Транспорт у системі суспільного виробництва

Вступ

Призначенням транспорту є надання послуг, пов'язаних з переміщенням вантажів та пасажирів у просторі та часі.

Для реалізації свого призначення транспорт має розвинену інфраструктуру, яка складається з специфічних інфраструктур окремих видів транспорту. При цьому кожний вид транспорту виділяє окремі види сполучень (магістральні, місцеві тощо), які забезпечуються відповідним рухомим складом і транспортними технологіями. У загальному випадку процес доставки вантажів і пасажирів включає в себе перевезення як з участю різних видів транспорту, так і у межах одного виду транспорту з використанням різних видів сполучення. Отже, предметом взаємодії видів транспорту є розгляд відносин, які виникають при доставці вантажів і пасажи­рів різними видами транспорту або різними видами сполучень у межах одного виду транспорту.

Транспортні вузли

2.1. Призначення та складові елементи транспортних вузлів.

Транспортним вузлом називається комплекс транспортних пристроїв в пункті стикування декількох видів транспорту (в тому числі не менше 2 магістральних), які сумісно виконують операції з обслуговування транзитних, місцевих та міських перевезень)

* вантажні

* пасажирські

Транспортні вузли в єдиній транспортній системі забезпечують взаємодію магістральних, промислових, міських та приміських сполучень.

В транспортних вузлах виконуються наступні операції:

ü передача вантажних та пасажиропотоків з одних видів транспорту на інші;

ü обслуговування промислових вантажів та пасажирів;

ü доставка вантажів магістральним транспортом до навантажувально-розвантажувальних пристроїв, баз постачання, а також підвіз вантажів від підприємств до магістрального транспорту;

ü передача вантажів в зовнішнього на внутрішній транспорт та навпаки;

ü приймання, відправляння, сортування, технічне обслуговування рухомого складу транспорту.

До складу вузлів входять:

v залізничний вузол (в окремих випадках одна розвилка та станція);

v морський або річковий порт (або вузол декількох портів);

v вузол автомобільних шляхів (що обслуговує даний населений пункт);

v мережа трубопровідного транспорту;

v аеропорти;

v під'їзні шляхи та станції промислових підприємств;

v міський транспорт загального користування.

Споруди що входять в склад транспортних вузлів за призначенням можна поділити на дві групи.

Перша група- це споруди, що виконують операції тільки в межах одного виду транспорту;

Друга група - так звані стикові пункти - де відбувається передача вантажу та пасажирів з одного виду транспорту на інший;

До першої групи відносяться:

ü обгінні залізничні шляхи, сортувальні станції, роз'їзди, ремонтні пункти (для залізничного транспорту);

ü акваторії, підвідні канали, судоремонтні підприємства (річні порти);

ü магістральні аеропорти - злітно-посадкові смуги.

До другої групи відносяться:

ü пасажирські залізничні станції;

ü загальні зупинкові пункти автомобільного та залізничного транспорту;

ü аеровокзали, автовокзали, вантажні двори залізничного транспорту.

Всі споруди транспортних вузлів розміщуються згідно містобудівельних вимог та потреб різних видів транспорту та раціональної побудови транспортних вузлів в цілому.

За характером роботи споруди поділяються на споруди, які служать виключно для місцевих операцій та споруди для пропуску транзитних потоків, або одночасно місцевих та транзитних операцій;

 

2.2. Класифікація транспортних вузлів

Транспортні вузли класифікують:

v за характером експлуатаційної роботи;

v за економічно-географічним положенням;

v за геометричною побудовою;

v за розміщенням основних транспортних пристроїв.

 

