Міжнародна практика протидії незаконному обігу наркотичних засобів , психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

 

Однією з перших міжнародник практик протидії незаконному обігу наркотиків вважається реалізація Програм альтернативного розвитку. Метою цих проектів було зменшення економічної привабливості вирощування сировини для наркотиків в економічно слабких державах та переорієнтація сільського господарства на вирощування інших посівних культур на противагу наркотиковмісним рослинам. Програмні заходи аграрного характеру щодо заміни вирощування наркокультур були підкріплені заходами поліпшення якості життя. Відтак, програмні заходи були спрямовані на розвиток сільського господарства в цілому (кращі сорти насіння, породи худоби, іригаційні засоби, постачання добрива, кредити, транспорт), а також маркетингових послуг, охорону здоров'я, соціальне забезпечення тощо. Найбільш масштабний міжнародний проект було реалізовано в Афганістані. Його метою було зниження виробництва опіуму в Афганістані, а також мінімізація обсягу поставок наркотиків з Афганістану до Європи та США. Реалізація програми альтернативного розвитку в Афганістані супроводжувалася здійсненням комплексних заходів міжнародного характеру в таких пріоритетних напрямах:

· запобігання торгівлі наркотиками шляхом створення так званих “пасів безпеки” [273], що мало на меті забезпечити надійний заслін від афганського опіуму. При цьому передбачалось залучення до співпраці не лише прикордонних держав, але й Північних областей Афганістану, що були підконтрольні Північному Альянсу;

· консолідація, яка означала підтримку спроб контролю за незаконним наркообігом у державах, що межують з Афганістаном; створення агентства по контролю за незаконним обігом наркотиків; збір інформації; боротьба з організованою злочинністю; перекриття каналів поставки наркотиків на північ держави,

· точна та вірна постановка цілі – це знищення опіуму шляхом постійного спостереження за можливими ділянками його культивування. Спільно з Європейським космічним агентством розробляються програми моніторингу областей культивування наркотиковмісних рослин;

· підтримка зусиль держав щодознищення внутрішнього виробництва опіуму та подальша політика припинення прикордонної торгівлі опіумом (уряд Тегерану). У зв’язку з цим розроблено проект щодо скорочення наркоторгівлі й зміцнення прикордонного контролю.

Зразком вищого рівня співпраці, на прикладі Афганістану, є співробітництво "6+2" (держави, що межують з Афганістаном, плюс Росія та США), що гарантувало застосування дипломатичних прийомів ведення посередницьких перемовин при вирішенні проблеми виробництва нелегальних наркотиків в Афганістані, а також розвиток співробітництва з субрегіональними організаціями, розробку спільних програм з агентствами ООН и неурядовими організаціями[274].

В цілому міжнародні практики можна звести до таких основних моделей: репресивна модель (“війна з наркотиками” – “War on Drugs”); ліберальна модель (“зменшення шкоди” – “Harm Reduction”); рестриктивна модель (“обмежувальна”) [275].

Так, в рамках репресивної практики наркоспоживач розглядається в якості асоціальної особистості, яка винна в тому, що долучилась до немедичного вживання наркотику. Своєрідним “рецептом” виправлення для такої особи має стати: кримінальне покарання, ізоляція та примусове лікування від наркоманії. Незважаючи на численні застереження громадськості щодо не гуманності даного виду практики, вона тривалий час реалізується у США, Китаї, Росії та Швеції. Зокрема, у Швеції її результативність виявилася у тому, що кількість наркоманів в цій державі майже не зростає і тримається в межах 30 тис. осіб при чисельності населення близько 9 млн. Свої успіхи суспільство пояснює в першу чергу, завдяки зменшенню так званих «дегустаторів», тобто молодих людей, які через легкодоступність наркотику долучились до його немедичного вживання задля задоволення бажання нових відчуттів[276]. Основною ціллю шведської репресивної моделі є цілковите «очищення» суспільства від наркотиків та недопущення його «проникнення» у шведську культуру. В зв’язку з цим просувалася ідеї, що наркоспоживання - це чуже для шведської нації явище; а «епідемія» наркотизму надійшла в Швецію в 60-ті роки із сусідніх ліберально-орієнтованих країн. Шведська наркополітика репрезентує так звану «нульову» толерантність, яка декларує обов’язок суспільства убезпечити індивіда, що називається «самого від себе» й повернути його до нормального способу життя силовими методами. При цьому застосовуються такі заходи: примусове тестування підозрюваних на предмет вживання наркотиків; реєстрація особи як споживача наркотиків та накладення у зв’язку з цим штрафу чи позбавлення його волі, якщо наркотик виявлено в організмі; лікування від наркоманії, у тому числі примусове; проведення поліцейських облав. Зокрема, лікування, передбачає попередню детоксикацію й подальше перевиховання у трудових комунах. Таке лікування здебільшого засноване на повній абстиненції, триває 6 місяців після чого особа повертається до життя без наркотиків. Проте, якщо особа знову повертається до наркотиків, потрапляє до в’язниці, як рецидивіст, тоді медикаментозне лікування абстинентного й блокування больових відчуттів йому не надається. При цьому поширена думка, що за таких умов вживання наркотиків стає менш привабливими для особи[277].

