Зелений сільський туризм в Україні як пріоритетний напрям розвитку економіки Кіровоградської області

Науковий керівник: к.пед.н., доцент Коваленко Н.О.

Важливим завданням сучасної регіональної політики є обґрунтування пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку кожного регіону України. Для аграрних провінційних регіонів такими галузями насамперед є сільське господарство, транспорт і туризм. Серед європейських держав Україна вирізняється найбільшим розмаїттям ландшафтних комплексів, багатим історико-культурним, етнічним і генетичним надбанням, і саме тому раціональне використання туристично-рекреаційного потенціалу України слід розглядати як один із дієвих шляхів розв'язання проблем її економічного розвитку, стабілізації екологічної ситуації та забезпечення належного рівня і якості життя сільського населення.

Для впровадження державної політики розвитку сільського зеленого туризму необхідні певні механізми, що потребують теоретичних засад їх побудови, а також кількості цих механізмів, оскільки вони охоплюють різноманітні напрями впливу держави на діяльність суб'єктів сільського туризму. Державна політика відіграє надзвичайно важливу роль у кожній господарській діяльності, зокрема у туристичній діяльності, оскільки основною метою державної політики є поліпшення життя і відпочинку як сільського, так і міського населення. Формування туристичної політики здійснюється не тільки державними органами центральних і регіональних рівнів, а й органами місцевого самоврядування, громадськими і професійними організаціями та підприємницькими структурами.

В усіх регіонах України є умови для розвитку сільського зеленого, пізнавального, спортивного та інших видів туризму. Своєрідна мода на відпочинок у сільській місцевості, що набуває сили в Європі останніми роками, дійшла й до України.

Зелений туризм як відпочинок у селі для України не є новим видом діяльності, адже ще на початку XX ст. до карпатських сіл приїздили на відпочинок відомі українські письменники, художники, артисти, політики.

Сільський зелений туризм - це специфічна форма відпочинку в селі з використанням природного, матеріального та культурного потенціалу певної місцевості. При цьому проживання, харчування та обслуговування туристів забезпечує сільська родина. Сучасна економіка України характеризується диспропорційним розвитком і загостреною проблематикою в окремих регіонах. У регіонах країни, що мають значну кількість сільських поселень, низькі показники економічного розвитку. Сільське населення в Україні перебуває у важкому економічному і демографічному стані. Спостерігаються такі негативні тенденції, як нерентабельне тваринництво, брак необхідної техніки та заготівельних систем, нераціональне використання посівних площ, відстутність належного державного контролю за ціноутворенням на сільськогосподарську продукцію, високий рівень безробіття.

Наведені фактори істотно знижують рівень життя в сільській місцевості та значно погіршують економічний стан у цілому.

З огляду на викладене слід відмітити актуальність впровадження сільського зеленого туризму як дієвого фактора, за допомогою якого будуть розв'язані нагальні проблеми сільських територій.

Відпочинок на селі є одним з найперспективніших напрямів відродження та розвитку українського села, а також підвищення економічного рівня регіону. Зелений туризм не лише не виснажує наявні ресурси, а й підвищує рівень життя місцевих жителів, економічно зацікавлених у їх збереженні та примноженні.

Сільський зелений туризм сприяє розвитку малого і середнього бізнесу у сільській місцевості, а також дає змогу міським жителям не лише відпочити у природних умовах, а й поглибити знання української культури і спадщини шляхом безпосередньої участі.

Цільова аудиторія сільського зеленого туризму вирізняється широким діапазоном, завдяки помірній ціновій політики на туристичний продукт.

Крім того, необхідно зазначити, що для розвитку інфраструктури сільського зеленого туризму не потрібні великі капіталовкладення, оскільки наявна матеріальна база сільських населених пунктів є необхідною основою.

Підвищуючи економіку регіону, сільський зелений туризм не чинить негативного впливу на довколишнє середовище порівняно з традиційними видами туризму. Цей вид туризму є важливою складовою переходу туристичної сфери регіону до динамічного розвитку та переосмислення концепцій існуючих економічних систем. Завдяки цьому сільський туризм за наявних ресурсів значно збільшить економічну віддачу.

Сільський зелений туризм визначається своєю багатогранністю. Він передбачає:

- екскурсійні маршрути, які дають можливість долучитися до джерел української духовності через засоби культури, літератури, мистецтва;

- ознайомлення з художніми ремеслами (плетіння з лози, різьблення по дереву, вишивка, малярство, гончарство тощо);

- відвідування місць, які є історичними пам'ятниками (місць життя і творчості відомих людей тощо).

Регіони України мають різні етнографічні особливості й унікальні природні умови, вигідне географічне розташування, що сприяє розвитку сільського зеленого туризму. Високий рівень безробіття, брак робочих місць стимулює сільське населення самостійно розв'язувати проблеми із зайнятістю шляхом розвитку нового виду туризму. Перебування туристів у сім'ї сільських жителів дає можливість долучитися до простого, не урбанізованого способу життя.

Розвиток сільських територій є актуальним питанням у контексті підвищення тенденцій економічного розвитку на регіональному рівні. Розвиток сільського зеленого туризму дасть змогу істотно поліпшити наявну соціально-економічну ситуацію певного регіону шляхом створення нових робочих місць, а також збільшити обсяги внутрішнього туризму, популяризувати знання української культури та ментальності.

Найбільше цікавлять туристів села, розташовані на морському узбережжі, біля річок та озер, у горах, а також поблизу джерел мінеральних вод, покладів лікувальних грязей і в місцевостях, що мають видатне значення в українській історії та культурі. Поширення набуває також сільський туризм, пов'язаний з релігійним паломництвом до найвідоміших святинь. Відпочинок на селі приваблює насамперед мешканців великих міст України, які мріють пожити хоча б короткий час в екологічно чистій сільській місцевості, поласувати натуральними продуктами традиційної української кухні, хоч трохи відпочити від шаленого міського життя у камерних умовах мальовничої сільської садиби. Дехто вивозить дітей на село заради оздоровлення.

Туристів у село приваблює також сільська воля, відчуття якої позбавлені масові курорти. З господарем можна домовитися про терміни та умови проживання, про склад харчування, про екскурсії тощо. «Офіційний» турист такої свободи вибору, як правило, позбавлений.

Деяких туристів відпочинок у селі приваблює певною екзотикою сільської праці. Сільські господарі пропонують туристам також різні розваги: катання на бричках чи санях, участь у традиційних народних святах, сільських весіллях тощо. Останнім часом сільський зелений туризм став улюбленим видом відпочинку для іноземців, які живуть і працюють в Україні: співробітників посольств, працівників іноземних представництв, банків, компаній, фондів тощо. Вони приїжджають до українського села як на уїк-енд, так і на довший термін.

УДК 216.12.46

 

курсант факультет менеджменту

Кіровоградскої льотної академії

Національного авиаційонного університету

Отрош І.Г.