Анатома-фізіологічні механізми мовлення. Центр Брока і Верніке.

Мова - це виключно людська форма діяльності, що є засобом мислення і спілкування між людьми. Цитоархітектонічні поля кори великого мозку, пов'язані з мовою, властиві тільки людині: премоторна зона задня частина нижньої лобової звивини; зацентральна звивина нижня частина кіркових полів; верхня скронева звивина; нижня тім'яна часточка; задні відділи скроневої частки кіркове поле; передні ділянки лобової частки кіркові поля. Отже, єдиного центру мови це існує. Мовна функція пов'язана головним чином з вторинними проекційними полями аналізаторів, а також третинними зонами. Представництво їх у корі асиметричне: у більшості правшів у лівій півкулі, у лівшів у правій півкулі. У мові розрізняють два канали зв'язку: словесний, суто людський, лівопівкульний і прасодичний (інтонаційний) - правопівкульний. Тому в здійсненні мовної діяльності беруть участь обидві півкулі головного мозку, однак різні ділянки кори відіграють у цьому процесі різну роль.

Виділяють два основні види мови: імпресивну та експресивну. Імпресивна мова забезпечує розуміння усної та письмової мови. Експресивна мова — це процес висловлювання думок у вигляді активної мови або самостійного писання.

Структура мови складається з двох процесів: мовлення та сприймання. Порушення процесу мовлення називають мотор­ноючи експресивною афазією, порушення сприймання мови сенсорною чи імпресивною афазією.

Афазія (від грец. phasis мова) — це порушення здатності говорити або розуміти мову, яке виникає внаслідок ураження кіркових мовних центрів. Відповідні м'язи (гортань, язик, губи), а також іннервація мовного апарату в такому разі неушкоджені.

Залежно від локалізації і ступеня ушкодження тканини мозку виділяють два основних види афазій: моторну (експресивну) та сенсорну (імпресивну, рецептивну). Розрізняють також семан­тичну, амнестичну і тотальну афазії. Згідно з класифікацією А. Р. Лурія (1969), виділяють три форми порушень експресивної мови: аферентну, еферентну та динамічну моторну афазії.

Аферентна моторна афазія виникає у разі ушкодження нижніх відділів зацентральної звивини, які забезпечують кінестетичну основу рухів артикуляційного апарату. Внаслідок цього особливо грубо порушується артикуляція звуків, схожих за місцем (перед­ньоязичні: «л», «н», «т», «д») або за способом (щільові: «ш», «з», «щ», «х») утворення. Це призводить до заміни одних артикуляцій іншими, до заміни звуків фонем (замість «л» вимов­ляється «н», або замість «ш» «з» тощо). Хворий втрачає усі види усної мови - спонтанну, автоматизовану, повторення запропонованих слів, називання предметів. Страждають також читання та письмо. Часто цей вид афазії поєднується з оральною апраксією.

Еферентна моторна афазія (афазія Брока) виникає, якщо уражений центр Брока в задній частці нижньої лобової звивини лівої півкулі (у правшів). Цей тип афазії характеризується пору­шенням процесів переключення з однієї мовної одиниці (звук, слово) на іншу. На відміну від аферентної моторної афазії артикуляція окремих звуків зберігається, але страждає вимовляння серії звуків або фрази. Продуктивна мова замінюється постійним повторенням окремих звуків (літеральна персевсрація) або слів (вербальна персеверація), а у важких випадках проявляється мовним емболом.

Характерною рисою мови у разі еферентної афазії є так званий телеграфний стиль: речення будуються переважно з іменників, дієслова в них майже відсутні. Цей варіант афазії також супровод­жується порушенням письма, читання, називання предметів.

Динамічна моторна афазія виникає, якщо уражена кіркова зона, розташована попереду від центру Брока. Основним дефектом цієї форми афазії є відсутність мовної ініціативи, мовна аспонтанність. Хворий не може активно висловити думку, задавати питання, однак він добре повторює окремі слова і речення, правильно від­повідає на запитання. Підґрунтям цієї форми афазії є порушення внутрішньої мови, основна функція якої - програмування та побудова речень.

Сенсорна афазія (афазія Верніке) характеризується втратою здатності розуміти мову взагалі, як чужу, так і свою. Цей вид афазії виникає, якщо уражений задній відділ верхньої скроневої звивини (зона Верніке). Підґрунтям порушення розуміння мови є розлад фонематичного слуху. Під фонемою розуміють смислову та розпізнавальну ознаки мови. Хворий втрачає здатність розпіз­навати звуки й розуміти слова. Мова сприймається ним як шум або розмова незнайомою мовою. Не розуміючи навколишньої мови, хворий намагається швидко і багато говорити (логорея, мовне нетримання). У важких випадках мова таких хворих є набором слів, не пов'язаних за змістом (словесна мішанина), з численними літеральними (заміна однієї букви іншою) та вербальними (заміна одного слова іншим, близьким за значенням) парафазіями. Свого мовного дефекту хворі звичайно не усвідомлюють.

