Права жінок, неповнолітніх та інвалідів на охорону праці, які пов’язані з фізіологічними особливостями їхнього організму

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми. Окремі права на охорону праці мають вагітні жінки та жінки, які доглядають дітей до трьох років: їх не можна залучати до роботи в нічний час, до надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей для жінок МОЗ України визначило такими: 10 кг до двох разів на годину у випадку чергування з іншою роботою, 7 кг протягом повної робочої зміни.

Забороняється застосовувати працю неповнолітніх (осіб віком до 18 років) на важких роботах і на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. У разі тривалої роботи для юнаків п’ятнадцяти років гранична норма дорівнює 8,4 кг, шістнадцяти років – 11,2 кг, сімнадцяти років – 12,6 кг. Для дівчат ці норми відповідно зменшені вдвічі. Неповнолітніх приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду і до 21 року вони підлягають обов’язковому медичному огляду. Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні.

Роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичного висновку, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень, а також пільгові умови праці на їхнє прохання. Не можна залучати інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їхньої згоди. Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати умови праці з урахуванням

рекомендацій медико-соціальних експертних комісій відповідно до індивідуальних программ реабілітації інвалідів. Експертизу тривалості або стійкості втрати працездатності здійснюють медико-соціальні експертні комісії.

Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, що стались під час виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності. Є три рівні управління охороною праці: державне управління, управління власником підприємства та управління зі сторони працівників (рис.1.7).

Державне управління охороною праці в нашій країні здійснюють:

· Кабінет Міністрів України;

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною

праці – Держгірпромнагляд;

· міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

· Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації та органи

місцевого самоврядування.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюють:

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці – держгірпромнагляд;

· спеціально уповноважений державний орган виконавчої влади з питань радіаційної безпеки;

· спеціально уповноважений державний орган виконавчої влади з питань пожежної безпеки;

· спеціально уповноважений державний орган виконавчої влади з питань гігієни праці.

Представники Держгірпромнагляду мають право:

· безперешкодно відвідувати підконтрольні об’єкти господарювання, включаючи об’єкти підприємницької діяльності, та здійснювати у присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань охорони праці;

· одержувати від роботодавця письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, інформацію про порушення законодавства та вжиті заходи щодо їхнього усунення;

· видавати роботодавцям обов’язкові до виконання приписи (розпорядження) про усунення виявлених порушень і недоліків в галузі охорони праці;

· забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, дільниць, окремих робочих місць та механізмів до усунення порушень, які створюють загрозу життю чи здоров’ю працівників;

· притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушеннізаконодавства з охорони праці;

· надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності.