У результаті була затверджена мережа з 18 великих економічних районів і одного середнього (мезорайону) — Молдавської PCP. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

У результаті була затверджена мережа з 18 великих економічних районів і одного середнього (мезорайону) — Молдавської PCP.



За цією мережею в Україні було виокремлено три макрорайони:

- Донецько-Придніпровський (8 областей);

- Південно-Західний (13 областей) і

- Південний (4 області).

Виокремлення великих економічних районів допомагало Держплану СРСР зосереджувати свою увагу на визначенні найважливіших великорайонних загальнодержавних завдань у процесі розроблення планів перспективного розвитку і розміщення продуктивних сил як у старих районах, так і особливо в районах нового інтенсивного господарського освоєння на сході країни (утворення великих баз паливної, металургійної, хімічної промисловості, а також баз виробництва сільськогосподарської продукції: зернових і технічних культур, овочівництва, виноградарства, садівництва, ефіроолійних культур, спеціалізованого тваринництва та ін.).

Така мережа економічних районів існувала до 1990 р.

Після розпаду СРСР в умовах переходу України до ринкової економіки і самостійного економічного розвитку стара мережа великих економічних районів втратила своє призначення.

Вона не могла забезпечити більш диференційованого підходу до розвитку і розміщення продуктивних сил з урахуванням особливостей і відмінностей

природних,

історичних,

економічних умов регіонів,

існуючих на території України.

Таким чином, виникла невідкладна проблема розроблення і затвердження мережі економічних районів, яка б відповідала потребам подальшого розвитку економіки України.

У 1990-х рр. економіко-географами і економістами України було запропоновано кілька варіантів удосконалення мережі економічних районів.

Однак їх основним недоліком є недостатнє наукове обґрунтування нових економічних районів і їх реального, об'єктивного існування та вивчення реально функціонуючих економічних взаємозв'язків.

У запропонованих варіантах мережі економічних районів економічними районами України визнаються території, які раніше були названі об'єктивними підрайонами Донецько-Придніпровського і Південно-Західного макроекономічних районів у системі союзного поділу праці. Це такі як Північно-Східний, Донецький, Придніпровський, Столичний, Подільський, Західноукраїнський. Крім того, пропонуються уточнення складу областей в окремих економічних районах.

По суті адміністративні області виключаються із складу одного економічного району і включаються до складу іншого, нерідко необгрунтовано виокремленого. Це стосується, зокрема, виокремлення Центрально-Українського району шляхом об'єднання Черкаської і Кіровоградської областей.

Територія вказаних областей дійсно є центрально-географічною частиною України, але за системою взаємозв'язків, що склалися, вона не є економічним районом. Досить зазначити, що до 1954 р. Черкаська область перебувала у складі Київської області і досі має тісні виробничі і невиробничі зв'язки з Києвом.

Кіровоградська область не має спільного економічного ядра з Черкаською областю. Вона має тісні економічні зв'язки з Кривбасом і є складовою територіально-виробничого комплексу Дніпропетровської і Запорізької областей.

Виходячи з наукових основ економічного районування, виокремлення Поліського району у складі Волинської, Рівненської, Житомирської і Чернігівської областей не є доцільним.

Необхідно враховувати ту обставину, що Полісся — це природна зона, а природний чинник хоч і має важливе значення, не може бути основним районоутворювальним чинником в економічному районуванні.

Крім того, Київська, Житомирська, Чернігівська і Черкаська області — це нерозривні складові великого територіально-виробничого комплексу, що знаходиться в зоні інтенсивного районоутворювальним впливу Києва, мають з ним тісні багатогалузеві зв'язки (виробничі, транспортні, інфраструктурні).

Сучасна мережа економічних районів України, запропонована Кабінетом Міністрів України, має такий склад областей:

- Донецький (Донецька, Луганська області);

- Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області);

- Східний (Полтавська, Сумська, Харківська області);

- Центральний (Київська, Черкаська області, м. Київ);

- Поліський (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська області);

- Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області);

- Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області, м. Севастополь);

- Карпатський (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області).

 

Запропонований проект нової мережі економічних районів у цілому відповідає науковим критеріям економічного районування, але разом з тим, на нашу думку, не позбавлений певних недоліків.

Насамперед це стосується виокремлення Поліського району, про що йшлося вище.

З погляду географічного визначення, невдалою є назва Східного району.

В усіх варіантах попередніх мереж економічного районування він був названий Північно-Східним.

Подальший розвиток теорії і практики економічного районування в Україні дасть змогу вдосконалювати мережу економічних районів України.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 214; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.235.150.151 (0.008 с.)