Розділ 3 . Інформована згода

3.1. Інформована згода пацієнта є неодмінною умовою прове­дення будь-якого медичного втручання.

3.2. Пацієнт має право відмовитися від проведення втручання або перервати вже почате втручання. Наслідки відмови або пере­ривання втручання повинні бути докладно роз'яснені пацієнтові.

3.3. У ситуації, коли стан пацієнта не дозволяє йому виявити свою волю і є екстрені показання до проведення медичного втру­чання, у порядку допущення можна вважати, що така згода є, за винятком тих випадків, коли попередні волевиявлення пацієнта явно свідчать про те, що згоди в цій ситуації отримано б не було.

3.4. У ситуаціях, коли необхідна згода законного представ­ника пацієнта, але є екстрені показання до проведення медич­ного втручання, здійснення даного втручання без згоди законно­го представника припустимо в тих випадках, коли така згода не може бути отримана в необхідний термін.

3.5. У ситуаціях, коли необхідно одержати згоду законно­го представника пацієнта, сам пацієнт (дорослий або дитина) повинен, проте, брати участь у процесі ухвалення рішення в максимальному ступені, який дозволяє його стан.

3.6. Якщо законний представник пацієнта не дає згоди на втручання, а лікар або інший працівник охорони здоров'я вва­жають, що його проведення відповідає інтересам пацієнта, пи­тання має бути передано на розгляд у суд або іншу арбітражну інстанцію.

3.7. У всіх інших ситуаціях, коли інформована згода не може бути отримана від самого пацієнта і немає ні законних представни­ків, ні довірених осіб, призначених пацієнтом для цієї мети, вар­то здійснити необхідні заходи для організації процесу ухвалення рішення за пацієнта з огляду на всю наявну інформацію і — у максимально можливому ступені — його передбачуване бажання в даній ситуації.

3.8. Потрібна згода пацієнта на збереження і використання будь-яких біологічних субстанцій — похідних його організму. У разі використання таких субстанцій у поточному процесі діагнос­тики, лікування і догляду припустимо думати, що згода пацієнта свідомо є.

3.9. Необхідне одержання інформованої згоди пацієнта на його участь у процесі клінічного навчання.

Розділ 4. Конфіденційність і недоторканність приватного життя

4.1. Усі відомості про стан здоров'я пацієнта, про діагноз, прогноз і лікування, а також усі інші дані приватного характе­ру повинні зберігатися конфіденційно, навіть після його смерті.

4.2. Конфіденційна інформація може бути розкрита тільки *за умови однозначно виявленої згоди пацієнта або відповідно до

вимог закону. Передбачається, що пацієнт свідомо згодний на ознайомлення з такою інформацією інших працівників охорони здоров'я, що надають йому медичну допомогу.

4.3. Варто забезпечити захист усіх даних, які дозволяють іден­тифікувати особистість пацієнта; при цьому характер такого за­хисту повинен бути адекватним способу зберігання інформації. Біологічні субстанції, що можуть містити дані, що ідентифікують особистість пацієнта, також повинні бути захищені.

4.4. Пацієнти мають право на ознайомлення з медичними картками і даними лабораторних і інструментальних дослід­жень, а також з будь-якою іншою документацією, що стосується їх діагнозу, лікування і догляду, а також мають право на одер­жання копій і виписок з цих документів. Право доступу до ін­формації не поширюється на інформацію про третіх осіб.

4.5. Пацієнти мають право вимагати внесення в їхні медичні документи виправлень, доповнень і роз'яснень і (або) оновлених особистих або медичних даних у тому випадку, якщо попередні дані невірні, неповні, носять двозначний характер або застаріли. Пацієнти мають право вимагати видалення з їхніх медичних до­кументів даних, які не стосуються мети діагностики, лікування або догляду.

4.6. Неприпустиме втручання в питання приватного і сімей­ного життя пацієнта, за винятком лише тих випадків, коли це втручання необхідне для діагностики, лікування і догляду за да­ним пацієнтом і здійснюється з його згоди.

4.7. Медичні втручання можуть проводитися лише в умовах належної поваги до принципу недоторканності приватного життя пацієнта. Це означає, що конкретне втручання повинне здійсню­ватися тільки в присутності безпосередньо зайнятих у ньому осіб, крім випадків, коли пацієнт виявляє згоду або активне прохання про присутність додаткових осіб.

Розділ 5. Лікувально-профілактична допомога

5.1. Кожна людина має право на одержання медичної допо­моги відповідно до необхідності для здоров'я, включаючи про­філактичні заходи і зусилля, спрямовані на зміцнення здоров'я. Супутні служби повинні бути постійно доступні рівноцінно для всіх, без будь-якої дискримінації і відповідно до тих фінансових, людських і матеріальних ресурсів, що дане суспільство може виділити для цієї мети.

5.2. Пацієнти мають колективне право створювати пев­ні форми представництва на кожному рівні системи охоро­ни здоров'я питанням, що відносяться до планування й оцінки діяльності супутніх служб, включаючи обсяг, якість та інші па­раметри наданої допомоги.

