Вимоги до безпеки праці під час зберігання та застосування горючих речовин

У медичній практиці широко застосовують ЛЗ та медичні ви­роби, які належать до горючих речовин. Порушення правил збері­гання та поводження з ними можуть стати причиною пожежі, яка крім матеріальних збитків здатна завдати серйозної шкоди здоров’ю працівників закладів фармації.

 

Горючі речовини умовно поділяють на вогне- та вибухонебез­печні.

Вогненебезпечні речовини поділяють на:

I. Легкозаймисті:

— спирт і спиртові розчини;

— спиртові й ефірні настойки;

— спиртові й ефірні екстракти;

— ефір;

— скипидар;

— кислота молочна;

— хлоретил;

— колодій;

— креол;

— рідина ЬІовікова;

— органічні олії;

— рентгенівські плівки.

II. Легкогорючі:

— перев’язувальний матеріал (вата, марля тощо);

— сірка;

— гліцерин;

— рослинні олії;

— лікарська рослинна сировина.

Вибухонебезпечні речовини здатні утворювати вибухові суміші та стиснені гази.

 

До вибухонебезпечних речовин належать:

I. Вибухові: нітрогліцерин.

II. Здатні утворювати вибухові суміші: калію перманганат, срібла нітрат, калію хлорат та ін.

Складські приміщення аптечних баз для зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин мають відповідати вимогам будівель­них і протипожежних норм і правил. Вони мають бути ізольова­ними, сухими, захищеними від прямих сонячних променів. При­міщення та коридори, прилеглі до них, обов’язково обладнують припливно-витяжною механічною вентиляцією та системою ав­томатичного пожежогасіння.

Приміщення для зберігання вогне- і вибухонебезпечних речо­вин мають бути побудовані з вогнетривких матеріалів, які від­повідають вимогам пожежної безпеки та узгоджені з органами Держпожежнагляду, і розташовані на відстані не менше 20 м від інших складських приміщень та 50 м від житлових будинків.

Вогне- і вибухонебезпечні ЛЗ потрібно зберігати за принципом подібності, згідно з їх фізико-хімічними та пожежонебезпечними властивостями, а також характером упаковки. Для цього склади розділяють на окремі приміщення (відсіки) та ізолюють їх одне від одного за допомогою глухих вогнетривких перегородок. Для підлоги складів використовують тверде, рівне покриття, що уне­можливлює виникнення тріщин і вибоїн. Для вирівнювання під­логи заборонено використовувати дошки та листове залізо. Вона має бути зручною та безпечною для пересування людей, вантажів і транспортних засобів, а також для прибирання.

Приміщення складів для зберігання вогне- і вибухонебезпеч­них ЛЗ обладнують вогнетривкими стелажами та піддонами. Сте­лажі встановлюють на відстані 0,25 м від підлоги та стін, їх шири­на не має перевищувати 1,0 м, а прохід між стелажами має становити не менше 1,35 м.

Електропроводка, освітлювальна арматура й електрообладнан­ня мають бути вибухобезпечними з розміщенням вмикачів у ко­ридорах.

На дверях кожного приміщення, де зберігають вогне- і вибухо­небезпечні речовини або працюють з ними, мають бути чітки на­писи, що не змиваються: “Вогненебезпечно”, “Вибухонебезпеч­но”, “Курити заборонено”, “У разі пожежі телефонувати “101” з визначенням категорії їх вибухопожежонебезпечності.

Такі приміщення оглядають наприкінці кожного робочого дня для проведення профілактичних заходів.

Особливого поводження потребують рідкі вогненебезпечні ре­човини, основною властивістю яких є плинність, легке випарову­вання та займання від будь-якого зовнішнього джерела: відкри­того полум’я, іскри, електричного розряду тощо. Тому зберігати їх і працювати з ними потрібно дуже обережно і якнайдалі від джерел запалювання.

Пари більшості ЛЗР (спирту етилового, колодію, скипидару, ефіру та ін.) шкідливо впливають на організм людини, їх тривале вдихання може призвести до втрати свідомості. Тому ємкості з цими речовинами мають бути щільно закупореними, щоб запобіг­ти випаровуванню. Категорично заборонено їх зберігання у від­критій тарі.

Ємкості з легкозаймистими та горючими рідинами потрібно зберігати на полицях стелажів в один ряд за висотою.

