Індивідуальні завдання до практичної роботи №2

№ за списком	Напрямок ферми	Валова продукція т\рік	Спосіб утримання
	Молочний	2000 т. молока	Прив’язний
	Молочно-м′ясний	2000 т. молока	Безприв’язний на глиб. підстилці
	Репродукторний	2000 т. молока	Боксовий
	Відгодівельний	1350 т. м′яса	Самостійно
	Молочний	2400 т. молока	На глиб. підстилці
	Молочно-м′ясний	2400 т. молока	Прив’язний
	Репродукторний	2400 т. молока	Боксовий
	Відгодівельний	900 т. м′яса	Самостійно
	Молочний без власного ремонту стада	3000 т. молока	Боксовий
	Молочний, реалізація молодняку в 20-денному віці	3000 т. молока	Прив’язний
	Молочний, реалізація молодняку в 3-місячному віці	3000 т. молока	На глиб. підстилці
	М′ясо-молочний, реалізація молодняку в 6-місячному віці	3000 т. молока	Боксовий
	М′ясний, реалізація молодняку в 12 місяців	3600 т. молока	На глиб. підстилці
	Молочний	3600 т. молока	Прив’язний
	Молочно-м′ясний	3600 т. молока	Боксовий
	Репродукторний	3600 т. молока	На глиб. підстилці
	Відгодівельний	1000 т. м’яса	Самостійно
	Молочний з власним ремонтом	4000 т. молока	Прив’язний
	Молочний, реалізація молодняку в 20-денному віці	4000 т. молока	Боксовий
	Молочний, реалізація молодняку в 3-місячному віці	4000 т. молока	На глиб. підстилці
	М′ясо-молочний, реалізація молодняку в 6-місячному віці	4000 т. молока	Боксовий
	М′ясний, реалізація молодняку в 12 місяців	2000 т. молока	Боксовий
	Відгодівельний	220 т. м′яса	Самостійно
	Відгодівельний	90 т. м′яса
	Молочний	40 т. молока
	М'ясо молочний	40 т. молока
	М'ясо молочний	80 т. молока
	Відгодівельний	1350 т. м′яса
	Молочний	80 т. молока
	Молочний	90 т. молока

 

 

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3

Свиноферма. Розрахунок поголів’я свиней, кількості ферм, вибір типу та розрахунок потреби в приміщеннях для розміщення

Поголів’я (2 год.)

Мета роботи: Засвоїти методику визначення потреби у фермах і розміщення поголів’я свиней у приміщеннях та виконати практичний розрахунок.

 

1 Вихідні дані

 

Основне завдання ­– виходячи з характеристики сільськогосподарського підприємства, його напрямку діяльності, виду і величини В, т (м³, гол.,шт.), валової продукції ферми визначитись з: структурою і поголів’ям стада, розподілити його за фермами (комплексами), якщо його неможливо утримувати на одній, прийняти систему і спосіб утримання тварин і вибрати для їх утримання відповідні приміщення та підрахувати потребу в них.

 

2 Розрахунок поголів’я тварин і кількості свиномісць на підприємстві

 

Потреба в свиномісцях на підприємстві залежить від його напрямку та технології виробництва свинини, а також розміру ферми чи комплексу.

За напрямком ми маємо репродукторні, відгодівельні та відгодівельні з закінченим циклом виробництва. Репродукторні підприємства спеціалізуються на виробництві і вирощувані поросят з наступним їх продажем на відгодівлю. Відгодівельні спеціалізуються на відгодівлі свиней, яких купляють в репродукторних. З закінченим циклом виробництва включають отримання поросят, їх дорощування і відгодівлю.

 

2.1 Технології утримання тварин

 

Технології виробництва свинини застосовують потокові, тобто на промисловій (індустріальній) основі, і турові. Промислова технологія виробництва свинини передбачає таку організацію відтворення стада, при якій забезпечується рівномірне на протязі року отримання поросят, дорощування і відгодівля свиней, виробництво свинини. При туровій технології продукції отримують два-три рази на рік. Цю організацію можуть застосовувати на міні та малих фермах.

Час, на протязі якого отримуємо певну кількість продукції (поросят, приріст, свинини тощо) називають ритмом. Залежно від розміру (таблиця 1) комплексу чи ферми ритм виробництва може бути 1-, 2-, 3-денний, тижневий, декадний і більше. За рекомендаціями [4, 7, 8, 19] для крупних комплексів (54,108 тис. свиней) передбачають 1- і 2- денні ритми, на середньому (24, 12 тис. свиней) застосовують тижневі і декадні ритми. На фермах невеликих розмірів бажані турові опороси. Залежно від ритму може бути декілька варіантів потокового виробництва.

Розрахунок потреби в свиномісцях залежить від технології виробництва (потокова чи турова) та напрямку спеціалізації (репродукторне, відгодівельне, з замкнутим циклом виробництва) підприємства. Мається декілька методик розрахунку потреби в свиномісцях:

Таблиця 1

Номенклатура і розмір свинарських підприємств

Типи підприємств	Одиниця виміру	Потужність підприємства
1. Племінні ферми	Основні матки	50; 100; 200; 300
2. Товарні підприємства в громадських організаціях: а) репродукторні б) відгодівельні в) з закінченим виробничим циклом	Тис. поросят на рік Тис. поросят на рік Теж	1; 3; 6; 9; 12 1; 3; 6; 9; 12 1; 3; 6; 9; 12
3. Ферми в підсобних господарствах	Голів на рік	100; 300; 500
4. Малі ферми в селянських (сімейних, арендних господарствах): а) з закінченим виробничим циклом б) відгодівельні	Голів на рік     Те ж	від 10 до 200   від 10 до 200
5. Селекційно-гібридні центри	Основних маток	300; 600; 900
6. Станції штучного запліднення		Визначається завданням на проектування
7. Станції контрольної відгодівлі	Голів	Визначається завданням на проектування
8. Станції по вирощуванню та оцінці кнурів	Те ж	Те ж

 

- за рухом поголів’я технологічних груп свиней на підприємстві за їх віковими, статевими та фізіологічними ознаками. Це найбільш точний розрахунок, він громіздкий і базується на ритмі виробництва та розмірах технологічних груп. Застосовують його на підприємствах з потоковим виробництвом продукції;

- за коефіцієнтами зайнятості приміщень тією чи іншою технологічною групою свиней. Розрахунок простий і дає результати, які відрізняються від результатів розрахунку за рухом поголів’я в межах похибки підрахунків;

- за структурою стада. Цей розрахунок дає результати, відповідні розрахункам за коефіцієнтами зайнятості приміщень.

Враховуючи, що потреба в свиномісцях нам необхідна для визначення типу і кількості свинарників для розміщення поголів’я і результати розрахунків за останніми двома методиками нас повністю влаштовують, то й приймаємо їх за основу.

 

2.2 Методика розрахунку потреби в свиномісцях за коефіцієнтом зайнятості приміщень

Постановка завдання. Дано: напрямок діяльності підприємства; вид продукції; В_і – валове виробництво продукції (молока, м'яса) на підприємстві, т. Виконати:

- визначити поголів’я стада та потребу в скотомісцях для його розміщення;

- розподілити тварин за фермами, якщо їх неможливо утримувати на одній;

- прийняти технологію (систему і спосіб) їх утримання;

- вибрати для них відповідні типи приміщень та розрахувати потребу в них.

Розглянемо спочатку методику розрахунку для підприємств з замкнутим циклом виробництва, а потім репродукторних та відгодівельни

 

2.2.1 Підприємство з замкнутим циклом виробництва продукції

 

Основна продукція такого підприємства – м’ясо в живій вазі, отже, дано: В – валове річне виробництво м’яса в живій вазі, т.

Визначимо скільки відгодованих свиней необхідно здати на протязі року для забезпечення валового виробництва В з формули

(1)

де n_в – кількість свиней, яких необхідно відгодовувати на протязі року, гол.;

М_в – маса однієї відгодованої свині, кг. За рекомендаціями [4, 6, 19]

М_в = 100-120 кг (таблиця 2).

Кількість поросят n_д, яких необхідно зняти з дорощування і поставити на відгодівлю на протязі року, розраховуємо як

(2)

де k_в – коефіцієнт збереження відгодівельного поголів’я на протязі терміну від

годівлі. За рекомендаціями [4] k_в = 0,98.

Кількість підсисних поросят n_с, яких необхідно відлучити від свиноматок і поставити на дорощування на протязі року, становить

(3)

де k_д – коефіцієнт збереження поросят на протязі періоду дорощування.

За рекомендаціями [4] k_д = 0,94.

Кількість поросят n_о, яких необхідно зняти з опоросу на протязі року, буде

(4)

де k_с – коефіцієнт збереження поросят на протязі підсисного періоду. За рекомендаціями [4] k_с = 0,88.

Кількість свиноматок n_н, необхідних для опоросу n_о поросят складе

(5)

де m_о – вихід поросят на одну середньорічну свиноматку при народженні, гол.

За рекомендаціями [4] для крупних промислових комплексів (108 і 54 тис. голів на рік) m_о = 9,5, для комплексів потужністю 24, 12 тис. гол. m_о = 9, для ферм m_о = 8,3 (таблиця 2);

z – кількість опоросів на одну середньорічну матку за рік. За рекомендація

ми [4] для комплексів потужністю 108 і 54 тис. гол. z = 2,2, для

комплексів 24 і 12 тис. гол. z = 2,0, для ферм z = 1,9 (таблиця 2).

Поголів’я ремонтного молодняку n_р, на протязі року за рекомендаціями [8, 19] можна прийняти як 50% від кількості свиноматок n_н, тобто

(6)

Кількість кнурів n_к, орієнтовно становить 10% від кількості свиноматок n_н. Якщо застосоване чисто штучне запліднення (характерно для ферм) то кнурів не тримають.

Потребу в свиномісцях для молодняку на дорощуванні та відгодівлі визначимо за формулою

(7)

де N_ні – потреба в свиномісцях для і-го поголів’я молодняку (дорощування або відгодівля), місць;

n_i – річна кількість молодняку і-ї групи на підприємстві за формулами (1, 2), голів;

h_i – коефіцієнт кратності зайнятості приміщень молодняком і-ї групи (таблиця 3);

f_i – коефіцієнт запасу місць у приміщенні для безперебійної роботи ферми. За [4] для поросят на дорощуванні f_д = 1,1, для відгодівельного поголів’я f_в = 1,15.

 

Таблиця 2

Орієнтовні вихідні дані для технологічних розрахунків [4]

Показники	Позначення	Одиниця виміру	Підприємство
промислового типу	ферма
1. Тривалість використання свиноматок 2. Кількість опоросів за рік від однієї свиноматки 3. Вихід поросят від однієї свиноматки при народженні 4. Жива маса молодняку при знятті з відгодівлі 5. Заплідненість свиноматок (прохолост 25%) 6. Кількість малоплідних свиноматок	-   z   mо   Мв   -   -	роки   опоросів гол.   кг   %   %	2,5   2-2,2   9-9,5   100-120	2,5   1,9   8,3   100-120

 

Коефіцієнт зайнятості приміщення h_i, якщо не скористатись даними таблиці 3, можна визначити з виразу

 

(8)

 

де t_i – період зайнятості приміщення і-ою групою свиней, днів і визначається як сума періоду утриманні свиней і-ї групи (t_i^/, днів) і тривалості дезінфекції приміщення після видалення цього поголів’я (t_i^//, днів), тобто

Значення періодів утримання (t_i^/), для дезінфекції (t_i^//), та зайнятості приміщення (t_i) для різних груп свиней наведені в таблицях 3, 4.

Потребу в свиномісцях N_ci, для свиноматок різних груп розраховуємо за формулою

(9)

 

де n_м – кількість основних свиноматок на фермі за формулою (5), гол.;

z – кількість опоросів на одну середньорічну свиноматку (таблиця 2);

h_i – коефіцієнт кратності зайнятості приміщень для свиноматок річних груп

з таблиці 4;

f_i – коефіцієнт запасу приміщень, для підсисних свиноматок f_л = 1,1, для

холостих і поросних свиноматок f_х = f_п = 1,15.

