Контроль за пожежною безпекою і санітарним станом закладів фармації 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Контроль за пожежною безпекою і санітарним станом закладів фармації



 

Вимоги до пожежної безпеки закладів фармації

 

Пожежна безпека закладів фармації має відповідати вимогам Закону України “Про пожежну безпеку”, ГОСТ 12.1.004-91 і Пра­вил пожежної безпеки в Україні, ДСТУ 2272-2006 ССБП.

Для запобігання пожежам, нещасним випадкам в аптеках та на аптечних складах (базах) мають бути розроблені, узгоджені з Державною пожежною інспекцією та затверджені адміністрацією правила пожежної безпеки, поетапні плани евакуації на випадок виникнення пожежі. Такі правила розміщують у доступних для ознайомлення місцях.

 

У Правилах мають бути висвітленими такі питання:

— порядок утримання приміщень, території і шляхів евакуації;

— умови та норми зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин;

— місця для куріння, застосування відкритого вогню та проведення вогневих робіт;

 

План

1. Охорона праці користувачів ПК.

2. Вимоги до виробничих приміщень, у яких встановлено ПК

3. Гігієнічні вимоги до виробничого середовища приміщень, у яких встановлено ПК.

4.Гігієнічні вимоги до організації робочих місць з використанням ПК 3

5. Режими праці та відпочинку під час роботи на ПК.

6. Охорона праці та техніка безпеки під час користування ПК.

7. Пожежна безпека в приміщеннях, у яких встановлено ПК.

8. Пільги та компенсації, передбачені в разі роботи з ПК.

Охорона праці користувачів ПК

 

Для закладів фармації характерним є широке впровадження інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, за допомо­гою яких здійснюють статистичне оброблення інформації, скла­дають бази даних, отримують актуальну інформацію з ресурсів мережі Internet.

Використання комп’ютерів потребує вдосконалення наявних і розроблення нових підходів до організації робочих місць, проведення профілактичних заходів для запобігання негативним наслідкам впливу ПК на стан здоров’я користувачів.

Основним нормативним документом, який регламентує забезпечення охорони праці користувачів ПК, є ДСанПіІТ 3.3.2.007-98 “Державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”.

Нагляд за дотриманням вимог цих правил підприємствами, установами й організаціями незалежно від форми власності, відповідно до ст. 31 Закону України “Про забезпечення санітарного- епідеміологічного благополуччя населення”, здійснюють санітарно- епідеміологічні установи Міністерства охорони здоров’я України.

 

Вимоги до виробничих приміщень, у яких встановлено ПК

 

Об’ємно-планувальні рішення будівель і приміщень для роботи з комп’ютерами мають відповідати чинним санітарним правилам.

Заборонено розміщувати робочі місця користувачів ПК у підвальних приміщеннях і на цокольних поверхах.

Площа одного робочого місця має становити не менш 6,0 м2, а об’ємне — не менше 20,0 м2.

У приміщеннях для роботи з ПК має бути натуральне та штуч­не освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28-2006. Для забезпечен­ня природного освітлення в приміщеннях для роботи з ПК мають бути вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід. КПО має становити не менше 1,5.

У тому разі, коли вікна приміщення орієнтовано в інших напрямках, потрібно передбачити обов’язкове розташування на них антисоляційних пристроїв.

Штучне освітлення приміщень забезпечують завдяки системі загального рівномірного освітлення.

Значення освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів має становити 300—400 лк. Якщо нормативи освітленості неможливо забезпечити завдяки загальному освітленню, допускають використання місцевого. При цьому світильники встановлюють таким чином, щоб не створювати бликів на екрані ПК, а освітленість екрана не має перевищувати 300 лк.

Виробничі приміщення потрібно обладнати шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, тумбами з ураху­ванням вимог до площі приміщень.

Стіни мають бути пофарбовані у кольори пастельних тонів з коефіцієнтом відбиття 40—60 %, з наданням забарвленим поверхням матової фактури.

У виробничих приміщеннях обмежують використання полімерних матеріалів в оформленні інтер’єру й обладнання. Для під­логи використовують полівінілхлоридне антистатичне покриття. Двері та шафи мають бути оздоблені матеріалами, що забезпечу­ють відведення статичної електрики.

На підлозі біля кожного робочого місця мають бути розміщені діелектричні килимки для ніг завширшки не менше 0,75—0,8 м.

