Метод порівняння продажів (транзакцій)

Приклад 9.4.

Використовуючи дані попереднього прикладу в частині оцінювано­го підприємства, знайдемо його вартість методом порівняння продажів, якщо підприємство-аналог з обсягом чистої виручки від реалізації 20 000 тис. грн, чистим прибутком 1550 тис. грн та операційним Cash­flow 1850 тис. грн було реалізоване за 4500 тис. грн.

З метою оцінки вартості підприємства знайдемо поправочні коефі­цієнти:

• чистої виручки від реалізації:

• чистого прибутку:

• операційного Cash-flow:

Середнє арифметичне значення поправочного коефіцієнта становить. Шукана ринкова вартість підприємства дорівнює

Тема 11.Фінансовий контролінг.

Аналіз точки беззбитковості

Приклад 11.1

За 100 % завантаженості потужностей загальновиробничі витрати становлять 100 тис. грн, з них умовно змінних — 70 тис. грн. Це озна­чає, що завантаження 1 % потужностей потребує 700 грн змінних виро­бничих затрат, відповідно 80 % — 56 тис. грн. Різниця між фактичним обсягом загальновиробничих витрат і змінними витратами становить умовно постійні витрати. В процесі планування як за 100%, так і за 80 % завантаженості потужностей прогнозна величина постійних ви­трат становитиме 30 тис. грн. Таким чином, якщо прогнозні показники обсягів реалізації показують, що потужності будуть завантажені лише на 80 %, то це означає, що плановий показник загальновиробничих ви­трат становитиме 86 тис. грн (56 тис. грн + 30 тис. грн).

 

Приклад 11.2

Консалтингова фірма планує проведення семінару з питань органі­зації фінансового контролінгу на підприємстві. Перед фінансистом фі­рми поставлено завдання розрахувати мінімальну кількість учасників семінару, починаючи з якої можна отримати прибуток від його прове­дення. В розпорядженні фінансиста є така інформація:

• результати маркетингового дослідження, які показали, що середня ціна, яку погодився б заплатити один слухач (чи підприємство) за участь у подібному семінарі, становить 625 грн (без ПДВ), бажана три­валість семінару — 2 дні;

• оплата праці експертів, які ведуть семінар, та нарахування на неї — 300 грн за годину, або 4800 грн за семінар;

• змінні витрати на виготовлення роздаткових матеріалів для слуха­чів — 20 грн на одного учасника;

• постійні витрати на виготовлення роздаткових матеріалів — 1 тис. грн;

• представницькі витрати на одного учасника семінару — 80 грн;

• умовно постійні прямі адміністративні витрати консалтингової фірми на проведення семінару — 5 тис. грн;

• витрати на рекламу на проведення семінару — 4 тис. грн;

• оренда приміщення на проведення семінару — 2 тис. грн.

Для вирішення поставленого завдання фінансист повинен здійснити групування зазначених затрат на умовно постійні та умовно змінні. Змінні витрати на виготовлення роздаткових матеріалів і представниць­кі витрати на одного учасника складають змінні витрати: 20 + 80 = = 100 грн. Решта витрат належать до умовно постійних: 4800 + 1000 + + 5000 + 4000 + 2000 = 16 800 грн. Якщо ціна участі в семінарі стано­вить 625 грн, то, підставивши відповідні значення у формулу (11.5), отримаємо кількість учасників, які забезпечать беззбиткове проведення семінару: 16 800 / 625 - 100 = 32 особи.

Таким чином, отримати прибуток від проведення семінару фірма зможе лише в тому випадку, якщо залучить понад 32 слухачі. У тому разі, якщо на проведення семінару записалося, наприклад, лише 30 уча­сників, для прибуткового його здійснення слід провести аналіз затрат, насамперед постійних, з метою їх скорочення. За незмінної величини інших параметрів задачі максимальна величина прямих витрат, яка до­зволить беззбитково провести семінар при кількості учасників 30 осіб, становить 15 750 (30 • (625 - 100)).

Методи екстраполяції

Приклад 11.3

Перед фінансовим менеджером стоїть завдання розрахувати мето­дом ковзних середніх прогнозні показники грошових надходжень від реалізації продукції в третьому кварталі планового року в розрізі окре­мих місяців. В його розпорядженні є інформація щодо грошових надхо­джень у попередні шість місяців. У таблиці наведено розрахунок про­гнозних показників, якщо досліджуваний інтервал становить n = 3.

 

 

При застосуванні методології експоненціального згла­джування першого порядку рекомендується використовувати такий алгоритм:

(11.14) або

(11.15)

де Pt+\ — прогнозне значення показника в плановому періоді t + 1; Рt — прогнозне значення показника на період t (розрахова­не в періоді t+ \);Ft, — фактичне значення прогнозованого показ­ника в періоді t; а — фактор згладжування.

 

Рекомендований алгоритм розрахунку а має такий вигляд:, де к — кількість попередніх періодів, дані яких враховуються при визначенні прогноз­ного значення.

Приклад 11.4

Перед фінансистом поставлено завдання здійснити прогнозні розра­хунки обсягів грошових надходжень від реалізації продукції для скла­дання фінансового плану на 2003 р. Прогнозне значення відповідних і грошових надходжень на 2002 р. становило 15 млн грн; фактичний об-МГ надходжень коштів у 2002 р. дорівнював 15,5 млн грн; значення фа­ктору згладжування а, яке враховується в прогнозних розрахунках на підприємстві, становить 0,33.

За використання методу експоненціального згладжування першого порядку шукане значення прогнозного показника на 2003 р. становити­ме 15,165 млн грн: