Як раціонально працювати з книгою.

ШПЕКО М.К.

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗІ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

 

 

ВАСИЛЬКІВ 2012

В навчально-методичному посібнику викладені методичні поради студентам під час підготовці до семінару, рекомендації з організації самостійної роботи, плани семінарських занять та методичні поради до них.

 

 

Автор посібника Шпеко М.К. – викладач.

 

Затверджено

на засіданні циклової комісії з гуманітарної

та соціально-економічної підготовки.

 

Протокол № від «_____»____________2012 року.

 

 

Самостійна робота студентів.

Як раціонально працювати з книгою.

Форми ведення записів прочитаного.

Методичні поради

Мета семінарського заняття: формування й розвиток навичок самостійної роботи студентів, створення умов для формування розвитку їх пошуково-творчих знань та навичок.

Основні методи та прийоми роботи: обговорення, дискусія, пошуки альтернативи, узагальнення

Опрацювати поняття та терміни: білий та червоний терор, громадянська війна, політика воєнного комунізму, продрозкладка, продовольча диктатура.

 

При підготовці до першого питання семінарського заняття слід з’ясувати і визначити причини громадянської війни.

 

Громадянська війна – організована збройна боротьба за державну владу між різними суспільними верствами населення в країні; форма боротьби за демократичні перетворення.

Громадянська війна в Росії носила класове протистояння. Основні сили, що вели боротьбу, відстоювали діаметрально протилежні інтереси, ідеї, цінності. Основні ворогуючи сили в громадянській війні в Росії прийнято називати «червоні» та «білі». Червоними називали більшовиків та всіх тих, хто їх підтримував. Білими – весь спектр антибільшовицьких сил.

Поняття «громадянська війна» в Росії охоплює власне громадянську війну між: групами населення, які обстоювали різні класові інтереси, національно – визвольну боротьбу і збройну інтервенцію 14 держав, селянську війну проти більшовицької політики «воєнного комунізму», а також проти політики білогвардійських урядів.

 

Причини громадянської війни.

1. Боротьба за владу між окремими соціальними групами, партіями і різними політичними силами, які діялив Росії.

2. Прагнення колишніх правлячих кіл зберегти свою власність і владу, свій привілейований стан (перш за все поміщики і великі підприємці).

3. Незадоволення економічною політикою більшовиків:

- політикою «воєнного комунізму»;

- продовольчою диктатурою;

- діями продзагонів.

4. Незадоволення різних верств населення військово-комуністичними методами керівництва країною:

- їхнім ігноруванням законності;

- розгоном Установчих зборів у січні 1918 р.;

- укладенням сепаратного миру з Німеччиною березні 1918 р.

5. Прагнення іноземних держав:

- повернути борги царського і Тимчасового урядів;

- не втратити великі прибутки, які одержували з Росії.

6. Прагнення Великої Британії і Франції повернути Росію до складу Антанти і змусити її продовжити війну.

 

Методичні поради

Мета семінарського заняття: з’ясувати виникнення тоталітарних режимів, визначити суть тоталітаризму і показати його безперспективність для соціально-політичного й економічного розвитку країни. Формувати вміння аналізувати історичний матеріал, користуватися науковою термінологією, розвивати пріоритет загальнолюдських цінностей, ідеї громадянського суспільства.

 

При підготовці до першого питання семінарського заняття слід розглянути наслідки Першої світової війни.

На початку ХХ ст. Італія належала до середньорозвинених країн Європи. Участь у Перший світовій війні коштувало їй дуже дорого:

700 тис. загиблих, 450 тис. інвалідів, 1 млн. поранених та 1,5 млн. полонених. Військові витрати - 46 млрд. лір (80% видаткової частини державного бюджету). Збільшення зовнішнього боргу до 19 млрд. лір.

Економічне становище країни було вкрай критичним: не вистачало продовольчих товарів, палива, предметів першої необхідності. У країні нараховувалося понад 2 млн. безробітних.

Надії італійців на те, що мир принесе полегшення, не виправдалися. Великі держави, оцінюючи внесок Італії у війну як занадто малий, не дотримали свого слова (таємна угода про передачу Італії східного узбережжя Адріатичного моря, а також ряд територій), даного напередодні вступу Італії у війну. Вона отримала лише Трентіно, Південний Тіроль та Істрію з Трієстом. Частину німецьких колоній в Африці. Італія стала «переможеною серед переможців».

