Організація фінансової діяльності підприємства

Для успішної діяльності підприємства та подолання на ньому кризових явищ, необхідно сформувати чітку і налагоджену роботу фінансових служб, які займаються плануванням, аналізом, управлінням ризиками, оптимізацією структури активів та пасивів.

Організаційна структура фінансових служб залежить від організаційної форми підприємства, галузі та обсягів діяльності.

Для підприємств малого бізнесу функції управління фінансами зосереджуються на рівні керівника, який як правило є його власником. Якщо необхідно, він може звертатися до зовнішніх консультантів (бухгалтери сумісники, аудитори, фінансові консультанти).

На середніх підприємствах відповідальність за управління фінансами покладається на головного бухгалтера, який виконує функції фінансового менеджера. А принципові рішення щодо управління фінансами на таких підприємствах узгоджується між головним бухгалтером і директором.

На великих підприємствах прийняття рішень в галузі фінансів покладено на фінансового директора, якому підпорядковані всі фінансово – економічні служби підприємства. Роль та місце фінансових служб у структурі підприємства та їх компетенції залежать від типу організаційної структури, що запроваджена на підприємстві.

Розрізняють такі види організаційних структур:

1.Функціональна структура являє собою концентрацію на рівні окремих відділів однотипних чи споріднених функціональних завдань з метою забезпечення їх ефективного виконання за рахунок переваг спеціалізації кожного з відділів.

Недоліком такої структури можна відзначити низький рівень координаціїрізних функціональних підрозділів.

 

 

 

 

 

2.Дивізіональна організаційна структура, при якій децентралізація повноважень фінансових служб здійснюється в розрізі окремих об’єктів чи секторів, наприклад за групами клієнтів чи товарів, за регіональним принципом. На базі виділених секторів можуть формуватись сектори прибутковості.

Переваги такої форми організації полягають у можливості поєднання стратегічної лінії центрального керівництва та переваг спеціалізації на місцях.

Серед недоліків даної адміністративно – управлінських витрат, певний рівень дублювання управлінських рішень.

 

 

3.Матрична організаційна структура, в основі даної структури лежить виокремлення сегментів діяльності залежно від обраних критеріїв без утворення окремих функціональних одиниць.