Лекція 31 Фінансова звітність

Лекція 31 Фінансова звітність

Мета вивчення

Після вивчення лекції 31 студент повинен знати:

– призначення та склад фінансової звітності;

– якісні характеристики фінансової звітності;

– взаємозв'язок фінансової та податкової звітності;

– випадки і загальні підходи до складання консолідованої фінансової звітності;

– особливості складання фінансової звітності суб'єктами малого підприємництва

Після вивчення лекції 31 студент повинен вміти:

– складати фінансову звітність;

– виправляти помилки у фінансовій звітності та складати Пояснювальну записку до фінансової звітності

У лекції розглядаються наступні питання:

31.1. Склад і призначення фінансової звітності

31.2. Порядок складання фінансової звітності

31.3. Виправлення помилок, відображення змін та впливу інфляції у фінансовій звітності

 

Склад і призначення фінансової звітності

 

Господарські операції, які щоденно здійснюються підприємствами, оформлюються первинними документами та відображаються в облікових регістрах. Для управління діяльністю підприємства, оцінки її результатів необхідне певне узагальнення усіх змін внаслідок проведених господарських операцій. Це особливо потрібно для зовнішніх користувачів. Для задоволення їх інтересів складається фінансова звітність.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства.

Для досягнення мети і завдань створення підприємства суб'єкт господарювання повинен мати таку інформацію, яка б надавала можливість швидко та адекватно реагувати на ринкові зміни. В таких умовах значно підвищується роль інформаційного забезпечення в процесі управління майном, важливе місце при цьому надається фінансовій звітності. Вона набуває ролі основного засобу комунікації та найважливішого інформаційного джерела економічного аналізу.

Показники звітності відображають майно та джерела його утворення, результати господарської діяльності підприємств і допомагають користувачам оцінити величину та структуру ресурсів, капіталу, заборгованості, кінцеві результати діяльності підприємства. У результаті управлінські рішення отримують належне обґрунтування, що сприяє їх ефективності та успішності діяльності підприємства в цілому.

Ефективне та правильне використання звітності можливе, якщо вона є достовірною. Завданням бухгалтера виступає забезпечення об'єктивності звітних даних та дотримання встановлених вимог до їх формування.

Користувачі фінансової звітності - це фізичні або юридичні особи,
яким необхідна інформація про діяльність підприємства для прийняття
рішень. Для вищих організацій звітність є базою для вивчення роботи
підвідомчих підприємств, планування та координації їх діяльності. Фінансово-кредитні установи використовують звітні дані для оцінки фінансового стану підприємства, рівня його платоспроможності, аналізу ефективності використання отриманих кредитів і коштів цільового фінансування. Фінансова звітність одночасно виступає джерелом інформації для розрахунку показників системи національних рахунків, забезпечуючи потреби макроекономічного аналізу. Керівникам підприємств і виробничих підрозділів звітні показники дозволяють проаналізувати результати господарської діяльності та вжити необхідних заходів з їх покращення.

 

Управлінський облік

Управління діяльністю, оцінка досягнутого рівня розвитку будь-якого суб'єкта господарювання потребує детальної інформації про стан і результати роботи. Для забезпечення відповідних даних складається ф. № 5 "Примітки до фінансової звітності" з деталізованими показниками. В ній розкриваються відомості про стан і зміни майна та джерел утворення підприємства на рівні субрахунків. Така інформація дозволяє більш об'єктивно та повно оцінити стан і результати функціонування підприємства.

Разом з тим, узагальнені показники фінансової звітності не можуть виступати інформаційною базою для прийняття ефективних та обґрунтованих управлінських рішень. Крім того, складання фінансових звітів, переважно за квартал, не дозволяє оперативно отримувати інформацію для потреб управління. У зв'язку з.цим використовується внутрішня бухгалтерська звітність, яка передбачає надання оперативної релевантної інформації відповідно до вимог управлінського персоналу. Така звітність містить детальну інформацію про різні напрями діяльності та складається за короткі проміжки часу - декаду, тиждень, місяць - залежно від потреб користувачів. Подання даних звітів законодавчо не регламентовано, форми внутрішньої звітності визначаються безпосередньо на підприємстві й затверджуються Положенням про облікову політику підприємства. У цілому, показники внутрішньої та фінансової звітності за відповідний період повинні бути ідентичні й відрізнятися лише ступенем їх деталізації.