Важке фінансово-економічне становище країни позбавляло уряд можливості здійснити заходи щодо покращення життя населення. Довіра до нього і до конституційного ладу впала. Післявоєнний спад виробництва, демобілізація армії ще більше загострили соціальні проблеми і призвели до розгортання масового робітничого руху, у якому домінували радикальні течії. Страйки робітників супроводжувалися захоплюванням заводів і створенням фабрично-заводських рад(ФЗР), які брали на себе функції місцевої влади. Формувались загони Червоної гвардії.

При підготовці до другого питання слід розглянути:

- соціальну опору фашистів (дрібна і середня буржуазія, частина робітників і селян, націоналістично налаштована інтелігенція і студентство):

- гасла, які висунули фашисти і отримали підтримку різних верств населення:

1. Робітничий контроль на виробництві.

2. Відродження «величі нації», «величі Італії».

3. 40-годинний робочий день.

4. Прогресивний податок на капітал.

5. Зниження пенсійного віку.

6.Боротьба з комуністичним і соціалістичним рухами.

7. Проведення аграрної реформи.

8. Конфіскація 85% військових прибутків.

Фашисти створювали озброєні загони «чорносорочечників», які називали себе «бойовими союзами».

24 жовтня 1922р. З’їзд фашистських партій у Неаполі, на якому уряду було висунено ультиматум з вимогою надати шість міністерських портфелів.

28 жовтня 1922р. «Похід на Рим», організований фашистською партією, щоб примусити уряд виконувати їх ультиматум. Король Віктор – Еммануїл запропонував Б. Муссоліні очолити уряд.

Так в Італії був відкритий шлях до ліквідації ліберальної демократії і встановлення фашистської диктатури. 30 жовтня 1922 року Б. Муссоліні у супроводі одягнених у чорну форму фашистів вступив до Риму і очолив уряд. В Італії була остаточно заборонена діяльність усіх політичних партій, уряд Б.Муссоліні зосередив у своїх руках усю повноту влади, в країні була створена система репресивних органів.

Остаточне оформлення фашистської диктатури відбулося в 1925 – 1926рр., коли було покінчено із зовнішніми ознаками парламентської форми правління і ліквідовано залишки демократичних прав і свобод.

План семінарського заняття №3

 

Тема: «Болгарія. Югославія»

І.Навчальні питання.

1.1Революційний рух 1918 – 1919 років в Болгарії.

1.2 Болгарія в другій половині 30-х років.

1.3 Утворення королівства сербів, хорватів і словенців.

1.4 Відовданська Конституція 1921 року.

1.5 Національне питання.

ІІ. Реферати (доповіді, повідомлення).

2.1 Реферати:

- Становище Болгарії після Першої світової війни.

- Утворення королівства сербів, хорватів і словенців.

ІІІ. Література.

3.1 Обов’язкова.

- Полянський П.Б. Всесвітня історія 1914 – 1939: Підр. для 10 – го кл.

Загальноосв. навч. закл. –К.: Ґенеза, 2004.

- Ладиченко Т.В. Всесвітня історія:: Підр. для 10 – го кл.

Загальноосв. навч. закл. –К.: А.С.К., 2006.

- Середницька Г.В. Всесвітня історія: 10 кл.: Опорні конспекти. – К.:

А.С.К..2005.

3.2 Додаткова.

- Воронянський О.В. Всесвітня історія ХХ ст.: Навчальний посібник.- Харків.: Парус, 2008.

- Голованов С.О. Всесвітня історія: Навч. посібник.-К.: Каравела, 2007.

- Гісем О.В. Всесвітня історія 10-11 клас: Наочний довідник (О.В. Гісем, О.О. Мартинюк.-К.: Х.: Видавництво «Ранок», 2005.

- Полянський Б.П. Всесвітня історія. 1919-1939: Підруч. Для 10-го класу, загальноосвітній навч. заклад.-К.: Генеза, 2004.

- Бердичівський Я., Ладиченко Т. Всесвітня історія 10 клас.-Запоріжжя. Прем’єр, 2002.