У приміщенні з ПК проводять щоденне вологе прибирання.

Виробничі приміщення для роботи з ПК мають бути оснащені аптечками для надання першої медичної допомоги.

 

Гігієнічні вимоги до виробничого середовища приміщень, у яких встановлено ПК

 

Гігієничні вимоги до параметрів виробничого середовища включають вимоги до:

— параметрів мікроклімату;

— освітлення;

— шуму;

— рівнів електромагнітного й іонізуючого випромінювання;

— повітря робочої зони.

 

У приміщеннях, у яких встановлено ПК, мають бути забезпе­чені оптимальні значення параметрів мікроклімату, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 або СН 4088-86.

Під час користування ПК виконують легкі роботи категорій Іа і Іб (до категорії Іа належать роботи, які виконують сидячи і які не потребують фізичного напруження, а до категорії 1б — роботи, які виконують сидячи, стоячи або які пов’язані з ходінням і супроводжуються деяким фізичним напруженням).

У табл. наведено норми параметрів мікроклімату виробни­чого середовища приміщень, у яких встановлено ПК.

Для запобігання невідповідності зазначених параметрів мікроклімату потрібно систематично, до початку роботи та після її за­кінчення здійснювати наскрізне провітрювання тривалістю не менше 10 хв. У приміщеннях з надлишком тепла варто передба­чити регулювання подачі тепла, а для підвищення вологості повіт­ря використовувати зволожувачі.

Освітленість робочих місць у горизонтальній площині на рівні 0,8 м від підлоги має становити не менше 400 лк, вертикальна освітленість в площині екранів ПК — 300 лк.

На рівень освітлення робочих місць значно впливає колірне оформлення інтер’єру, його відбивна здатність. Для зменшення ступеня поглинання світла стелю та стіни вище панелей потрібно фарбувати водно-емульсійною фарбою, коефіцієнт відбиття якої не перевищує 0,7, переважно холодних тонів: блакитного, світло- зеленого, світло-сірого кольору. Стіни, розташовані навпроти екра­на монітора, заборонено фарбувати в темні тони. Колір штор має гармоніювати з кольором стін. Не можна використовувати штори чорного кольору.

Як джерело штучного освітлення використовують люмінес­центні лампи типу ЛБ. У разі облаштування відбивного освітлення у виробничих і адміністративно-господарських приміщен­нях можна застосовувати металогалогенові лампи потужністю 250 Вт. Також можна використовувати у світильниках місцевого освітлення лампи розжарювання. Витирати пил зі світильників потрібно не рідше 2—3 разів на рік. Лампи, що перегоріли, мають бути своєчасно замінені новими.

Для забезпечення дотримання гігієнічних вимог до освітлення робочих місць користувачів ПК у кожному конкретному випадку потрібно виконувати відповідні розрахунки з огляду на особли­вості їх розташування й експлуатації світильників.

Рівень шуму на робочих місцях користувачів ПК не має перевищувати 50 дБ, тому комп’ютери не варто встановлювавати поряд з приміщеннями, в яких проводять роботи з підвищеним рівнем інтенсивності шуму.

Для зниження рівня шуму стіни на відстані 1,5—1,7 м від під­логи та стелю оздоблюють матеріалами з високими звукопогли­нальними властивостями, а на вікна навішують штори із важкої щільної тканини, ширина яких має перевершувати ширину вікна в 2 рази.

Значення напруги електричного та електромагнітного полів на робочих місцях користувачів ПК (у зоні екрана дисплея, на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) не мають перевищувати гранично допустимих рівнів відповідно до вимог ГОСТ 12.1.045-84, СН 1757-77, СН 5802-91 (табл. 46).

Інтенсивність потоків інфрачервоного й ультрафіолетового випромінювання не має перевищувати допустимі значення (СН 4088-86, ГОСТ 12.1.005-88 та СН 4557-88).

Іонізуюче випромінювання на відстані від екрана до корпуса відеотермінала за будь-яких положень регулювальних пристроїв не має перевищувати 7,741(Г12 Бк/кг, що відповідає еквівалент­ній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год) НРБ 58.

Щодо всіх відеотерміналів, електронно-обчислювальних ма­шин і спеціальних периферійних пристроїв як вітчизняного, так і іноземного виробництва потрібно проводити експертизу безпечності для здоров’я людини відповідно до чинних в Україні норма­тивно-правових актів з охорони праці.