В рамках ліберальної моделі наркотичний досвід наркомана розглядається як такий, що обумовлений його свідомим добровільним вибором на який особа має право та що в цілому узгоджується з принципами демократії. Ліберальна модель надає можливість ринковим законам, та в особливості законам попиту й пропозиції, самостійно регулювати наявність, кількість, вартість й вид товару-наркотику, що пропонується. До того ж, керуючись тезою, що наркотизм непереборний, прихильники цієї ідеї вважають за доцільне зосередити увагу переважно на мінімізації шкоди від наркотику (обмін шприців, метадонові програми тощо)[278] [104]. Прикладом втілення ліберальної моделі є Голландія, де парламент спочатку узаконив зберігання 30 г. марихуани або гашишу, що за підрахунками законодавців є достатнім для задоволення 3-місячної потреби середнього курця, а згодом - мережі кафе, де легально можна придбати продукти переробки конопель не більше 30 г. «в одні руки». Разом з тим такі кафе мають мати ліцензію на право займатись таким видом бізнесу. У них заборонялася торгівля сильнодіючими наркотиками, не допускалася їх реклама, накладалася заборона на продаж наркотиків неповнолітнім, а також на право розташування таких кафе ближче 500 м. від шкіл[279]. Разом з тим, як зазначають митники та офіцери поліції Франції та Бельгії, Голландія перетворилась у “наркостолицю Західної Європи” - і не лише щодо «легких» наркотиків, легалізованих голландським парламентом, але й для «сильнодіючих», таких як героїн, кокаїн, екстазі тощо. Британська митниця і акцизне управління вважають, що 80 % героїну, конфіскованого у Великобританії, або переправляється, або тимчасово зберігається в Голландії. Паризька поліція вважає, що 80 % споживаного героїну у французькій столиці надходить саме з Голландії. В цій державі склалась сприятлива ситуація для злочинних угрупувань завдяки широкому асортименту видів наркотиків, низькій ціні, мінімальним ризикам потрапити в поле зору поліції, та можливостям провезти куплений наркотик через кордон. До того ж з огляду на зростаючий попит, розвинене сільське господарство, голландські селекціонери вивели свій власний сорт конопель – Nederwiet (ТГК). Як відзначають британські експерти з питань вивчення впливу конопель на здоров'я людини, високий вміст ТГК в сигаретах викликає у курця звикання, зростаючу потребу в його вмісті, спричиняє короткочасну втрату пам'яті, ослаблення здатності сприймати інформацію, порушення моторики, й у кінцевому підсумку нагадує симптоми так званих «сильнодіючих» наркотиків. Враховуючи те, що майже 70% конопель, що у вигляді сигарет споживаються в кафе Голландії, є Nederwiet, то як припускає доктор Дж. А. Валленберг, директор клініки “Еллінек”, найвідомішого в Голландії наркологічного реабілітаційного центру, все більше осіб потрапляє в категорію наркозалежних.

