Об’єкти спеціального призначення.



Споруди для ТО ПК об’єднує АТБ, до складу якої включають ангарний корпус, цехи головного механіка, гарячих і шкідливих виробництв, будинки технічних бригад і майданчики для чергового спецтранспорту. Комплекс АТБ виконує періодичне ТО і поточний ремонт приписаних ПК, а також оперативне ТО всіх ПК, що експлуатуються на аеродромі, та поділяються на три групи, номер яких збігається з класом аеропорту(АТБ 3 групи - в аеропортах 3 і 4 класів).

Ангарний корпус складається з власне ангара і виробничих прибудов. В ангарі розміщують МС, тобто по одній стоянці на групу; МС розташовують в один ряд, а ангар - безпосередньо перед передангарним майданчиком(на аеродромі) на відстані від КДП не менше 300 м. Довжину фронту брами ангара отримують підсумовуванням максимального крила у кожній групі та відповідної кількості значень a - відстані між крилами і від крила до стін ангара, а ширину ангара - як суму максимальної довжини фюзеляжу і відстані 2а. Звідси виникає мінімально потрібна площа ангара.

Прибудови до ангара призначені для майстерень, лабораторій, складів запасних частин, матеріалів, інструменту, адмінісративно-побутових, навчальних та інших приміщень. Будинок прибудов заввишки до п’яти поверхів приєднується до титульного боку або до бокових торців ангара, або охоплює його у вигляді літер Г або П. В аеропорті 5-го класу, що розташований в районі з розрахунковою температурою повітря -200C і нижче, часто замість ангара споруджують ангар-укриття. Він захищає лише якусь частину літака на період ремонтних робіт.

Цех головного механіка потрібний для виготовлення й ремонту засобів механізації, що використовують для ТО літаків. Його розташовують поряд з ангаром не ближче півтори його висоти, тобто приблизно на відстані 25-30 м. Будинок блокують із цехом гарячих та шкідливих виробництв, де виконують термічні, зварювальні, гальванічні, гумовотехнічні роботи, розміщують компресорну і акумуляторно-зарядну станції. Площа приміщень складає близько 2100, 1800, 1300 900 м2 в аеропортах відповідно 1, 2, 3 і 4 класів.

Технічні бригади виконують оперативні види ТО ПК на пероні та МТС в радіусі 300 м від свого місця дислокації. Виробничі приміщення для них обладнують в торцях аеровокзалу й ангара. Якщо відстань між цими торцями перевищує 600 м, десь посередині, на межі з аеродромом, споруджують будинок технічних бригад площею 350 м2. У ньому розміщують адміністративно-побутові, складські приміщення й майстерню. Будинок можна блокувати з будинками на вантажному дворі чи БАСА.

До об’єктів авіаційного паливозабезпечення відносять склади ПММ і систему ЦЗЛ. У кожному аеропорту передбачають, як правило, один видатковий склад ПММ, що забезпечує прийняття, зберігання, переробку, контроль якості та видавання палив, мастильних матеріалів і спеціальних рідин. Склад призначено як для ПК, так і всього наземного транспорту й обладнання. Доставляння ПММ у склад здійснюють трубопроводами, залізничним або водним транспортом. Довжина залізничної колії (від основної магістралі) не повинна перевищувати 10-15 км до аеропортів 1, 2 класів і 3-5 км- 3, 4 класів. Якщо це неможливо або недоцільно, влаштовують перевалочний склад ПММ(з короткочасним збаріганням матеріалів) з невеликим віддаленням від аеропортів. З нього ПММ доставляють у видатковий склад зовнішніми трубопроводами, а з останнього до ПК- рухомими засобами (паливомастилозаправниками) або по системі ЦЗЛ- підземними трубопроводами(до МС).