-Земерова Т.Ю. Всесвітня історія: Схеми і таблиці. – Харків: ФОП Співак В.Л., 2010.

 

Методичні поради

Мета семінарського заняття: з’ясувати наслідки Першої світової війни для Болгарії; охарактеризувати діяльність уряду О. Стамболійського; розглянути причини політичної нестабільності, пов’язані з частою зміною політичних режимів у країні. Визначити, як було утворено Королівство сербів, хорватів і словенців; з’ясувати суть національного питання, причини його загострення, формувати вміння зіставляти та аналізувати історичний матеріал, робити власні висновки.

 

При підготовці до першого питання семінарського заняття слід з’ясувати що вступивши в жовтні 1915 р. у війну на боці австро – німецького блоку, Болгарія в 1918 р. повністю вичерпала свої людські та економічні ресурси. Затяжна війна вимагала мобілізації майже всього чоловічого населення, завдала значних збитків промисловості, сільському господарству, ремеслам. 70% підприємств, не пов’язаних з військовими постачаннями, припинили зовсім або скоротили до мінімуму свою діяльність. Площа земель, що оброблялися, в аграрній Болгарії скоротилася на 25-30%, країа змушена була закуповувати борошно та інші види продовольства за кордоном.

Увесь тягар війни правлячі кола Болгарії на чолі з царем Фердинандом переклали на трудящих. Через величезні витрати на армію стрімко зростали податки, спекулянти підвищували ціни на продукти харчування. В багатьох районах країни розпочався голод. На голодному пайку перебувала й армія: солдати отримували по 250 грамів сурогатного хліба, не вистачало обмундирування, спорядження.

В 1918 р. активізувалися антивоєнний та демократичний рухи. Революційна ситуація перейшла у революційний вибух, коли у вересні 1918р. війська Антанти прорвали фронт болгарської армії в районі Доброполе. У військах, що відступали, розпочалося стихійне повстання солдатів під гаслами: «На багнет винуватців війни!», «На Софію!». Повстанці зайняли головний штаб болгарської армії і заарештували офіцерів. 26 вересня вони знаходились вже за 30 км. Від Софії. Уряд, не маючи сил для придушення повстання, направив для переговорів делегацію, до якої входили популярні діячі Болгарського хліборобського народного союзу (БХНС) Олександр Стамболійський і Райко Даскалов. Іншу делегацію було послано до командування Антанти з проханням про перемир’я.

Стамболійський запропонував лідерові «тесняків» Дімітру Ьлагоєву діяти спільно для встановлення в Болгарії республіки, але партія «тісних» соціалістів відхилила пропозицію.

Даскалов не виправдав довіри уряду – він приєднався до повстанців і 27 вересня в Радомирі проголосив республіку на чолі зі Стамболійським. Під керівництвом Даскалова повстанці вирушили до Софії, зайняли село Владай за 15 км. від столиці. Повстанське командування в ультимативній формі зажадало від уряду здати столицю без бою. Однак уряд перегрупував вірні йому сили, які за допомогою німецької дивізії, що була перекинута під Софію, 30 вересня завдали повстанцям поразки.

План семінарського заняття №4

 

Тема: «Друга світова війна (1939 – 1945рр.)»

 

І. Навчальні питання.

1.1 План «Барбаросса». Напад Німеччини на СРСР.

1.2 Створення антигітлерівської коаліції.

1.3 Перебіг подій на радянсько – німецькому фронті.

1.4 Московська битва та її значення.

1.5 Напад Японії на Перл – Харбор і початок бойових дій на Тихому океані.

1.6 Війна в Північній Африці.

1.7 Кримська (Ялтинська) конференція.

1.8 Військова поразка та капітуляція Німеччини.

1.9 Берлінська (Потсдамська) конференція та її рішення.

1.10 Розгром Японії.

1.11 Підсумки та уроки Другої світової війни.

ІІ. Реферати (доповіді, повідомлення)

2.1 Доповідь: «Причини і початок Другої світової війни.

2.2 Теми рефератів:

- Створення антигітлерівської коаліції.

- Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух опору.

- Напад Японії на Перл – Харбор і початок бойових дій на Тихому океані.

ІІІ. Література.

3.1 Обов’язкова.

