Джерела радіації та одиниці їх вимірювання

Джерела радіації та одиниці їх вимірювання

На території України розташовано понад 8000 різних установ і організацій, діяльність яких призводить до утворення радіоактивних відходів (РАВ). Виробниками і місцями концентрації радіоактивних відходів в Україні є [36]:

1) зона відчуження Чорнобильської АЕС (понад 1.1 млрд. м РАВ);

2) уранодобувна і переробна промисловість (накопичено 65,5 млн. м РАВ);

3) п’ять діючих атомних електростанцій з 16 енергетичними ядерними реакторами та 2 дослідницькими реакторами (накопичено 70 тис. м РАВ);

4) медичні, наукові, промислові та інші підприємства і організації (накопичено 5 тис. м РАВ).

 

Явище радіоактивності – спонтанне перетворення ядер атомів одних хімічних елементів у ядра інших, що супроводжується емісією частинок або електромагнітним випромінюванням на організм людини. Було виявлено лише наприкінці ХІХ ст. з відкриттям французького вченого А,Беккереля, а пізніше це явище дослідив П’єр і Марія Кюрі.

Поняття «іонізуюче випромінювання» об’єднує різноманітні за природою види випромінювання. Подібність їх полягає в тому, що всі вони мають високу енергію, властивість іонізувати й руйнувати біологічні об’єкти.

 

Розрізняють такі види радіоактивності:

1) природну, яка є результатом розпаду важких елементів, що існують в природі (урану, торію тощо), та кількох елементів середньої ваги, особливо калію, а також рубідію;

2) штучну, яка є результатом свідомої діяльності людини. Це випробування ядерної зброї (атмосферні, наземні і підземні вибухи, ядерні реактори, прискорювачі тощо).

Штучна радіоактивність широко використовується в техніці, науці, медицині та інших галузях. Унаслідок цього, звичайно, поступово збільшується й радіаційний фон Землі [36].

Одиницями вимірювання активності радіації є кюрі (Кі), бекерель (Бк).

Кюрі – це активність препарату, у якому відбувається 37 млрд. розпадів за 1 секунду. Вона відповідає випромінюванню 1 г радія за 1 с. У Міжнародній системі одиниці (СІ) за одиницю радіоактивності прийнято Бекерель (Бк), що відповідає одному розпаду за 1 секунду для будь-якого радіонукліду

(1 Бк = 2,7 * 10 Кі).

 

 

Таким чином, іонізуючі випромінювання за своєю природою шкідливі для життя. Будь-яке опромінення збільшує ризик захворювань. Крім того, у людей відсутні органи, які сприймають IB, що робить їх особливо небезпечними.

 

Через 30 років після катастрофи показник забруднення ґрунтів цезієм-137 зменшиться вдвічі — за рахунок природного розпаду ядер цього ізотопу. І тільки через 300 років цей показник знизиться — радіоактивність буде меншою від 37 кБк/м2, за винятком 30-кілометрової зони ЧАЕС та окремих плям на Поліссі, де рівень забруднення такий самий, як і в зоні відчуження.

Медики радять нам із вами не вживати продукти, які можуть бути забрудненими. Крім того, є багато способів отримати чистий продукт харчування завдяки кулінарній обробці. Скажімо, якщо сушені гриби, заражені цезієм-137, відварити у воді двічі по 15 хвилин, вміст радіонуклідів у них зменшиться на 97 відсотків. Одним із радіозахисних засобів населення є вживання фруктів, ягід, овочів, багатих на вітаміни С, Е, каротин, пектини тощо, тобто продуктів, які мають радіопротекційну дію.

Медико-екологічні наслідки аварії. МОЗ України у 200 р. констатував, що через 20 років Чорнобиль залишається загальнонаціональною радіаційною екологічною катастрофою, безпрецедентною за дією радіоактивних речовин на населення, у тому числі учасників ліквідації її наслідків, мешканців радіоактивно забруднених територій, за обсягом екологічної шкоди, заподіяної Україні, (12 областей, 73 адміністративні райони, 8 міст обласного підпорядкування і 2163 населені пункти, віднесені до радіоактивно забруднених територій), впливом на здоров’я. Мільйони людей відчули на собі вплив наслідків аварії, мільйони гектарів плодючої землі знищено назавжди. Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами – опроміненням природних об’єктів та їх радіоактивним забрудненням.

За офіційними даними, під наглядом у медичних закладах системи охорони здоров’я України перебуває 2 608 354 особи, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, з них 529 189 дітей. Фахівці зазначають прогресування погрішення стану їхнього здоров’я.

