Проектування технологічної лінії збирання та обробки яєць (2год.) 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Проектування технологічної лінії збирання та обробки яєць (2год.)



Мета роботи: засвоїти методику проектування технологічної лінії збирання та обробки яєць.

 

1 Загальні положення

 

На промислових птахофабриках основний спосіб утримання курей – клітковий, на племінних та селекційних – підлоговий, тут для яйцекладки курей та інших видів птиці застосовують індивідуальні і механізовані гнізда.

При виробництві яєць необхідно механізувати і автоматизувати діставання яєць з кліток та гнізд, транспортування, вибраковування, мийку, сортування за масою та пакування яєць в тару.

Задача збирання яєць полягає у доставці їх від кліток та механізованих гнізд до місця обробки – яйцескладів та цехів з обробки яєць. Задача обробки – очищення, сортування яєць за якістю і пакування їх у тару.

Основні вимоги до процесу збирання та обробки яєць, а також до їх засобів механізації це: повна механізація і автоматизація робіт і найменше пошкодження яєць, тобто необхідно враховувати такі фізико-механічні властивості яєць, як: маса, розміри, форма, цілісність та міцність шкарлупи, властивість котитися і витримувати статичні та динамічні навантаження. Враховують також чистоту поверхні.

 

2 Технологічні схеми збирання яєць та засоби їх механізації

 

На склад технологічних операцій процесу збирання яєць впливають такі чинники, як:

- спосіб утримання – клітковий чи підлоговий;

- блокування пташників з яйцескладом: зблоковані, не зблоковані.

 

2.1 Збирання яєць при клітковому утриманні птиці

 

В загальному вигляді технологічна схема збирання яєць з багаторівневих кліткових батарей для випадку, коли пташники зблоковані з яйцескладом, наступна:

 

кладка яєць на похилу підлогу клітки →

скочування яйця на горизонтальний яйцезбірний транспортер →

переміщення транспортером в торець кліткової батареї →

подача яєць з різних ярусів кліткової батареї на один рівень → магістральний транспортер →

транспортування до яйцескладу.

 

Для скочування яєць на горизонтальний яйцезбірний транспортер підніжну решітку кліток виконують похилою у його бік під кутом 8 – 10°. Стрічковий транспортер обслуговує кожен ряд (рідко два суміжні) кліток. Стрічка транспортера синтетична (рідко з джута), розташована в приймальному лотку і на неї скочуються яйця. При вмиканні транспортерів вони транспортують яйця кожного ряду кліток в торець батареї. Для збору яєць з ярусних транспортерів і подачі їх на магістральний транспортер (один рівень) застосовують або елеватори різних конструкцій, або рухомий прутковий транспортер типу “Ліфт”. Магістральний транспортер також прутковий, ним яйця можна транспортувати з декількох пташників, при їх павільйонній забудові, до яйцескладу.

У випадку, коли пташники не зблоковані з яйцескладом, технологічна схема збору яєць така:

 

кладка яєць на похилу підлогу клітки →

скочування яйця на горизонтальний яйцезбірний транспортер →

переміщення транспортером в торець кліткової батареї →

подача яєць з різних ярусів кліткової батареї на яйцезбірний накопичувальний стіл →

вкладання яєць у бугорчаті прокладки →

пакування бугорчатих прокладок у контейнери або картонні ящики →

завантаження контейнерів або ящиків в мобільний транспорт →

транспортування до яйцескладу.

 

Накопичувальний стіл виконано з неіржавіючої сталі, а його площа повинна забезпечувати розміщення необхідної кількості яєць. Для вкладання яєць у бугорчаті прокладки застосовують автоматичні вкладачі. При цьому вкладач орієнтує яйця, вкладає у бугорчаті прокладки, а заповнені прокладки в стопки. Зібрані стопи передає на транспортер заповнених прокладок, яким їх подають до транспортного заходу. Тут бугорчату прокладки вкладають у картонні ящики або, більш прогресивне рішення, у візки-контейнери і ними завантажують мобільний транспорт.