Про небезпечні наслідки легалізації так званих «легких» наркотиків застерігають і вітчизняні кримінологи. Так, зокрема, Смирнова І.В. зазначає, що поглиблення наркотичної кризи в країні зумовлює необхідність вироблення національної антинаркотичної політики і термінової трансформації всієї чинної системи протидії незаконному наркообігу і поширенню наркоманій. Існує нагальна потреба в об’єднанні і координації діяльності правоохоронних, контролюючих та інших державних органів в єдиній міжвідомчій структурі, діяльність якої має бути спрямована на силову протидію наркобізнесу і соціально-психологічну профілактику наркоманій[280].

Курінний Є.В. робить акцент на відсутності чіткої державної стратегії протидії наркоманіям в Україні. Вчений вказує на превалювання в структурі заходів боротьби елементів кримінально-репресивного характеру і майже на повне ігнорування використання профілактично-запобіжного та ідейно-виховного інструментарію, на недостатню участь громадських формувань загальнодержавного та регіональних рівнів. Відтак, завдання побудови ефективної вітчизняної моделі протидії незаконному обігу наркотиків є першочерговим у системі заходів протидії іншим видам злочинів. Під моделлю протидії незаконному обігу наркотиків автор пропонує розуміти оптимальну конструкцію організації та здійснення владно-управлінського процесу та правового захисту у сфері боротьби з наркотиками, доцільність запровадження якої обумовлена рівнем суспільного розвитку та належним науково-практичним обґрунтуванням[281]. У США, де запроваджена досить жорстка антинаркотична політика, головний акцент було зроблено на просвітницькій та профілактичній діяльності, спрямованій на зменшення попиту на наркотики при одночасному збереженні пріоритетної ролі правоохоронних органів в напрямку боротьби з їх незаконною торгівлею[282].

В рамках рестриктивної моделі особа з розладами психіки і поведінки внаслідок зловживання наркотиками розглядається як хвора людина, що потребує різних форм лікування та реінтеграції в суспільство. Між наркоманом і наркоспоживачем проводяться чіткі розмежування. Наркоспоживач – головний об’єкт превентивної антинаркотичної роботи, що проводиться з метою суттєвого обмеження попиту на наркотики. В свою чергу наркотизм розглядається як явище непереборне, але таке, що ефективно контролюється і обмежується. В рамках рестриктивної моделі пріоритетними стають численні запобіжні практики інформаційного, психологічного, виховного, медичного, просвітницького реагування та заходи щодо зменшення шкоди при забороні легалізації наркотиків, при введенні жорстких санкцій проти незаконного наркообігу. Такий підхід є більш гнучким і ефективним, оскільки дозволяє використовувати програми замісної (підтримуючої) терапії важких форм опійної наркоманії та інші соціально-медичні заходи щодо зменшення шкоди. На наш погляд, поміркована рестриктивна модель є більш соціально зорієнтована і перспективна для України та може бути використана для подальшого удосконалення сучасної антинаркотичної стратегії в Україні. В рамках рестриктивної моделі охоплюється вирішення набагато більшої кількості проблем, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. Вітчизняна антинаркотична політика поки що більш схиляється до репресивної моделі, хоча окремі заходи рестриктивної стратегії вже ж задекларовані.

В рамках розробки більш ефективної антинаркотичної стратегії слід в більшій мірі розвивати співпрацю з міждержавними інституціями. Наприклад, у напрямку проведення оперативно-розшукових дій – з Європолом, що координує оперативно-розшукові дії поліції держав ЄС, збирає та надає інформацію про діяльність організованих злочинних угрупувань; відповідно щодо розслідування злочинів – з Євроюстом до складу якого входять прокурори національних держава, судді високого рангу та офіцери поліції.

Отже, в умовах глобалізації в світовому співтоваристві відбуваються процеси уніфікації підходів до проблем боротьби з незаконним обігом наркотиків. Разом з тим національна політика в цій сфері все ще зберігає свої особливості в залежності від історичних традицій, ментальності та загострення криміногенної ситуації щодо обігу наркотиків.

 

[1] Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. —.С. 29, С. 37-94.

[2] Зелинский А.Ф. Криминология: Курс лекцій. – Харьков: Прапор, 1996. – С. 209-210.

