Зміст і послідовність роботи командира зведеної рятувальної команди з організації і проведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зміст і послідовність роботи командира зведеної рятувальної команди з організації і проведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження.



 

З прибуттям в район розташування (або в осередок ураження), командир ЗвРК доповідає старшому начальнику про прибуття в район та готовність до ведення Р і НР.

Отримавши уточнене завдання від старшого начальника, командир ЗвРК ОГД:

- з’ясовує отримане завдання;

- організовує розвідку ділянки робіт;

- оцінює обстановку;

- приймає рішення;

- ставить завдання підлеглим у вигляді усного наказу;

- організує взаємодію, забезпечення та управління.

Розвідка на ділянці робіт в осередку ураження:

- визначає рівні радіоактивного зараження;

- здійснює пошук входів до захисних споруд і аварійні виходи з них;

- встановлює характер руйнувань будинків, захисних споруд і стан людей в них;

- визначає місця і характер аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;

- встановлює характер пожеж, визначає стан і умови рятування людей на об’єкті.

Всі дані негайно доповідаються командиру команди. В свою чергу всі дані про зміну обстановки і свої пропозиції командир команди доповідає старшому начальнику, інформує підлеглих та сусідів.

Після проведеного комплексу робіт з організації Р і НР командир ЗвРК вводить команду в осередок ураження.

Під час проведення Р і НР командир ЗвРК:

- особисто керує підпорядкованими силами і засобами;

- здійснює контроль за виконанням ними завдань;

- підтримує безупинну взаємодію;

- ставить нові та уточнює поставлені завдання;

- здійснює маневр силами і засобами;

- організує спостереження за зміною рівнів радіації і дозиметричний контроль;

- здійснює всебічне забезпечення команди;

- систематично доповідає старшому начальнику про зміну обстановки і свої пропозиції щодо її вирішення.

О ц і н к а р а д і а ц і й н о ї о б с т а н о в к и проводиться після одержання даних розвідки і здійснюється в такій послідовності:

- за виміром рівня радіації на певний час і приведенням його до рівня на 1 годину після вибуху, визначаються зони радіоактивного зараження;

- розраховуються дози опромінення, які може отримати особовий склад за час перебування в зоні зараження;

- розраховуються дози опромінення, які отримані особовим складом при подоланні зон зараження на маршруті;

- визначають припустимий час перебування в зоні зараження з урахуванням виміряного рівня радіації;

- визначають припустимий час початку Р і НР при заданій (допустимій) дозі опромінення і тривалості робіт;

- розраховують кількість змін для ведення Р і НР з урахуванням радіаційної обстановки, яка склалася на об’єкті;

- визначають режими роботи особового складу команди і режими поведінки населення в умовах радіоактивного зараження.

Для командира ЗвРК важливо визначити припустимий час початку ведення Р і НР при заданій (допустимій) дозі опромінення і тривалості робіт із тим, щоб особовий склад команди не одержав дозу опромінення більше встановленої.

Вихідними даними для визначення часу початку робіт є:

- встановлена доза опромінення Двст, (Р);

- рівень радіації через 1 годину після вибуху Р1, (Р/год);

- тривалість роботи Тр.

Крім цього, командир ЗвРК повинен уміти визначати кількість змін, виходячи з існуючої радіаційної обстановки. Це обумовлено тим, що час роботи кожної зміни обмежується термінами, протягом яких доза опромінення не перевищує встановленої.

Вихідними даними для визначення кількості змін є:

- встановлена доза опромінення Двст, (Р);

- рівень радіації, виміряний (розрахований) на час входу в зону зараження Р, (Р/год);

- час входу в зону зараження після вибуху.

За особовим складом команди, яка веде роботи в осередку ураження, постійно здійснюється дозиметричний контроль з метою визначення доз опромінення людей і ступеня зараженості техніки, води, продовольства та інших матеріальних засобів радіоактивними речовинами. Визначення доз опромінення проводиться приладами ДП-24 (ДП-22А), у комплект яких входять індивідуальні дозиметри ДКП-50А.

Дози опромінення визначають груповим та індивідуальним методами.

У деяких випадках визначення дози опромінення здійснюється розрахунковим шляхом – по рівнях радіації на місцевості, часу перебування особового складу команди на ній і ступеню його захисту за формулами 1.1-1.3

Д = (1.1)
Д = (1.2)
Д = (1.3)

 

де Д – доза опромінення, яку отримають ті, хто знаходиться на зараженій місцевості;

Р сер – середній рівень радіації за весь час роботи на зараженій місцевості;

Рвх, (вих) – рівень радіації при вході (виході) в різних ділянках зараженої місцевості під час її подолання;

Рi – рівень радіації в точці виміру на певний (і -тий) час, Р/год;

n – кількість вимірів радіації;

Tруху – тривалість перебування на зараженій території;

tк.р, tп.р – астрономічний час закінчення (початку) робіт на зараженій території;

Косл – коефіцієнт ослаблення дії радіації.

Індивідуальний метод застосовується для визначення доз опромінення, отриманих особовим складом, який виконує завдання у відриві від ЗвРК. Всі ці особи забезпечуються індивідуальними дозиметрами.

Порядок і час зняття показань з дозиметрів визначає командир ЗвРК, який веде облік доз опромінення на всіх підлеглих. Дані про сумарну дозу опромінення командир ЗвРК подає в штаб ЦЗ ОГД після виконання завдання, а при однократному опроміненні понад 100 Р – негайно з прийняттям відповідних заходів.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 100; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.126.74 (0.006 с.)