Для перевезення яєць до яйцескладу використовують як засоби транспорту загального призначення (рідше), так і спецавтотранспорт. У випадку застосування транспорту загального призначення яйця завантажують у них в картонних ящиках, спецавтомобілі перевозять яйця в мобільних (на прогумованих колесах) візках-контейнерах. Для механізації завантаження-розвантаження контейнерів спецавтомобілі обладнані вантажопідйомним бортом, розрахованим на підйом вантажу до 1000 кг, гідросистема борта має гідрозамок, що попереджує самовільне опускання борта у випадку аварії. Конструкція контейнерів універсальна, що дозволяє раціонально розміщувати і кріпити їх у кузові.

 

2.2 Збирання яєць при підлоговому утриманні птиці

 

Підлогове утримання застосовують для качок, гусей, індиків, цесарок, а також для курей батьківського стада племінного та селекційного напрямку. Для кладки яєць ними застосовують гнізда, дно яких також має нахил, завдяки чому яйця скочуються до приймального лотка. Гнізда бувають одно- або двосторонніми, індивідуальні або групові, в один або два яруси і в пташниках їх встановлюють секціями в один або декілька рядів. Якщо передбачено збір і транспортування з них яєць до накопичувального столу яйцезбірними транспортерами, то такі гнізда називають механізованими. Їх встановлюють у один або два ряди біля поздовжніх стін пташника. З немеханізованих гнізд яйця збирають вручну в пересувні лотки - візки, якими їх відвозять до накопичувального столу.

Якщо пташники зблоковані з яйцескладом, то з накопичувального столу туди їх транспортують магістральним прутковим транспортером, якщо блокування відсутнє, то мобільним транспортом, технологічні операції і засоби їх механізації – як при клітковому утриманні (дивись п.2.1).

 

3 Технологічні схеми обробки яєць

 

Для обробки яєць на кожній промисловій птахофабриці мають яйцесклад, де їх миють, відокремлюють браковані, сортують за масою і якістю, пакують в тару і тимчасово зберігають до відправки споживачам.

Технологічні схеми обробки яєць у яйцескладах відрізняються через наявністю або відсутність блокування їх з пташниками, що позначається на операціях прийому яєць з пташників.

У разі наявності блокування яйця з пташників поступають до яйцескладу з магістрального транспортера і технологічна схема має вигляд:

 

перевантаження яєць з магістрального транспортера на живильний транспортер →

(одночасно оператор відокремлює биті, неправильної форми та брудні яйця) →

орієнтація яєць →

овоскопування (вибраковування яєць з дефектами: мікротріщинами,

кров'яними включеннями тощо) →

сортування яєць за масою і їх маркування →

орієнтація яєць →

пакування в бугорчаті прокладки (кожний сорт окремо) →

пакування в картонні ящики →

транспортування ящиків до тимчасового складу.

 

Забруднені яйця направляють на яйцемиючу машину, де їх миють, висушують після чого їх об'єднують з чистими яйцями на живильному транспортері.

Живильний транспортер – роликовий, гумові ролики, обертаючись, подають яйця до овоскопу одночасно орієнтуючи їх. На овоскопі яйця просвічують знизу і оператор визначає візуально їх якість та видаляє браковані. Сортувально-маркувальний пристрій зважує кожне яйце на важільних вагах, відрегульованих за масою, на нього ставить марку і окремими лотками відповідно до ґатунку направляє до пакувальних автоматів, які пакують яйця в бугорчаті прокладки. Далі бугорчаті прокладки вручну пакують в картонні ящики, які стрічковим транспортером відвозять до складу на тимчасове зберігання.

На рамі яйцемиючої машини змонтовано приймальний стіл, куди брудні яйця вкладають вручну, далі вони поступають на роликовий транспортер, над яким по вертикалі коливаються щітки, що обертаються, і форсунки, які змочують щітки миючим розчином. Таким чином, підчас руху яйця переміщуються роликовим транспортером і одночасно обертаються, а щітки з них змивають бруд. Миючий розчин стікає до піддону, звідки насосом знову його подають на форсунки. На виході з мийки встановлено вентилятор, який висушує яйця. Помиті та висушені яйця подають до живильного транспортера яйцесортувальної машини.

У разі відсутності блокування пташників з яйцескладом склад технологічних операцій з мийки та сортування залишається без змін, додаються лише операції з приймання яєць з мобільного транспорту. Склад і послідовність цих операцій наступні:

 

вивантаження контейнерів (картонних ящиків) з мобільного транспорту →

виймання бугорчатих прокладок з контейнерів і подача їх на приймальний транспортер

(одночасно оператор видаляє биті, неправильної форми та брудні яйця) →

перекладання яєць з прокладок на живильний транспортер сортувальної машини →

(далі дивись вище (попередню схему)).