Вимоги до змісту, періодичності та порядку подання внутрішніх звітів встановлюють самі менеджери й від них залежить структура даних звітності. Як правило, внутрішні звіти об'єднують показники у вартісних і натуральних показниках в найдетальніших розрізах аналітики. В умовах застосування комп'ютерних технологій для ведення бухгалтерського обліку така звітність складається без значних витрат часу за першим запитом користувачів.

Правильне формулювання вимог до звітності є передумовою її
підготовки на належному рівні для відповідного розуміння відображеної
інформації. Таким чином забезпечується отримання якісного та достовірного
джерела економічного аналізу, який сприяє покращенню діяльності
підприємства у результаті раціонального використання усіх видів ресурсів.

 

Порядок складання Балансу

Згідно з П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал. Зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей встановлюються П(С)БО 2 "Баланс".

Національні стандарти бухгалтерського обліку України розроблялися з урахуванням змісту МСФЗ. Але П(С)БО та МСФЗ не можуть бути ідентичними, зважаючи на особливості ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У табл. 31.4 виділено основні відмінності між П(С)БО та МСФЗ, призначеними для регулювання порядку складання і подання Балансу.

Таблиця 31.4. Порівняння положень національного та міжнародного стандартів з регулювання порядку складання балансу

Ознаки	П(С)Б0 2 "Баланс"	МСФЗ (ІАS) 1 "Подання фінансових звітів" (п. 51-77)
Зміст і форма Балансу	Форма звіту визначена П(С)БО 2. Встановлено порядок надання інформації в Балансі в розрізі окремих статей	МСФЗ 1 пропонує мінімальний перелік рядків балансу, який відрізняється від змісту Балансу, встановленого П(С)БО 2. МСФЗ 1 не наводять порядок чи формат, в якому необхідно подавати звіт. Підприємство самостійно обирає класифікацію активів і зобов'язань в балансі. Але вимагається розкривати суму, відшкодування або погашення якої очікується більш ніж за 12 місяців
Оцінка та визнання статей балансу	Визнання відбувається залежно від того, що відображає стаття: актив, зобов'язання чи власний капітал. Оцінка передбачається іншими стандартами	Передбачає застосування різних оцінок (історичної вартості, поточної вартості, вартості реалізації, діючої вартості, справедливої вартості) статей Балансу. їх використання обумовлене різним характером або функцією різних класів

 

Відповідно до П(С)БО 2 Баланс має таку структуру (Додаток Б):

1)необоротні активи

2) оборотні активи АКТИВ

3) витрати майбутніх періодів

4) власний капітал

5) забезпечення наступних витрат

і платежів

6) довгострокові зобов'язання ПАСИВ

7) поточні зобов'язання

8) доходи майбутніх періодів

 

Кожен розділ має статті, для правильного заповнення яких потрібно розуміти їх зміст. Активом визнаються ресурси, які контролюються підприємством у результаті минулих подій і використання яких призведе до отримання економічної вигоди в майбутньому. Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, що відбулися, та погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, що вміщують у собі економічні вигоди. З метою забезпечення повноти та об'єктивності висвітлення інформації про майно та зобов'язання в Балансі забороняється об'єднувати дебіторську та кредиторську заборгованості.

Для заповнення статей Балансу використовуються дані залишків за рахунками синтетичного обліку з обліку активів, зобов'язань і власного капіталу (табл. 31.5).

Таблиця 31.5. Робоча таблиця зі складання ф. № 1 "Баланс"