У повітрі робочої ділянки виробничих приміщень, у яких розташовано ПК, вміст шкідливих речовин не повинен перевищува­ти ГДК:

— озону — 0,1 мг/м3;

— аміаку — 0,2 мг/м3;

— оксидів азоту — 5 мг/м3;

— фенолу — 0,01 мг/м3;

— хлористого вінілу — 0,005 мг/м3;

— формальдегіду — 0,003 мг/м3.

 

Концентрація С02 має становити не більше 0,1 %, а вміст кис­ню в повітрі має бути в межах 21—22 %.

Повітря робочої ділянки мас бути чистим від пилу: загальна кількість мікроорганізмів в 1 м3 повітря не може перевищувати 1 000.

Для забезпечення вищезазначених вимог потрібно передбачи­ти наявність припливно-витяжної вентиляції або забезпечувати робочі приміщення, в яких розташовано ПК, устаткуванням для кондиціонування повітря.

 

Гігієничні вимоги до організації робочих місць з використанням ПК

 

Під час обладнання та організації робочого місця із застосуванням ПК потрібно забезпечити відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономіч­ним вимогам з урахуванням характеру й особливостей трудової діяльності.

Робоче місце користувача ПК має відповідати вимогам ГОСТ 21.889-76, ГОСТ 22.269-76, ГОСТ 12.2.032-78 і забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози.

Робочі місця з ПК мають бути розташовані відносно вікон, щоб природне світло потрапляло на них збоку, переважно зліва.

Робочі столи з ПК розташовують так, щоб відстань між бічни­ми поверхнями ПК була не менше 1,2 м, а від тильної поверхні одного екрана до іншого — не менше 2,5 м.

Екран ПК має бути розташований на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче ніж 600 мм з урахуванням його розміру, літерно-цифрових знаків і символів. Відстань до очей працівника для екранів з розміром 35—38 см (діагональ) стано­вить 600—700 мм, 43 см — 700—800 мм, 48 см — 800—900 мм, з розміром 53 см — 900—1 000 мм.

Розташування екрана має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30° до лінії погляду працівника.

Для досягнення нормативних рівнів комп’ютерних випромінювань і для забеспечення захисту користувачів ПК варто за потреби використовувати приекранні фільтри або локальні світло­фільтри (313 органів зору) або інші захісні засоби, які мають гігієнічний сертифікат.

Клавіатуру потрібно розташовувати на поверхні робочого столу, на відстані 100—300 мм від краю, повернутого до працівника. Клавіа­тура має бути обладнана опорним пристроєм, який перешкоджує її зсуву і дає змогу змінювати кут нахилу поверхні від 5 до 15°.

У разі оснащення робочого місця принтером потрібно забезпечити добру видимість екрана монітора та зручність ручного керування ним у зоні досяжності: за висотою — 900—1 300 мм, за гли­биною — 400—500 мм.

Під матричні принтери обов’язково треба підкладати противібраційні килимики, а в разі оснащення робочого місця лазерним принтером потрібно забезпечити відповідність параметрів лазер­ного випромінювання вимогам ДСанПіН № 5804-91.

 

Режими праці та відпочинку під час роботи на ПК

 

Під час організації роботи, що повязана з використанням ПК, для збереження здоров’я працівників, запобігання професійним захворюванням, підтримання працездатності у внутрішньозмінних режимах праці та відпочинку мають бути передбачені додат­кові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об’єктивних і суб’єктивних ознак втомлюваності та зниження працездатності.

 

За характером трудової діяльності віділено три професійні гру­пи відповідно до чинного класифікатора професій (ДК-003-95):

1) розробники програм, які виконують роботу переважно з відеотерміналами та документацією з потребою інтенсивного обміну інформацією і високою частотою прийняття рішень. Така робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на тлі нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Виконують її в режимі діалогу з ПК у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;

2) оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, що пов’язана з обліком інформації, одержаної з ПК за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, та супроводжується перервами різної тривалості унаслідок виконання іншої роботи і характеризується напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня. Виконують таку роботу у вільному темпі;

3) оператори комп’ютерного набору виконують одноманітну роботу з документацією та клавіатурою з нечастими нетривалими переключаннями погляду на екран дисплея, із введенням даних з високою швидкістю. Така робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на тлі загальної гіподинамії з напруженням зору та нервово-емоцій­ним напруженням.