 

Заборонено:

— зберігання ЛЗР і ГР у декілька рядів з використанням про­кладних матеріалів;

— складування біля опалювальних приладів (відстань до нагрівального елемента має бути не менше 1 м);

— зберігання в по вінця заповненій тарі (ступінь заповнення не має перевищувати 90 % об’єму);

— сумісне зберігання з мінеральними кислотами (особливо сірчаною та азотною), лугами, стисненими та зрідженими газами, ЛЗР (перев’язувальними матеріалами, рослинною олією, сіркою);

— зберігання з неорганічними солями, які утворюють з ор­ганічними речовинами вибухонебезпечні суміші (калію хлорат, калію перманганат, калію хромат та ін.).

 

Переносити ємкості з вогненебезпечними рідинами потрібно вдвох у спеціально пристосованих клітях або корзинах зі справ­ними ручками. Корзини з великими бутилями, ящики або кліті, речовини в твердій тарі масою понад 20 кг переміщують лише на спеціальних візках.

Медичний ефір і ефір для наркозу зберігають у фабричній упа­ковці в темному місці, подалі від вогню та нагрівальних приладів. Ефір під час зберігання (особливо в разі контакту з повітрям) ут­ворює пероксиди, які в разі струсу, удару, тертя або підвищення температури можуть спричинити вибух, тому робота з ним потре­бує особливої обережності.

Окремі ЛЗР (спирт, медичний ефір та ін.) мають властивість утворювати під час зберігання статичну електрику, іскра якої може спричинити спалах рідини. Тому фасування таких рідин проводять в окремих приміщеннях, обладнаних засобами проти­пожежного захисту. Під час їх зливання та фасування потрібно застосовувати металевий посуд, який заземлюють. Тару, звільне­ну від ЛЗР, залишають на деякий час відкритою.

Розчин нітрогліцерину — вибухова речовина, яку в аптеках або на аптечних складах потрібно зберігати в невеликих добре за­купорених склянках або металевому посуді в прохолодному тем­ному місці з дотриманням застережних засобів від вогню. Пересу­вати посуд з нітрогліцерином і відважувати препарат потрібно особливо обережно, бо випаровування речовини загрожує вибу­хом. Потрапляння навіть незначної кількості нітрогліцерину на шкіру спричинює сильний головний біль.

Калію перманганат вибухонебезпечний у разі взаємодії з пи­лом, сіркою, органічними маслами, ефірами, спиртом, гліцери­ном, органічними кислотами та іншими органічними речовина­ми. Його потрібно зберігати: на складах — у спеціальному відсіку в бляшаних барабанах, в аптеках — у штангласах з притертими пробками, окремо від інших ЛЗ. Категорично заборонене сумісне зберігання з ЛЗР і ГР, кислотами та лугами. Бляшані барабани та штангласи з калію перманганатом потрібно своєчасно дуже обе­режно звільняти від пилу, уникаючи тертя.

Кальцію гіпохлорид — не горючий, але в разі контакту з рідки­ми маслоподібними органічними продуктами може спричинюва­ти їх займання, а з аміаком та солями амонію — вибух, тому збері­гати його потрібно ізольовано з урахуванням цих властивостей.

Срібла нітрат в аптеках в кількості до 50 г і на аптечних скла­дах у кількості до 5 кг зберігають ізольовано, згідно з правилами зберігання отруйних речовин.

В аптеках для зберігання ГР передбачають ізольоване при­міщення, яке має бути обладнане пожежною сигналізацією та за­собами первинного пожежогасіння. Приміщення розташовують на першому поверсі. У зовнішній стіні такого приміщення має бути віконний отвір завширшки не менше 1,1м² або висотою не менше 0,75 м. До того ж воно має бути обладнаним залізобетон­ними перекриттями, стінами з вогнетривких матеріалів з межею вогнетривкості не менше 0,75 год, цементною підлогою з ухилом від дверей та дверима з межею вогнетривкості не менше 0,6 год. Вихід у коридор має бути ізольованим від усіх інших приміщень.

В аптеках, які розташовані в адміністративних спорудах або житлових будинках, кількість горючих речовин, які зберігають у нерозфасованому вигляді, не має перевищувати 100 кг. Зберігати їх можна у вбудованих вогнетривких шафах із дверцятами зав­ширшки не менше 0,7 м та заввишки не менше 1,2 м. Шафа має стояти осторонь від теплоутворювальних поверхонь і проходів, доступ до неї має бути вільним.

В аптеках на робочих місцях можна зберігати вогненебезпечні речовини в кількості, що не перевищує таку, яка потрібна для ро­бочої зміни. При цьому ємкості мають бути щільно закритими.