Назва рядка	Код ряд.	Зміст статей Балансу за рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку
АКТИВ
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість		Ряд. 011-ряд. 012
первісна вартість		Сд12
накопичена амортизація		(Ск 133)
Незавершене будівництво		Сд 15, Сд 371 (у частині виданих на такі цілі короткострокових авансів)
Основні засоби:
залишкова вартість		Ряд. 031-ряд. 032
первісна вартість		Сд 10 + Сд11
знос		(Ск131+Ск132)
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість		Ряд. 036-ряд. 037
первісна вартість		Сд 16
накопичена амортизація		(Ск 134)
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств		Сд141
інші фінансові інвестиції		Сд142 + Сд143
Довгострокова дебіторська заборгованість		Сд181+Сд142 + СД183
справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості		Ряд. 056-ряд. 057
первісна вартість інвестиційної нерухомості		Сд100
знос інвестиційної нерухомості		(Ск 135)
Відстрочені податкові активи		Сд17
Гудвіл		Сд(Ск)19
Інші необоротні активи		Сд184
Усього за розділом І		Сума рядків 010,020,030,035,040 - 070
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси		Сд20 + Сд22
поточні біологічні активи		Сд21
незавершене виробництво		Сд23+Сд25
готова продукція		Сд 26 + Сд 27
товари		Сд28
Векселі одержані		Сд34
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість		Ряд. 161 - ряд. 162
первісна вартість		Сд36
резерв сумнівних боргів		(Ск 38)
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом		(Сд 641 + Сд 642)
за виданими авансами		Сд 371 (за мінусом сальдо за рах. 371 у час-тині, що припадає на капітальні аванси)
з нарахованих доходів		Сд373
із внутрішніх розрахунків		Сд377+Сд682 + Сд683
Інша поточна дебіторська заборгованість		(Сд 372 + Сд 374 + Сд 375 + Сд 376 + Сд377 + Сд 63 + Сд 65 + Сд 66) (за мінусом суми резерву сумнівних боргів за даним видом заборгованості)
Поточні фінансові інвестиції		Сд352
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті		Сд311+Сд313 + Сд333 + Сд351
у тому числі в касі		Сд301
в іноземній валюті		Сд 302 + Сд 312 + Сд 314 + Сд 334 + Сд 351
інші оборотні активи		Сд331 + Сд332 + Сд643
Усього за розділом II		Сума рядків 100 -160,170 - 250
III. Витрати майбутніх періодів		Сд39
IV. Необоротні активи і групи вибуття		Сд286
БАЛАНС		Сума рядків 080,260,270,275
ПАСИВ
І. Власний капітал
Статутний капітал		Ск40
Пайовий капітал		Ск4І
Додатково вкладений капітал		Ск421 +Ск422
Інший додатковий капітал		Ск423+Ск424 + Ск425
Резервний капітал		Ск43
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)		Ск441 (Сд442)
Неоплачений каштан		(Сд46)
Вилучений капітал		(Сд45)
Усього за розділом І		Сума ряд. 300 - 340 +/- ряд. 350 (за вирахуванням ряд. 360,370)
II. Забезпечення пасі уший витрат і платежів
Забезпечення витрат персоналу		Ск471+Ск472 + Ск477
Інші забезпечення		Ск473 + Ск474 + Ск478
Сума страхових резервів		Ск491+Ск492
Частіш перестраховнив у страхових резервах		(Сд493 + Сд494)
Призовий фонд, що підлягає виплаті переможцям лотереї		Ск475
Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого оплатою участі в лотереї		Ск476
Цільове фінансування		Ск48
У сього за розділом II		Сума ряд. 400 - 420
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків		Ск 501 + Ск 502 + Ск 503 + Ск 504
Інші довгострокові фінансові зобов'язання		Ск 505 + Ск 506 + Ск 51 + Ск 52
Відстрочені податкові зобов'язання		Ск54
Інші довгострокові зобов'язання		Ск53+Ск55
Усього за розділом III		Сума ряд. 440 - 470
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків		Ск60
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями		Ск61
Векселі видані		Ск62
Кредиторська заборгованість за і товари, роботи, послуги		Ск63
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів		Ск681
з бюджетом		Ск641 + Ск642
з позабюджетних платежів		Ск685
зі страхування		Ск65
з оплати праці		Ск 66
з учасниками		Ск67
із внутрішніх розрахунків		Ск682+Ск683
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами і групами вибуття, що утримуються для продажу		Ск680
Інші поточні зобов'язання		Ск 684+Ск 685+Ск 643 + Ск 644+Ск 372 + +Ск239
Усього за розділом IV		Сума ряд. 500 - 610
V. Доходи майбутніх періодів		Ск69
БАЛАНС		Сума ряд. 380,430,480,620,630

 

Зупинимося на особливостях заповнення ф. № 1:

– у графі "На початок звітного періоду" вказуються показники на початок поточного року, у графі "На кінець звітного період" - на кінець звітного періоду — кварталу.

