ТОП 10:

Розділ: Світ в період економічної кризи 1929—1933 рр. та подолання її наслідків.



Тема: США, Велика Британія та Франція в період економічної кризи.

Основні поняття:криза перевиробництва, банкрутство, «Новий курс», національний уряд, фашизм, «Лінія Мажино», Народний фронт.

План:

1. США в період економічної кризи.

2. Велика Британія в період економічної кризи.

3. Франція в період економічної кризи.

1.29 жовтня 1929 р. падіння курсу цінних паперів на Нью-Йоркській біржі. Вже з літа 1929 р. у США почалось падіння промислового виробниц­тва. Порівняно з 1929 р. загальний обсяг продукції становив: 1930 р. — 80,7%, 1931 р. — 68,1%, а 1932 р. - 53,8%. 1929-1933 рр. сталося біля 130 тис. комерційних банкрутств, припинило існування 5760 банків. Національний дохід впав з 86,8 млрд. доларів у 1929 р. до 40,3 млрд. у 1933 р. Армія безробітних 1933 р. склала 12 830 тис. Прибутки фермерів скороти­лися на 58%.

Президент Гувер (1928-1932 рр.) скликав конференції ділових людей і профспілок для соціального перемир'я, закликав поширювати приватну доброчинність, було запроваджено високі митні бар'єри, прийнято федеральну програму будівельних робіт, скуповували надлишки продукції сільського господарства.

Президент Ф. Рузвельт (демократ) обійняв посаду 4 березня 1933 р «Новий курс» - посилення державного регулювання:

Відновлювали роботу ті банки, що спроможні були здійснювати банківські операції. Контроль над міжнарод­ними фінансовими угодами. 10 березня Рузвельт своїм роз­порядженням встановив повний державний контроль за золотом. Вводився державний контроль за цін­ними паперами. Феде­ральну резервну систему Ф. Рузвельт реорганізував у На­ціональний банк. Через два тижні скасували «сухий закон».

Асоціаціям підприємців було запропоновано виробити «кодекси чесної конкуренції». В кодексах визна­чалися умови та обсяг виробництва, а також мінімальний рівень цін. Закон передбачав мінімальну зарплату і макси­мальну тривалість робочого тижня. Він проголосив право робітників на створення профспілок і укладення колектив­них договорів. Уряд витратив на допомогу безробітним понад 4 млрд. доларів.

З квітня 1933 р. створюється система лісових таборів для безробіт­ної молоді.

За законом про регулювання сільського господарства держава розпочала виплату фермерам премій за скорочення виробництва. Восени 1933 р. закупили у фермерів і знищила понад 6 млн. свиней. У регіонах молочного тваринництва запро­ваджувалися так звані «молочні кодекси», в яких визнача­лися умови виробництва молока і його ціна.

Закон про соціальне забезпечення, прийнятий 14 серп­ня 1935 р., передбачав створення державної системи на­дання допомоги вдовам, сиротам, інвалідам, страхування безробітних та їхнього пенсійного забезпечення. Було реформовано систему оподаткування — підвищено ставки податків на надприбутки, спадщини та дарування. Розширено систему суспільних робіт.

 

2.Світова економічна криза охопила Велику Британію в першому кварталі 1930 р. Найбільш критичний момент настав навесні 1932 р., коли виробництво впало на 23% від рівня 1929 р. Збитки від кризи були трохи менші, ніж у США та Німеччині. Це пояснюється тим, що англійська промисловість розвивалася уповільненими темпами і тільки на початок 1925 р. було досяг­нуто довоєнного рівня. Усі галузі економіки були охоплені глибокою кризою, особливо постраждали: металургія, вугільна промисловість, суднобудівництво. Виплавлення чавуну і сталі скоротилося майже удвічі, продук­ція суднобудівництва зменшилась майже у 12 разів.

Дрібні фермери та орендарі розорювалися, бо сільсько­господарська продукція впала в ціні у середньому на трети­ну. 1931 р. витрати Великої Британії перевищили прибутки на 12О млн. фунтов стерлінгів. 1932 р. кожний четвертий робітник залишився без роботи, з них майже половина металургів, більше третини шахтарів.

Криза загострила соціальну напруже­ність. Колоніальні війни, що потребували грошей.

1931 р. Макдональд сформував «національ­ний уряд» з лейбористів, консерваторів і лібералів. Головною метою уряду були пошуки шляхів виходу з кризи. На 10% було скорочено допомогу з безробіття, зменшено платню державним службовцям. Уряд Макдональда різко зменшив інші ви­плати англійським громадянам, щоб скоротити дефіцит державного бюджету. Скасування у 1931 р. золотого стандарту фунта стерлінгів. Курс фунта почав падати і за півроку стабілізувався на рівні 2/3 колишнього паритету. У 1931-1932 рр. парламент прийняв низку законів про впровад­ження мита в розмірі не менше ніж 10% вартості на всі види товарів, що завозилися до країни. Внутрішній ринок країни було захищено від іноземної конкуренції. Вжиті заходи дали змогу 1934 р. вийти з важкої економіч­ної кризи.

До початку Другої світової війни економіка досягла докризового рівня. В основі швидкого піднесення кінця 30-х років було збільшення капітало­вкладень у промисловість, державне регулювання, розширення військового виробництва, збільшення військових витрат.

3. Період економічної стабільності змінився наприкінці 1930 р. кризою, що настала пізніше, ніж в інших країнах. Це пояснюється відновленням зруйнованих районів, отри­манням німецьких репарацій, будівництвом військових укріплень («лінії Мажіно»). Спад промислового виробниц­тва і зовнішньої торгівлі був не таким глибоким, як у США, але тривалішим. 1932 р. обсяг промислового виробництва скоротився на 44% 1930 р. 1935 р. - 46%. Імпорт і експорт скоротилися на 65%. Половина робітників потерпала від повного або часткового безробіття. Ціни на сільгосппродукти змен­шились удвічі. Утворилися «ножиці» цін. Сільськогоспо­дарське виробництво стало збитковим. Розорення загрожувало передусім дрібним фермерам.

Економічна криза відбилася на політичній стабільності суспільства. За 1932-1934 рр. при владі побувало 5 урядів. Більшість представників великого капіталу вбачали вихід з кризи в сильній владі та державному регулюванні економіки. Фашистські організації, що діяли у Франції, закликали до централізації влади та економіки й запровадження диктаторських засобів управління. 1934 р. французькі фашисти зробили спробу державного перевороту.

14 липня 1935 р. було проведено спільну демонстрацію соціалістів, комуніс­тів і радикалів її очолили Леон Блюм, Моріс Торез і Едуар Даладьє. 1936 р. ці партії розробили спільну програ­му й, одержавши на виборах 330 з 612 місць у Палаті депутатів парламенту, дістали право формувати уряд Фран­ції — уряд Народного фронту. Влітку 1936 р. французький парламент прийняв 133 закони: заборонено фашистські ліги, прийнято зако­ни про 40-годинний робочий тиждень, про щорічну дво­тижневу оплачувану відпустку, збільшено пенсії й до­помогу безробітним, підвищено закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, встановлено контроль над Французьким банком і залізницями. Тим часом економічне становище країни погіршувало­ся, що загост­рило суперечності всередині Народного фронту, спричи­нило масову зневіру. У червні 1937 р. Л. Блюм пішов у відставку, а 1938 року Народний фронт припинив своє існу­вання. Діяльність Народного фронту передусім була спрямо­вана проти фашизму і загрози його приходу до влади. Ці завдання були виконані, хоча фашизм не було викорінено.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.191.31 (0.005 с.)