Споживчі кредити та аналіз схем споживчого кредитування

Останні декілька років в Україні активно розвивається ринок споживчого кредитування. Цей вид кредитування призна­чений для фізичних осіб, які використовують позичені кошти на купівлю побутової техніки, інших електронних пристроїв, авто­мобілів тощо. Кредиторами виступають комерційні банки, що спе­ціалізуються на роздрібному бізнесі, кредитні спілки, союзи та інші фінансові організації.

Зазвичай такі кредити є короткостроковими, а виплати за ними є щомісячними. Типова схема розрахунків за цією кредит­ною угодою ґрунтується на методиці фінансових рент.

Отже, основною відмінністю схем споживчого кредитування від схем лізингових платежів є наявність кількох виплат протягом кожного періоду.

Якщо припустити, що за наявної річної кредитної ставки r виплати здійснюють т- разів протягом одного року, то формула (6.8) для обчислення розміру періодичного платежу R набуде такого вигляду:

 

(6.15)

 

При проведенні розрахунків за допомогою фун­кції ПЛТ у МS Ехсеlдля визначення розміру щомісячного пла­тежу, необхідно спочатку перевести кредитну ставку та строк кредитування до місячних значень.

Аналізуючи схеми споживчого кредитування слід зазначити, що кредитні установи при видачі споживчого кредиту, окрім кредитної ставки, застосовують до позичальника різноманітні ко­місії та інші початкові платежі. Всі ці скриті виплати призводять до значного дорожчання кредиту для позичальника. Тому ключовим питанням стає визначення реальної ставки дохідності за кредитною опе­рацією.

Зазвичай, обчислення розміру періодичного платежу R здійс­нюють за формулою (6.15) на основі загальної величини позики С. Однак, визначаючи реальну дохідність кредитора, необхідно враховувати, що за наявності додаткових комісій у розмірі А, позичальник насправді отримує суму у розмірі лише (С— А).

Тоді, позначивши реальну ставку дохідності як у, можна записати наступне рівняння фінансової еквівалентності:

 

(6.16)

 

 

Розв'язок рівняння (6.16) відносно у показує реальну ставку дохідності кредитної операції.

Побудувати графік погашення боргу можна за 2 варіантами: за рівними сумами та рівними терміновими платежами. У першому випадку графік складається із заборгованості, основного погашення боргу, сплачених відсотків та суми до сплати. В цьому випадку відсотки нараховуються на суму заборгованості, що кожного року зменшується.

У другому випадку, графік містить лише саму суму до сплати (з урахуванням основної суми боргу і відсотків). Дана сума розраховується за формулою:

 

, (6.17)

 

де S- сума боргу;

r- річна відсоткова ставка.