 

Таблиця 3

Тривалість циклу вирощування і відгодівлі молодняку та коефіцієнти зайнятості приміщень з різною інтенсивністю росту при початковій масі перед відгодівлею Н_д = 38 кг і кінцевою Н_в = 110 кг

 

Приріст, гр.	Період
підсисний	дорощування	відгодівля
утримання, днів	дезінфекція, днів	всього, днів	утримання, днів	дезінфекція, днів	всього, днів	коефіцієнт зайнятості приміщення	утримання, днів	дезінфекція, днів	всього, днів	коефіцієнт зайнятості приміщення
	tс^/=26	tс^// = 4	tс =30	tд^/=80	tд^// = 5	tд =85	hд =4,3	tв^/=116	tв^// = 6	tв =122	hв =3,0
	tс^/=45	tс^// = 4	tс =49	tд^/=75	tд^// = 5	tд =80	hд =4,56	tв^/=134	tв^// = 6	tв =140	hв =2,6
	tс^/=60	tс^// = 4	tс =64	tд^/=60	tд^// = 5	tд =65	hд =5,61	tв^/=148	tв^// = 6	tв =154	hв =2,37

 

Потребу в свиномісцях для ремонтних свинок визначимо за формулою (7), коефіцієнт запасу місць f_с = 1 [4], а коефіцієнти зайнятості приміщення визначимо як

(10)

де t_p^/ – тривалість утримання поголів’я в групі ремонтних свинок, днів. За [4]

t_p^/ = 165-180 днів;

t_p^// – тривалість дезінфекції свинарника після видалення ремонтних свинок,

днів. За [4] t_p^// = 4 дні.

Для кнурів кількість свиномісць дорівнює їх поголів’ю N_к = n_к (для них h = 1,0, f_к = 1,0).

 

2.2.2 Відгодівельне підприємство

Як і у попередньому випадку заданим є річне валове виробництво свинини в живій масі В, т.

Основне поголів’я – відгодівельний молодняк.

Розрахунок потреби в свиномісцях для підприємства зводиться до наступного.

 

 

Таблиця 4

Тривалість відтворного циклу свиноматок та коефіцієнти зайнятості приміщень при різних строках відтворного періоду

 

Строк відлу-чення поро-сят, днів

Період

опорос та лактація

холостий

парування та поросність

утримання, днів

дезінфекція, днів

всього, днів

коефіцієнт зайнятості приміщення

утримання, днів

дезінфекція, днів

всього, днів

коефіцієнт зайнятості приміщення

утримання, днів

дезінфекція, днів

всього, днів

коефіцієнт зайнятості приміщення

tл^/=26

tл^// = 4

tл =30

hл =12,2

tх^/=22

tх^// = 7

tх =28

hх =13,0

tп^/=114

tп^// = 7

tп =121

hп =3,0

tл^/=45

tл^// = 4

tл =49

hл =7,44

tх^/=22

tх^// = 7

tх =29

hх =13,0

tп^/=114

tп^// = 7

tп =121

hп =3,0

tл^/=60

tл^// = 4

tл =64

hл = 5,7

tх^/=22

tх^// = 7

tх =29

hх =13,0

tп^/=114

tп^// = 7

tп =121

hп =3,0

 

1. Визначаємо кількість свиней, яких необхідно відгодувати для забезпечення валової кількості продукції В, закупивши поросят після дорощування на репродукторних фермах, за формулою

 

(11)

де М_д – маса поросят закуплених на відгодівлю після дорощування, кг. За

таблицею 3 приймаємо М_д = 38 кг.

2. Потребу в свиномісцях для їх розміщення на протязі року розраховуємо за формулою (7).

 

2.2.3. Репродукторне підприємство

 

Основна продукція цих підприємств – поросята після дорощування, отже, дано: В = n_д, гол. – кількість поросят, реалізованих після дорощування. Раніше, для підприємства з замкнутим циклом відгодівлі (п. 2.1.1) цю кількість ми розраховували за формулою (2), тепер вона у нас уже задана. Отже, розрахунок потреби в свиномісцях зводиться до визначення річного поголів’я груп свиней за формулами (3-6) та необхідної кількості місць для їх розміщення за формулами (7-10).

Таким чином, на фермі утримують: кнурів, свиноматок підсисних з поросятами, свиноматок холостих і поросних, поросят на дорощуванні і ремонтний молодняк.

 

2.3 Методика розрахунку потреби в свиномісцях за структурою стада

Цю методику застосовують тільки для розрахунків на підприємствах відгодівельних з замкнутим циклом та репродукторних, де утримують різні вікові та статеві групи.