Отже, для сенсорної афазії характерним є утруднене розуміння чужої мови і поганий слуховий контроль за власною мовою. Сенсорна афазія звичайно поєднується з порушенням читання (алексія) та письма (аграфія).

Амнестичиа афазія виникає, якщо уражені нижня ділянка тім'яної та задні відділи скроневої часток. Вона полягає в тому, що хворий забуває імена, назви предметів, але призначення їх знає. Наприклад, якщо показати ручку, то хворий скаже «це те, чим пишуть». Часом досить підказати перший склад забутого хворим слова, щоб він правильно його назвав. Розуміння мови звичайно не порушується. У мові хворого з амнестичною афазією переважають дієслова, у ній мало іменників.

Тотальна афазія характеризується втратою імпресивної та експресивної мови у всіх її проявах. Найчастіше це виявляється у разі великих вогнищ ураження як моторних, так і сенсорних мовних центрів, що буває за умови інфаркту мозку внаслідок закупорки середньої мозкової артерії.

Патологічні процеси у задньому відділі нижньої лобної звивини у правши і правого у шульги (центр Брока) спричиняє синдром моторної афазії. Настає повна або майже повна відсутність «інтелектуального» мовлення, тоді як виразне або емоційне мовлення зберігається. Клінічна картина моторної афазії варіює залежно від локалізації вогнища. При локалізації вогнища безпосередньо у центрі Брока відмічається коркова моторна афазія (довільне мовлення, повторення слів, читання вголос, довільне письмо відсутні, розуміння мовлення та письма збережене), у білій речовині, коли уражуються відцентрові та доцентрові волокна до центру Брока, - провідникова моторна афазія (довільне мовлення, повторення слів, читання вголос відсутні або утруднені, розуміння мовлення та письма, довільне письмо збережені); при ураженні асоціативних волокон – транскортикальна моторна афазія (довільне мовлення та письмо утруднені, повторення слів, читання вголос, розуміння мовлення та письма збережені).

Для більш точного визначення локалізації вогнища слід врахувати, що відсутність довільного мовлення у сполученні з розладом повторення слів, письма і читання вказує на коркове порушення, а у випадках, коли порушене довільне мовлення, але збережені читання і письмо, уражені провідні шляхи.

Патологічні процеси у задньому відділі лобної долі лівої півкулі у правши (правої півкулі у шульги) одночасно з афазією виникає розлад читання вголос (алексія). Вогнища, які локалізуються у задньому відділі долі, частіше зліва спричиняють акінетичну форму апраксії, яка проявляється тим, що хворі без зовнішньої мотивації не роблять ніяких рухів. При деструктивних процесах у цій ділянці спостерігається параліч погляду в бік, протилежний вогнищу. Очі при цьому «дивляться на вогнище ураження».

При ураженні середніх і задніх відділів верхньої скроневої звивини домінуючої півкулі (центр Верніке) відмічається сенсорна афазія. Слід відрізняти коркову та підкоркову сенсорну афазію.

При корковій сенсорній афазії хворий чує сказане слово, але не розуміє його значення, не розуміє власне мовлення, багато говорить (логорея), мовлення являє собою незрозумілий набір слів. Замість належних слів хворий промовляє інші, іноді схожі за звучанням (парафазія). Він не може повторити промовлене слово. Також порушене письмо спонтанне та під диктовку (аграфія) та читання (алексія).

При підкорковій сенсорній афазії, коли вогнище розташоване у білій речовині під корою, також порушене розуміння слів; хворий не може писати під диктовку, повторити сказане слово. Але при цьому часто збережене читання, спонтанне письмо. Списування і розуміння написаного.

Сенсорна афазія іноді сполучається з акустичною агнозією, коли хворий не тільки не розуміє зверненого мовлення, але йому стають незрозумілими будь-які звуки, наприклад стук годинника, гавкання собаки, дзвін ключів тощо.

Ураження скроневої долі на межі з нижньою тім’яною долькою іноді проявляється у вигляді амнестичної афазії, тобто хворий не може знайти слово для означення предмету, забуває іменники. Спонтанне мовлення та розуміння чужого мовлення збережене.