Юридичні властивості конституції

1. Конституція, як основний закон держави є головним джерелом національного права України, ядром усієї правової системи, юридичною базою чинного законодавства. Вона визначає сфери суспільних відносин, які підлягають правовому регулюванню, встановлює ієрархію нормативно-правових актів (ст.92) які стосуються прав і свобод людини і громадянина, громадянства, організації і діяльності органів державної влади, засад органів місцевого самоврядування.

2. Конституція характеризується юридичним верховенством, що означає, її пріоритетне становище в системі національного законодавства по відношенню до всіх інших правових актів (ч.2. ст.8) “Конституція України має найвищу юридичну силу”. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч.2 ст.9). Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

3. Важливою юридичною властивістю Конституції України є її стабільність, яка забезпечується особливим ускладненим порядком внесення до неї змін і доповнень (роз. ХІІІ).

а) Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або вони спрямовані на ліквідацію незалежності, чи на порушення територіальної цілісності України.

б) Конституція не може бути змінена в умовах воєнного, надзвичайного стану.

в) Положення Конституції України які закріплюють засади конституційного ладу України, форми народного волевиявлення, порядок зміни Конституції може бути змінений лише шляхом всеукраїнського референдуму, що призначається Президентом.

г)Зміни до інших положень Конституції вносить Верховна Рада двома третинами голосів від конституційного складу.

4. Юридична властивість Конституції - пряма дія її норм (ч.3 ст.8), що означає можливість звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

5.Особливий правовий захист - який має на меті забезпечення дотримання конституційних положень, захист від порушень як “знизу” - фізичними і юридичними особами, так і “згори” - різними гілками державноївлади. Захист Конституції може здійснюватись лише правовими засобами.

Правовий захист конституції є необхідною умовою забезпечення її верховенства і стабільності, високо ефективності дії її положень у всіх сферах життєдіяльності нашої держави.

Правовий захист конституції здійснюють:

1. Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів:

· (ч.2. ст. 102) Президент України є гарантом Конституції;

· (п.10 ст.85) Верховна Рада усуває президента з поста у разі вчинення
ним державної зради, або іншого злочину; (процедура імпічменту)

· п.13 ст.85) Верховна Рада здійснює контроль за діяльністю Кабінету
Міністрів;

· (п.1 ст.116) Кабінет Міністрів забезпечує виконання Конституції і
законів України, актів Президента України.

 

2. Правоохоронні органи (суди, прокуратура), центральні та місцеві
органи виконавчої влади.

3. Органи конституційної юрисдикції, Конституційний суд.

Завданням конституційного суду є гарантування верховенства Конституції, як основного закону держави на всій території України.

4. Збройні Сили України, на які покладається оборона України, захист її
суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості (ч.2. ст.17).

5. Громадяни України (ст.55). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право звертатися довідповідних міжнародних судових установ, чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Отже, Конституція враховує досягнення вітчизняної і світової конституційної наукової думки і практики конституційного будівництва. Вона є втіленням національної ідеї і ментальності народу, доказом здатності української нації як політичної й етнічної спільності до державотворення і правотворчості; є програмою дальшого розвитку України у політичному, економічному, соціальному, культурному напрямах і документом для входження України до європейського і світового співтовариства як рівноправного і повноправного суб'єкта.

Конституція України є якісно новим політичним і правовим актом за змістом і формою.

Вона охопила своїм регулюванням значно ширше коло суспільних відносин порівняно з попередньою Конституцією в політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах, закріпила якісно новий статус особи — людини і громадянина, держави і суспільства, органів державної влади і місцевого самоврядування.

Конституція є Основним Законом і актом вищої юридичної сили, що обумовлює прийняття законів та інших нормативно-правових актів на основі Конституції і у повній відповідності з нею.

Разом з тим, норми цієї Конституції є нормами прямої дії. Тобто громадянам гарантується можливість звернення до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод безпосередньо, на підставі Конституції.

Нині головним завданням усіх органів державної влади і місцевого самоврядування, всього суспільства в цілому і кожної людини, кожного громадянина є забезпечення найшвидшого, найповнішого і найточнішого приведення Конституції в дію.

Конституція має сприяти насамперед забезпеченню прав і свобод людини та гідних умов її життя, зміцненню громадянської злагоди на землі України, розвитку і зміцненню демократичної, соціальної, правової держави та вирішенню корінних питань розвитку і функціонування суспільства і держави.