Заданим є:

річне валове виробництво продукції: для підприємств відгодівельних із замкнутим циклом – В, т м’яса в живій вазі; для репродукторних – В, кількість поросят, знятих з дорощування, гол.;

структура стада підприємства, наприклад, таблиця 5 або інших авторів).

 

Таблиця 5

Приклад структури стада свиней за різними умовами ведення

господарства (за М.Ю. Писанко, Л.О. Кіряцевим), %

 

Статеві групи тварин	Умови ведення господарства
I	II	III
Кнури, Nк	0,4	2,0	5,0
Свиноматки основні, Nм	6,0	12,0	50,0
Свиноматки ремонтні	3,0	6,0	25,0
Поросята до 2-ох місяців	12,2	-	-
Поросята на дорощуванні	30,0	20,0	-
Ремонтний молодняк	4,0	12,0	20,0
Відгодівельна група	44,4	48,0	-
Всього	100,0	100,0	100,0

Примітка. I – свинарство – основна галузь тваринництва. Закінчений цикл виробництва, потокові (цілорічні) опороси, реалізація відгодованих свиней в 9-місячному віці;

II – свинарство – додаткова галузь тваринництва, закінчений цикл виробництва, цілорічні опороси, 50% поросят реалізують у 2-місячному віці;

III – свинарство – одна з основних галузей. Репродуктивне господарство, реалізація молодняку в 4-місячному віці до відгодівельних підприємств.

Залежно від напрямку свинарського підприємства визначаємо річну кількість поголів’я:

- для відгодівельного підприємства з замкнутим циклом – за формулою (1);

- для репродукторного підприємства валова продукція задається в кількості поросят після дорощування, тобто

 

 

З таблиці 5 вибираємо відповідну структуру стада і за відсотковим відношенням визначаємо потребу в свиномісцях.

3. Визначення кількості ферм тваринницького підприємства

 

Основне завдання – розрахувати кількість ферм (комплексів), потрібних для розміщення поголів’я тварин, визначеного нами в п. 2, якщо воно не поміщається на одному підприємстві.

Задачу вирішуємо аналогічно скотарським підприємствам (практична робота № 2, п. 3). Номенклатура і розміри свинарських підприємств наведені в таблиці 1. Звертаємо увагу, що основною характеристикою цих підприємств є: річна кількість відгодованих свиней для відгодівельних і з замкнутим циклом; річна кількість поросят, знятих з дорощування для репродукторних; кількість основних свиноматок для племінних ферм та селекційно-гібридних центрів.

Відповідно, кількість ферм розраховуємо за виразами

- відгодівельні і з замкнутим циклом

(12)

де N_ф.в.– кількість ферм відгодівельних або з замкнутим циклом, потрібних для

розміщення n_в відгодованих свиней. Значення n_в беремо з розрахунків

за формулою (1);

n_ф.в – потужність підприємства з таблиці 1;

 

- репродукторні

(13)

де N_ф.р. – кількість репродукторних ферм потрібних для отримання n_д поросят після дорощування. Значення n_д задається як річна валова продукція n_д = В, гол.;

n_ф.р – потужність репродукторного підприємства з таблиці 1;

- племінні ферми та селекційно-гібридні центри

(14)

де N_ф.п. – кількість племінних ферм чи селекційно-гібридних центрів необхідних для розміщення n_м основних свиноматок і супроводжуваного поголів’я. Значення n_м беремо за формулою (5), для чого при заданому поголів’ї поросят В, знятих з дорощування підраховуємо за формулою (4) необхідну кількість поросят n_о знятих з опоросу. Якщо розрахунок ведемо за структурою стада, то кількість свиноматок n_м визначаємо за відсотковим відношенням при відомому значенні n_д.

n_ф.п – потужність племінної ферми або селекційно-гібридного центру з

таблиці 1.

В підсобних та малих селянських господарствах усе поголів’я, як правило розміщують на одній фермі, тому розрахунок їх кількості не виконують.

 

4 Вибір типу і розрахунок потреби в приміщеннях для розміщення тварин

4.1 Загальні положення

 

Основне завдання – підібрати типові приміщення для розміщення всього поголів’я ферми, потреба у свиномісцях для якого розрахована нами в п. 2.

Задача вирішується аналогічно скотарським підприємствам (практична робота № 2, п. 4), але необхідно при виборі свинарників орієнтуватись на технологію утримання свиней.