[3] Криминологія: Курс лекцій / Ю.В. Александров, А.П. Гель, Г.С. Семаков. – К.: МАУП. 2002. – С. 257.

[4] Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. А. И. Долговой. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: НОРМА-ИНФРА∙ М, 2002. – С. 388-389.

[5] Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В.В. Голіни. – 2 – ге вид. перероб. і доп. – Х: Право, 2009. – С. 88.

[6] Там само.

[7] Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. — С.29-32.

[8] Застосування злочинного насильства проти волі потерпілого означає, що, наприклад, заподіяння смерті на прохання потерпілого у судово-слідчій практиці оцінюється як умисне вбивство. За загальним правилом умисне вбивство є насильницьким злочином, однак з іншої сторони – в цьому випадку відсутній елемент неприязні, особистої ненависті до жертви, а тому такий злочин, незважаючи на умисний характер насильства, не відносимо до категорії насильницьких.

[9] Лихолоб В.Г., Филонов В.П., Коваленко О.И., Михайлов А.Е.: Криминология: Учебник (для учебных заведений МВД Украины). Под ред В.Г. Лихолоба и В.П. Филонова. – Киев-Донецк, 1997. – С. 290.

[10] Говор Ю.О. Запобігання органами внутрішніх справ насильницьким злочинам щодо жінок у сім’ї: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”/Ю.О. Говор. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ. – С. 17-18.

[11] Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15 листопада 2001 р. (зі змінами) // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 10. – Ст.70.

[12] Гумін О.М. Кримінально-насильницька поведінка проти особи: мого рафія /О.М. Гумін. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009. – С. 92.

[13] Говор Ю.О. Про види насильства в сім’ї в контексті розвитку положень кримінального законодавства // Кримінальний кодекс України: 10 років очікувань: тези доповідей та повідомлень учасників Міжднародного симпозіуму, 23-24 вересня 2011 р.- Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2011- С.112.

[14] Криминология: Учебник / Под ред. В.Н. Кудрявцева, В.Е. Эминова. – М.: Юрист, 1995. - С. 343.

[15] Кримінологія. Особлива частина: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман; за ред. І.М. Даньшина. – Харків: Право, 1999. – С. 13; Михайлов О.Є., Лихолоб В.Г. Профілактика насильственних злочинів органами внутрішніх справ: Навчальний посібник. – Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1993. – С. 6-7.

[16] Иванова В.В. Преступное насилие: Учебное пособие для вузов. – М.: Книжный мир. - 2002.- С. 228-229.

 

[17] Кримінологія. Особлива частина: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман; за ред.. І.М. Даньшина. – Харків: Право, 1999. – С. 20.

[18] Там само.

[19] Криминологія: Курс лекцій / Ю.В. Александров, А.П. Гель, Г.С. Семаков. – К.: МАУП. 2002. – С. 259.

[20] Кримінологія і профілактика злочинів. Курс лекцій у 2-х кн. Особлива частина. / Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – С. 106.

[21] Ходимчук О.О. Насильницька злочинність з психічними аномаліями та її запобігання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”/ О.О. Ходимчук. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2005. – С. 9.

 

[22] Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. —.С. 39.

[23] Криминология: Учебник. Под ред. В.Н. Бурлакова, Н.М. Корпачева. – СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, Питер. - 2002. – С. 207.

[24] Експрес-інформація по стан злочинності на території України за 2011 рік. – К.: Департамент інформаційних технологій МВС України, 2012. – Лист 6-1.

[25] Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. —. С. 39.

[26] Кримінологія. Особлива частина: навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей закладів освіти/ І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман; За редакцією І.М. Даньшина. – Харків: Право, 1999. – С. 16-17.

[27] Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. А. И. Долговой. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: НОРМА-ИНФРА∙ М, 2002. – С. 502.

[28] Криминология: Учебник. Под ред. В.Н. Бурлакова, Н.М. Корпачева. – СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, Питер. - 2002. – С. 202.

[29] Експрес-інформація по стан злочинності на території України за 2011 рік. – К.: Департамент інформаційних технологій МВС України, 2012. – Лист 7-7.

