Цивільно-правова відповідальність 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Цивільно-правова відповідальність



Цивільно-правова відповідальність – це такий вид юридичної відповідальності, яка наступає за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (договорів) і яка передбачена в діючому цивільному законодавстві або угодою сторін, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідальність настає лише при наявності певних умов:

а) вини;

б) протиправності дії (бездіяльності);

в) наявності майнової шкоди;

г) причинного зв’язку між протиправною дією і шкодою.

 

Загальним принципом цивільно-правової відповідальності є принцип вини, тобто відповідальність настає лише тоді, коли заподіювач винен у нанесенні шкоди. Вина – це психічне ставлення особи до своєї протиправної дії. Вона може бути у формі умислу або необережності. Особа, яка передбачає шкідливі наслідки своєї протиправної поведінки і бажає їх настання або ставиться до настання їх байдуже, діє умисно (вина в формі умислу). Необережність – це коли особа передбачає настання негативних наслідків, але легковажно гадає їх відвернути, тобто не бажає, щоб настали негативні наслідки. Підставою цивільно-правової відповідальності є вина як у формі умислу, так і в формі необережності.

В окремих випадках цивільним законодавством передбачена відповідальність, яка наступає без вини, коли шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки і таку шкоду відшкодовує власник джерела підвищеної небезпеки.

Відносини, що виникають із факту заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, регулюються ст. 450 Цивільного кодексу. Джерело підвищеної небезпеки – це будь-яка діяльність, у тому числі діяльність з використання, трансформування, збереження предметів матеріального світу, яка створює високий ступінь вірогідності заподіяння непередбаченої шкоди через неможливість безперервного і високоякісного контролю за нею людини. Дана стаття передбачає приблизний перелік організацій і громадян, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою: транспортні організації, промислові підприємства, власники автомобілів, трамваї тощо.

Для того, щоб накласти відповідальність, дія або бездіяльність, якими заподіяно шкоду, повинні бути протиправними, тобто забороненими законом. До протиправних дій відносяться невиконання або неналежне виконання договору, заподіяння шкоди особі чи її майну.

Під шкодою розуміють будь-яке зменшення або знищення будь-якого особистого чи майнового блага (тобто шкода може бути моральною і матеріальною).

Необхідною умовою виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність певного причинного зв’язку між протиправною дією особи і тим негативним наслідком, що настає у результаті цієї протиправної дії.

У деяких випадках боржник звільняється від відповідальності за невиконання зобов’язання або заподіяння шкоди, коли мають місце непереборна сила або випадок. Непереборна сила – це такі явища природи, яким людина не могла запобігти (наприклад, землетрус). Випадок – такий збіг обставин, за яких виконання зобов’язання стало неможливим, але в цьому ніхто не винен. Непереборну силу усунути людина не може, випадок, як збіг обставин, можна усунути і тим запобігти негативним наслідкам.

Залежності від характеру порушеного правовідношення розрізняють договірну і позадоговірну відповідальність. При невиконанні обов’язку, що випливає з укладеного договору, настає договірна відповідальність. У разі порушення обов’язку, встановленого законом або підзаконним актом, виникає позадоговірна відповідальність. Для неї характерна відсутність договірних відносин між особою, на користь якої встановлено відповідальність, і тією, яка її несе, наприклад, якщо особа заподіяла шкоду іншій особі (чи її майну) або організації.

Відповідно до Цивільного кодексу України боржник, що не виконав або неналежним чином виконав зобов’язання, повинен повністю відшкодувати завдані кредиторові збитки (витрати, зроблені кредитором, втрату та пошкодження майна, а також неодержані доходи). Реалізація принципу повної цивільно-правової відповідальності дозволяє належним чином задовольнити інтереси учасників цивільного обороту, а також інтереси потерпілих, оскільки це забезпечує відновлення їх майнового стану, який мав місце до правопорушення.

Для цивільної відповідальності характерна особлива відповідальність неповнолітніх. Неповнолітній віком від 15 до 18 років відповідає за заподіяну ним шкоду на загальних підставах. У випадках, коли неповнолітній віком від 15 до 18 років не має майна або заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної ним шкоди, шкода у відповідній частині повинна бути відшкодована його батьками (усиновителями) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкода сталася не з їх вини. Цей їх обов’язок припиняється при досягненні особою, яка заподіяла шкоду, повноліття, а також у разі, коли у неї до досягнення повноліття з’явиться майно або заробіток, достатній для відшкодування шкоди.

Якщо особи, що не досягли 15 років, заподіяли шкоду, то за них відповідають батьки (усиновителі) або піклувальники, якщо не доведуть, що шкода сталася не з їх вини.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 174; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.84.231.140 (0.005 с.)