Класифікація і види бюджетів

Оскільки форми, види, структуру та склад бюджетів кожна організація обирає самостійно залежно від специфіки її діяль­ності, рівня диверсифікації, особливостей організаційної струк­тури управління, установлених цілей у сфері управління, то існує велике різноманіття об'єктів бюджетування.

• За об’єктами бюджетування. Якщо підприємство характеризується високим рівнем диверсифікації, то у такому випадку об'єктами бюджетування доцільно обира­ти окремі види бізнесу (бізнес-напрями), що дозволить визна­чити високорентабельні, низькорентабельні і нерентабельні напрями бізнесу.

Якщо на підприємстві вико­ристовується система поопераційного калькулювання витрат, то доцільно розробляти бюджети окремих операцій, оскільки у даному випадку не виникатиме необхідності у формуванні до­даткових внутрішніх облікових управлінських реєстрів.

• Коли в організації система бюджетування вже існує певний період та базується на сформованій фінансовій (бюджетній) структурі управління з виділенням центрів відповідальності, то бюджети доцільно формувати за центрами відповідальності, при цьому необхідно дотримуватись умови, щоб такі бюджети включали лише ті витрати, які безпосередньо контролюються та регулю­ються відповідними центрами відповідальності. Центром відпо­відальності виступає і організація в цілому, тому виникає не­обхідність у формуванні загальноорганізаційних бюджетів.

Бюджети реалізації конкретних проектів та програм можуть формуватися в організаціях, де рівень розвитку бюджетних си­стем є досить низький, або механізми бюджетування ще не за­стосовувалися. При цьому мова йде, як правило, про форму­вання допоміжних і спеціальних бюджетів: інвестиційного, податкового, інноваційного, рекламного тощо.

• Поділ бюджетів на бюджети прямих витрат та накладних тісно пов'язаний з особливостями перенесення даних витрат на собівартість продукції. До бюджетів прямих витрат належать бюджети прямих витрат на оплату праці, на матеріали тощо. Бюджети накладних витрат включають бюджети виробничих накладних витрат, адміністративних витрат, витрат на збут тощо.

• За цільовим призначенням бюджети поділяють на опе­раційні та фінансові. Операційні бюджети служать базою для розроблення фінансових, мають більш локальний характер і тісно пов'язані з виробничо-господарською операційною діяльністю. Найбільш поширеними операційними бюджета­ми є бюджети витрат на матеріали, оплату праці, загально-виробничих витрат, адміністративних витрат і витрат на збут тощо (якщо у них зазначаються джерела фінансування цих витрат). Слід зауважити, що операційні бюджети можуть формуватися за різними об'єктами бюджетування залежно від установле­них цілей. Фінансові бюджети формуються, як правило, на засадах операційних та відображають розрахункову ак­тивність, фінансову результативність і фінансовий стан підприємства загалом. До них доцільно відносити бюджет до­ходів та витрат, бюджет руху грошових коштів та бюджет ак­тивів і пасивів.

• За видами витрат доцільно виділяти бюджети поточних і капітальних витрат. Бюджет поточних витрат − це розпис по­точних витрат, які здійснюються безперервно та у процесі ви­робництва відновлюються (матеріальні витрати, амортизація основних засобів і нематеріальних активів, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші прямі витрати та накладні витрати, що відносяться до поточних), та джерел, за рахунок яких вони фінансуватимуться (переважно обігових коштів). Бюджет капітальних витрат розробляється на етапі нового будівництва, реконструкції і модернізації основних фондів, придбання обладнання та нематеріальних активів. Він містить два розділи: капітальні вкладення (будівництво (прид­бання) будівель, споруд, приміщень; придбання машин і ме­ханізмів; придбання обладнання та реманенту (крім малоцінно­го та швидкозношуваного); придбання нематеріальних активів; інші види капітальних витрат; податки та інші обов'язкові пла­тежі; резерв капітальних витрат) та джерела фінансування (власні кошти інвестора, залучений пайовий капітал, залуче­ний акціонерний капітал, фінансовий лізинг, емісія облігацій, кредити банків, інші джерела залучення фінансових ресурсів). Бюджет капітальних витрат розробляють на термін реалізації капітальних вкладень з плануванням показників щокварталь­но чи щомісячно.

• За способом урахування витрат виділяють поелементний бюджет, постатейний і комбінований. Поелементний бюджет − це розпис доходів та витрат певного об'єкта бюджетуван­ня, в якому структура витрат формується за економічними еле­ментами (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відра­хування на соціальні заходи, амортизація, інші витрати). Такі бюджети формуються, як правило, для всієї організації за од­норідними елементами витрат. Постатейний бюджет − це роз­пис надходжень і витрат певного об'єкта бюджетування, у якого структура витрат формується за комплексними статтями (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати, позавиробничі витрати тощо). Такі бюджети формуються, як правило, за окремими структурними підрозділами організації з метою визначення собівартості ви­готовленої продукції. Комбіновані бюджети передбачають ви­користання групування витрат як за економічно однорідними елементами, так і за комплексними статтями.