 

Вивантажують контейнери з мобільного транспорту вручну з допомогою вантажопідйомного борту, прокладки виймають з контейнерів (картонних ящиків) і кладуть на приймальний транспортер вручну. Одночасно оператор видаляє браковані яйця: окремо биті і неправильної форми, окремо брудні, ці потім направляють на яйцемиючу машину (дивись вище).

Приймальний транспортер – кроковий, крок переміщення – довжина бугорчатої прокладки.

Яйця з прокладок на приймальному транспортері перекладають на живильний вручну (рідко і не ефективно), вакуумними або механічними (пружинні, барабанні) перекладачами яєць. Далі на яйцесортувальній машині сортують яйця і пакують в тару (дивись вище).

 

 

4 Вибір обладнання технологічної лінії

 

4.1 Обладнання яйцезбору

 

4.1.1 Кліткове утримання

 

При клітковому утриманні курей промислового стада яйцезбірне обладнання входить в комплект кліткових батарей, якими комплектують пташники, тому і вибір зводиться до вибору типу кліткових батарей та їх кількості (практична робота № 4).

 

4.1.2 Підлогове утримання

 

Підлогове утримання птиці застосовують для курей батьківського стада, індиків, качок, гусей.

При підлоговому утриманні для яйцекладки застосовують індивідуальні, групові та механізовані гнізда. Вони бувають одноярусні (кури, індики,гуси, качки) та двоярусні (кури), односторонні та двосторонні (підхід з двох сторін). За звичай гнізда об'єднують в секції по сім гнізд. Немеханізовані гнізда розташовують в пташнику секціями вздовж або поперек приміщення з розривами між ними в один або декілька рядів у відповідності до плану розміщення обладнання. Збирають яйця з них вручну на пересувні лотки-візки. Механізовані гнізда обладнані пристроєм для викочування з них яєць. Вони також секційні, односторонні, їх встановлюють суцільними або з розривами рядами (один чи два) вздовж стін,

Вибір обладнання яйцезбору зводиться до визначення потрібної кількості секцій гнізд nс за виразом

 

n с = , (1)

 

де r - кількість голів птиці на гніздо, гол. Рекомендують таке

навантаження на одне гніздо: кури r = 5...6, але не більше

8 гол./гніздо; індики r = 4...7 гол./гніздо; качки r = 3...4, але не

більше r = 6 гол./гніздо; гуси r = 2...3 гол./гніздо;

z - кількість гнізд у одній секції, шт.

Кожний ярус механізованих гнізд обладнаний яйцезбірним транспортером для транспортування яєць (конструкція та, що і для курей) на приймально – накопичувальний стіл. Вкладання яєць у бугорчаті прокладки і завантаження їх до контейнерів виконують вручну, а транспортують яйця до цеху з обробки мобільним транспортом.

 

4.2 Обладнання з обробки яєць

 

Вибір відповідних машин, обладнання та ліній з обробки яєць виконують за продуктивністю, габаритними розмірами та іншими технічними і економічними даними. Вибір за продуктивністю виконують за співвідношенням

 

Qп ≥ Qг, яєць/год. (2)

 

де Qп - паспортна продуктивність машини чи лінії для обробки яєць за

її технічною характеристикою, яєць/год. (таблиця 1);

Qг - розрахункова годинна продуктивність птахофабрики і її

механізованих яйцескладів або цехів для сортування та

пакування, яєць/год. Розраховують її за формулою

 

, шт../год.. (3)

 

де α - коефіцієнт добової нерівномірності надходження яєць,

α = 1,2…1,3;

m - середньорічне поголів’я птиці, яка відкладає яйця, на

підприємстві, гол.;

Н - середньорічна несучість дорослої птиці, шт./гол. (таблиця 2);

tзм - тривалість зміни, год.;

n - кількість робочих змін на добу.

Таблиця 1

Технічна продуктивність машин і ліній для обробки яєць, тис.яєць/год.

