Поняття лізингу та методи розрахунку лізингових платежів.

ТЕМА 6

ОЦІНКА ТА ПЛАНУВАННЯ СХЕМ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ РОЗРАХУНКІВ

1.	Застосування теорії рент у плануванні схем фінансово-кредитних розрахунків
2.	Поняття лізингу та методи розрахунку лізингових платежів
2.1.	Механізм розрахунку лізингових платежів
2.2.	Методика розрахунку лізингових платежів з амортизацією боргу рівними частинами
2.3.	Методика розрахунку лізингових платежів, заснована на теорії фінансових рент
2.4.	Коригування залишкової вартості майна на авансовий платіж
2.5.	Коригування вартості майна на величину залишкової вартості
2.6.	Виплати лізингових платежів на початку періоду
3.	Споживчі кредити та аналіз схем споживчого кредитування
4.	Поняття іпотеки та розрахунки за іпотечними позиками
5.	Фонди нагромадження та погашення боргу

1. Застосування теорії рент у плануванні схем фінансово-кредитних розрахунків.

Якщо фінансова операція передбачає не відокремлений (одноразовий) платіж, а певну послідовність платежів у часі, то для планування схеми таких розрахунків доцільно використовувати теорію фінансових рент.

Сучасні економічні відносини передбачають, що пере­важна більшість суб'єктів господарювання для свого розвитку засто­совують різні варіанти кредитування. Оптимізацію кредитних розрахунків, що полягає у пошуку зручних схем кредитних виплат, провадять на основі аналізу відповідних потоків платежів.

Основними умови кредитування, які оцінюють в теорії фінансових рент:

— термін кредиту (позики);

— метод (схема) погашення основної суми боргу та відсотків;

— рівень відсотків за кредитом та метод нарахування відсотків;

— додаткові умови (пільговий період, можливості достроко­вого погашення, пролонгації, реструктуризації тощо).

Фінансове навантаження щодо обслуговування боргу залежить від розміру та періодичності виплат, першого внеску, принципів нарахування відсотків на суму боргу та багатьох інших чинників.

Визначення оптимальних умов фінансово-кредитних розрахунків перед­бачає опис кредитних виплат у вигляді певного потоку платежів з подальшою оцінкою його вартісних характеристик. Причому, за­лежно від розподілу платежів у часі, коригуються інші параметри кредитної угоди. Таким чином, за допомогою операції дисконтування можна знайти такий потік плате­жів, що забезпечуватиме оптимальне (прийнятне) фінансове на­вантаження для боржника відповідно до його виробничого циклу, оборотності коштів тощо.

Отже, кількісний аналіз фінансових потоків платежів - осно­ва проведення більшості фінансово - кредитних операцій, зокрема:

• лізингових операцій;

• споживчого кредитування;

• іпотечного кредитування;

• орендних платежів з подальшим викупом майна;

• амортизаційних відрахувань;

• створення фондів нагромадження коштів;

• створення спеціальних фондів погашення боргу тощо.

Крім того, за допомогою теорії фінансових рент визначають вартісні характеристики різних видів цінних паперів. Наприклад, вартісна оцінка акцій ґрунтується на моделях дисконтування ди­відендів, а оцінка процентних облігацій передбачає дисконтуван­ня процентних (купонних) виплат.

 

Рис. 6.1. Процес лізингу

 

Зі схеми, представленої на рис. 6.1, видно, що лі­зинг є специфічною формою кредиту, що надається підприємству для придбання необхідного йому майна. Як і в будь-якій іншій фінансово-кредитній угоді, ключовим питанням лізингової угоди є визначення розміру заборгованості та схеми її погашення. От­же, в аспекті фінансових обчислень, доцільно розглянути меха­нізм розрахунку лізингових платежів.

ТЕМА 6

ОЦІНКА ТА ПЛАНУВАННЯ СХЕМ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ РОЗРАХУНКІВ

1.	Застосування теорії рент у плануванні схем фінансово-кредитних розрахунків
2.	Поняття лізингу та методи розрахунку лізингових платежів
2.1.	Механізм розрахунку лізингових платежів
2.2.	Методика розрахунку лізингових платежів з амортизацією боргу рівними частинами
2.3.	Методика розрахунку лізингових платежів, заснована на теорії фінансових рент
2.4.	Коригування залишкової вартості майна на авансовий платіж
2.5.	Коригування вартості майна на величину залишкової вартості
2.6.	Виплати лізингових платежів на початку періоду
3.	Споживчі кредити та аналіз схем споживчого кредитування
4.	Поняття іпотеки та розрахунки за іпотечними позиками
5.	Фонди нагромадження та погашення боргу

1. Застосування теорії рент у плануванні схем фінансово-кредитних розрахунків.

Якщо фінансова операція передбачає не відокремлений (одноразовий) платіж, а певну послідовність платежів у часі, то для планування схеми таких розрахунків доцільно використовувати теорію фінансових рент.

Сучасні економічні відносини передбачають, що пере­важна більшість суб'єктів господарювання для свого розвитку засто­совують різні варіанти кредитування. Оптимізацію кредитних розрахунків, що полягає у пошуку зручних схем кредитних виплат, провадять на основі аналізу відповідних потоків платежів.

Основними умови кредитування, які оцінюють в теорії фінансових рент:

— термін кредиту (позики);

— метод (схема) погашення основної суми боргу та відсотків;

— рівень відсотків за кредитом та метод нарахування відсотків;

— додаткові умови (пільговий період, можливості достроко­вого погашення, пролонгації, реструктуризації тощо).

Фінансове навантаження щодо обслуговування боргу залежить від розміру та періодичності виплат, першого внеску, принципів нарахування відсотків на суму боргу та багатьох інших чинників.

Визначення оптимальних умов фінансово-кредитних розрахунків перед­бачає опис кредитних виплат у вигляді певного потоку платежів з подальшою оцінкою його вартісних характеристик. Причому, за­лежно від розподілу платежів у часі, коригуються інші параметри кредитної угоди. Таким чином, за допомогою операції дисконтування можна знайти такий потік плате­жів, що забезпечуватиме оптимальне (прийнятне) фінансове на­вантаження для боржника відповідно до його виробничого циклу, оборотності коштів тощо.

Отже, кількісний аналіз фінансових потоків платежів - осно­ва проведення більшості фінансово - кредитних операцій, зокрема:

• лізингових операцій;

• споживчого кредитування;

• іпотечного кредитування;

• орендних платежів з подальшим викупом майна;

• амортизаційних відрахувань;

• створення фондів нагромадження коштів;

• створення спеціальних фондів погашення боргу тощо.

Крім того, за допомогою теорії фінансових рент визначають вартісні характеристики різних видів цінних паперів. Наприклад, вартісна оцінка акцій ґрунтується на моделях дисконтування ди­відендів, а оцінка процентних облігацій передбачає дисконтуван­ня процентних (купонних) виплат.

 

Поняття лізингу та методи розрахунку лізингових платежів.

До зручних фінансових механізмів залучення коштів відносяться лізингові операції, які є альтерна­тивою борговим цінним паперам та банківському кредитуванню.

Лізингові схеми залучення капіталовкладень у виробництво є одним з потужних джерел матеріально-технічного переосна­щення підприємств, оскільки дозволяють отримати в експлуата­цію основні засоби на умовах поступової сплати коштів.

Лізинг — це угода, за якою лізингодавець на основі договору лізингу за встановлену плату (лізингові платежі) надає лізингоодержувачу право на використання визначеного майна, відповід­но до встановлених специфікацій, на визначений строк та на пев­них умовах, з правом викупу майна лізингоодержувачем.

Лізинг має наступну принципову схему, що передбачає одно­часне укладання, як мінімум двох угод — договору лізингу між лізингодавцем (тобто лізинговою компанією) і лізингоодер­жувачем і договору купівлі-продажу між лізингодавцем і продав­цем (постачальником) майна (рис. 6.1).

 

 

 

Рис. 6.1. Процес лізингу

 

Зі схеми, представленої на рис. 6.1, видно, що лі­зинг є специфічною формою кредиту, що надається підприємству для придбання необхідного йому майна. Як і в будь-якій іншій фінансово-кредитній угоді, ключовим питанням лізингової угоди є визначення розміру заборгованості та схеми її погашення. От­же, в аспекті фінансових обчислень, доцільно розглянути меха­нізм розрахунку лізингових платежів.