- Ладиченко Т.В. Всесвітня історія:: Підр. для 11 – го кл.

Загальноосв. навч. закл. –К.: А.С.К., 2006.

- Середницька Г.В. Всесвітня історія: 11 кл.: Опорні конспекти. – К.:

А.С.К..2005.

3.2 Додаткова.

- Воронянський О.В. Всесвітня історія ХХ ст.: Навчальний посібник.- Харків.: Парус, 2008.

- Голованов С.О. Всесвітня історія: Навч. посібник.-К.: Каравела, 2007.

- Гісем О.В. Всесвітня історія 10-11 клас: Наочний довідник (О.В. Гісем, О.О. Мартинюк.-К.: Х.: Видавництво «Ранок», 2005.

- Бердичівський Я., Ладиченко Т. Всесвітня історія 11 клас.-Запоріжжя. Прем’єр, 2003.

-Земерова Т.Ю. Всесвітня історія: Схеми і таблиці. – Харків: ФОП Співак В.Л., 2010.

Методичні поради

Мета семінарського заняття: дати характеристику бойових дій в ході війни, охарактеризувати основні битви цього періоду, зрив плану бліцкригу, розкрити процес формування антигітлерівської коаліції, показати суть нацистського і японського «нового порядку», розкрити зміст явища голокосту, охарактеризувати рух Опору в окупованих країнах Європи, розкрити процес відкриття Другого фронту, показати крах країн фашистського блоку, охарактеризувати процес повоєнного мирного врегулювання, закріпити навички зіставляти і аналізувати історичні матеріали.

 

1.Студентам необхідно підготувати план відповіді на кожне питання семінарського заняття.

2.Розгляд питань, які розглядаються на семінарському занятті, обов’язково супроводжуються демонстрацією карти.

3.Особливістю даного заняття є те, що студенти повинні дуже добре володіти змістом історичних документів, хронологією військових дій Другої світової війни, з’ясовувати причини поразок в ході війни, аналізувати і зіставляти історичний матеріал.

 

При розгляді першого питання слід звернути увагу на стратегічні плани Гітлера, який планував ще до закінчення війни з Англією блискавичною воєнною операцією перемогти СРСР.

22 червня 1941 р. почалась гітлерівська навала на СРСР. Відповідно плану «Барбаросса» (відомий ще як директива №21 від 18 грудня 1940 р.) німецькі війська на Східному фронті ставили за мету здійснення блискавичної війни – «бліцкрігу». За два тижні вермахт планував за допомогою раптових комбінованих ударів танкових і механізованих військ та авіації оточити і знищити головні сили Червоної армії в західних районах СРСР, просуваючись вглиб країни, вийти на лінію Архангельск – Астрахань.

Далі слід виділити такі причини поразок Червоної армії влітку-восени 1941 року:

-при всіх обставинах, політичних і військових, напад фашистської Німеччини на СРСР носив раптовий характер;

-військовий потенціал гітлерівської Німеччини та її союзників напередодні війни перевищував потенціал СРСР (тільки в Європі нацистами був захоплений арсенал, яким можна було озброїти 200 дивізій);

-німецькі війська мали значну чисельну превагу: в 1,8 рази в живій силі, за сучсними танками і літаками відповідно в 1,5 та 3,2 рази;

-вермахт мав дворічний досвід ведення війни в Європі і переважав радянські війська у професійній підготовці.

Студентам необхідно виділити і суб”єктивні фактори, які призвели до трагічних наслідків літа-осені 1941 р. Вся відповідальність за військові поразки лежить на керівництві партії, армії й держави, особисто на Сталіні:

-боротьба між різними угрупованнями в Червоній армії загальмувала переозброєння військ новою технікою;

-помилковою виявилась воєнна доктрина про «війну малою кров’ю на території ворога»;

-грубі прорахунки у визначенні часу війни, оперативній побудові і розташуванні військ в три ешелони, що дало можливість вермахту завдати удару по кожному угрупованню окремо;

-напередодні війни Сталін відмовився привести війська західних округів в бойову готовність, хоч мав точні дані про початок війни від розвідки та військових;

-репресії 1937-1038 рр. Знищили кращі офіцерські і командні кадри Червоної армії.