За характером експлуатаційної роботи	За економіко-географічним	положенням	За геометричною побудовою
За розміщенням	За характером виробничих сил в районі	За чисельністю населення
Транспортні вузли, що обслуговують переважно транзитні пасажирські та вантажні перевезення	Сухопутні	Із слаборозвинутою промисловістю	Транспортні вузли малих та середніх міст з населенням до 100 тис. чол.	Тупикового типу
Транспортні вузли у яких окрім транзитних пасажирських та вантажних потоків виконується робота із обслуговування	На берегах морських портів	Із добувною промисловістю	Транспортні вузли великих міст із населенням від 100до 500 тис.чол	Витягнуті з послідовним розміщенням пристроїв
Вузли з місцевою роботою(відсутні транзитні операції) транспорту	На берегах судноплавних рік	Із обробною промисловістю	ТВ великих міст - від 500тис. до 1млн	Радіальні
		Із багатогалузевою промисловістю (переважно обробною)	ТВ великих міст - більше 1 млн	Кільцеві
				Радіально- кільцеві
За розміщенням транспортних пристроїв:
Однокомплексні із зосередженим розміщенням пристроїв усіх видів транспорту або з роздільним розміщенням пасажирського та вантажного районів	Багатокомплексні з розосередженим розміщенням пристроїв одного або різних видів транспорту

 

Транспортні вузли у великих містах з населенням >300тис.чол. проектують однокомплексні з роздільним розміщенням пасажирських та вантажних районів. Вантажні райони суміщають з промисловими.

Транспортні вузли у містах населенням >2 млн.чол. розвиваються як багатокомплексні шляхом:

- подальшого розподілу пасажирських та вантажних операцій з використанням (або створенням) загальних діаметрів для пригороднього та міського руху;

- будівництва швидкісних міських доріг(швидкісний трамвай, метрополітен, з врахуванням виходу їх на залізничний вокзал);

- спорудження декількох автопортів;

2.3.Принципи розміщення транспортних вузлів на мережі.

Розміщення залежить від розміщення продуктивних сил на території країни.

Ø на залізничному транспорті характерним є розподіл між вузлами сортувальної роботи по формуванню поїздів;

Ø на морському, повітряному та річковому транспорті - характерним є розподіл з урахуванням спеціалізації портів.

В середньому на 100 тис. км² припадає 2,8 вузли. По певних районах вона досягає до 27,4 (Донецько-придніпровський район)

Вузли виникають:

ü в пунктах добування корисних копалин (де розвинулись міста);

ü в районах промислових центрів (більшість);

ü більша частина на перетині великих транспортних магістралей (особливість таких вузлів - тут проходить масова передача транзитних вантажів з одного напрямку на інший та з одного транспорту на інший).

 

2.4. Вимоги до транспортних вузлів та їх елементів.

Реконструкція та розвиток транспортних вузлів пов'язана з ростом перевезень даного промислового району або міста.

Ріст промисловості та відкриття нових районів корисних копалин викликають необхідність будівництва нових транспортних вузлів. Спорудження нових транспортних вузлів здійснюється на основі генеральних схем, в яких передбачається оптимальне розміщення та розрахована потужність основних транспортних пристроїв на 25-30 років наперед та визначено напрямок першочергового будівництва.

В генеральній схемі повинна відображатись роль в даному районі різних видів транспорту та перспективи росту міста та підприємств. При вирішенні питань росту транспортних вузлів слід виходити з призначення та ролі їх як пунктів передачі вантажів і пасажирів з одного транспорту на інший;

Для забезпечення вантажних перевезень в транспортному вузлі споруджується ряд сортувальних та вантажних дворів. Кількість, спеціалізація і тип нових станцій визначається з врахуванням розмірів та напрямків вантажопотоків;

При новому будівництві сортувальні станції загальної мережі слід розміщати за межами міської території, а районні та промислові станції - у відповідних промислових та перевалочних районах.

Розміщення вантажних станцій повинно пов'язуватись з плануванням міста, Залежно від конкретних умов вантажні станції можуть бути:

ü на внутрішньовузлових ходах;

ü на окружних дорогах;

ü на з'єднувальних вітках;

ü на спеціальних вітках, що з'єднують ряд підприємств.

В будь-якому випадку вантажні двори доцільно розміщати в місцях, що забезпечують їх зв'язок з сортувальними дворами.

Виходячи з умов планування міст (мінімального пробігу пасажирських поїздів в межах міста) залізничні пасажирські станції слід розміщати на межі міської забудови та враховувати їх зв'язок з основними житловими районами.

В малих та середніх містах, як правило влаштовують одну пасажирську автомобільну станцію, розміщуючи її біля об'єднаного вокзалу.

У великих містах пасажирські автомобільні станції розміщені біля залізничної станції, біля річного, морського вокзалів. Для ремонту автомобілів в транспортних вузлах передбачають гаражі та ремонтні заводи.