 

Під час виконання робіт, які належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ПК вважають ту, що займає 50 % робочого часу. В таких випадках упродовж робочої зміни, що три­ває протягом 8 год, передбачено:

— перерви для відпочинку та вживання їжі;

— перерви для відпочинку і особистих потреб;

— додаткові перерви, що їх уводять для представників окре­мих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

 

Залежно від характеру праці встановлюють такі режими праці та відпочинку:

— для першої професійної групи призначають регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хв через кожну годину роботи з ПК;

— для другої професійної групи призначають регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хв через кожні дві години роботи з ПК;

— для третьої професійної групи призначають регламентовані перерви тривалістю 10 хв після кожної години роботи з ПК.

 

В усіх випадках, коли за умовами виробничого процесу не вдається застосовувати регламентовані перерви, безперервна тривалість роботи з ПК не має перевищувати 4 год.

За 12-годинної робочої зміни регламентовані перерви встановлюють за таким самим принципом, як і за 8-годинної робочої змі­ни, а протягом останніх 4 год роботи — через кожну годину три­валістю 15 хв, незалежно від характеру трудової діяльності.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втомленості очей, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятли­вих наслідків гіподинамії, запобігання перевтомі перерви потріб­но використовувати для виконання комплексу вправ, наведених у ДСанПіН 3.3.2.007-98.

 

Охорона праці та техніка безпеки під час користування ПК

 

До самостійної роботи з ПК допускають осіб, які досягли 18 років, пройшли інструктаж, навчання та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки.

Під час роботи з комп’ютерною технікою потрібно постійно пам’ятати, що всі мережі електроживлення перебувають під напругою 220 В, яка небезпечна для життя людини. Запорука безпеки — використовування справної техніки. Отже, перед початком роботи користувач ПК має пересвідчитися у цілісності корпусів і блоків об­ладнання, наявності заземлення, справності кабелів живлення.

Під час проведення навчання й інструктажів працівників особливу увагу потрібно приділяти питанням надання першої допомо­ги в разі ураження електричним струмом, діям у разі виникнення пожежі та інших надзвичайних ситуацій.

До робіт з обслуговування, налагодження та ремонту ГІК допускають осіб, які мають III і вищу кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Заборонено допускати до роботи з ПК осіб, які не пройшли навчання та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки.

Працівників, які виконують роботи з експлуатації, обслугову­вання, налагодження та ремонту ПК, забезпечують відповідними 313 згідно з нормами чинного законодавства.

 

Персонал, який працює з ПК, має проходити обов’язкові ме­дичні обстеження, а саме:

— попереднє — під час влаштування на роботу;

— періодичне — протягом трудової діяльності, відповідно до наказу МОЗ України № 45 від 31.03.1994 р.

Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ПК мають бути:

— стан здоров’я працівника в цілому;

— показники стану органів зору: гострота зору, показники акомодації, рефракції, стан бінокулярного апарату.

 

Періодичні медичні обстеження проводять раз на два роки. Для цього створюють комісію у складі терапевта, невропатолога й офтальмолога. Жінок, які працюють з ПК, обов’язково огля­дає гінеколог.

Від моменту встановлення вагітності та в період годування дитини груддю до виконання робіт, пов’язаних з використанням ПК, жінок не допускають.

 

Пожежна безпека в приміщеннях, у яких встановлено ПК

 

Приміщення, у яких розміщені ПК, оснащують переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 (старе позначення — ОУ-2) чи ВВК-2 (старе позначен­ня — ОУ-3) або один ВВПА-400 на три ПК, але не менше ніж один вогнегасник зазначених типів на приміщення.

 

Пільги та компенсації, передбачені в разі роботи з ПК

 

Усім працівникам (у тому числі бухгалтерам, інженерам, програмістам та іншим фахівцям), які працюють на електронно-обчислювальних і обчислювальних машинах, до яких належить і ПК, і яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими актами законодавства, надається право на щорічну додаткову від­пустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів згідно з пунктом 58 підрозділу “Інші види виробництв” розді­лу XXII “Загальні професії за всіма галузями господарства” Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1290 від 17.11.1997 р.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 1040; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.227.191.136 (0.078 с.)