 

Призначення Марка Продуктивність
1.Машини для очистки і мийки М – 4М ЯМ – 300М ЯМУ 1,5 3,0 8,0 – 10,0
2.Манини для сортування ЯС – 1 МС – 1М ЯС 3 х 2 – 17 4,2 8,4 – 9,0 13 - 16
3.Лінії для оюробки яєць ЛОЯ – 7,2 ЛСОЯ – 2 х 2 ЛОЯ – 4 ЯС – 3 х 2 – 17 7,2 14,4 18 – 20 14,4

 

 

Таблиця 2

Річна несучість птиці, шт./гол.

 

Вид птиці Несучість
Кури яєчні білих кросів: промислове стадо батьківське стадо  
Кури яєчні коричневих кросів: промислове стадо батьківське стадо  
Кури м'ясні, батьківське стадо  
Індички батьківського стада: материнських форм батьківських форм і їх ліній  
Качки батьківського стада: легких кросів важких кросів  
Гуски батьківського стада: яєчної породи м'ясної породи  

 

Яйця від курей батьківського стада, індиків,качок,гусей призначені для інкубації, вони потребують більшої уваги, ніж промислові, тому такі операції, як вкладання яєць у бугорчаті прокладки та виймання з них виконують вручну. В цехах обробки яєць операціє сортування їх за масою відсутня, кінцеву операцію відбору якісних яєць для інкубації виконують на овоскопі.

 

Бібліографічний список

1. Відомчі норми технологічного проектування вівчарських підприємств ВНТП СГіП-46.-3.98 – К.: Мінсільгосппрод України, 1998. – 70 с.

2. Відомчі норми технологічного проектування об’єктів для заготівлі, зберігання і приготування кормів для тваринництва, ВНТП СГіП-46.-8.94. – К.: Мінсільгосппрод України, 1994. – 68 с.

3. ВНТП-АПК-04.05. Підприємства птахівництва. – К.: Мінагрполітики України, 1995. – 74 с.

4. ВНТП-АПК-02.05. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми) – К.: Мінагрполітики України, 1995.

5. ВНТП-АПК-01.05. Скотарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми) – К.: Мінагрполітики України, 1994. – 68 с.

6. Відомчі норми технологічного проектування скотарських підприємств ВНТП СГіП-46.-1.94 – К.: Мінсільгосппрод України, 1994. – 84 с.

7. Довідник з виробництва свинини / В.І. Герасимов та ін. – Харків, Ескада, 2001. – 336 с.

8. Каталог проектов сельскохозяйственных производственных предприятий зданий и сооружений для строительства в Украинской ССР/УП 08-04.-К.: ЦИТП, 1981. – 208 с.

9. Романюха І.О., Павленко С.І., Дудін В.Ю. Курсове і дипломне проектування тваринницьких підприємств. Навчальний посібник /За ред.. І.О. Романюхи. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2009. – 272 с.

10. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств / За ред. І.І. Ревенка. – К.: Урожай, 1999. – 187 с.

11. Ревенко І.І. та ін. Машиновикористання у тваринництві: – К.: Урожай, 1999. – 205 с.

12. Романюха І.І., Дудін В.Ю. Нормативні матеріали до курсового та дипломного проектування вівчарських підприємств. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2004 (електронний ресурс).

13. Романюха І.І., Дудін В.Ю. Нормативні матеріали до курсового та дипломного проектування птахівничих підприємств. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2004 (електронний ресурс).

14. Романюха І.О. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з машиновикористання у тваринництві:– Дніпропетровськ: ДДАУ, 2004 (електронний ресурс).

15. Романюха І.І., Рябенький С.О. Нормативні матеріали до курсового та дипломного проектування свинарських підприємств. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2004 (електронний ресурс).

16. Романюха І.І., Рябенький С.О. Нормативні матеріали до курсового та дипломного проектування скотарських підприємств. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2004 (електронний ресурс).

17. Романюха І.О., Тарабанов С.В. Збірка типових генеральних планів тваринницьких і птахівничих ферм і комплексів та приміщень для утримання поголів’я. Дніпропетровськ: ДДАУ, 2004 (електронний ресурс).

18. Справочник зоотехника/ А.П. Калашников и др. – М.: Агропромиздат, 1986. – 479 с.

19. Ходанович Б.В. Проектирование и строительство животноводческих объектов. – М.: Агропромиздат, 1990. – 255 с.

 

 

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-06; просмотров: 217; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.226.126.38 (0.065 с.)