Класифікація КС паралельної обробки

Класифікація КС

Класифікація КС – річ складна. Однієї класифікації не існує.

Ознаки:

1. КС бувають:

· Централізовані

· Децентралізовані

Існує ще підхід (Поспєлов):

1) абсолютно централізовані;

2) абсолютно децентралізовані.

Зараз у більшості використовуються централізовані системи. Звичайні системи – централізовані. Армія – це централізована система.

Є обставини, коли централізація неможлива:

1) коли центр гине;

2) об’єкти мають окремо приймати рішення, тобто нема центру.

2. КС бувають:

· Однорідні

· Неоднорідні

Якщо система складається з різнорідних об’єктів, то важче налагодити керування. Раніше під поняттям КС (комп’ютерні системи) розуміли сукупність однорідних машин, а під поняттям К комплекси – різнорідні. Зараз поняття КС об’єднує як однорідні, так і різнорідні системи.

3. КС бувають:

· Територіально суміщені системи

· Територіально розподілені системи

Класифікація КС паралельної обробки

(По суті це класифікація Фліна Flynn M.J.)

Стаття Фліна: «Сверхбыстродействующие вычислительные системы»Труды ИРИ,1966, №12

Процес розв’язання задачі можна уявити як вплив певної послідовності команд програми (потоку команд) на відповідну послідовність даних (потоку даних), яка викликається всієї послідовності команд. Різні сп-и паралельної обробки інформації можна уявити, як засоби одночасного впливу одного або декількох потоків команд на один або декілька потоків даних.

Для такої класифікації є корисним ввести поняття множини потоків команд і даних. Під множиною потоків команд або даних будемо розуміти наявності в системі декілька послідовних команд які знаходяться в стані реалізації, або декілька послідовних даних, які обробляються комп’ютером.

 

 

ОКМД

Сюди входять асоціативні та матричні процесори

Асоціативна обробка.

Концепція асоціативності не є нова. Асоціація може розглядатися як встановлення відповідності між об’єктами.

Найбільш загальні типи архітектури (організації асоціативних процесів).

Рг даних Рг маски Слово 1 Слово 2 Слово 3 Слово 4 Слово 5 Слово 6 Слово 7 Слово 8 Поле

РгВ РгВ АЗ

На малюнку є зображені такі елементи архітектури:

Регістри:

· Регістри даних

· Регістри маски

· РгР - Регістри результату пошуку

· РгВ - Регістри вибірки слів

Також є пристрої:

· Дозволу множинних збігів (ДМЗ)

· Масиво-асоціативної пам’яті

· АЗ - Апаратні засоби обробки слів

 

Важливо виділити відсутність будь – яких пристроїв перетворення адрес. По суті, адрес взагалі немає.

Адресування даних у процесорі здійснюється за місцем або за будь – яким параметром пов’язаним із їх місцем.

Кожне слово пам’яті розбите на розрядні групи змінної довжини, яке має назву поля. Поля не обов’язково мусять бути утворені з послідовно розміщених розрядів. Регістри даних і маски містять ту саму кількість розрядів, яку мають слова пам’яті. Регістри результату пошуку та вибірки слів містять по одному розряду на кожне слово пам’яті.

Бітовий зріз уявляє собою бітовий вектор, який утворений із і-их розрядів з усіх вибраних слів і який не залежить від інших слів.

Приклади оп-цій, які здійсн. АП:

1.маскований пошук на рівність

2.різні види послідовно- порозрядних оп-цій пошуку на нерівність

3.послідовно- порозрядні арифм. оп-ції над полями

4.посл.-порозр. пошук максимума/мінімума, який дозвол. знаходити max(min)слово, що запис в пам’яті.

 

Тег - це група службових розрядів, які застосовуються для ідентифікації типу даних. В рег. даних записано слово, яке необхідно порівняти із вмістом пам’яті. Регістр маски вказує на ті розряди шуканих слів, які повинні бути включені в операції. У рег. результату записаний результат пошуку. Регістр вибирання слів вибирає слово, яке приймає участь у пошуку.В процесі виконання операції асоціативного проц., а саме пошуку на рівність буде виконано порівняння регістру пошуку із вмістом усіх полів, що вибрано.

