Рослинницькі та фауністичні ресурси. Еколого-економічні проблеми збереження біологічного різноманіття

Рослинні ресурси - це всі рослинні організми (вищі рослини, гриби, мохи, лишайники, водорості), які ростуть на територіях і акваторіях та використовуються або можуть бути використані для різних потреб суспільства. Серед них особливе господарське значення мають лісові ресурси.

Трав'янисті рослинні ресурси відіграють не менш важливу роль. За значенням для людини їх поділяють на такі групи:

- цінні кормові рослини;

- лікарські рослини;

- технічні рослини;

- решта - декоративні та інші рослини.

Слід зазначити, що рослинність жодної природної зони не підлягала такому катастрофічному впливу людини, як рослинність степів, особливо за останні 150-200 років, коли зовнішній вигляд цієї ландшафтної зони докорінно змінився. Основні напрямки впливу господарської діяльності людини на степовий травостій пов'язані із такими факторами, як випас худоби, повне знищення цілинної рослинності при оранні, сінокіс, будівництво міст, промислових об'єктів, транспортних магістралей та ін. Наслідками зникнення природного рослинного покриву степу стали висушування ґрунтів та зменшення поверхневого і підземного стоку.

Крім рослинності степів, відновленню й охороні підлягають також луки і пасовища, болотні масиви (як важливі гідрологічні і кліматичні регулятори), а також дикорослі види рослин, З господарською метою використовують лише незначну частину величезної кількості видів дикорослих рослин. Основними напрямками використання дикорослих рослин є виготовлення лікарських препаратів, отримання масел, меду та інших продуктів. Останнім часом кількість видів дикорослих рослин значно скоротилася, а багато видів стали рідкісними та зникаючими.

Нині під загрозою зникнення на Землі перебуває близько 20-25 тис. видів рослин. Комісія з охорони зникаючих видів рослин і тварин Міжнародного союзу охорони природи прийняла таку класифікацію видів рослин, яким загрожує небезпека:

- види, які, мабуть, вже зникли (не зустрічались у природі протягом кількох років);

- види, що перебувають під загрозою (подальше існування не можливе без спеціальних заходів охорони);

- рідкісні види (прямої загрози зникнення поки немає, але вони зустрічаються у такій невеликій кількості або у таких обмежених за площею місцях, що можуть швидко зникнути);

- види, чисельність яких скорочується (а також звужується ареал протягом певного часу);

- невизначені види (можливо, перебувають під загрозою, але нестача відомостей про них не дозволяє достовірно оцінити їх нинішній стан).

Отже, рослинні ресурси - один з найважливіших видів біологічних ресурсів. Це вичерпні, але відновні ресурси багатоцільового призначення, які мають величезне значення: відновлюють атмосферний кисень, зберігають ґрунтові води, запобігають руйнування ґрунту; є джерелом різноманітних матеріалів, палива, грибів, плодів, ягід, горіхів і лікарських рослин. Рослини, зокрема ліси, є місцем відпочинку людей та відіграють надзвичайно важливу природоохоронну роль. Але при цьому рослини ще й найбільш беззахисні перед діяльністю людини, тому їх охорона є комплексним міжнародним завданням.

Біорізноманіття (біологічне різноманіття) - різноманітність життя у всіх її проявах. У більш вузькому сенсі, під біорізноманіттям розуміють різноманітність на трьох рівнях організації: генетична різноманітність (різноманітність генів та їх варіантів - алелів), різноманітність видів в екосистемах і, нарешті, різноманітність самих екосистем. А. В. Марковим і А. В. Коротаєва була показана застосовність гіперболічних моделей позитивного зворотного зв'язку для математичного опису макродинаміка біологічного різноманіття

Величина біорізноманіття як всередині виду, так і в рамках всієї біосфери визнана в біології одним з головних показників життєздатності (живучості) виду і екосистеми в цілому і отримала назву "Принцип біологічного розмаїття". Дійсно, при великому одноманітності характеристик особин всередині одного виду (від людини до рослин і мікробів) будь-яка суттєва зміна зовнішніх умов (погода, епідемія, зміна кормів тощо) більш критично позначиться на виживання виду, ніж у випадку, коли останній має велику ступінь біологічного розмаїття. Те ж (на іншому рівні) відноситься і до багатства (біорізноманіття) видів у біосфері в цілому.

Історія людства накопичила вже цілий ряд прикладів негативних наслідків спроб надто грубого і спрощеного "призначення" якихось біологічних видів, родин і навіть екосистем однозначно позитивними, або однозначно негативними. Осушення боліт призводило не тільки до зменшення малярійних комарів, а й до більш бурхливим весняним паводкам при висушення прилеглих полів влітку, відстріл вовків ("кривдників" мирних пухнастих оленів) на замкнутому плато - до непомірного зростання чисельності цих оленів, майже повного винищення ними кормів і подальшому повального відмінку.