Чорнобиль підносить усе нові сюрпризи. Сьогодні Чорнобильська проблема має три полюси інтересів:

по-перше, міжнародна спільнота в особі міжнародних організацій не поспішає надавати допомогу постраждалим країнам, зокрема, і тому, що ця допомога донедавна не використовувалася ефективно;

по-друге, держави постраждалих народів, які не змогли виконати своїх зобов’язань перед людьми за соціальними програмами, сьогодні шукають шляхів, як скинути зі своїх плечей непосильний тягар. До речі, Російська Федерація і Білорусь чорнобильські проблеми «вирішили» страим тоталітарним методом – їх відмінили. У цих країнах згортаються майже всі соціальні чорнобильські програми;

по-третє, мільйони людей, психологічно страждають від визначеного їм чорнобильського статусу. Спробуйте переконати людину, що причиною її болячок стало не радіаційне опромвнення, а щось інше. Нічого не вийде. Людиною тепер керує її статус постраждалого.

Ступінь зараження продуктів вимірюється у Ки/кг чи Ки/л. Ступінь зараження грунту — Ки/км² (10 мкР/год.)
В природніх умовах у багатьох продуктах харчування є PP. На­приклад, в 1 кг свіжої картоплі є близько 2,9+ 10-9 Ки/кг радіоак­тивного калію, природна радіоактивність води становить близько 5+10-11 Ки/л. У 1991 році встановлені тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах та питній воді (ВДУ-91), табл.5.
Великі експериментальні дані щодо забруднення радіонуклі­дами продуктів харчування були одержані українськими спеціалі­стами після чорнобильської катастрофи 1986 року.

У перші 30-40 діб після аварії критичним продуктом було молоко, яке було зара­жене радіоактивним цезієм та йодом. Тільки наприкінці 1986 року рівень забруднення молока знизився. У середньому по Україні у 1986 році рівень забруднення молочних продуктів був вишим за доаварійний 1985 рік у 1440 разів.

У 1990 році активність цезію у молоці перевищувала доаварійний рівень у 33 рази. Підвищення рівня активності РВ у м'ясі встановлене на 14—15 діб пізніше. До кінця 1986 р. вона перевищувало рівень 1985 р. більш як у 1000 разів. У 1990 р. перевищення становило 21,9 раза.

 

 

Таблиця 5 Граничні рівні вмісту радіонуклідів

Назва продукту	Питома активність
Цезію	Cтронцію
Питна вода   Молоко, молочні продукти   М'ясо, птиця, риба, яйця   Картопля та овочі   Хліб, хлібопродукти, борошно,цукор   Свіжі дикорост. ягоди, гриби   Продукти дитячого харчування   Лікарські рослини

Практично на території України були заражені на довгий строк усі продукти. У 1990 році активність РР перевищувала доаварійний (1985 р.) рівень у хлібопродуктах - у 6 разів, у рибі - в 1,4 рази, у картоплі — в 11 разів, в овочах - у 12 разів.

 

Джерела радіації та одиниці їх вимірювання

На території України розташовано понад 8000 різних установ і організацій, діяльність яких призводить до утворення радіоактивних відходів (РАВ). Виробниками і місцями концентрації радіоактивних відходів в Україні є [36]:

1) зона відчуження Чорнобильської АЕС (понад 1.1 млрд. м РАВ);

2) уранодобувна і переробна промисловість (накопичено 65,5 млн. м РАВ);

3) п’ять діючих атомних електростанцій з 16 енергетичними ядерними реакторами та 2 дослідницькими реакторами (накопичено 70 тис. м РАВ);

4) медичні, наукові, промислові та інші підприємства і організації (накопичено 5 тис. м РАВ).

 

Явище радіоактивності – спонтанне перетворення ядер атомів одних хімічних елементів у ядра інших, що супроводжується емісією частинок або електромагнітним випромінюванням на організм людини. Було виявлено лише наприкінці ХІХ ст. з відкриттям французького вченого А,Беккереля, а пізніше це явище дослідив П’єр і Марія Кюрі.

Поняття «іонізуюче випромінювання» об’єднує різноманітні за природою види випромінювання. Подібність їх полягає в тому, що всі вони мають високу енергію, властивість іонізувати й руйнувати біологічні об’єкти.

 

Розрізняють такі види радіоактивності:

1) природну, яка є результатом розпаду важких елементів, що існують в природі (урану, торію тощо), та кількох елементів середньої ваги, особливо калію, а також рубідію;

2) штучну, яка є результатом свідомої діяльності людини. Це випробування ядерної зброї (атмосферні, наземні і підземні вибухи, ядерні реактори, прискорювачі тощо).

Штучна радіоактивність широко використовується в техніці, науці, медицині та інших галузях. Унаслідок цього, звичайно, поступово збільшується й радіаційний фон Землі [36].

Одиницями вимірювання активності радіації є кюрі (Кі), бекерель (Бк).

Кюрі – це активність препарату, у якому відбувається 37 млрд. розпадів за 1 секунду. Вона відповідає випромінюванню 1 г радія за 1 с. У Міжнародній системі одиниці (СІ) за одиницю радіоактивності прийнято Бекерель (Бк), що відповідає одному розпаду за 1 секунду для будь-якого радіонукліду

(1 Бк = 2,7 * 10 Кі).