У багатьох системах за операцією пошуку повинна слідувати операція зчитування або інша операція пошуку. Слова, що ідентифікуються, зчитуються послідовно. Вміст регістра результатів може бути переписаний у регістр вибірки слів, для того, щоб результат можна було використати в якості нового вмісту регістру вибірки слів. Може бути здійснена серія результатів пошуку, результат яких логічно об’єднаний, тобто дані які знаходяться в регістрі результатів пошуку логічно перемножуються із вмістом регістру вибірки слів, що формують новий вміст останнього.

Число вбудованих логічних функцій може бути великим. У системі АП присутній пристрій дозволу множинних збігів, або спів падінь. На мал. АП він показаний стрілкою.

Якщо результат пошуку отримали відклики від декількох слів, то ДМЗ вказує на 1-ий відлік, або на інакше на саме верхнє слово, для якого виконується умова пошуку.

Для АП розробляються багато режимні пристрої пам’яті.

В деяких системах може бути введена більша к-сть регістрів(КС Staran- система керування польотами в об’ємі).Маємо 3 регістри, які вказують напрямок пошуку слів,

ф-ції регістрів аналог. ф-ям вибирання слів і пошуку. Пам. об’ємна, а не плоска. Для асоц-их систем потрібні спеціальні види пам’яті.

 

У своїй праці „О пам’яти и воспоминаниє” Арістотель визначив 3 види асоціацій:

1. За схожістю

2. За контрастом

3. За близькістю

Доповнення:

4. Асоціації ідеї

5. Асоціації по причині та наслідку

 

Асоціативні процесори.

Це процесор який визначається як пристрій обробки даних, у якому дані зберігаються, зчитуються та обробляються без точної адресації їх розташування у пам’яті.

Цей ОКМД процесор побудований на базі асоціативного пристрою пам’яті. Пристрій пам’яті створений з асоціативних комірок пам’яті. Дані можуть бути співставленні по деяким критеріям (=,<=,>=) з інформацією яка зберігається в пам’яті. Для цього використовуються наступні дії:

1. запис даних в регістр даних

2. виділення розрядів, які підлягають порівнянню з використанням регістру маски.

3. запис бітового набору, який описує підмножину даних у файлі, що відшукуються в регістр вибірки слів.

4. Результатом порівняння буде бітовий однорозр. набір у регістрі результатів пошуку, який забезпечений покажчиком (вказівником) на перше слово, яке відгукнулося. Цей покажчик називається пристрій дозволу множинних відліків. Він вказує на саме „верхнє слово” яке задовольняє критерій пошуку. Тобто на самий верхній біт регістру результату пошуку.

Комірка асоціативної пам’яті є основним елементом, на основі якого будується система. При необхідності АП може бути створена без використання спеціалізованих пристроїв. Але за виконання функцій АП буде знижена швидкодія.

Процесорне обладнання, яке забезпечує відповідну апаратурну підтримку повинен залучати, як мінімум, один повний послідовний арифметичний пристрій на кожне слово асоціативної пам’яті.

Дві основні відміни асоціативного процесора від звичайних паралельних містяться у звичайних типів пам’яті та у відсутності проц. зв.

Якщо розглядати асоціативний пристрій пам’яті, як пам’ять для збереження даних то АП можна буде назвати паралельним процесором. Але так, як і властивість асоціативності є дуже важливою, то АП розглядається як самостійний клас машин з ОКМД архітектурою.

У асоціативних процесорів, орієнтованих на спеціалізованому застосуванні, окремі елементи базової архітектури представлені не явно. У механічній та у віртуальній пам’яті може бути відсутній регістр вибирання слів. Кожне слово пам’яті може знадобитися у будь – який момент часу.

Регістр маски може використовуватись за замовчуванням. Поля пошуку можуть бути відомі і передбачені заздалегідь. В деяких системах обробки даних, може бути введена більша кількість регістрів. У системах управління існують 3 регістра, які вказують напрямок пошуку слів (x,y,z).

Пристрій управління може бути як простим так і складним. В складному варіанті пристрій керування залучає в комп’ютері мікросеквенсор це пристрій, який визначає порядок виконання операцій на рівні розрядів.

Асоціативний процесор працює з 8 – ма словами та 4 – ма 3 – ох бітовими полями.

В регістр даних записуємо слово, яке необхідно порівняти із змістом пам’яті. Регістр маски вказує ті розряди шуканих слів, які повинні бути залучені у операції пошуку. У регістр результатів записаний результат пошуку. Регістр вибирання слів вибирає слово, яке приймає участь у пошуку.

У даному нашому прикладі слово 7, яке необхідно порівняти, як показує вміст регістру вибірки слів не увійшло в число тих, що вибрали. Вміст регістру маски показує, що у пошуку приймає участь вміст першого поля регістру даних.

У процесі виконання операції АП, а саме пошуку на рівність буде виконане порівняння першого пошуку із вмісту відповідних полів, що вибрані. З таких слів, тільки слова 3 та 6 задовольняють умові пошуку, ці слова після завершення пошуку відмічені 1 в регістрі результату. Слово 7 також повинно було задовольнити умову пошуку. Але вміст регістру вибірки слів показує, що воно не увійшло у набір слів для участі операції порівняння.

У багатьох АП за операцією пошуку повинна слідувати операція зчитування. Слова, що ідентифікуються, зчитуються послідовно. Існують інші операції пошуку. Вміст регістра результатів може бути переписаний у регістр вибірки слів, для того, щоб результат можна було використати в якості нового вмісту регістру вибірки слів. Може бути вміщена серія результатів пошуку, результат яких логічно об’єднаний, тобто дані які знаходяться в регістрі результатів пошуку логічно перемножуються із вмістом регістру вибірки слів, що формують новий вміст останнього.

Число вбудованих логічних функцій може бути великою. У системі АП присутній пристрій дозволу множинних збігів, або спів падань. На мал..АП він показаний стрілкою.

Якщо результат пошуку отримали відліки від декількох слів, то ДМЗ вказує на 1-ий відлік, або на інакше на саме верхнє слово для якого виконується умова пошуку.

Для АП розробляються багато режимні пристрої пам’яті.

МАТРИЧНІ ПРОЦЕСОРИ.

Аніак 4

Перша множина містить також звичайні команди керування такі як умовні та без умовні переходи. Друга множина не містить команд переходів, які здатні внести зміни у порядок виконання команд. Навпаки, умовне виконання 2 множини команд керуються локально кожним процесорним елементом матриці процесора в залежності від стану його даних.

Пристрій послідовного керування видає команду, визначає її приналежність до тої чи іншої множини команд, якою займається і якщо команда є послідовною то виконує її. У випадку, якщо команда є матричною, то послідовний пристрій керування передає її всім ПЕ, що виконують її паралельно.

Для команд 3-го типу контролер(пристрій послідовного керування) та матричний процесор узгоджує виконання команд.

Множина команд 3-го типу керує обміном даними між скалярними та векторними частинами процесора. Вона містить команди, які змінюють потік видачі команд у послідовній частині в залежності від результату отриманих в паралельних частинах.

В 3 частині містяться команди, що дозволяють виділити окремі процесорні елементи і переносити їх вміст у послідовну частину. Таким чином, якщо багато ПЕ і тільки один потік команд, то у кожен момент часу можливий обмін лише 1-го процесорного елемента з пристроєм керування. З іншого боку за допомогою однієї послідовності команд можна передати загальні дані усім ПЕ паралельно. Важливо, особливістю режиму роботи МП є виконання умовних переходів у залежності від стану усіх процесорів.

В загальному випадку послідовний контролер посилає послідовність команд в паралельний процесор, а логічний результат(істина або хиба, або повідомл. про переповнення, або відсутність переповн.) кожної окремої взятої операції, яка обчислює на паралельному процесорі розміщення у спеціальні регістри, які є у кожному ПЕ.

Спеціальні команди з множини команд керування потоком та апаратура дають можливість зчитувати(опитування) спеціальні регістри. Це опитування (зчитування) виконується паралельно. Отримуємо ознаки готовності або неготовності. Ці ознаки можуть далі аналізуватися командами умовного переходу у послідов. процесорі. Такі команди забезпечують послідовність керування з можливістю одного опитування усіх ПЕ. У результаті пошук виконуються за квазіпостійний час(майже пост.).

Нехай c- постійний час; n- число елементів даних; p- число ПЕ;

Тоді час пошуку n елементів дорівнює c при n<=p

2c p<n<=2p; n*c при (m-1)p < n<=m*p

Оскільки р достатньо величина у порівнянні з n (числом елементарних даних), то для пошуку потрібно лише декілька операцій причому, пошук буде дуже ефективний.

Якщо навпаки n>>pnj то дані можна розбити на впорядковані купи причому в кожному вузлі дані є не впорядковані, а обмін даних між вузлами впорядкований за купами.

Шляхом такої організації даних можна здійснювати ефективний пошук у випадку дуже великого обсягу даних.