В технології утримання свиней розрізняють системи і способи їх утримання та фазність вирощування молодняку.

Залежно від виробничого напрямку та розміру ферми застосовують вигульну і безвигульну системи утримання. Безвигульну систему утримання в основному приймають на товарних підприємствах з інтенсивним веденням свинарства. Оскільки така система не зовсім відповідає фізіологічним потребам тварин, то на племінних підприємствах, селекційно-гібридних центрах для всього поголів’я, а на підприємствах промислового типу для кнурів-плідників, свиноматок і ремонтного молодняку доцільна вигульна система.

Способи утримання є в індивідуальних (кнури-плідники, свиноматки холості, після осіменіння до визначення поросності і підсисні) і в групових (решта поголів’я) станках. Зараз поширюється спосіб утримання вільний на глибокій підстилці у приміщеннях ангарного типу групами до 300 голів відгодівельного поголів’я (АОЗТ компанія "Агро-Союз").

Утримання молодняку може бути одно-, дво- і трифазне (тристадійне). У свинарських господарствах в основному використовують трифазне, при якому поросят підсисних утримують у свинарниках маточниках із свиноматками (перша фаза), потім дорощування проводять у спеціалізованих приміщеннях (друга фаза), а відгодівлю – у свинарниках-відгодівельниках (третя фаза). При двофазному утримання: перша фаза – підсисний період та дорощування – в одному приміщенні (свинарники-маточники), друга фаза – відгодівля у свинарниках-відгодівельниках. Стреси, пов’язані з переміщенням та перегрупуванням, призводять до зниження продуктивності тварин, тому найбільш перспективним є однофазне утримання, при цьому і вирощування і відгодівлю свиней проводять в універсальних приміщеннях.

 

4.2 Вибір типу приміщень і розрахунок потрібної їх кількості

 

Залежно від виду поголів’я на фермі для його розміщення нам можуть бути потрібні: свинарники-маточники, свинарники для холостих і поросних маток, свинарники для поголів’я на дорощуванні, свинарники-відгодівельники. Може бути свинарники для змішаного поголів’я, наприклад, свинарник для холостих і поросних маток та ремонтного молодняку тощо.

Визначившись з видом тварин за віком та статтю, потребою у свиномісцях для них (п. 2), їх розподілом за фермами (п. 3) та прийнявши технологію їх утримання (практична робота № 1, п. 2), з табл. 6 - 9 або за літературними джерелами [9, 10, 18] та ін. вибираємо відповідні приміщення для утримання цих тварин. Кількість N_пі приміщень для утримання тварин і-го виду розраховуємо

 

 

Таблиця 6

 

Номенклатура свинарників-маточників рекомендованих для

репродукторних та відгодівельних із замкнутим циклом свиноферм

 

Назва приміщення	Типовий проект	Спосіб утримання	Місткість, гол.	Механізація процесів	Розміри ВхL, м
Роздача кормів	Прибирання гною
Свинарник-маточник	802-206	Станково-вигульний		Мобільними роздавачами	Транспортерами	18х108
Свинарник-маточник	802-203	Станково-вигульний		Мобільними роздавачами	Транспортерами	18х114
Свинарник-маточник	802-49	Станковий		Мобільними роздавачами	Транспортерами	9х96
Свинарник-маточник	802-103	Станково-вигульний		Мобільними роздавачами	Транспортерами	15х96

 

Таблиця 7

Номенклатура свинарників для холостих та легкосупоросних маток

Назва приміщення	Типовий проект	Спосіб утримання	Місткість, гол.	Механізація процесів	Розміри ВхL, м
Роздача кормів	Прибирання гною
Свинарник для холостих та супоросних маток	802-206	Станкововигульний		Мобільними роздавачами	Транспортерами	18×111
Свинарник для холостих та супоросних маток	802-207	Станкововигульний		Мобільними роздавачами	Транспортерами	18×93
Свинарник для легкосупоросних маток	802-56	Груповий		Мобільними роздавачами	Транспортерами	12×48
Свинарник для легкосупоросних маток	802-57	Груповий		Мобільними роздавачами	Транспортерами	15×96

 

Таблиця 8

 

Номенклатура свинарників для поросят

 

