Пожежо- і вибухозахист. Системи запобігання пожежі і пожежного захисту.

Вибухобезпека - це стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху або у разі його виникнення запобігається вплив на людей небезпечних і шкідливих чинників, що викликаються ним, і забезпечується збереження матеріальних цінностей.

Багато технологічних процесів харчових виробництв характеризуються підвищеною пожежною небезпекою. Своєчасне сповіщення про пожежу дає можливість її швидкої ліквідації і зменшення розмірів шкоди. Тому для виявлення пожежі, повідомлення про місце її виникнення і виклик пожежного підрозділу використовують автоматичні пожежні сигналізації (АПС), охоронно-пожежні сигналізації (ОПС) і пожежний зв'язок. Пожежний зв'язок поділяється на зв'язок повідомлення пожежі, диспетчерський - управління гасінням пожежі і зв'язок на пожежі - керування пожежними підрозділами.

Пожежну безпеку промислових об'єктів Це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, направлених на запобігання дії на людей небезпечних факторів пожеж і обмеження матеріальних збитків від них. Задача вирішується за рахунок раціонального використання сил і технічних засобів гасіння, а також здійснення засобів до запобігання пожежам, системі пожежної охорони, розробленій для кожного об'єкта, яка забезпечує пожежну безпеку як в робочому стані, так і в аварійних обставинах.

Основні заходи підприємств, які запобігають виникненню пожежі, повинні бути направлені на попередження можливості утворення горючого середовища і появи джерел загоряння.

Найбільш важливим організаційно-технічним заходом є запобігання утворенню в горючому середовищі джерела запалювання; використання електрообладнання відповідно до класу вибухопожежонебезпеки приміщення; регламентація максимально допустимої температури нагріву поверхонь обладнання, виробів, а також матеріалів, які доторкаються до горючого середовища; усунення умов теплового, хімічного та мікробіологічного самозапалення речовин, матеріалів і виробів.

Всі будівлі і приміщення незалежно від призначення і площі повинні мати не менше двох виходів. Із багатоповерхових будівель виходи слід влаштовувати через закриті драбинні клітки, які освітлюються природним світлом. Завалювати драбинні клітки забороняється. Паління на промислових підприємствах повинно бути заборонено

До всіх будівель та споруд забезпечується вільний доступ.

Стаціонарні пожежні драбини і неспалимі огородження на дахах будівель повинні утримуватись полагодженими.

Для обмеження шляхів розповсюдження пожежі у виробничих будівлях виконуються такі вимоги: 1.Розділення пожежонебезпечних речовин і розміщення їх від менш пожежонебезпечних. 2.Розташування апаратів з умовою, щоб між виробничими приміщеннями була мінімальна кількість комунікацій і перетинів в огородженнях. 3.Здійснення захисту прорізів і протипожежних перешкод. 4.Передбачення розривів між апаратами. 5.Слідкування за чистотою апаратів і промислових приміщень.

Вітрозахист.

Вібрації -це механічні коливання машин, механізмів та їх елементів. Найпростішим видом вібрацій є гармонічні (синусоїдальні) коливання, які описуються рівнянням: X = А·sinωt,

Вібрації не тільки погіршують самопочуття працюючих і знижують продуктивність праці, а й можуть призвести до серйозних патологічних змін організму людини. Гігієнічне нормування вібрацій передбачає встановленням допустимих рівнів віброшвидкості в м/с. За способом передачі на людину розрізняють локальну та загальну вібрацію Загальна вібрація викликається коливанням опірних поверхонь і за джерелом її виникнення поділяється на транспортну, транспортно-технологічну та технологічну. Локальна вібрація передається безпосередньо через руки людини і виникає при роботі з окремими інструментами, які потрібно тримати в ході технологічного процесу.

З метою профілактики вібраційних хвороб на підприємствах повинні бути постійно діючі комісії, в задачу яких входять визначення фактичних параметрів вібрації машин, встановлення списку вібронебезпечних професій, розробка організаційно-технічних заходів до зменшення негативної дії вібрації на працюючих: організації медико-профілактичних заходів для працівників вібронебезпечних професій. Для вимірювання параметрів вібрацій застосовують механічні вібрографи ВР-1, вимірювачі шуму та вібрації ВШВ-1. Звичайно технологічна та локальна вібрації при експлуатації основного обладнання підприємств харчової та переробної промисловості не перевищують допустимі. В тих випадках, коли вібраційні характеристики перевищують нормативні значення, професії відносять до вібронебезпечних.Перелік вібронебезпечних професій, режими праці працюючих затверджуються керівником підприємства, погоджуються із санітарними органами та комітетом профспілок. Вимірювання Фактичних параметрів локальної вібрації повинні проводитися не менше 2 разів на рік, а також щоразу після ремонту.