Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг

 

1. Об’єктивна сторона злочину передбаченого ст. 364 КК України «Зловживання владою або службовим становищем» полягає у діянні (дії чи бездіяльності), що:

А). вчинюється з використанням влади або службового становища;

Б). не суперечить інтересам службі;

В). здійснюється в межах наданих особі службових повноважень;

Г). суперечить інтересам служби;

Д). не заподіює істотної шкоди та не спричиняє тяжких наслідків правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам.

 

2. Вкажіть функції, обов'язки, здійснення чи виконання яких пов'язане із наявністю статусу службової особи:

А) керівні;

Б) представницькі;

В) функціональні;

Г) організаційно-розпорядчі;

Д) адміністративно-господарські.

 

3. Мотивами злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг можуть бути:

А) прагнення шляхом зловживання одержати незаконну матеріальну вигоду; Б) бажання просунутися по службі;

В) уникнути відповідальності за недоліки у роботі;

Г) позбутися матеріальних витрат;

Д) надати переваги родичам чи пільги іншим фізичним або юридичним особам.

 

4. Об’єктивною стороною злочину Службове підроблення (ст. 366 КК) є:

А) складання завідомо неправдивих документів;

Б) перекручення винним істини в офіційних документах шляхом використання для цього свого службового становища;

В) виготовлення грошових знаків на домашньому принтері;

Г) видача неправдивих документів;

Д) всі відповіді вірні.

 

5. Вкажіть ознаки об’єктивної сторони злочину передбаченого ст. 367 ККУ Службова недбалість:

А) дія або бездіяльність службової особи;

Б) спосіб вчинення злочину;

В) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб;

Г) Час вчинення злочину;

Д) причинний зв'язок між діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.

 

Що з нижче переліченого є предметом злочину передбаченого ст. 368 КК України «Одержання хабара»?

А) безоплатне надання послуг матеріального характеру;

Б) безоплатне надання послуг матеріального характеру;

В) передача майнових вигод, відмова від них або від прав на майно;

Г) позитивний відзив у засобах масової інформації

Д) документи, що надають право на отримання, володіння, користування

та розпорядження майном.

 

7. Вкажіть основні форми одержання хабара:

А) проста;

Б) законна;

В) інтелектуальна;

Г) економічна;

Д) завуальована.

 

8. Завуальована форма одержання хабара може здійснюватися шляхом таких операцій:

А) виплата гонорару;

Б) передавання хабара через посередників;

В) повернення боргу;

Г) виплата премії;

Д) виплата зарплати.

 

Вкажіть всі кваліфікуючі ознаки за частинами 2 та 3 ст. 368 КК «Одержання хабара».

А) одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище;

Б) одержання хабара у великому розмірі;

В) одержання хабара у значному розмірі;

Г) одержання хабара за попередньою змовою групою осіб;

Д) одержання хабара повторно.

 

Вкажіть спеціальні підстави звільнення хабародавця від кримінальної відповідальності зазначені в частині 3 ст. 369 КК України «Давання хабара».

А) давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб;

Б) якщо стосовно нього мало місце вимагання хабара;

В) якщо запропонований хабар не прийнято;

Г) повторність;

Д) якщо після давання хабара він добровільно заявив про це до порушення кримінальної справи щодо нього органу, наділеному законом правом на порушення кримінальної справи.

 

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ

 

1. Об’єктивна сторона злочину передбаченого ст. 371 КК України «Завідомо незаконні затримання, привід або арешт» проявляється у:

А) незаконному затриманні;

Б) винесення незаконного вироку суду;

В) незаконному приводі;

Г) незаконному арешті;

Д) незаконному триманні під вартою.

 

2. До злочинів, які посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду відносяться:

А) притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності;

Б) незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду;

В) втручання в діяльність захисника чи представника особи;

Г) посягання на життя судді;

Д) умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного.

 

3. До злочинів які посягають на відносини, що забезпечують одержання достовірних доказів та істинних висновків у справі відносяться:

А) примушування давати показання;

Б) невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист;

В) завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину

Г) розголошення даних досудового слідства або дізнання;

Д) перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.

 

4. Потерпілими від злочину передбаченого ст. 374 КК України «Порушення права на захист» є:

А) підозрюваний;

Б) обвинувачений;

В) підсудний;

Г) прокурор;

Д) захисник.

 

5. Предметом злочину передбаченого ст. 375 може бути:

А) постанова суду;

Б) постанова прокурора;

В) рішення суду;

Г) адміністративний протокол;

Д) вирок суду.

 

6. Потерпілими від злочину передбаченого ст. 377 КК України є:

А) суддя;

Б) народний засідатель;

В) присяжний;

Г) брат судді;

Д) прокурор.

 

7. Предметом злочину передбаченого ст. 381 КК України «Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист» можуть бути:

А) інформація про особисту охорону особи, взятої під захист;

Б) інформація про охорону житла і майна особи, взятої під захист;

В) інформація про зміну місця роботи або навчання, особи, взятої під захист;

Г) відомості про вподобання особи;

Д) інформація про переселення в інше місце проживання, особи, взятої під захист.

 

8. З об'єктивної сторони злочин передбачений ст. 382 «Невиконання судового рішення» може характеризуватися:

А) невиконанням службовою особою вироку, рішення суду що набрали законної сили;

Б) невиконанням службовою особою ухвали чи постанови суду що набрали законної сили;

В) перешкоджанням службовою особою виконанню вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили;

Г) невиконання службовою особою постанови прокурора;

Д) невиконанням службовою особою рішення Європейського суду з прав людини.

 

9. Суб'єктом злочину передбаченого ст. 400 КК України «Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги»:

А) може бути осудна особа;

Б) яка досягла 15 років;

В) яка досягла 16 років;

Г) яка досягла 14 років;

Д) яка досягла 18 років.

 

10. Об'єктивна сторона злочину передбаченого ст. 387 КК України «Розголошення даних досудового слідства або дізнання» полягає у:

А) розголошенні даних досудового слідства чи дізнання без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання;

Б) розголошенні даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати їх;

В) розголошенні даних досудового слідства чи дізнання суддею;

Г) розголошенні даних досудового слідства чи дізнання прокурором, слідчим, працівником органу дізнання, оперативно-розшукового органу, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність;

Д) розголошенні даних досудового слідства чи дізнання особами, які присутні при провадженні слідчих дій і попереджені про обов'язок не розголошувати даних досудового слідства чи дізнання.

 

11. Способами вчинення злочину передбаченого ст. 386 «Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку» можуть бути:

А) вбивство;

Б) насильство;

В) знищення майна;

Г) розголошення відомостей, що ганьблять свідка, потерпілого, експерта чи Їх близьких родичів;

Д) погрози вбивством.

 

12. Об’єктивна сторона злочину передбаченого ст. 396 КК України полягає у:

А) прихованні злочинця;

Б) прихованні знарядь і засобів вчинення злочину;

В) прихованні слідів злочину;

Г) інтелектуальному прихованні злочину;

Д) приховуванні предметів, здобутих злочинним шляхом.