Загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи попередження злочинності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

У системі попередження злочинності у сфері обігу наркотиків пріоритетного значення набувають загальносоціальні заходи, які спрямовані на вирішення широкомасштабних соціальних проблем. За змістовним наповненням ці заходи передбачають:

створення достатньої кількість робочих місць у містах, населених пунктах, де зафіксовано вищий від середнього по державі рівень споживачів наркотиків;

відродження національних традицій християнської моралі та етики, де немає місця для наркокультури. В цьому аспекті варто розвивати співпрацю згромадськими, релігійними організаціями, спеціалізованими закладами (на зразок центру ресоціалізації наркозалежної молоді “Твоя перемога”), основними функціями яких є формування соціально безпечної поведінки, медична і психологічна допомога, підготовка індивідуальних і групових програм реабілітації, соціальної й психологічної адаптації, надання юридичних консультацій, організація дозвілля тощо[263];

підвищення культурного рівня населення. З цією метою сприяти розвитку некомерційної сфери дозвілля задля ознайомлення молоді з кращим культурним надбанням людства (творами мистецтва, історичною спадщиною тощо). Необхідно консолідувати суспільство навколо потреби підтримки атмосфери сімейного благополуччя; припинення бродяжництва, жебрацтва, соціального сирітства, коли батьки фактично відсторонюються від виховання дитини, не цікавляться її дозвіллям, інтересами, уподобаннями. Для вдосконалення фінансування регіональних програм організації культурного та змістовного проведення дозвілля залучати спонсорські кошти; пропагувати здоровий спосіб життя.

Спеціально-кримінологічні заходи безпосередньо націлені на усунення детермінант злочинності у сфері обігу наркотиків шляхом застосування широко спектру соціально-психологічних, лікувально-профілактичних, соціально-адаптаційних, організаційно-управлінських, правових та інших заходів.

Так, до і нформаційно-виховних заходів, зокрема,відносять: правовупропаганду серед населення з боку засобів масової інформації, правоохоронних органів; правове виховання; виховну роботу з дітьми; масову антинаркотичну пропаганду тощо. При цьому Програми, де акцентується увага на негативних наслідках наркотизму, на практиці виявилися малоефективними. Натомість програми, де більша увага приділяється навчанню адаптованому стилю життя, навичкам спілкування, критичному мисленню, вмінню приймати рішення і протистояти в ситуаціях пропозиції наркотиків тощо, показали свою більшу ефективність. До того ж такого роду програми мають розроблятися з урахуванням аудиторії для якої вони адресовані. У зв’язку з цим розрізняють програми універсальні (для всього населення), диференційовані (для певної категорії осіб чи певної соціальної групи) та початкові (для на тих, хто вже здійснив спробу вживати наркотики або відноситься до групи з високим фактором ризику). Зокрема, для школярів змістовне наповнення програм також має різнитися з огляду на вікові інтереси: для раннього шкільного віку – це програми обговорення небезпеки наркотиків; для середнього шкільного віку - превентивні програми, які мають на меті запобігання вживанню алкоголю, тютюну та наркотиків; для старшокласників – програмні заходи запобігання пияцтву, змішування різних видів наркотиків, безладного статевого життя.

Лікувально-профілактичні заходи передбачають: діагностику, корекцію і лікування наркологічних, психічних захворювань з використанням сучасних досягнень наркології, психотерапії, психіатрії ще з раннього віку; розробку індивідуальних реабілітаційних програм для осіб, які страждають цими захворюваннями; послаблення тиску психотравмуючих чинників; розробка і застосування методів контролю за агресивною поведінкою особи; лікування хворих на алкоголізм і наркоманію, у т.ч. й примусове тощо. Соціально-адаптаційні заходи полягають у підготовці засудженого до умов життя поза місцем позбавлення волі; а також сприяння в працевлаштуванні, вирішенні житлових проблем, налагодженні побуту після відбуття покарання; встановленні адміністративного нагляду. Вбачається потреба створення мережі підрозділів раннього соціального втручання та розширення мережі центрів реабілітації та реінтеграції в суспільство осіб з наркотичною залежністю або осіб, які мали таку залежність. Забезпечити додержання стандартів надання реабілітаційної та медичної допомоги, що базуються на науково обґрунтованому підході у реабілітаційних закладах та закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування[264].