 

По другому питанню студентам необхідно розглянути формування Антигітлерівської коаліції.

22 червня 1941р. у зверненні до нації англійський прем’єр заявив, що Велика Британія надасть «Росії і російському народові всю допомогу, яку тільки зможе». Про свою підримку СРСР заявив і президент США Ф.Рузвельт. 12 липня 1941р. було підписано англо-радянську угоду про спільну боротьбу проти Німеччини. 14 серпня 1941р., після зустрічі Ф.Рузвельта та В. Черчілля, з’явився документ під назвою Атлантична хартія, який підвів під майбутню коаліцію ідеологічне підгрунтя. До цієї Хартії у грудні 1941р. приєднався і СРСР. Атлантична хартія висунула такі завдання: знищення нацистської тиранії, роззброєння агресора, загальне роззброєння світу. 1 жовтня 1941р. у Москві між СРСР, США та Великою Британією було підписано трьохсторонню угоду про допомогу Радянському союзу зброєю і продовольством. Далі звернути увагу на систему ленд – ліз.

1 січня 1942 р. у Вашингтоні 26 держав, у тому числі СРСР, США і Велика Британія, підписали Декларацію Об’эднаних Націй, яка укладалася на принципах і завданнях Атлантичної хартії. Вони зобов’язалися використовувати свої ресурси для боротьби проти агресорів, співробітничати у війні та не укладати сепаратного миру. У Декларації зазначалося, що повна перемога над нацизмом є запорукою захисту життя, свободи і незалежності всіх народів.

В умовах створення Антигітлерівської коаліції радянське керівництво визнало емігрантські уряди Польщі, Чехословаччини, Франції.

26 травня 1942 р. в Лондоні між СРСР і Великою Британією було підписано договір про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її сателітів в Європі. У Вашингтоні відбулися радянсько-американські переговори, які завершилися підписанням 11 червня 1942 р. угоди про взаємодопомогу у веденні війни проти агресорів.

Війна виявила збіг корінних національних інтересів держав, яким загрожували німецький фашизм і японський мілітаризм. Антигітлерівська коаліція держав стала і коаліцією народів, що сприяло її міцності.

 

При розгляді третього питання рекомендовано готуватися за планом.

І варіант.

1.Танкова битва в районі Рівне-Дубно-Луцьк-Броди (23-29 червня 1941р.).

2.Київська оборонна операція (7 липня-26 вересня 1941 р.).

3.Смоленська битва (10 липня-10 вересня 1941 р.).

4.Оборона Одеси (5 серпня-16 жовтня 1941 р.).

5.Битва за Ленінград (10 липня-1941 р. – 27 січня 1944 р.).

6.Оборона Севастополя (30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р.).

7.Битва за Москву (30 вересня 1941 р. – 7 січня 1942р.).

8.Сталінградська битва (17 липня 1942 р. – 2 лютого 1943 р.).

9.Курська битва (липень 1943 р. – серпень 1943 р.).

 

ІІ варіант.

Пропонується виконати порівняльну таблицю «Битви Другої світової війни».

 

 

Битви	Дата	Кількість учасників	Кількість техніки	Командувачі	Наслідки
Танкова битва
Київська оборонна операція
Смоленська битва
Оборона Одеси
Битва за Ленінград
Оборона Севастополя
Битва за Москву
Сталінградська битва
Курська битва
Берлінська битва

 

Далі студентам необхідно особливу увагу звернути на битву за Москву (операцію німецької армії «Тайфун»). Битва за Москву (30 вересня 1941 р. – 7 січня 1942 р.). Після розгрому радянських військ в Україні німецьке командування основний удар знову спрямувало на Москву. У продовж 30 вересня – 2 жовтня 1941. німецькі війська прорвали оборону радянських військ на московському напрямку. У районі Вязьми та Брянська радянські війська були оточені й розгромлені. 663 тис. солдатів потрапили в полон. Здавалося, що операція «Тайфун» по захопленню Москви наближалася до завершення. Але на підступах до міста німецькі війська зустріли відчайдушний опір. Спроба фланговими ударами оточити війська, що захищали Москву, була невдалою. 5-6 грудня 1941 р. Червона армія перейшла у контрнаступ і відкинула гітлерівців від Москви на 100-250 км, що спричинило остаточний зрив «бліцкригу» та початок загального наступу Червоної армії на фронті довжиною у 1000 км до квітня 1942 р.