– сальдо контрактивних і контрпасивних рахунків наводитися в дужках. Це означає, що такі показники повинні відніматися при підрахунку підсумків балансу. У всіх незаповнених рядках ставлять прочерки;

– грошові кошти, які не можуть бути використані протягом 12 місяців з дати балансу внаслідок певних обмежень (наприклад, блокування рахунку), відображаються як інші необоротні активи (розділ і активу Балансу);

– аванси, перераховані забудовником підряднику, включаються до статті "Незавершене будівництво";

– вартість товарів у рядку 140 відображається за витратами на придбання (без торговельних націнок), включаючи транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ), які за розподілом відносяться до залишку товарів;

– до статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" (рядки 230 і 240) сальдо субрахунків 331 і 332 щодо вартості грошових документів не включаються. Такі дані наводяться у статті "Інші оборотні активи" (рядок 250). Сальдо субрахунків 643 і 644 до статті "Розрахунки з бюджетом" не включаються, а відображаються у рядках 250 і 610 відповідно;

– перелік додаткових (вписуваних) показників форми № "Баланс" наведений в табл. 31.6.

 

Таблиця 31.6. Перелік додаткових (вписуваних) показників форми №1 "Баланс"

 

№ з/п	Назва показника	Номер розділу, рядка	Підстава
пункти П(С)БО	наказ Мінфіну України
	Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості		16.2 П(С)Б02	05.03.2008 №353
	Первісна вартість інвестиційної нерухомості		16.2 П(С)Б02	05.03.2008 №353
	Знос інвестиційної нерухомості		16.2 П(С)Б02	05.03.2008 №353
	Гудвіл		5 П(С)Б019	25.11.2002 №989
	Необоротні активи і групи вибуття	IV. 275	36.1 П(С)Б0 2	05.03.2008 №353
	Сума страхових резервів		45.1 П(С)Б0 2	30.11.2000 №304
	Сума частки перестраху­вальників у страхових резервах		45.1 П(С)Б02	30.11.2000 №304
	Залишок сформованого призового фонду, який підлягає виплаті переможцям лотереї		45.2 П(С)БО 2	22.11.2004 №731
	Залишок сформованого резерву на виплату джек-поту, не забезпеченого оплатою участі в лотереї		45.2 П(С)БО 2	22.11.2004 №731
	Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами і групами вибуття, що утримуються для продажу		60.1 П(С)Б0 2,	05.03.2008 №353

 

Фінансовій звітності

 

Вплив інфляції

Порядок коригування фінансової звітності, яка оприлюднюється, на вплив інфляції та загальні вимоги до розкриття інформації про неї у Примітках до річної фінансової звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 22 "Вплив інфляції".

За значного рівня інфляції в державі, звітність про результати операційної діяльності та фінансовий стан у національній валюті без її перерахунку не є корисною. Тому виникає необхідність здійснення перерахунку показників фінансової звітності. У системі МСФЗ прийнятий стандарт для визначення порядку коригування форм фінансової звітності за функціонування та складання підприємством звітності в умовах гіперінфляції - МСФЗ 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції", призначений для будь-якого підприємства, яке складає звітність у грошовій одиниці країни в умовах гіперінфляції. Не дозволяється подавати інформацію, яка підлягає висвітленню згідно з МСФЗ 29, у вигляді додатку до перерахованих фінансових звітів. Але, згідно з МСФЗ, необхідність здійснення перерахунку фінансових звітів за порядком, передбаченим цим стандартом, є питанням суджень. Наведемо основні відмінності у положеннях П(С)БО та МСФЗ щодо складання звітності в умовах інфляції (табл. 31.22).

 

Таблиця 31.22. Порівняння вимог П(С)БО 22 "Вплив інфляції" та МСФЗ 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції"

 

 

