Визнання доходу від реалізації продукції, товарів та інших активів

Різні види доходу від реалізації мають відповідні критерії визнання. У цілому виникнення доходів збігається з моментом, коли надійшли активи або зменшилися зобов'язання. Особливості визнання різних видів доходу від реалізації у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності зумовлено вимогами П(С)БО 15 "Дохід".

Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається у випадку наявності ряду умов (рис. 24.4).

 

 

Рис. 24.4. Умови визнання доходу від реалізації продукції, товарів (інших активів) за звітний період

 

Важливе значення при визнанні доходу мають умови договору продажу активу. Якщо умовами договору передбачено, що право власності на продукцію (товари, інші активи) переходить до покупця з моменту її доставки на склад, то відповідно всі ризики транспортування несе продавець, а тому відображення в бухгалтерському обліку доходу відбувається після підтвердження факту оприбуткування об'єкту продажу на склад покупця. Якщо умовами контракту передбачено, що право власності на продукцію (товари, інші активи) переходить до покупця з моменту їх завантаження на транспортні засоби, то відображення в бухгалтерському обліку доходу відбувається після підтвердження факту списання реалізованих активів зі складу продавця.

Визнаний дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) не коригується на величину сумнівної і безнадійної заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства.

 

Визнання доходу від надання послуг

Дохід пов'язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу та за таких умов (рис. 24.5).

 

 

Рис. 24.5. Умови визнання доходу від надання послуг

 

Розглянуті методи передбачають визнання доходу в тих звітних періодах, у яких надаються відповідні послуги.

Визнання доходу від надання послуг за методом оцінки ступеня завершеності операцій здійснюється трьома способами:

– вивчення виконаних робіт (коли сторони, вивчивши вже надані послуги, визначили ступінь їх готовності та оцінили конкретну суму);

– визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;

– визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв'язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.

Визнання доходу від надання послуг за методом рівномірного нарахування здійснюється у випадках, якщо надання послуг полягає у виконанні необмеженої кількості дій (операцій) за певний період часу.

У випадку відсутності можливості визначення доходу від надання послуг, він відображається у розмірі визнаних витрат, які підлягають відшкодуванню. Якщо не існує ймовірності відшкодування вказаних витрат, то дохід не визнається, а понесені витрати належать до витрат звітного періоду.