Перемога під Москвою зміцнила Антигітлерівську коаліцію, додала віри населенню СРСР у майбутню перемогу.

 

Далі рекомендовано заслухати реферат: «Напад Японії на Перл – Харбор і початок бойових дій на Тихому океані» та обговорити його на занятті.

 

План семінарського заняття №5

 

Тема: «СРСР у повоєнний період»

 

І.Навчальні питання.

1.1 Процес десталінізації.

1.2 Лібералізація суспільно-політичного життя. М.С.Хрущов.

1.3 Спроби економічних реформ.

1.4 Соціальні реформи та їх наслідки.

1.5 Зміни у зовнішній політиці.

1.6 Роки «застою» (1964 – 1985 рр.)

1.7 Перебудова та розпад СРСР (1985 – 1991 рр.)

ІІ. Реферати (доповіді, повідомлення)

2.1 Доповідь: «Реформи А.М. Косигіна».

2.2 Реферат: «Дисидентський рух (1956 – 1985 рр.)

ІІІ. Література.

3.1 Обов’язкова.

- Ладиченко Т.В. Всесвітня історія:: Підр. для 11 – го кл.

Загальноосв. навч. закл. –К.: А.С.К., 2006.

- Середницька Г.В. Всесвітня історія: 11 кл.: Опорні конспекти. – К.:

А.С.К..2005.

3.2 Додаткова.

- Воронянський О.В. Всесвітня історія ХХ ст.: Навчальний посібник.- Харків.: Парус, 2008.

- Голованов С.О. Всесвітня історія: Навч. посібник.-К.: Каравела, 2007.

- Гісем О.В. Всесвітня історія 10-11 клас: Наочний довідник (О.В. Гісем, О.О. Мартинюк.-К.: Х.: Видавництво «Ранок», 2005.

- Бердичівський Я., Ладиченко Т. Всесвітня історія 11 клас.-Запоріжжя. Прем’єр, 2003.

-Земерова Т.Ю. Всесвітня історія: Схеми і таблиці. – Харків: ФОП Співак В.Л., 2010.

Методичні поради

Мета семінарського заняття: з’ясувати основні тенденції ровитку СРСР у 1945 – 1964рр., охарактеризувати останні роки правління Й.В. Сталіна і реформи М.С. Хрущова, розкрити причини усунення М. Хрущова від влади; розкрити суть періоду «застою», охарактеризувати процес перебудови в СРСР, показати причини розпаду СРСР; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах: виховувати студентів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Основні поняття і терміни: наддержава, відбудова, сталінізм, культ особи, «ленінградська справа», «справа лікарів», «ждановщина», космополітизм, «відлига», десталінізація, реабілітація, реформи М. Хрущова, «застій», перебудова, гласність.

При розгляді першого питання слід звернути увагу на наслідки Другої світової війни для СРСР, на відбудову народного господарства, на етапи десталінізації, на доповідь М. Хрущова «Про культ особи Сталіна та його наслідки» на ХХ з’зді КПРС.

Далі необхідно розглянути суспільно – політичне життя у 1945 – 1953 рр.

Зразок відповіді.

Риси сталінського режиму в повоєнний час (1945-1953 рр.)

-Зміцнення влади Й. Сталіна в результаті перемоги у війні.

-Подальша централізація державного управління, розбухання державного апарату. Згортання будь – якої самостійності на місцях.

-Збільшення представництва партійно – державної номенклатури в Радах.

-Репресії проти військовополонених і репатрійованих. Посилення репресій: «ленінградська справа», «справа лікарів», боротьба з космополітизмом, репресії проти військових.

-Посилення ідеологічного тиску. «Ждановщина».

 

5 березня 1953р. помер Й. Сталін. Ця дата стала початком процесу, що з годом отримав назву «відлига» - спроба лібералізації соціально – політичного життя, проведення значних соціально – економічних реформ.

Зміни в зовнішній політиці.

У 1956 р. на ХХ з’їзді КПРС був проголошений новий зовнішньополітичний принцип визнання багатоваріантності шляхів побудови соціалізму (що позбавляло ідеологічного обгрунтування спроби радянського керівництва втручатися у внутрішні справи інших соціалістичних країн).