[30] Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. – С. 57-59.

[31] Ходимчук О.О. Наявність психічних аномалій та їх вплив на насильницьку злочинність // Право України. – 2003. - № 7. – С. 60-64.

[32] Там само.

[33] Кримінологія і профілактика злочинів. Курс лекцій у 2-х кн. Особлива частина. / Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – С. 147.

[34] Михайлов О.Є., Лихолоб В.Г. Профілактика насильственних злочинів органами внутрішніх справ: Навчальний посібник. – Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1993. – С. 15.

[35] Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. —. С. 61.

[36] Там само.

[37] Стан системи попередження насильства в сім’ї в Україні: правові, соціальні, психологічні та медичні аспекти. Бондаровська В.М., Кочемировська О.О., Лактіонова Г.М, Онишко Ю.В., Хаар Р., Христова Г.О. / заг. ред. О. Кочемировська.:вид-во ФОП Клименко Ю.Я., 2010. – С. 52-53.

[38] Ходимчук О.О. Насильницька злочинність з психічними аномаліями та її запобігання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”/ О.О. Ходимчук. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2005. – С. 10.

[39] Там само. – С. 11.

[40] Михайлов О.Є., Лихолоб В.Г. Профілактика насильственних злочинів органами внутрішніх справ: Навчальний посібник. – Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1993. – С. 13.

 

[41] Михайлов О.Є., Лихолоб В.Г. Профілактика насильственних злочинів органами внутрішніх справ: Навчальний посібник. – Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1993. – С. 13.

[42] Мороз Марина Сором’язливість – це діагноз // Експрес. – 2012. - № 20 (6205) 23 лютого-1 березня.

[43] Стан системи попередження насильства в сім’ї в Україні: правові, соціальні, психологічні та медичні аспекти. Бондаровська В.М., Кочемировська О.О., Лактіонова Г.М, Онишко Ю.В., Хаар Р., Христова Г.О. / заг. ред. О. Кочемировська.:вид-во ФОП Клименко Ю.Я., 2010. – С. 65-66.

[44] Правові та кримінологічні засади запобігання насильству в сім’ї: Навч. Посіб. / За аг. ред. О.М. Джужи, І.В. Опришка, О., Г. Кулика. – С. 66-76.

[45] Михайлов О.Є., Лихолоб В.Г. Профілактика насильственних злочинів органами внутрішніх справ: Навчальний посібник. – Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1993. – С. 24.

[46] Говор Ю.О. Запобігання органами внутрішніх справ насильницьким злочинам щодо жінок у сім’ї: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”/ Ю.О. Говор. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ. – С. 20.

 

[47] Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В.В. Голіни. – 2 – ге вид. перероб. і доп. – Х: Право, 2009. – С. 94-95.

[48] Кримінологія і профілактика злочинів. Курс лекцій у 2-х кн. Особлива частина. / Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – С. 151.

[49] Кримінологія. Особлива частина: навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей закладів освіти/ І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман; За редакцією І.М. Даньшина. – Харків: Право, 1999. – С. 24-25.

[50] Ходимчук О.О. Насильницька злочинність з психічними аномаліями та її запобігання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”/ О.О. Ходимчук. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2005. – С. 12.

 

[51] Кримінологія. Особлива частина: навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей закладів освіти/ І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман; За редакцією І.М. Даньшина. – Харків: Право, 1999. – С. 26-27.

[52] Антонян Ю.М. Сексуальные преступления. Чикатило и другие. - М., 1993. – С. 220.

[53] Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. А. И. Долговой. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: НОРМА-ИНФРА∙ М, 2002. – С.517.

 

[54] Криминологія: Загальна та Особлива частини: підручник / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В.В. Голіни. – 2 – ге вид. перероб. і доп. – Х: Право, 2009. – С. 98.

[55] Там само.

[56] Там само.

[57]Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 10. – Ст. 70.

[58] Там само.

[59] Криминология и профилактика преступлений. Учебник под. ред. Алексеева А.И. – М.: МВШМ МВД СССР, 1989. – С. 374.