Крім команд відклику за запитом в деяких МП маємо спеціал. ком., що дозволяє вибрати 1 ПЕ з декількох, які відкликнулися за один крок. Після такого вибору відкрив. доступ до пам’яті відповідного ПЕ і є можливі перенесення відпов. даних у послідовному контролері.

Після виконання переносу ПЕ звільняється і можна вибирати наступний ПЕ. У результаті досягнуто можливість формувати ітерац. циклів не за допомогою лічильника або індексації, а за допомогою окремих даних, що обробляється. При паралельній обробці великих обсягів даних імовірна ситуація, коли не над усіма елементами мусять виконуватися однакові операції.

В цьому режимі послідовний пристрій керування передається по суті програмі повністю усім ПЕ. Окремі ПЕ обслуговують всю програму для своїх даних вибірки(може вибірковим) виконан. послідовності команд.

Якщо регістр маски (або контекстний регістр) у ПЕ знаходяться в стані 1, то команда виконується, а якщо в стані 0, то ігнорує.

ПЕ виконує декілька команд керування незалежно від стану регістра маски.

ПЕ можуть встановлювати стани регістра маски в залежності від своїх локальних даних. Таким чином виконання на рівні ПЕ може повністю визначатися даними.

Слід відзначити, що більшість МП має додаткові рівні керування, наприклад, якщо послідовне керування здійснюється за допомогою стандартної ЕОМ, то це звичайно не дозвіл модифікацій для виконання команд 2-го і 3-го типу.

 

Синхронні операції.

Розпаралелення в матричному процесорі здійснюється на мікрорівні, тому що для організації його роботи потрібна жорстка синхронізація виконання операцій. Інтерфейс між послідовним керуванням та матричним процесором має бути синхронним принаймні до рівня операцій другого типу. Це означає, що після видачі команди послідовним пристроєм на матричний процесор контролер зупиняється, і може продовжувати роботу тільки після отрим. відповіді.

На практиці, в деяких схемах матр. проц. забезпечується буферизація черги між послідовним керуванням і операціями на матричному процесорі.В цьому випадку після передачі команди на матричний процесор послідовний пристрій може не зупиняти роботу, а знаходити параметри і адреси для наступних парал. команд.

Але можливість такого паралельного режиму роботи послідовного пристрою керування і МП дуже обмежена, бо ПК потрібні значення деякого параметру, що познач. МП, тому для продовження роботи він змушений чекати завершення попередньої виданої матр. ком.

У середині матричного процесору мусить бути строга покрокова синхронізація. Матричний контролер передає сигнали керування синхронізації усім паралельним процесорам. Цей рівень синхронізації використовується для забезпечення міжпроц. комутації та обміну даними.

Широко використовується метод розгалуження процесорів у вигляді одно або дво-вимірної сітки, і наступного з’єднання з найвищих процесорних елементів.

Завдяки паралельності та високого ступеня синхронізації обміну такі мережі є дуже ефективними. Наприклад, на МП команди пересилки даних ”вліво” всім процесорам передають команди пересилки даним наліво. Це призводить до одночасної пересилки даних ПЕ(проц. елемент) наліво та отримання ними даних справ.

Регулярність та синхронність комутаційної мережі призводить до відсутності непродуктивних витрат на зв’язок. Не потрібно обчислювати шляхи в мережі та адреси приймаючих ПЕ.

Процес комутації зводиться до 3 операцій:

1. Отримання даних в пам’яті.

2. Пересилання даних сусідньому ПЕ з одночасним отриманням даних від сусіднього ПЕ з іншої сторони.

3. Розміщення даних в пам’яті.

Треба підкреслити, що високі швидкодії обміну даних можливі лише між сусідніми ПЕ. На передачу між віддаленими ПЕ вимагається більше часу.

Важливою є проблема комутації процесів. Існує один загальний для всіх конфігурацій режим між процесорної комутації і зветься він механізм циркулярної передачі через послідовний контролер.

Якщо вимагається переслати значення змінної з одного ПЕ на більше число інших ПЕ, або на декількох випадково розподілених і достатньо віддалених ПЕ, то іноді буває швидше передати сигнал на послідовний контроль, а потім передати його звідси на всі ПЕ. На відповідні ПЕ встановлені також регістри маски, а на всі інші ПЕ маски відключаються.