Ознаки	П(С)БО 22 "Вплив інфляції"	МСФЗ (ІАS) 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції"
Ознаки інфляції (гіперінфляції)	Показники річної фінан­сової звітності підприє­мства підлягають кори­гуванню за умови досяг­нення значення кумуля­тивного приросту інфляції до 90 і більш відсотків із застосуванням коефі­цієнта коригування	Наводяться показниками гіперінфляції, якими є характеристики економічного середовища країни, наприклад, основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх цінностей у формі немонетарних активів або у порівняно стабільній іноземній валюті; кумулятивний темп інфляції за період трьох років наближається до 100 % або перевищує цей рівень
Перерахунок показників фінансової звітності	Передбачене коригування показників Балансу, Звіту про фінансові результати.(про прибутки та збитки), Звіту про рух грошових коштів
Передбачене коригування звіту про власний капітал, на відміну від МСФЗ	Визначається порядок коригувань фінансових звітів, складених за поточною вартістю із використанням загального індексу інфляції, а також за історичною собівартістю
Постгіперінфля-ційна економіка	Не розглядається	Коли економіка країни перестає бути гіперінфляційною і підприємство припиняє складання та подання фінансових звітів відповідно до цього Стандарту, йому слід розглядати суми, виражені в одиниці виміру, яка діяла наприкінці попереднього звітного періоду як основу балансової вартості у подальших фінансових звітах
Розкриття інформації	У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про: факт коригування показників фінансової звітності; індекс інфляції на дату балансу та зміни індексу інфляції протягом поточного та попереднього звітних періодів
а) суму коригування амортизації основних засобів; б) розрахунок коригування собівартості реалізованої продукції (робіт і послуг) і товарів.	Зазначається, на якій із двох (історичній або поточній собівартості) базуються фінансові звіти

 

Суттєвим є визначення МСФЗ 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" порядку коригування звітів, складених у історичній вартості або ж поточній, порядок вибору, розрахунку та використання загального індексу цін (тоді як у ЩС)БО наводиться лише визначення індексу інфляції), але в МСФЗ не визначено порядок коригування статей Звіту про власний капітал.

П(С)БО 22 "Вплив інфляції" поширюється на ті господарюючі суб'єкти, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність. Відповідно до цього стандарту коригуються показники річної звітності, але тільки в тих випадках, якщо кумулятивний приріст інфляції становить більше 90 %.

Кумулятивний приріст визначається добутком індексів інфляції за період, що складається з трьох останніх років, включаючи звітний.

Індекс інфляції визначається та оприлюднюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики - Держкомстатом.

Основна концепція даного П(С)БО полягає у тому, щоб навести всі показники фінансової звітності у зіставному грошовому вимірнику на дату коригування шляхом застосування коефіцієнта коригування. Коригуються показники річної фінансової звітності, які визначаються за даними записів на рахунках бухгалтерського обліку. Тобто підприємство спочатку, як завжди, складає річну фінансову звітність на підставі даних регістрів і рахунків бухгалтерського обліку, а після цього коригуванням її показників за методикою, визначеною П(С)БО 22 "Вплив інфляції"", коригує звітність.

Датою коригування є дата, на яку складається фінансова звітність за рік, в якому кумулятивний приріст інфляції перевищив 90 % (31 грудня звітного року). Результати коригування в регістрах і на рахунках бухгалтерського обліку не відображаються.

Коефіцієнт коригування є показником, отриманим шляхом ділення індексу інфляції на дату балансу (кінець звітного року) та індексу інфляції на дату визнання (переоцінки) відповідної статті звітності.

Для різних видів операцій, показників різних форм фінансової звітності застосовуються неоднакові методики коригування (табл. 31.23).

Таблиця 31.23. Порядок коригування показників фінансової звітності

Форма звітності	Порядок коригування
Баланс (ф. № 1)	Для коригування використовується індекс інфляції. П(С)Б022 визначено статті, які не підлягають коригуванню
Звіт про фінансові результати (ф. № 2)	Всі показники (крім собівартості реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг) коригуються на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату визнання доходів і витрат. При визнанні доходів і витрат протягом звітного періоду майже рівномірно, підприємство може застосовувати середній індекс інфляції протягом цього періоду до загальної суми статті доходів і витрат замість індексу інфляції на дату визнання окремих доходів і витрат
Звіт про рух грошо­вих коштів (ф. № 3)	Розділ І "Операційна діяльність" скоригованого Звіту складається, в основному, на підставі скоригованих показників Балансу і Звіту про фінансові результати. Показники, які неможливо одержати безпосередньо із скоригованого Звіту про фінансові результати (нараховані і сплачені відсотки, сплачена сума податку на прибуток, надходження (видаток) грошових коштів внаслідок надзвичайних подій), для скоригованого Звіту про рух грошових коштів визначаються коригуванням на індекс інфляції на дату визнання операцій з рухом цих грошових коштів. У такому ж порядку коригуються показники грошових коштів у результаті інвестиційної га фінансової діяльності
Звіт про власний капітал (ф. № 4)	Показники скоригованого звіту ф. №4 визначаються на основі даних скоригованої фінансової звітності. Показники, які неможливо безпосередньо отримати зі скоригованої фінансової звітності (сума переоцінки активів, розподіл прибутку, внески до статутного капіталу і вилучення з нього тощо), коригуються на індекс інфляції на дату проведення відповідної операції
Консолідована фінансова звітність	Показники фінансової звітності дочірнього підприємства, яка складена у валюті країни з кумулятивним приростом інфляції, коригується застосуванням індексу інфляції цієї країни. Якщо консолідована фінансова звітність, складена на різні дати балансу (за різний період), то показники такої фінансової звітності коригуються із застосуванням індексу інфляції на дату консолідації фінансової звітності

 

У примітках (поясненнях) до скоригованої фінансової звітності зазначається: факт коригування; сума коригування амортизації основних засобів; розрахунок коригування собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); індекси інфляції на дату коригування та її показники протягом поточного та попереднього звітних періодів, які були використані для коригування фінансової звітності.

Завдання для самоконтролю

1. Дайте вичерпні відповіді на запитання.

 

1. Які існують якісні характеристики фінансової звітності та принципи її підготовки?

2. Які існують звітні періоди для складання фінансової звітності?

3. Як формуються фінансові результати від різних видів звичайної діяльності?

4. З якою метою складається Звіт про рух грошових коштів?

5. З яких статей складається власний капітал? Проаналізувати їх відображення у звіті.

 

2. Виберіть правильну відповідь.

1. Звітність, що відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці, називається: а) фінансовою; б) консолідованою; в) податковою; г) статистичною	2. Сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, формує: а) Звіт про фінансові результати; б) Звіт про рух грошових коштів; в) Звіт про власний капітал; г) Примітки до річної фінансової звітності
3. Звітним періодом для складання річної фінансової звітності є: а) календарний рік; б) поточний рік; в) операційний цикл; г) правильної відповіді не запропоновано	4. До складу фінансової звітності в Україні не відносять: а) Баланс; б) Звіт про прибутки і збитки; в) Звіт про рух грошових коштів; г) Звіт про власний капітал
5. До активу балансу входять розділи: а) необоротні активи; б) власний капітал; в) позикові кошти; г) поточні зобов'язання	6. Яка проводка відображає нарахування податку на прибуток: а) Д-т 791 К-т 981; б) Д-т 981 К-т 641; в) Д-т 641 К-т 631; г) Д-т 641 К-т 311

 

3. Розв'яжіть завдання

Необхідно:

– заповнити журнал господарських операцій, визначити кінцевий фінансовий результат; згідно з розрахованими оборотами за рахунками скласти Звіт про фінансові результати.

Дані для виконання:

Журнал реєстрації господарських операції ВАТ "Галактон"

№ з/п	Зміст господарських операцій	Сума, грн.
	Відвантажено готову продукцію покупцеві	120000,00
	Визнано іншим операційним доходом суму цільового фінансування, яка належить до звітного періоду	10000,00
	Визнано дохід від інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі	4500,00
	Отримано роялті в готівковій формі	3200,0
	Визнано дохід від реалізації основних засобів	54000,00
	Визнано надзвичайний дохід від погашення заборгованості за довгостроковими позиками	6000,00
	Відображено собівартість готової продукції	60000,00
	Списано адміністративні витрати	4800,00
	Списано витрат на збут	2600,00
	Відображено витрати з виконання досліджень та розробок	1900,00
	Відображено відсотки за кредит	2000,00
	Списано залишкову вартість об'єктів основних засобів у зв'язку з реалізацією	1350,00

 

Лекція 31 Фінансова звітність

Мета вивчення

Після вивчення лекції 31 студент повинен знати:

– призначення та склад фінансової звітності;

– якісні характеристики фінансової звітності;

– взаємозв'язок фінансової та податкової звітності;

– випадки і загальні підходи до складання консолідованої фінансової звітності;

– особливості складання фінансової звітності суб'єктами малого підприємництва

Після вивчення лекції 31 студент повинен вміти:

– складати фінансову звітність;

– виправляти помилки у фінансовій звітності та складати Пояснювальну записку до фінансової звітності

У лекції розглядаються наступні питання:

31.1. Склад і призначення фінансової звітності

31.2. Порядок складання фінансової звітності

31.3. Виправлення помилок, відображення змін та впливу інфляції у фінансовій звітності