Гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників закладів освіти

 

Ст. 57 Закону України “Про освіту”.

Держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам:

– належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування;

– підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п’ять років;

– правовий, соціальний, професійний захист;

– компенсації, встановлені законодавством, у разі втрати роботи, у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці;

– призначення і виплату пенсії відповідно до чинного законодавства;

– встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за наукові ступені і вчені звання;

– виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки – 10 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків;

– надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків;

– виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення в розмірі щомісячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;

– встановлення середніх посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним працівникам вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості (дії статті призупинені);

– встановлення середніх посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним працівникам вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації та інших закладів освіти на рівні, не нижчому від середньої заробітної плати працівників промисловості (дії статті призупинені);

Перегляд заробітної плати педагогічним та науково-педагогічним працівникам проводиться двічі на рік з щоквартальною індексацією з урахуванням рівня інфляції.

Затвердження схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним, науково-педагогічним працівникам та підвищення (індексація) їх посадових окладів посадових окладів (ставок заробітної плати) проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Конвенція „Про права дитини”. Права дитини у сфері дошкільної освіти

Міжнародне співтовариство започаткувало спробу спільної допомоги дітям. Найважливішими кроками в цьому напрямі було прийняття ООН у 1959 році Декларації прав дитинита проголошення 20 листопада 1989 року Конвенції про права дитини. Ця Конвенція є договором, якого мають дотримуватись усі держави, що його підписали, зокрема Україна, взявши на себе обов’язок виконувати його норми шляхом прийняття нових відповідних законів, створення необхідних установ і організацій. Для нашої країни Конвенція набула чинності з 27 вересня 1991 р.

Мета цього документу: дітям потрібні права для життя і повноцінного розвитку. Діти повинні володіти правами самі по собі, а не тому, що їхні інтереси представляють батьки чи опікуни. Інтереси дитини важливіші за інтереси держави, суспільства, релігії, сім'ї тощо. Конвенція проголошує рівність дітей і право дітей знати свої права.

Ст. 1

Для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосованим до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Ст. 3

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ст. 6

Держави-сторони визнають, що кожна дитина має невід'ємне право на життя.

Особисті права дитини

1) право на життя і розвиток;

2) право набуття громадянського статусу, тобто реєстрації після народження і набуття імені та прізвища;

3) право на отримання громадянства;

4) право дитини на сім'ю, тобто на виховання біологічними батьками;

5) свобода релігії та переконань;

6) свобода слова, вираження поглядів і повага до них, відповідно до віку дитини;

7) особливо ж дитина повинна бути вислухала в діях адміністративних і судових, у всіх справах, що її стосуються (наприклад, зміна прізвища, усиновлення);

8) свобода від фізичного або психічного насилля, визиску, сексуального зловживання, всілякої жорстокості;

9) щодо дичини не можна виносити смертний вирок або карати її пожиттєвим ув'язненням.

Соціальні права:

1) право на охорону здоров'я;

2) право на відповідні умови життя;

3) право на відпочинок, вільний час, розваги і забави.

 

Культурні права:

1) право на освіту, освіта в обсязі неповної середньої школи с обов'язковою і безкоштовною;

2) право на користування культурними цінностями.