[60] Криминологія: Загальна та Особлива частини: підручник / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В.В. Голіни. – 2 – ге вид. перероб. і доп. – Х: Право, 2009. – С. 99.

[61] Курс Кримінології. Особлива частина. Підручник. /Під заг. ред. доктора юридичних наук, професора Джужи О.М. – К., 2001. – С118-120.

[62] Криминология и профілактика преступлений. Учебник под. ред. Алексеева А.И. – М.: МВШМ МВД СССР, 1989. – С. 374.

 

[63] Криминология: Учебник. Под ред. В.Н. Бурлакова, Н.М. Корпачева. – СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, Питер. - 2002. – С. 217.

[64] Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В.В. Голіни. – 2 – ге вид. перероб. і доп. – Х: Право, 2009. – С. 100.

 

[65] Інструкція щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї: наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України від 7 вересня 2009 р. № 3131/386 [Електронний ресурс] Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua.

 

[66] Якимова С.В. Кримінологічна характеристика та попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті за матеріалами підрозділів транспортної міліції): Монографія. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. – С. 37-38.

[67] На даний час цей вид злочину декриміналізовану відповідно до положень Закону України від 15 листопада 2011 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності з гуманізацією відповідальності»

[68] Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності: мат. міжнарод. на- ук.-практ. конф., 15-16 груд. 1998 р. - Х., 1999. – С. 131.

[69] Сатерленд Э. Являются ли преступления людей в белых воротничках преступлениями / Э. Сатерлэнд // Социология преступности: сб. статей. - М., 1996. - С. 45 - 59.

[70].Свенсон. Б. Экономическая преступность/ Свенсон Б.; [пер. со швед.] - М.:Прогресс,1987. - С. 146.

[71] Дементьева Е.Е. Экономическая преступность и борьба с ней в странах с развитой рыночной экономикой (на материалах США и Германии). - М.: ИНИОН РАН, 1992. - С. 12-13.

[72] Советская криминология / отв. Ред. А.А. Герцензон, И.И. Карпец, В.Н. Кудрявцев. М.: Юридическая литература, 1966. – С. 226-243.

[73] Курс советской криминологии: Предупреждение преступности. – М.: Юрид. лит., 1986. – С. 129-175.

[74] Медведев А. М. Экономические преступления: понятие и система // Сов. государство и право. - 1992. - № 1.- С. 81.

[75] Максимов М. С. Краткий криминологический словарь / Максимов В.С. - М.: Юристъ, 1995.- С. 24.

[76] Егоршин, В. М. Преступность в сфере экономической деятельности: монография / В. М. Егоршин, В. В. Колесников. - СПб.: Фонд «Университет»,, 2000. - С. 99.

[77] Бандурка А. М. Финансово-экономический аналіз: [учеб.] / А. М. Бандурка, И. М. Червяков, О. В. Посылкина. - Х.: Изд-во ун-та внутр. дел, 1999. - С. 22.

[78] Лунеев, В. В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции. Мировой криминологический анализ. - М.: НОРМА, 1999. - С. 255–256.

[79] Закалюк А. П. Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів // Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2007. – С.116-117.

[80] Кальман О.Г. Злочинність у сфері економіки України: теоретичні та прикладні проблеми попередження [Текст]: автореф. дис. … док-ра юрид. наук: 12.00.08. «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Кальман О.Г. – Х.: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - С. 13.

[81] Теневая экономика и экономическая преступность: Електронний підручник [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://polbu.ru/shadow_economy/ch04_i.html

[82] Корягина Т.И. Теневая экономика в СССР - Вопросы экономики. - 1990. - № 3. - С. 33; Исправников В.О., Куликов В.в. Теневая экономика: иной путь и третья сила. - М.: "Российский экономический журнал", Фонд "За экономическую грамотность", 1997. - С. 16.

[83] Теневая экономика и экономическая преступность: Електронний підручник Електронний ресурс] // Режим доступу: http://polbu.ru/shadow_economy/ch04_i.html

[84] Волженкін Б.В. Преступления в сфере экономической деятельности. – СПб.: Изд. Юрид. центр Пресс, 2002. – С. 79-80.

