Списання (погашення) зобов'язань

Списання зобов'язань з балансу з відповідним відображенням у звітності здійснюється при:

– зменшенні активу;

– сторнуванні забезпечення, тобто при зменшенні забезпечення за рахунок зменшення раніше відображених витрат.

Кредиторська заборгованість, яка за рішенням суду (мировою угодою) підлягає погашенню, в бухгалтерському обліку залежно від строку її погашення відображається у складі поточних або довгострокових зобов'язань відповідно до П(С)БО 11 "Зобов'язання" на рахунках класу 5 або 6.

Необхідно зазначити, що на підприємствах можуть виникнути і операції, під час яких одне зобов'язання замінюється іншим: переведення довгострокової заборгованості в поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, заміна короткострокового зобов'язання на вексель, що призводить до списання одного зобов'язання та появи іншого, що не змінить валюти балансу.

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до П(С)БО 11 "Зобов'язання" зобов'язання, яке не підлягає погашенню, списується з балансу з визнанням відповідної суми іншим операційним доходом того періоду, в якому зобов'язання визнано таким, що не підлягає погашенню, з відображенням у рядку 060 Звіту про фінансові результати (ф. № 2).

 

Порівняльна характеристика П(С)БО та МСФЗ, які регламентують

Облік зобов'язань

 

Економіка України останнім часом розвивається в напрямі глобалізації, у зв'язку із чим існує очевидна необхідність узгодження національних П(С)БО та МСФЗ (ІАS) (табл. 19.2).

Визначення терміну "зобов'язання" наведено двічі: у пункті 10 МСФЗ 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи" та у пункті 49 Концептуальної основи. Формулювання в обох випадках однакове, але в Концептуальній основі термін "зобов'язання" дано разом з термінами "активи", "власний капітал". А якщо додати, що пункт є частиною розділу "Елементи фінансових звітів", то стає зрозуміло, що у МСФЗ зобов'язання розглядаються лише як елемент фінансової звітності. А Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" містить це визначення у розділі під назвою "Загальні положення". Отже термін "зобов'язання" потрібно розуміти у найбільш широкому бухгалтерському значенні: і як обліковий, і як звітний. Однак між зобов'язаннями як елементом фінансової звітності та кожним конкретним зобов'язанням, що виникає у процесі діяльності підприємства, є певна смислова різниця.

МСФЗ приділяють увагу особливостям визнання окремих видів зобов'язань, наводячи не тільки визначення, але й практичні приклади.

Таблиця 19.2. Порівняльна характеристика П(С)БО та МСФЗ (ІАS), які
регламентують облік зобов'язань

Порівняльна ознака	ЩС)БО	МСФЗ (ІАБ)
Стандарти, які регулюють облік зобов'язань	П(С)БО 11 "Зобов'язання" П(С)БО 2 "Баланс"	Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів МСФЗ 1 "Подання фінансових звітів" МСФЗ 10 "Непередбачені події та події, що сталися після дати балансу" МСФЗ 20 "Облік урядових субсидій і розкриття інформації про урядову допомогу" МСФЗ 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання інформації" МСФЗ 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та активи"
Поняття зобов'язання	Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс", зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди	Відповідно до параграфу 60 Концептуальної основи МСФЗ зобов'язання визначаються як обов'язок чи відповідальність діяти або робити певним чином. У ширшому розумінні зобов'язання - це теперішня заборгованість підприємства, яка виникає в результаті минулих подій і погашення якої, як очікується, спричинить вибуття з підприємства ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди
Визнання зобов'язань	Для визнання зобов'язань повинні бути дотримані дві умови: 1) оцінка їх може бути достовірно визначена 2) існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок погашення існуючої заборгованості
Оцінка зобов'язань	Заборгованість оцінюється за сумою укладеного договору Зобов'язання відображаються в балансі за: - сумою погашення (поточні зобов'язання) - теперішньою вартістю (довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки)	Згідно з МСФЗ окремі зобов'язання можуть вимірюватись із застосуванням попередніх оцінок. Для визначення балансової вартості використовують такі види оцінки: - історична собівартість - поточна собівартість - вартість розрахунку (платежу) - теперішня вартість - справедлива вартість
Списання заборгованос­ті з балансу	Однаково визначається момент списання заборгованості з балансу: коли воно погашене, анульоване або строк його дії пройшов
Момент віднесення поточних зобов'язань до довгостроко­вих	Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки і які повинні відображатися у розділі поточної заборгованості по довгострокових зобов'язаннях, тобто що підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, продовжують залишатися довгостроковими, якщо: – первинний строк погашення складав період, що перевищує дванадцять місяців – до затвердження фінансової звітності є угода про пере­оформлення цього зобов'язання на довгострокове П. 9 стосується специфічної форми кредитних угод, які повинні бути погашені за вимогою кредитора у випадку порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника. Щоб довгострокове зобов'язання за такою угодою вважалось довгостроковим, необхідна наявність декількох умов: – умови угоди повинні бути порушені – до затвердження фінансової звітності позикодавець пого­дився не вимагати погашення зобов'язань внаслідок її порушення – виникнення подальших по­рушень кредитної угоди не очікується протягом 12 місяців з дати балансу	МСФЗ І (пп. 63-64) до перерахова­них критеріїв додає, що підпри­ємство передбачає рефінансувати зобов'язання на довгостроковій основі, і цей намір закріплює договором на рефінансування або на зміну графіку платежів, який укладається до затвердження фінансової звітності. Таким чином ініціатором всього описаного вище є підприємство. П. 65 МСФЗ 1 розповсюджується не тільки на довгострокові, але і взагалі на зобов'язання, які випливають зі специфіки умов кредитних угод та обумовлені в даному пункті стандарту. Кредити, умови яких передбачають можливість погашення за вимогою кредитора, за часом можуть бути класифіковані як довгострокові (якщо їх погашення з будь-яких причин повинно відбутися після 12 місяців з дати балансу). Однак особливість подібних угод полягає в тому, що для банку вони не є безумовним зобов'язанням. Останній може анулювати угоду до закінчення строку, якщо фінансовий стан позичальника істотно погіршиться. Через це підприємство, дотримую­чись принципу обачності, повинно класифікувати такі обставини як поточні. І тільки в деяких випадках, які обумовлені в стандарті, підпри­ємство має право визнати їх дов­гостроковими. Класичним прикла­дом таких кредитів є кредитні лінії, кредитування по поточному рахун­ку (поточний рахунок з правом овердрафту), тобто кредити, які надаються в таких сумах, що не можуть бути погашені за вимогою кредитора, для тимчасового поповнення оборотного капіталу на строк від одного до двох років
Розкриття інформації про зобов'язання у звітності	Кредиторська заборгованість відображається у пасиві балансу за сумою погашення	Зобов'язання відображаються в пасиві балансу як сальдо по рядку "Рахунки до сплати" в розділі "Кредиторська заборгованість". При цьому різниця відображення в балансі полягає лише у відмінності структури статей вітчизняної та міжнародної звітності

 

Особливих відмінностей щодо визнання витрат на оплату праці немає. В обох випадках нарахування заробітної плати визнається як поточні витрати, а неоплачені суми - як зобов'язання, причому критерії визнання витрат та зобов'язань в П(С)БО та МСФЗ є однаковими.