5.3. Пацієнти мають право на одержання лікувально-про- філактичної допомоги високої якості як у плані технічного рівня, так і в плані гуманних стосунків між пацієнтом і пра­цівниками охорони здоров'я.

5.4. Пацієнти мають право на наступність лікувально-про­філактичної допомоги, забезпечувану, зокрема, співробітництвом між усіма працівниками охорони здоров'я і (або) лікувально-про­філактичними закладами, що беруть участь у діагностиці, лікуван­ні і догляді за даним пацієнтом.

5.5. В умовах, коли працівники охорони здоров'я повинні зробити вибір з кількох потенційних пацієнтів для проведен­ня дефіцитного медичного втручання тільки одному з них, усі пацієнти мають право на справедливу процедуру відбору, що повинно бути засновано на медичних критеріях і здійснено без будь-якої дискримінації.

5.6. Пацієнти мають право на вибір і заміну свого лікуючого лікаря або іншого працівника охорони здоров'я, а також на ви­бір лікувально-профілактичного закладу за наявності для цього умов у системі охорони здоров'я.

5.7. Пацієнти, медичний стан яких не вимагає подальшого перебування в даному стаціонарному лікувально-профілактич­ному закладі, мають право на одержання повних роз'яснень із приводу подальшого переведення до іншого лікувально-про- філактичного закладу або виписки за місцем проживання. Пе­реведення може бути здійснено тільки після одержання згоди іншого лікувально-профілактичного закладу прийняти даного пацієнта. Під час виписки пацієнта додому йому має бути забез­печене надання відповідної соціальної і побутової допомоги за місцем проживання, якщо цього вимагає його стан.

5.8. Пацієнти мають право на гідне ставлення в процесі діагностики, лікування і догляду з дотриманням поваги до їх культури і цінностей.

5.9. Пацієнти мають право користуватися підтримкою членів родини, родичів і друзів у процесі лікування і догляду, а та­кож одержувати в будь-який час духовні підтримку і наставлян­ня (наприклад, від священнослужителя).

5.10. Пацієнти мають право на полегшення фізичних страж­дань відповідно до сучасних можливостей медицини.

5.11. Пацієнти мають право на гуманні допомогу і догляд у термінальному стані, а також право на гідну смерть.

Розділ 6. Права пацієнта

6.1. Реалізація викладених у даному документі прав передба­чає створення для цієї мети відповідних механізмів.

6.2. Реалізація даних прав повинна бути гарантована всім людям без будь-якої дискримінації.

6.3. Обмеження у використанні пацієнтами даних прав припустимі тільки в тих випадках, коли вони не суперечать положенням основних документів про права людини і наклада­ються відповідно до встановлених законних процедур.

6.4. Якщо пацієнт не може самостійно скористатися правами, викладеними в даному документі, їх повинні реалізувати за­конний представник пацієнта або особа, спеціально уповнова­жена пацієнтом для цієї мети; у випадку відсутності законного представника і довіреної особи слід здійснювати інші заходи для забезпечення представництва інтересів пацієнта.

6.5. Пацієнти повинні мати доступ до інформації і компетент­них рекомендацій, що допомагають їм щонайкраще користува­тися правами, викладеними в даному документі. У тих випад­ках, коли пацієнт вважає, що його права були порушені, він повинен мати можливість подати відповідну скаргу. На дода­ток до можливості судового розгляду, на рівні закладів охорони здоров'я та інших рівнях повинні існувати незалежні механізми для полегшення порядку пред'явлення і розгляду скарг пацієнтів і прийняття по них відповідного рішення. Ці механізми повинні, зокрема, забезпечувати пацієнтам доступ до інформації про поря­док пред'явлення і розгляду скарг, а також можливість одержан­ня ними від незалежного консультанта поради щодо тих дій, які найбільш доцільно почати в даній ситуації. Ці механізми повин­ні також гарантувати в разі потреби допомогу пацієнтові і захист його інтересів. Пацієнти мають право на ретельний, справедли­вий, ефективний і швидкий розгляд подаваних ними скарг і на одержання відповіді про прийняте рішення.

Додаток 7

"ОСНОВИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я"

Стаття 42. Загальні умови медичного втручання

Медичне втручання (застосування методів діагностики, про­філактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм лю­дини) допускається в тому випадку, якщо воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта.

Стаття 43. Згода на медичне втручання

У невідкладних ситуаціях, якщо має місце реальна загроза життю хворого, згода хворого або його законних представників на медичне втручання не потрібна.

Стаття 45. Медико-біологічні експерименти на людях

Проведення медико-біологічних експериментів на людях до­пускається із суспільно корисною метою за умови їхньої нау­кової обґрунтованості, перевазі можливого успіху над ризиком заподіяння тяжких наслідків для здоров'я або життя, гласності проведення експерименту, повної інформованості і добровільної згоди особи, що підлягає експерименту, щодо вимог його прове­дення, а також за умови збереження в разі потреби лікарської таємниці. Забороняється проведення науково-дослідницького експерименту на хворих, ув'язнених або військовополонених, а також терапевтичного експерименту на людях, захворювання яких безпосередньо не пов'язано з метою досліду.

Додаток 8

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ЕВТАНАЗІЮ