 

Кутовий поворот

Порозрядне виконання команд на ПЕ призводить до ускладнення формату представлення даних, по скільки домінують звичайні послідовні ЕОМ, то ми програмуємо з врахуванням послідовної ідеології, тобто послідовні алгоритми. Це означає, що більша частина даних поступає в послідовній формі з паралельними розрядами. А для роботи з порозрядними процесорами вимагається організація даних у порозрядному форматі з паралельним представленням слів. Процес перетворення таких форматів називаємо кутовим поворотом.

Двох вимірний кутовий поворот:

A) Послідовний. Послідовне уявлення з паралельними розрядами.

B) Порозрядний. Порозрядна організація даних з паралельними словами, яка необхідна для роботи порозрядних асоціативних процесорів.

C) Суміщений. Приклад перекриття цих двох видів орг. і зберігання даних.

У всіх матричних процесорах, ця реорганізація даних виконується схемно. Типовою операцією перетворення з послідовного представлення в порозрядне є операція зчитування «n» (наприклад 2048) слів по «m» (напр. 32) розрядів з послідовної ЕОМ з допомогою паралельно послідовного доступу з наступним записом:

«m»(32)- розрядність шарів

«n»(2048)- розрядність для порозрядного доступу.

Маємо і зворотною операцію, яка перетворює порозрядне представлення у послідовне представлення.

 

 

Системи класу МКМД.

В системі МКМД є два класи:

1. Комп’ютери із загальною пам’яттю. (Мультипроцесорні системи)

2. Комп’ютер із розподіленою пам’яттю. (Багатомашинні системи)

Ці два класи мають свої переваги, які плавно переходять в недоліки.

Для Кс з загальною пам’яттю легше створити паралельні програми, але їхня максимальна продуктивність дуже обмежена з невеликою кількістю процесорів. Для КС з розподіленою пам’яттю все навпаки.

Бажано об’єднати переваги цих двох класів. Одним з можливих напрямків є проектування комп’ютерів з архітектурою NUMA – Non Uniform Memory Access (системи з неперервним або послідовним доступом до пам’яті).

Ця архітектура є досить розповсюдженою і на її шляху досить неочікувано з’явилась проблема з кеш-пам’яттю. Кеш-пам’ять, яка дозволяє значно прискорити роботу окремих процесорів, для багато процесорних систем, створила складності. В перших комп’ютерах NUMA не було кеш-пам’яті і не було подібної проблеми. Але в сучасних комп’ютерах з’явилась кеш-пам’ять.

Нехай процесор Р1 зберігає значення х в комірці Q, а далі процесор Р2 хоче прочитати зміст тої самої комірки Q. Що отримає проц Р2?Бажано, щоб він отримав х, але як він отримає, якщо х знаходиться в кеші Р1 процесора.

Ця проблема має назву – “проблема узгодження змісту кеш-пам’яті” (Cache coherence problem).Ця проблема актуальна і для сучасних SMP-компів(Symmetric Multi Processors).

В SMP все, крім декілька проців, в одному примірнику:1 пам.,1 ОС,1 підсистема вв-вив. Симетрична значить, що

CcNUMA

Для вирішення даної проблеми була розроблена спеціальна модифікація NUMA архітектура сс NUMA. На основі цієї архітектури випускаються багато реальних систем, які поширюються можливості традиційних комп’ютерів загальної пам’яті. Причому, якщо конфігурація SMP сервер має 8-16-32-64 процесори, то сс NUMA дає можливість об’єднати 8-16-32-64-256 та більше процесорів.

В цих системах крім декількох процесорів в одному примірнику: 1 пам’ять, 1 ОС, 1 система інтерфейсу вводу виводу. Слово симетричний означає, що кожен процесор може робити все те, що може інша.

В ссNUMA арх. пам’ять всього комп’ютера фізично розподілена, що значно підвищує потенціал його масштабованості, але пам’ять логічно залишиться загальною.Це дає можливість використання всіх технологій та методів програмування SMP. Зміст кеш-пам’яті на рівні процесорів узгоджується з ОП.

Значно збільшується число процесорів у порівнянні з класом архітектури. В цій архітектурі час звертання до пам’яті залежить від того чи є це звертання до локальної або віддаленої пам’яті.

Процес написання програми залишається тим самим і фізично розподіл пам’яті у програмі не бачить.

Метод компютінг (GRID)

1. Грід технології- по виділеній лінії(не інтернет)

2. Система Condor розподіляє задачі по корпоративній мережі; коли все вільно, є можливість розв’язувати задачу.