Назва приміщення	Типовий проект	Спосіб утримання	Місткість, гол.	Механізація процесів	Розміри В×L, м
Роздача кормів	Прибирання гною
Свинарник для поросят	802-87	Груповий		Мобільними роздавачами	Транспортерами	9×87
Свинарник для поросят	802-129	Станкововигульний		Стаціонарними роздавачами	Транспортерами	15×114
Свинарник для відлучених поросят	802-209	Станкововигульний		Мобільними роздавачами	Транспортерами	18×126

 

 

Таблиця 9

Номенклатура свинарників-відгодівельників рекомендованих для

відгодівельних свиноферм

Назва приміщення	Типовий проект	Спосіб утриман ня	Місткість, гол.	Механізація процесів	Розміри ВхL, м
Роздача кормів	Прибирання гною
Свинарник-відгодівельник	802-97	Безвигульний		Стаціонарними роздавачами	Транспортерами	12х90
Свинарник-відгодівельник	802-163	Безвигульний		Стаціонарними роздавачами	Транспортерами	18х90
Свинарник-відгодівельник	802-147-72	Безвигульний		Стаціонарними роздавачами	Транспортерами	18х90
Свинарник-відгодівельник		Безвигульний		Стаціонарними роздавачами	Транспортерами	18х102
Свинарник-відгодівельник	802-245	Груповий у станках		Стаціонарними роздавачами	Транспортерами	18х234

 

як

(15)

 

або

(16)

де N_мі, N_сі – потреба в свиномісцях для, відповідно, молодняку і-го виду (7) або свиноматок і-го виду (8);

m_пі – місткість вибраного нами для розміщення і-го виду свиней приміщення з табл. 6, 9 або з [9, 10, 18 та ін.].

Нормами технологічного проектування [4] допускається утримувати в одному приміщенні певного призначення при його неповній зайнятості (наприклад, свинарника-відгодівельника) тварин інших груп (наприклад, поросята на дорощуванні, холості свиноматки тощо), розділивши їх суцільними перегородками. Для ферм селянських господарств такі перегородки можна не зводити. Кількість тварин і-го виду, яких додатково можна розмістити в незаповненому приміщенні визначають виходячи з норм площ [4, 9, 15], відведених для утримання однієї тварини.

Виконуючи практичну роботу необхідно обґрунтувати усі прийняті рішення з вибору: структури стада, розмірів ферм (комплексів) і розподілу між ними поголів’я, системи і способу утримання, вибору приміщень.

 

Зміст звіту

Виконати розрахунок поголів’я свиней, вибрати тип та визначити кількість приміщень для розміщення тварин за індивідуальним завданням

 

 

Індивідуальне завдання до практичної роботи №3

 

№	Напрямок свинарства	Валове виробництво продукції за рік
1.	Відгодівельний	720т м’яса
2.	Відгодівельний з закінченим циклом	660т м’яса
3.	Репродукторний	6000голів/рік
4.	Відгодівельний	360т м’яса
5.	Відгодівельний з закінченим циклом	340т м’яса
6.	Репродукторний	3000голів/рік
7.	Відгодівельний	900т м’яса
8.	Відгодівельний з закінченим циклом	990т м’яса
9.	Репродукторний	9000голів/рік
10.	Відгодівельний	1400т м’яса
11.	Відгодівельний з закінченим циклом	1300т м’яса
12.	Репродукторний	1200голів/рік
13.	Відгодівельний	1650т м’яса
14.	Відгодівельний з закінченим циклом	1800т м’яса
15.	Репродукторний	1500голів/рік
16.	Відгодівельний	2000т м’яса
17.	Відгодівельний з закінченим циклом	2200т м’яса
18.	Репродукторний	18000голів/рік
19.	Відгодівельний	22т м’яса
20.	Відгодівельний з закінченим циклом	24т м’яса
21.	Репродукторний	200голів/рік
22.	Відгодівельний	16т м’яса
23.	Відгодівельний з закінченим циклом	18т м’яса
24.	Репродукторний	150голів/рік
25.	Відгодівельний	11т м’яса
26.	Відгодівельний з закінченим циклом	12т м’яса
27.	Репродукторний	100голів/рік
28.	Відгодівельний	36т м’яса
29.	Відгодівельний з закінченим циклом	33т м’яса
30.	Репродукторний	300голів/рік

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА №4