ПідТема: «Екосистеми саван та їх характеристика»

 

План: 1. Поширення та характеристика. 2. Клімат. 3. Класифікація саван. 4. Характеристика продуцентів. 5. Характеристика консументів. 6. Охорона саванних екосистем.

Мета. Розкрити основні екологічні характеристики саванних екосистем, їх органічного світу та висвітлити проблеми охорони природи.

 

1. Савани – це великі подібні до степу простори в субекваторіальному поясі, що вкриті трав`яною рослинністю з рідко розташованими деревами, чагарниками та їх групами. Розташовані в областях з теплим кліматом, великою кількістю опадів (1000-1500 мм/рік). Важливий екологічний чинник – наявність 1-го або 2-х тривалих сухих періоди з пожежами. Найпоширені в Центральній і Східній Африці, але доволі багато в Південній Америці і Австралії. В Африці займають ~ 1 тис. км по широті, пр наближенні до екватору ~ на 1º (біля 15 км) – кількість опадів зростає на 250 мм. Головна риса – сезонна зміна екваторіальних і тропічних повітряних мас, різкий контраст між вологим літом і сухою зимою на тлі високих температур упродовж року.

2. Клімат. В північно-африканських саванах соняна радіація становить 160-200 ккал/см² на рік (баланс 70-80), на відміну від пустель – значні витрати тепла на випаровування. Сума активних температур становить 10-10,5 тис. ºС. Це нижче, ніж в тропічних пустелях, але вище, ніж у екваторіальних лісах. Пересічна температура холодного місяця не нижче +20 ºС, а теплого – біля 30º, зате великі амплітуди, які в сухий сезон досягають 25-30º. Взимку північно-східний пасат досягає на південь 4-5º північної широти, а влітку з півдня зміщується зона екваторіального повітря, яке на північ проникає до 18-20º північної широти (опади). В опустеленій савані - від 150 до 600 мм, в типовій – від 500 до 1 тисячі, у вологій - від 1 до1,2 тис і на прбережних гірських схилах – 1,5-1,6 тис. мм опадів/рік. Дощовий сезон на півночі триває 45-60 днів (липень-серпень), на півдні – 6 місяців (з травня по жовтень – 100 мм падів щомісячно, а в серпні – 300-500 мм). Середньорічне випаровування складає від 4 тис. до 2-1,5 тис. мм по широті. Кількість опадів різко коливається за роками. Сахель – опустелена савана. В 1968-73 рр. – загибель дерев, злаків; худоби, людей від голоду. Складна циклічність – попередня засуха в 1910-1915 рр., але дуже вологий 1947-1968 рр. Савани властиві також Південній Америці, хоча і в інших місцях світу є схожі на них екосистеми. Такими є Campine в Конго, Анголі; в ЮАР досить поширені асоціації злаків (Danthonia, Panicum, Eragrostis), а також інших багаторічних трав, напівчагарників та дерев (Acacia horrida). Зазначені місця частково нагадують прерії Північної Америки та савани Південної Америки.

3. Класифікація саван:

а) без дерев та чагарників;

б) з розсіяними деревами та чагарниками;

в) облісені савани.

Вздовж річок бувають: а) галерейні ліси; б) на схилах – яружні ліси; в) місцями – термітні савани з острівками лісу над старими термітниками через ліпший дренаж.

В долинах тропічних рік зустрічаються “затоплені савани” із чистих злаків, що заливаються під час потужних злив 1-2 рази на рік. Із-за неякісних алювіальних грунтів – негативні умови для розвитку дерев. Це “льяноси” Венесуели, “кампос” пониззя Амазонки, “дамбос” Нілу. До особливих саван відносяться льяноси Венесуели, де дерев немає або вони трапляються дуже рідко, за виключенням лише вологих місць. В останніх пальми (Mauritia flexuosa, Corypha inermis) та інші рослини утворюють справжні ліси, які не є саванами. В льяносах іноді поодинокі екземпляри Rhopala (дерева із родини Proteaceae), інші дерева та злаки, між якими ростуть складноцвіти, бобові, губоцвіти, утворюють щільні зарості у зріст людини. Багато льяносів під час сезону дощів затоплюються водами ріки Оріноко.

Вологі савани – високотравні співтовариства зелених рослин у дощовий, але висохлих – у сухий сезони (іноді без деревних видів або при їх незначній участі). У травостої – 2 яруси: верхній (понад 1,5 м) із багаторічних кущових злаків з довгим та широким листям з невеликою кількістю багаторічних дводольних рослин. Нижній ярус ~ 0,5 м (цибулинні, деякі дводольні), що розвиваються до початку дощового сезону. Деревні види – це стійкі до пожеж пірофіти (6-12 м) з м`яким листям та товстою корою. Із вічнозелених переважають пальми – чітка ритміка внаслідок чергування сухого та дощового сезонів. Природні і штучні пожежі майже не впливають на деревну рослинність. Сухі савани – характерні злакові формації із розріжених заростей ксеро- і мезофільних видів (до1-1,5 м). Тут же – рідкі сухі листопадні ліси (5-10 м заввишки), багато сукулентів. У дерев з товстим корком широкі парасолькоподібні крони. Домішок пальм. Колючі савани – дуже ксероморфні. Висота травостою сягає 30-50 см, рідко – 1 м.

4. Характеристика продуцентів. В процесі еволюції в саванах пожежі стали важливим чинником природного добору – тому невелика різноманітність продуцентів (злаки та дерева). Це створює великий контраст з тропічними лісами, які розташовані поблизу. В африканських саванах – домінування 1-2-х видів злаків, акацій, кущів бобових, баобаби, деревовидні молочаї (екологічний еквівалент кактусів), пальми. Лишайники, мохи і водорості трапляються у саванах дуже рідко і лише на камінні та деревах.

Для продуцентів характерно:

а) багато ксерофітів;

б) мало видів;

в) довге коріння, багато насіння, товстий корок на стовбурах;

г) низькорослість дерев в кривими стовбурами та розлогою зонтикоподібною кроною.

У Південно-Східній Азії багато миртових, бобових, в Австралії – евкаліптів і акацій.

5. Характеристика консументів. Савани не мають рівних за кількістю і різноманіттям копитних – слони, носороги, жирафи, антилопи (дік-дік, газелі Гранта, Томпсона, конгоні, бушбок, геренук, стрибун, куду та інші), буйволи, а також хижаків – шакали, гієни, гієнові собаки, лев, леопард, гепард, сервал та інші. Мутуалізм між травоїдними і травами – виїдання та пожежі збільшують внесення органічних речовин в сухий сезон, під час сезону дощів – відновлюється екосистема і зростає чиста продукція.

6. Охорона саванних екосистем – парки Цаво, Серенгеті. Дослідження Б. Гржимека та інших вчених.

Література

Основна [12, 13, 15], додаткова [35, 37, 47, 50].

Контрольні питання

1. Розкажіть про розташування саван і охарактеризуйте їх клімат?

2. Наведіть відомості про підрозділення саванних екосистем на певні райони та згадайте чим вони відрізняються між собою?

3. Дайте характеристику продуцентам саванних екосистем?

4. Охарактеризуйте консументів саванних екосистем та розкажіть про загрози для їх збереження?

5. Вплив людини на екосистеми саван та національні парки Східної Африки?

 

Лекція № 10-7