Організаційно-управлінські заходи, передусім, стосуються більш чіткого розмежування функцій між підрозділами боротьби з незаконним обігом наркотиків та іншими структурними підрозділами правоохоронних органів, які теж здійснюють заходи запобігання, виявлення та розкриття злочинів у сфері обігу наркотиків; удосконалення централізованого обліку даних щодо осіб, які раніше вже вчиняли такі злочини на території держави (дактилоскопічні карти, фотокартки, характеристики, відомості про спосіб життя, зв'язки, в тому числі в злочинному світі, характерні способи вчинення злочинів, шляхи реалізації наркотиків тощо). Втілювати програми підготовки соціальних працівників, волонтерів для роботи в наркологічних закладах, центрах ресоціалізації наркозалежних осіб, інших закладах і установах соціального спрямування, діяльність яких пов'язана із запобіганням виникненню негативних явищ у молодіжному середовищі. Вивчити досвід залучення до антинаркотичної роботи осіб, які вилікувалися від наркотичної залежності, а також їх родичів, що допомогли у цьому. Сприяти утворенню обласних, міських та районних громадських рад з питань щодо профілактики і протидії поширенню наркоманії. Технічні заходи, зокрема, включають: забезпечення морських портів і наземних пунктів пропуску на кордоні України мобільними і стаціонарними сканерами для виявлення наркотиків у пустотах морського транспорту та у спеціально обладнаних схованках вантажівок; можливість використання правоохоронними органами (за підтримки місцевої влади) легкомоторних літаків та гелікоптерів для виявлення незаконних посівів снотворного маку та конопель у важкодоступних місцях; проведення селекційних досліджень задля впровадження нових сортів конопель, які майже не містить у собі канабіноїдів, удосконалення технологічного процесу збирання рослин снотворного маку та конопель, що мінімізує їх втрати, а отже, й подальший незаконний обіг наркотиків; комп’ютерну розвідку, що передбачає щоденний моніторинг веб-видань, сайтів на предмет виявлення злочинних схем збуту наркотиків через мережу Інтернет тощо.

Окрім цього, низку заходів протидії наркобізнесу та наркоманії передбачено чинним законодавством. Це заходи, які спрямовані на контроль за легальним обігом наркотиків; запобігання розкраданню рослин, а також отриманої з них готової продукції чи відходів таких рослин; протидію незаконному обігу наркотиків та їх незаконному вживанню.

З аходи контролю за обігом наркотиків на території України передбачають: визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов'язаних з обігом наркотиків; ліцензування культивування наркорослин, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотиків; запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотиків та контролю за дотриманням дозвільних документів; визначення щорічної потреби України в наркотиках для медичних, наукових, промислових та інших цілей;застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотиків та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотиків; подання звітів про діяльність, пов'язану з обігом наркотиків; подання статистичних даних щодо фактичного обігу наркотиків в Україні; здійснення контролю; інформування компетентних органів інших держав про вивезення з території України або транзит через територію України наркотиків; відпуск фізичним особам наркотиків лише за рецептом лікаря і відповідно до медичних показань; встановлення спеціальних вимог щодо зберігання наркотиків, охорони складських приміщень та обмеження доступу до цих засобів сторонніх осіб; створення системи звітної та облікової документації у сфері обігу наркотиків; проведення суб'єктами господарювання у сфері обігу наркотиків їх інвентаризації та реєстрації операцій з ними у процесі діяльності; встановлення спеціальних вимог до кваліфікації працівників у сфері обігу наркотиків; встановлення обмежень, пов'язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу наркотиків; встановлення спеціальних вимог до перевезення та знищення наркотиків; надання дозволів на використання обладнання та приміщень, призначених для здійснення діяльності у сфері обігу наркотиків; обмеження реклами про наркотики; встановлення гранично допустимої кількості наркотиків, що містяться в препаратах і рослинах[265]. Чинне законодавство передбачає такі заходи протидії незаконному обігу наркотиків:

- контрольована поставка, коли допускаються під контролем і оперативним наглядом ввезення в Україну, вивезення з України чи транзит через її територію наркотиків;

- оперативна закупка, якою, працівникам оперативних підрозділів, за постановою начальника відповідного органу, погодженою з прокурором, дозволяється проведення операції щодо придбання наркотиків, у цілях одержання доказової бази злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним їх обігом;

– конфіскація та знищення наркотиків, що перебувають у незаконному обігу, а також обладнання, яке використовується для їх незаконного виготовлення;

- запити правоохоронних органів про розміщення коштів, одержаних від незаконного обігу наркотиків, якщо є оперативні та інші матеріали про причетність до незаконного обігу наркотиків;

- огляд транспортних засобів, вантажів і особистих речей громадян на підставі заяв, повідомлень про правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотиків або за наявності про це іншої достовірної інформації компетентних органів;

– зупинення закладу масового перебування громадян (до трьох, шести місяців аж до закриття) за наявності сукупності обставин: а) виявлення фактів систематичного чи масового вживання чи збуту наркотиків, б) невжиття посадовими особами закладу заходів запобігання цьому; в) виявлені факти продовжують мати місце після офіційного попередження правоохоронним органом;

- заходи протидії незаконному культивуванню наркотиковмісних рослин, що полягають в проведенні планових і позапланових перевірок додержання ліцензіатом організаційних, кваліфікаційних, технологічних та спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні господарської діяльності з культивування та використання рослин, що містять наркотичні засоби, для промислових цілей (розташування висіву таких рослин; наявність місць їх зберігання та переробки; накладну на відпуск насіння маку та конопель; акти на списання висіяного насіння; договір про охорону посівів, місць зберігання та переробки рослин, що містять наркотичні засоби; штатний розпис ліцензіата; копії документів про освіту чи фахову підготовку штатних працівників згідно з технологічними вимогами щодо вирощування та переробки таких рослин тощо)[266];

– адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі та яких було засуджено до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків[267].

Заходи протидії незаконному вживанню наркотиків передбачають:

- виявлення осіб, які незаконно вживають наркотики;

- медичний огляд та медичне обстеження осіб, які зловживають наркотиками;

- добровільне лікування осіб, хворих на наркоманію;

- відшкодування витрат за рахунок держави на медичний огляд, медичне обстеження або лікування,

- примусове лікування хворих на наркоманію, які ухиляються від добровільного лікування або продовжують після лікування вживати наркотики без призначення лікаря та за умови, що у зв'язку з їх небезпечною поведінкою до органів внутрішніх справ або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи;

- дострокове звільнення від примусового лікування від наркоманії, й зокрема, коли відпала необхідність у такому лікуванні;

- продовження строку примусового лікування від наркоманії (у разі систематичного порушення особою, яка перебуває в спеціалізованому лікувальному закладі, режиму та курсу лікування від наркоманії внаслідок чого заходи лікувального впливу не дали позитивних результатів) - загальний термін примусового лікування не може перевищувати дванадцяти місяців;

- збереження жилого приміщення за особами, хворими на наркоманію, які перебувають у спеціалізованих лікувальних закладах за місцем їх постійного проживання протягом усього часу перебування;

- обмеження прав особи, хворої на наркоманію,на період примусового лікування (звільнення її з роботи або припинення навчання)[268].

В напрямку запобігання розкраданню наркотиковмісних рослин, а також отриманої з них готової продукції чи відходів таких рослин юридична особа повинна забезпечити: охорону об'єктів і приміщень, в яких культивуються, використовуються, зберігаються та знищуються рослини, отримана з них готова продукція чи відходи, згідно з порядком, що встановлюється МВС; унеможливлення потрапляння сторонніх осіб на об'єкти; обладнання контрольно-пропускних пунктів; організацію пропускного режиму на об'єктах; ведення журналу обліку осіб, допущених на об'єкти, за формою, що затверджується МВС; ведення журналу обліку рослин, які зберігаються та знищуються, відходів таких рослин за формою, затвердженою Державним комітетом з питань контролю за наркотиками[269].