3. На конференції по супер комп’ютерам 1998року була демонстрована всього два але 512 суперпроцесорних комп’ютерів Grau ТЗЕ

4. Найбільш потужна Грід система- пошук позаземних цивілізацій з допомогою розподіленої обробки даних, яка йде з телескопів.

Seti–Search for Extraterrestrial Intelligence.

З моменту старту проекту 05.99- 05.02 в участь зареєструвались 3,7 млн.компів. Віддають комп в користування добровільно

Адр.:setiathome.ssl.berkeley.edul

5. Distributed net (RSA Challenges)- напрямлений на криптографію

DES- система з одним таємним ключем

RSA- з таємним і відкритим ключем

В цьому проекті зареєстровано 200 тис. компів.

Distributed.net

6. Числа Мерсена 2^p-1.Проблема: потрібно знаходити все більші числа.GIMPS – Greate internet Mersenne Prime Search (найбільше обчислене число Мерсене 2^13466317-1 знаходили 2,5 роки і було знайдено в 2001 р.)

7. Globus. Мета проекта- створення засобів для реалізації глобального та інформаційно-обчислювального середовища. На основі цієї системи розробляються:

–National Technology Grid

–Information Power Grid

–European Data Grid

 

 

Коротко про системи реального часу (Real Time)

Дуже перспективною є реальність отримати обчис. потужність з мережі:

Прогнозується 1 Тріліон операцій в сек. – 87 центів 1 ТФлопс.

Прилади найбільшої потужності.Супер ЕОМ

1. Earth Simulation NEC 2002p. 35,86 TFlops 350 млн.$ Японія(Системи передбачення землетрусів).

2. Columbia NASA та SGI 51,87 Кластер з 20,512 проц. систем; 10240 проців

3. SX-8 - векторний суперкомп 65 TFlops

4. Blue GeneIL IBM 36,01- 8 шаф-16250 проців- ¼ запланованої сис.(70,72 ТФлопс)-Нац. Лівермоловська лабораторія

ІВМ- одна з перших ставить сис. на потік.

Збираються зробити 64 стойки і 130 проців 70,72(*4)

5. ASCI Purle –сис. з використанням практично стандартних ІВМ процесорів. Server p655

“Peramma”

Літом планується встановити в Лів. лабор. Споживає 4,8МВт.

6. Міністерство енергетики США має угоду з фірмою ІВМ про постановку 2-ох суперкомпів. Продуктивність 800 ТФлопс. Не плутати з продуктивністю в real-time.

Латентність- час поч. затримки при посиланні повідомлень.

Пропускна здатність мережі визначається швидкістю передачі інфи по сис.звязку.

Децентралізовані КС

Як центр віддалений, то системою легше користуватися. Важливим напрямком децентралізованих сис. є так звані мульти агентні системи.

 

 

Класифікація КС

Класифікація КС – річ складна. Однієї класифікації не існує.

Ознаки:

1. КС бувають:

· Централізовані

· Децентралізовані

Існує ще підхід (Поспєлов):

1) абсолютно централізовані;

2) абсолютно децентралізовані.

Зараз у більшості використовуються централізовані системи. Звичайні системи – централізовані. Армія – це централізована система.

Є обставини, коли централізація неможлива:

1) коли центр гине;

2) об’єкти мають окремо приймати рішення, тобто нема центру.

2. КС бувають:

· Однорідні

· Неоднорідні

Якщо система складається з різнорідних об’єктів, то важче налагодити керування. Раніше під поняттям КС (комп’ютерні системи) розуміли сукупність однорідних машин, а під поняттям К комплекси – різнорідні. Зараз поняття КС об’єднує як однорідні, так і різнорідні системи.

3. КС бувають:

· Територіально суміщені системи

· Територіально розподілені системи

Класифікація КС паралельної обробки

(По суті це класифікація Фліна Flynn M.J.)

Стаття Фліна: «Сверхбыстродействующие вычислительные системы»Труды ИРИ,1966, №12

Процес розв’язання задачі можна уявити як вплив певної послідовності команд програми (потоку команд) на відповідну послідовність даних (потоку даних), яка викликається всієї послідовності команд. Різні сп-и паралельної обробки інформації можна уявити, як засоби одночасного впливу одного або декількох потоків команд на один або декілька потоків даних.

Для такої класифікації є корисним ввести поняття множини потоків команд і даних. Під множиною потоків команд або даних будемо розуміти наявності в системі декілька послідовних команд які знаходяться в стані реалізації, або декілька послідовних даних, які обробляються комп’ютером.