[85] Лопашенко Н.А. Преступления в сфере экономики: Авторский комментарий к уголовному закону (разделVIII УК РФ). – М.:Волтерс Клувер. – 2006. - С.212-216.

[86] Білоус В. Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: [моногр.] / В. Т Білоус. - Ірпінь: Акад. держ. податк. служби України, 2002. – С. 72.

[87] Кальман О. Г. Економічна злочинність і суміжні з нею поняття / О. Г. Кальман // Проблеми законності. - 2002. - Вип. 55. - С. 138.

[88] Глущенко В. В. Економічна злочинність, прийоми приховування та методи її виявлення / В. В. Глущенко, О. І. Карпов // Вісті Кримінологічної асоціації України. - 2004. - Вип. 1. - Х: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ. - С. 173.

[89] Савчук Т.І.Поняття економічних злочинів та їх види // Право і безпека. – 2009. - № 1. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pib/2009_1/index.htm

[90] Мажитова С.Р. О проблеме определения понятия «экономическая преступность» (экономические преступления) // Вестник Челябинского государственного университета. -. 2011. -. № 35(250).- Серия Право. - Вып. 30.- С.52-53.

[91] Дудоров О. О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика/ О.О. Дудоров. – К.: Юрид. практика, 2003. – С. 21-22.

[92] Мажитова С.Р. О проблеме определения понятия «экономическая преступность» (экономические преступления) // Вестник Челябинского государственного университета. -. 2011. -. № 35(250).- Серия Право. - Вып. 30.- С.52.

[93] Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. А.И. Долговой. –2-е изд., перераб. и доп. – М.: НОРМА-ИНФРА, 2002. – - С. 536.

[94] Кальман О. Г. Економічна злочинність і суміжні з нею поняття / О. Г. Кальман // Проблеми законності. – 2002. – Вип. 55. – С. 133 – 141.

[95] Протидія економічній злочинності / [П. I. Орлов, А. Ф. Волобуєв, I. М. Осика та ін.]. - X.: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – С. 30-31.

[96] Дана ознака більш ретельно буде розглянута в контексті кримінологічної характеристики економічних злочинів.

[97] Свенсон Б. Экономическая преступность/ Свенсон Б.; [пер. со швед.]. - М., 1987. - С. 121- 122.

[98] Закалюк А. П. Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів // Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2007. – 158-162.

[99] Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник Іі.М. Даньшин, В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська та ін..; за заг. ред./ В.В. Голіни. – 2-е вид. перероб. і доп. – Х.: Право, 2009. – С. 127.

[100] Кальман О.Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: Теоретичні та прикладні проблеми. – Х.: Гімназія, 2003 – С. 51-53.

[101] Кальман О.Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: Теоретичні та прикладні проблеми. – Х.: Гімназія, 2003 – С. 51-53.

[102] Протидія економічній злочинності / [П. I. Орлов, А. Ф. Волобуєв, I. М. Осика та ін.]. - X.: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – С.37-38.

[103] Пчеліна О.В. Механізм вчинення економічних злочинів // Право і безпека. – 2009. - № 4 (31). [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pib/2009_4/index.htm.

[104] Закалюк А. П. Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів // Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2007. – С. 147.

[105] Наводяться усереднені статистичні дані за 2002-2011 р.р. з табл. 28.

[106] Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник І.М. Даньшин, В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська та ін..; за заг. ред./ В.В. Голіни. – 2-е вид. перероб. і доп. – Х.: Право, 2009. – С. 127.

[107] Джужа О.М, Василевич В.В., Копан О.В., Кулик О.Г. та ін. Організована злочинність в Україні та країнах Європи: Посібник / За заг. ред. професора О.М. Джужі. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – С.82.

[108] Сутаев Р.С., Шраер Д.А. Экономическая преступность в финансово-кредитной системе. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. – С. 3-4.

[109] Джужа О.М, василевич В.В., Копан О.В., Кулик О.Г. та ін. Організована злочинність в Україні та країнах Європи: Посібник / За заг. ред. професора О.М. Джужі. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – С.82

[110] Х – означає, що показники відсутні у зв’язку зі зміною форми статистичного обліку економічних злочинів, що істотно ускладнює моніторинг стану економічної злочинності.

[111] Джужа О.М, василевич В.В., Копан О.В., Кулик О.Г. та ін. Організована злочинність в Україні та країнах Європи: Посібник / За заг. ред. професора О.М. Джужі. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – С.77-78.

[112] Джужа О.М, василевич В.В., Копан О.В., Кулик О.Г. та ін. Організована злочинність в Україні та країнах Європи: Посібник / За заг. ред. професора О.М. Джужі. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – С. 95

[113] Джужа О.М, василевич В.В., Копан О.В., Кулик О.Г. та ін. Організована злочинність в Україні та країнах Європи: Посібник / За заг. ред. професора О.М. Джужі. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – С. 99-100.

[114] Экономические преступления: люди, культура и механизмы контроля. Четвертый всемирный обзор экономических преступлений: Форензик – финансовые расследования Россия. – Режим доступу. - http://www.pwc.ru/ru_RU/ru/forensic-services/assets/gesc_russian_supplement_rus.pdf.

 

[116] Джужа О.М, василевич В.В., Копан О.В., Кулик О.Г. та ін. Організована злочинність в Україні та країнах Європи: Посібник / За заг. ред. професора О.М. Джужі. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – С. 83.

[117] Пивоваров В.В. Податкова і кредитно-фінансова злочинність: кримінологічна характеристика та попередження: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.- Х.: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого,2003. – С. 11.

[118] Джужа О.М., Чернявський С.С. Криміналізація економіки України: стан, тенденції, напрями протидії // Право України. – 2005. - №12. – С. 35-40.

[119]Мельничук Т.В. Криминологическая характеристика и особенности детерминации организованной преступной деятельности во внешнеэкономической сфере / Т.В. Мельничук / [В.Н. Дрёмин, А.А. Березовский, Н.А. Орловская и др.] // Преступность и криминологические основы уголовной юстиции: монография / Под ред. В.Н. Дрёмина. – О.: Фенікс, 2007. – С. 135-161.

[120] Руфанова В. М. Кримінологічна характеристика та запобігання органами внутрішніх справ злочинам, пов’язаним з незаконним використанням бюджетних коштів: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Дніпропетровськ:Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. – 2011. - С. 14.

[121] Гладун О.З. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері виконання бюджету / О.З. Гладун // Право України. – 2010. - № 11. – С. 290-296.

[122] Руфанова В. М. Кримінологічна характеристика та запобігання органами внутрішніх справ злочинам, пов’язаним з незаконним використанням бюджетних коштів: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Дніпропетровськ:Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. – 2011. – С. 14.-15

[123] Сюравчик Валерій Григорович Запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – К.: Київський національний університет внутрішніх справ. - 2007. – С. 10-11.

[124] Сюравчик В.Г. Криміногенна ситуація та проблеми запобігання злочинам в аграрному секторі економіки України // Проблеми забезпечення законності у сфері земельних та аграрних правовідносин: Тези доп. наук.-практ. конф. (м. Львів, 19–20 травня 2006 p.). – Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 58–59.

[125] Титаренко О.О. Кримінологічна характеристика та протидія економічним злочинам у вугільній промисловості: Монографія. – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ. – 2008. - С. 20, С. 30

[126] Левченко Ю.О. Запобігання злочинам, що вчиняються у нафтогазовому комплексі України:Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.- К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2008. – С.9.

[127] Титаренко О.О. Кримінологічна характеристика та протидія економічним злочинам у вугільній промисловості: Монографія. – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ. – 2008. - С. 140.

[128] Левченко Ю. О. Криміногенна ситуація у нафтогазовому комплексі України / Ю. О. Левченко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика): наук.-практ. журн. – К., 2005. – № 11. – С. 116–122; Левченко Ю. О. Механізм вчинення крадіжок нафтогазопродуктів: кримінологічні аспекти / Ю. О. Левченко // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України. – К., 2006. – № 2. – С. 193–200.

[129] Титаренко О.О. Кримінологічна характеристика та протидія економічним злочинам у вугільній промисловості: моног