Протидія наркобізнесу на різних етапах функціонування має свої особливості. Так, наприклад, в цілях протидії наркобізнесу на етапі легалізації коштів від наркобізнесу відомий вітчизняний вчений Литвак О.М., пропонує: - звести до мінімуму готівковий обіг грошових коштів через розширення сфери використання електронних засобів розрахунків, впровадження сучасних форм звітності, які дають змогу забезпечити чіткий контроль за грошовим обігом; - розробити та впровадити дієву систему засобів контролю та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; - законодавчо вирішити проблему узгодження банківських таємниць з потребою доступу представників оперативно-розшукових служб до інформації про фінансово-господарську діяльність окремих вкладників; - уніфікувати національну законодавчу та іншу нормативно-правову базу, створити єдині системи контролю за переміщенням готівки і безготівковими операціями, щоб унеможливити приховання криміналітетом своїх капіталів[270].

В цілях запобігання контрабанді наркотиків найчастіше практикують застосування контрольованої поставки. Результативність запобігання контрабанді залежить від взаємодії спеціальних суб’єктів. Так, взаємодія органів внутрішніх справ з митними органами зазвичай здійснюється шляхом:

1) розробки, планування та здійснення узгоджених заходів щодо запобігання, виявлення, та розкриття контрабанди на митному кордоні;

2) розкриття та розслідування злочинів, що вчиняються на кордоні, розшук та затримання злочинців, здійснення судочинства у справах;

3) проведення спільного аналізу криміногенних факторів, що сприяють контрабанді наркотиків, а також розробка на цій основі запобіжних заходів;

4) обміну інформацією про джерела придбання і канали незаконного переміщення контрабанди через митний кордон держави[271].

Для удосконалення взаємодії використовується інформаційний фонд Міжвідомчого банку даних “Наркобізнес”, де зосереджуються відомості про: - осіб, які причетні до незаконного обігу наркотиків; - осіб, які перебувають на обліку як хворі на наркоманію чи допускають немедичне вживання наркотиків; - організацію або утримання місць для немедичного вживання наркотиків; - шляхи транспортування наркотиків; - вилучені чи викрадені, наркотики; - транспортні засоби, які використовувалися для перевезення наркотиків; - номери телефонів, які опинилися в полі зору правоохоронних органів як такі, що використовуються для проведення незаконних операцій з наркотиками тощо.

Окрім цього, Державна митна служби України обмінюється з Адміністрацією Державної прикордонної служби України відкритою статистичною та аналітичною інформацією з питань протидії незаконному переміщенню наркотиків[272]. При цьому відповідна взаємодія має бути врегульована не лише на рівні держави, але й на міждержавному рівні. Так, саме завдяки успішній співпраці СБУ, митниці та спецслужбам США, 29 червня 2010 року в Одеському порту було ліквідовано транснаціональний канал контрабанди кокаїну вартість якого на чорному ринку становить понад 15 млн. дол. 152 кг. кокаїну, у вигляді брикетів, було сховано на судна, що прямувало з Чілі в спеціально обладнаних тайниках в середині палубних дощок.

Таким чином, заходи попередження злочинності у сфері обігу наркотиків мають поєднувати як заходи профілактики наркоманії, так і більш жорсткі заходи протидії наркобізнесу. При цьому профілактика наркоманії виявляє більшу ефективність на індивідуальному рівні та здійснюються у таких формах:

- виявлення осіб, які допускають немедичне вживання наркотиків;

- контроль, у рамках закону, за поведінкою і способом життя таких осіб;

- усунення на особистісному рівні та рівні мікросередовища чинників, які можуть сприяти наркотизму та вчиненню злочину на підґрунті вживання наркотиків;

- притягнення винних до відповідальності, що має відбуватися на законних підставах і з урахуванням принципу первинності профілактики над лікуванням, а також домінування застосування адміністративних засобів запобігання над кримінально-правовими.

В свою чергу ефективне програмування заходів протидії наркобізнесу має здійснюватися у зв’язку з системною протидією корупції, організованій злочинності та тероризму.