Сам склад являє собою комплекс споруд і обладнання. Його розташовують поза СПП на периферії СТТ з підвітряного боку й нижче за рельєфом місцевості, щоб попередити розливання рідин на територію сусідніх об’єктів у випадку аварії резервуарів. З цією ж метою навколо влаштовують обвалування. Внутрішньоскладська дорога повинна бути закільцьованою по можливості - дворядною, мати тверде покриття й виїзди на внутрішньопортові дороги. Через територію складу має проходити залізничний тупик, паралельний, як правило, залізничної колії до складу МТМ і котельної.

Планування ділянки для ЦЗЛ частково нагадує видатковий склад в мініатюрі. Ділянку розташовують біля пасажирського перону і з’єднують із складом і МС (включаючи МТС) підземними трубопроводами.

До адміністративно-громадських об’єктів входять: будинки управління аеропорту, навчально-технічний блок, ІОЦ, профілакторій, ЛПС, МСЧ, службова їдальня, клуб аеропорту і спорткомплекс.

У будинку управління аеропортом знаходяться відділи керівництва, штаби об’єднаного авіазагону (ОАЗ) і його льотних підрозділів, бухгалтерія, планово-економічний, виробничі та інші відділи, ВЕНС і деякі інші наземні служби. Будинок розташовують неподалік від привокзальної площі. Сумарна площа його приміщень складає приблизно 2100, 1600, 1300, 1000 і 650 м2 в аеропортах відповідно І, II, III, IV і V класів. Площу забудови отримують діленням цієї площі на кількість поверхів.

В аеропортах І-ІV класів поряд з будинком управління розміщують таких самих розмірів будинок навчально-технічної бази, іноді блокуючи їх. Він призначений для періодичних навчальних занять з ЛПС і персоналом ряду наземних служб. В аеропортах І-ІVкласів поряд з цими будинками або блокованим з ними розташовують будинок інформаційно-обчислювального центру. Він призначений для комплексу технічних засобів, які приймають, оброблюють, зберігають і видають інформацію про керування всією виробничо-господарською діяльністю аеропорту.

Для короткочасного відпочинку (здебільшого нічного) екіпажів транзитних ПК призначено будинок профілакторію ЛПС, який часто блокують з готелем. Таким же чином влаштовують будинок МСЧ і санепідемстанції, який може займати і відокремлену територію поможливості неподалік від профілакторію. Службову їдальню рекомендують розміщувати ближче до об'єктів з найбільшою кількістю працівників - АТБ, БАС, гаража, РБД та ін. Площу приміщень їдальні приймають близько 4200, 3000, 2800 і 2500 м в аеропортах відповідно І, II, IІІ і IV класів. Площа забудови будинку менша від цієї площі пропорційно кількості поверхів-переважно двом-трьом. їдальню блокують із заготівельною базою з приготування харчових напівфабрикатів для працівників аеропорту.

Клуб і спортивні споруди для працівників аеропорту розташовують на периферійній ділянці забудови СТТ поблизу профілакторію. Передбачають естрадні та спортивні майданчики для гімнастики, атлетики,. спортивних ігор тощо.

Господарські об'єкти, об'єднують ВТБ ССТ, склади МТМ, котельну, пральню із хімчисткою і водозабірні споруди. Виробнично-технічна база ССТ (гараж) - займає територію площею приблизно 5, 4, 3 і 1 га в аеропортах відповідно І, ІІ,IIIі IV класів і призначена для стояння й ТО спецавтотранспорту, а також для ТО засобів перонної механізації та транспортних автомашин. На території обладнують адміністративно-побутові, навчальні та складські приміщення, ремонтні майстерні, відкриті стоянки й утеплені бокси, пункти для миття і заправлення машин. Автомобільний парк налічує близько 250-150 автомашин в аеропортах І—III класів і 75 - IV класу. З території влаштовують вільний виїзд на аеродром. Базу бажано розташовувати ближче до АТБ і складських приміщень.