Далі студентам рекомендовано самостійно відпрацювати необхідний матеріал за підручником: Воронянський О.В. Всесвітня історія ХХ ст.:Навчальний посібник. – Харків.: Парус, 2008 –с.256 -258.

Під час проведення семінарського заняття рекомендовано заслухати доповідь: «Реформи О.М. Косигіна» та обговорити її.

 

«Застій». Розвиток СРСР у 1964 -1985 рр.

Період 1964 – 1985 рр. в історичній і публіцистичній літературі отримав образну назву «застій». Ця назва не зовсім точном відображає процеси, що відбувалися в другій половині 1960-х – першій половинці 1980-х рр., але відбиває загальну тенденцію соціально-економічного і політичного розвитку радянської системи. «Застій» не передбачав припинення розвитку країни. Здійснювалися реформи (друга половина 1960-х рр.), виконувалися п’ятирічні плани, велось активне будівництво тощо. Ті часи характеризуються досягненням відносної соціальної та матеріальної стабільності, досить пристойним порівняно з попередніми періодами рівнем життя основної маси населення.

Далі студентам и необхідно розглянути наступну таблицю і зробити

висновки.

Наростання економічної кризи	-Технологічне відставання СРСР, за винятком військової та космічної промисловості. -Значна енерго та матеріаломісткість виробництва. -Експортний товар – сировина, перед усім нафта і газ. -Низька продуктивність праці. -Реалізація дорогих, економічно необґрунтованих проектів. -Закупка за кордоном продовольства та товарів масового вжитку. -Замороження будівництва об’єктів культури, освіти, спорту. -Гостра житлова проблема. -Товарний дефіцит.
Економічна криза	-Зміна річищ Амудар’ї та Сирдар’ї – річок, що впадали в Аральське море, - призвела до обміління моря, засолювання грунтів. -Затоплення родючих земель унаслідок будівництва великих ГЕС. -Будівництво АЕС у густонаселених регіонах. -Забруднення водоймищ, повітря відходами виробництва.
Суспільно-політичний застій	-Конституція 1977 р. закріпила тезу про побудову в СРСР «розвиненого соціалістичного суспільства». -Возвеличення керівництва держави, перед усім Л. Брежнева. -Конституційне затвердження однопартійної системи. -Фіктивності більшості прав і свобод. -Корупція.
Національне питання   Національне питання	-Заява про формування «радянського народу». -Русифікація: різке скорочення вузів з рідною мовою навчання, заохочення відмови від вивчення рідної мови тощо. -Заохочення міграцій населення до інших республік. -Колоніальний характер республіканських економік (вирощування бавовнику в Середній Азії).
Наука і культура	-Фінансування перед усім природничих дисциплін, що були пов’язані з оборонною промисловістю. -Заборона об’єктивно аналізувати радянську політику. -Дві течії в мистецтві: представники однієї звеличували комуністичну партію, за що користувалися державною підтримкою (М.Шолохов, К. Федін), представники іншої були опозиційно налаштовані і критично Ставилися до існуючих порядків (О. Солженіцин, В. Аксьонов, Б. Гребенщиков).
Результати	-Стагнація економіки, відставання від провідних індустріальних держав. -Наростання мовчазного невдоволення. -Активізація дисидентів.

 

Зміст

1.Самостійна робота студентів......................................................................3

2.План семінарського заняття №1.................................................................9

3.План семінарського заняття №2................................................................20

4.План семінарського заняття №3................................................................28

5.План семінарського заняття №4................................................................33

6.План семінарського заняття №5................................................................39

 

 

ШПЕКО М.К.

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗІ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

 

 

ВАСИЛЬКІВ 2012

В навчально-методичному посібнику викладені методичні поради студентам під час підготовці до семінару, рекомендації з організації самостійної роботи, плани семінарських занять та методичні поради до них.

 

 

Автор посібника Шпеко М.К. – викладач.

 

Затверджено

на засіданні циклової комісії з гуманітарної

та соціально-економічної підготовки.

 

Протокол № від «_____»____________2012 року.

 

 

Самостійна робота студентів.

Як раціонально працювати з книгою.