Порядок укладання кредитної угоди

Лекція 20 Облік довгострокових зобов'язань

Мета вивчення

Після вивчення лекції 20 студент повинен знати:

– документи, що засвідчують виникнення та погашення довгострокових зобов'язань;

– поняття, класифікацію та порядок отримання кредитів;

– порядок укладання кредитних угод;

– види векселів, порядок розрахунку з їх використанням та особливості обліку довгострокових векселів виданих;

– випадки виникнення податкових зобов'язань і активів.

Після вивчення лекції 20 студент повинен вміти:

– характеризувати об'єкти, що обліковуються на рахунках 5-го класу "Довгострокові зобов'язання";

– складати первинні документи з обліку довгострокових зобов'язань;

– формулювати кореспонденцію рахунків за рахунками 5-го класу "Довгострокові зобов'язання".

В лекції розглядаються наступні питання:

20.1. Облік довгострокових позик

20.2. Облік довгострокових векселів виданих

20.3. Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями

20.4. Обліку довгострокових зобов'язань з оренди

20.5. Облік відстрочених податкових зобов'язань та активів

20.6. Облік інших довгострокових зобов'язань

 

Облік довгострокових позик

Етапи та порядок загального ведення обліку довгострокових зобов'язань, які розглядатимуться в лекції 20, наведено на рис. 20.1.

 

Рис. 20.1. Загальна схема обліку довгострокових зобов'язань

 

Поняття та класифікація кредиту

Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики у грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку. Кредити класифікують за різними ознаками (рис. 20.2).

 

Рис. 20.2. Класифікація кредитів, що використовуються в господарській діяльності підприємств

Для отримання кредиту підприємство повинне надати перелік документів, які систематизуються банківською установою у кредитній справі (рис. 20.3).

 

 

Рис. 20.3. Перелік документів, необхідних для отримання кредиту в банку

 

Забороняється надання кредитів підприємствам на:

– покриття збитків господарської діяльності;

– формування та збільшення статутного фонду.

 

Лекція 20 Облік довгострокових зобов'язань

Мета вивчення

Після вивчення лекції 20 студент повинен знати:

– документи, що засвідчують виникнення та погашення довгострокових зобов'язань;

– поняття, класифікацію та порядок отримання кредитів;

– порядок укладання кредитних угод;

– види векселів, порядок розрахунку з їх використанням та особливості обліку довгострокових векселів виданих;

– випадки виникнення податкових зобов'язань і активів.

Після вивчення лекції 20 студент повинен вміти:

– характеризувати об'єкти, що обліковуються на рахунках 5-го класу "Довгострокові зобов'язання";

– складати первинні документи з обліку довгострокових зобов'язань;

– формулювати кореспонденцію рахунків за рахунками 5-го класу "Довгострокові зобов'язання".

В лекції розглядаються наступні питання:

20.1. Облік довгострокових позик

20.2. Облік довгострокових векселів виданих

20.3. Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями

20.4. Обліку довгострокових зобов'язань з оренди

20.5. Облік відстрочених податкових зобов'язань та активів

20.6. Облік інших довгострокових зобов'язань

 

Облік довгострокових позик

Етапи та порядок загального ведення обліку довгострокових зобов'язань, які розглядатимуться в лекції 20, наведено на рис. 20.1.

 

Рис. 20.1. Загальна схема обліку довгострокових зобов'язань

 

Поняття та класифікація кредиту

Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики у грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку. Кредити класифікують за різними ознаками (рис. 20.2).

 

Рис. 20.2. Класифікація кредитів, що використовуються в господарській діяльності підприємств

Для отримання кредиту підприємство повинне надати перелік документів, які систематизуються банківською установою у кредитній справі (рис. 20.3).

 

 

Рис. 20.3. Перелік документів, необхідних для отримання кредиту в банку

 

Забороняється надання кредитів підприємствам на:

– покриття збитків господарської діяльності;

– формування та збільшення статутного фонду.

 

Порядок укладання кредитної угоди

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладається між кредитором ' позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.

Кредитний договір повинен містити наступні положення: визначення сторін угоди та основні зобов'язання цих сторін, тобто зобов'язання банку надавати грошові кошти в розпорядження позичальника, і зобов'язання позичальника повернути суму з відсотками; сума позики; графік повернення позики; розмір відсоткової ставки і обставини, за яких вона може бути змінена; сума комісійних по виданій позиці; належні банку виплати у зв'язку з використанням кредиту і забезпечення цього кредиту заставою; умови використання кредиту позичальником; строк погашення позики; зобов'язання позичальника надавати банку інформацію та документи про його фінансовий стан.

 

 

Рис. 20.4. Відмінність між договором позики, кредитним договором та договором позички

 

У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати в розпорядження позичальника на певний період деяку суму грошей, а позичальник, в свою чергу, бере на себе зобов'язання:

– використовувати позичені кошти на умовах і в цілях, визначених договором;

– платити всі збори у зв'язку з одержаним кредитом;

– повернути основну суму боргу і відсотки в обумовлений період часу. В сучасній банківській практиці застосовують 2 варіанти надання банківського кредиту (рис. 20.5).

Варіант 1

Рис. 20.5. Варіанти надання банківського кредиту

Відображення отримання та погашення довгострокових кредитів в обліку документально оформлюється виписками банку, ВКО, платіжними дорученнями, розрахунками та довідками бухгалтерії тощо.

Облік розрахунків за довгостроковими кредитами банків та іншими залученими позиковими коштами в інших осіб, які не є поточними зобов'язаннями, ведеться на рахунку 50 "Довгострокові позики", типову кореспонденцію за яким наведено у табл. 20.1.

 

Таблиця 20.1. Кореспонденція рахунків з обліку довгострокових позик

 

 

 

 

 

 

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
	Отримано довгострокову позику: - в національній валюті	311 "Поточні рахунки в національній валюті"	50 "Довгострокові позики"
- в іноземній валюті	312 "Поточні рахунки в іноземній валюті"
	Здійснено поточні фінансові інвестиції за рахунок довгострокових позик	35 "Поточні фінансові інвестиції"	50 "Довгострокові позики"
	Відображено фактичну вартість акцій власної емісії, викуплених у його учасників за рахунок довгострокової позики	45 "Вилучений капітал"	50 "Довгострокові позики"
	Погашено за рахунок довгострокових позик: - довгострокові векселі видані	51 "Довгострокові векселі видані"	50 "Довгострокові позики"
- довгострокові зобов'язання за облігаціями	52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями"
	Переведено короткострокову позику у розряд довгострокових у зв'язку зі зміною умов кредитування	60 "Коротко­строкові позики"	50 "Довгострокові позики"
	Відображено зміну теперішньої вартості кредиту	952 "Інші фінансові витрати"	50 "Довгострокові позики"
	Відображено частину довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями	50 "Довгострокові позики"	61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"
	Відображено негативну курсову різницю за довгостроковим кредитом в іноземній валюті	974 "Втрати від неопераційної курсової різниці"	50 "Довгострокові позики"
	Відображено позитивну курсову різницю за довгостроковим кредитом в іноземній валюті	50 "Довгострокові позики"	744 "Дохід від неопераційної курсової різниці"