Склад МТМ будують на периферійній зоні СТТ поряд з під'їзною залізничною колією поблизу АТБ і призначають для постачання всіх служб аеропорту (крім зберігання будівельних матеріалів). Набір споруд і структура складу нагадують вантажний двір. Площа забудови складу займає близько 5,0; 3,0; 1,5 і 0,8 тис.м2 для аеропортів відповідно І, II, III і IV класів.

Приблизно половину цієї площі відводять під відкриті майданчики з накриттям.

Центральна котельня потрібна для централізованого теплопостачання всіх будинків аеропорту. Розташовують її з підвітряного боку біля залізничної колії. Крім будинку котельні з площею забудови 300-500 м2, передбачають димову трубу, мазутонасосну станцію, резервуари для рідкого палива, ділянки для складування твердого палива і звалення шлаку й золи, резервуари з водою для пожежогасіння. Здебільшого поряд зводять будинок пральні із хімчисткою (в аеропортах І—III класів), де прасують і чистять робочий одяг, крісельні чохли і салонні килими. Тут же влаштовують водозабірні споруди: свердловину з насосами, очисні споруди і водонапірну башту. Іноді поряд з котельнею будують будинок резервної електростанції. Загальна площа всієї земельної ділянки складає близько 2,0; 1,5; 1,2 і 1,0 га в аеропортах відповідно І, II, III і IV класів. Територію відводять на периферії СТТ.

До спеціально виробничих об'єктів належать аварійно-рятувальна станція (АРС), БАСА, РБД і ремонтно-експлуатаційні майстерні (РЕМ). Ділянка АРС потрібна для розміщення пожежної та воєнізованої охорони, пошуково-рятувальної і парашутної обслуги, стояння пожежних, санітарних, патрульних автомашин і всюдиходів. Станція складається з двох ділянок (розмірами по 75x40 м)- основну і стартову, кожну з яких розміщують з боку СТТ в районі початку ТЗПС біля патрульної дороги, що йде паралельно МРД. Ділянки з'єднують з нею і з дорогою проїздами й забудовують відповідними будинками. Поряд з основною станцією обладнують майданчик розмірами 150x150 м для тренування особового складу. Іноді на СТТ передбачають додаткові пожежні пости.

Територія БАСА призначена для розміщення споруд з технічного утримування та ремонту аеродрому і розташовується на межі з ним з безпосереднім виїздом на його територію. Загальна площа всієї земельної ділянки складає 13-14, 8-13, 4-8 і близько 4 тис. м2 в аеропортах відповідно І, II, III і IV класів. Комплекс будинків і споруд бази містить: адміністративно-побутові приміщення; закриті й відкриті склади для зберігання будівельних матеріалів, хімічних реагентів і добрив, фарб, насіння трав, інвентарю і переносних аеродромних знаків; відкриті й закриті стоянки для аеродромних машин і механізмів з ремонтними майстернями; обладнану ділянку для розігрівання бітуму і мастик.

Територію РБД розміщують біля під'їзної залізничної колії на колишній виробничій базі будівництва аеропорту, використовуючи великій комплекс її будинків і споруд, включаючи будівельні машини, механізми та обладнання. Площа території складає близько 2,5 га в аеропортах І і II класів, 1,9 і 1,0 га — III і IV класів. Ремонтно-експлуатаційні майстерні з ремонту радіо- і світлотехнічного обладнання аеропорту і ПК передбачають в центральній частині СТТ поблизу АТБ. Будинок завширшки близько 12 м має довжину 70-40 м в аеропортах І—III класів.


Лекція №

Тема лекції: Класифікація аеропортів та аеродромів

План лекції

1. Класифікація аеропортів за категоріями, статусом, спроможністю приймати певні типи ПС.

2. Класифікація аеродромів за основними ознаками.

  1. Класифікація аеропортів за категоріями, статусом, спроможністю приймати певні типи ПС.

 

Література: Л1, Л2, Л4; додаткова: Л2.

 

Зміст лекції



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 141; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.24.20.141 (0.051 с.)