• Формування бюджетів повинно здійснюватися з урахуван­ням стабільності середовища функціонування. Якщо середовище функціонування відносно стабільне та стійке, то в організаціях формують стабільні (фіксовані, жорсткі) бюджети, які не підлягають жодному корегуванню протягом бюджетного періоду. Відзначимо, що існує позиція, за якої стабільні бюджети доцільно формувати лише для умовно-постійних витрат. Якщо середовище функціонування характеризується низьким рівнем прогнозованості та високим рівнем нестабільності, то виникає необхідність у формуванні гнучких бю­джетів, які розробляються для різних діапазонів ділової актив­ності з урахуванням песимістичного та оптимістичного прогно­зів. Неперервні бюдже­ти формуються систематично з урахуванням змін середовища функціонування, при цьому бюджетний період підлягає постій­ному зміщенню, залежно від того, коли було здійснено коре­гування бюджетів.

• За чинною нормативно-правовою базою (ПСБО №1) вся діяльність організації поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну, відповідно можна формувати бюджети в організації за даними сферами діяльності. Бюджети операційної діяльності – це розписи витраті доходів, видатків та надходжень, активів та пасивів, пов'язаних зі здійсненням операційної діяльності (з виробництвом або реалізацією то­варів, робіт чи послуг, що є основною метою створення підприємства і забезпечують переважну частину його доходів). Бюджети фінансової діяльності − це розписи витрат та до­ходів., видатків та надходжень, активів та пасивів, пов'язаних зі здійсненням фінансової діяльності (з операціями, що призво­дять до зміни розміру і (або) складу власного та позикового капіталів підприємства). Бюджети інвестиційної діяльності − це розписи витрат та доходів, видатків і надходжень, активів та пасивів, пов'язаних зі здійсненням інвестиційної діяльності (з операціями щодо придбання та продажу довготермінових необоротних активів, а також короткотермінових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів).

• За рівнем узагальнення виділяють часткові бюджети та зве­дені. Часткові бюджети, як правило, стосуються діяльності кон­кретних підрозділів, реалізації операцій (процесів), проектів, програм тощо. Показники часткових бюджетів надалі підляга­ють консолідації у зведені бюджети. На підприємствах зведе­ними бюджетами переважно є фінансові (бюджет руху грошових коштів, бюджет доходів та витрат, бюджет активів і пасивів), хоча фінансові бюджети також можуть бути частковими.

• За рівнем важливості виділяють основні, допоміжні та спе­ціальні бюджети. До основних бюджетів належать фінансові (бюджет доходів та витрат, бюджет руху грошових коштів і бюджет активів і пасивів).

Основні бюджети залежно від їх функціонального призначення виконують перелік завдань. Наприклад, бюджет доходів та витрат забезпечує чіткість та цілеспрямованість діяльності суб’єкта господарювання, ритмічність і безперервність виробничо-господарських процесів; створює об'­єктивну основу для оцінювання результатів діяльності господарюючого суб’єкта в цілому та її підрозділів; визначає обсяги та структуру витрат і доходів; вказує напрямки економії витрат; виступає засобом координації діяльності різних підрозділів організації для досягнення загальних результатів; сприяє розвитку внутрі­шнього моніторингу; формує реальну інформаційну базу для прийняття обгрунтованих управлінських рішень тощо. Бюджет надходжень та видатків забезпечує оптимізацію руху грошових потоків, їх цільове використання та протидіє безгосподарському використанню коштів; запобігає виникненню касових роз­ривів, що покращує ситуацію з платоспроможністю підприєм­ства; формує інформаційну базу для планування підприємством своїх фінансових стосунків із зовнішніми контрагентами на засадах високого рівня фінансової дисципліни. Бюджет активів і пасивів демонструє співвідношення та структуру активів і па­сивів конкретного об'єкта, що склались у результаті формуван­ня бюджету доходів та витрат і бюджету руху грошових коштів для цього ж об'єкта.

До допоміжних бюджетів належать інвестиційний, кре­дитний, рекламний, податковий бюджет, бюджет маркетинго­вих комунікацій. До спеціальних − бюджет науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), бюджет техніч­ної реконструкції підприємства, інноваційний тощо.

На відміну від фінансової звітності, форми, види бюджетів та терміни їх формування і звітування не регламентуються за­конодавчо, а визначаються організацією залежно від наявних потреб та умов діяльності.

Загальний бюджет являє собою скоординований по всіх підрозділах або функціям план роботи для організації в цілому. Він складається з двох основних бюджетів – операційного і фінансового бюджетів та допоміжних.

Таблиця 3.3