Морські порти розміщують так,щоб портові будови та залізничні колії не відтинали житлові райони міста від моря.

В місцях підходу до води рекомендують залізничні колії, автомобільні дороги та пішохідні доріжки розміщати у двох рівнях.

Пасажирські райони порту слід розміщати ближче до центральної частини міста (щоб забезпечити добрий зв'язок з залізницею та аеропортом).

Річкові порти. Пасажирські річкові порти розміщують як правило в межах міста, де забезпечений добрий зв'язок з центральними районами. Причали для приміських та внутрішньоміських сполучень розміщують в адміністративних та промислових районах поблизу зупинок міського транспорту.

При розміщенні підприємства, що обслуговують річковий транспорт, по можливості об'єднують з портовими пристроями в єдиний комплекс

Повітряний транспорт. В транспортних вузлах основна вимога - тісна співпраця з іншими видами транспорту, а також захист від шуму населених місць. В межах міста можна розміщати лише вертолітні майданчики, агентства повітряного флоту, аеровокзали.

Розміщення в транспортних вузлах трубопровідного транспорту (трубопроводи компресорні станції, перекачувальні станції, ємності для зберігання) їх кількість та призначення встановлюються в генеральній схемі транспортних вузлів з врахуванням потужних споживачів цієї продукції а також вимог техніки безпеки та пожежної охорони.

 

2.5. Об'єднані транспортні вузли.

З метою кращої взаємодії та більш ефективного використання штатів та технічних засобів а також території міст доцільно використовувати об'єднані вокзали: залізнично-водні; залізнично-автомобільні і т.д., сортувальні станції загальної мережі та промислових підприємств, вантажні двори залізничного та автомобільного транспорту. На об'єднаних вантажних дворах у великих містах доцільно створювати бази довготривалого зберігання вантажів, що обслуговують декілька найближчих торгових та промислових підприємств.

 

1 - багажне приміщення; 2 - залізнична колія; 3 - залізничний вокзал; 4 - об'єднані квиткові каси; 5 - службові приміщення автобусно-тролейбусно-трамвайної служби; 6 - посадка автобусів приміського сполучення

По можливості необхідно споруджувати об'єднані вокзали різних видів транспорту, що дозволяє покращити обслуговування транзитних пасажирів та зменшує експлуатаційні затрати.

 

Вступ

Призначенням транспорту є надання послуг, пов'язаних з переміщенням вантажів та пасажирів у просторі та часі.

Для реалізації свого призначення транспорт має розвинену інфраструктуру, яка складається з специфічних інфраструктур окремих видів транспорту. При цьому кожний вид транспорту виділяє окремі види сполучень (магістральні, місцеві тощо), які забезпечуються відповідним рухомим складом і транспортними технологіями. У загальному випадку процес доставки вантажів і пасажирів включає в себе перевезення як з участю різних видів транспорту, так і у межах одного виду транспорту з використанням різних видів сполучення. Отже, предметом взаємодії видів транспорту є розгляд відносин, які виникають при доставці вантажів і пасажи­рів різними видами транспорту або різними видами сполучень у межах одного виду транспорту.

Транспорт у системі суспільного виробництва

1.1. Історія розвитку та взаємодії видів транспорту

З сивої давнини відомі трубопровідний, водний та гужовий види транспорту. Перші згадки про трубопроводи із бамбуку, для зрошування полів у Китаї, відносяться до V тисячоліття до нашої ери. Знахідки археологів свідчать, що людство почало використовувати колеса та вози в кінці IV та на початку III тисячоліть до н.е.

За дві тисячі років до н.е. на зміну веслярам прийшло вітрило, що дозволило збільшити вантажопідйомність, швидкість і дальність перевезень за рахунок скорочення кількості веслярів та запасу провіанту.

Процес формування стародавніх держав, таких як Єгипет, Персія, Рим, Візантія та Київська Русь, супроводжувався розвитком транспорту, який підтримував не тільки їх господарську цілісність, а і територіальну єдність. Організація транспорту у кожній з цих держав враховувала особливості господарства та своєрідність природних умов.

Так, наприклад, у Київській Русі всю зиму до Києва надходили валки з товаром, які доставляли кіньми та волами. Товари накопичували і зберігали у складах на Подолі. Весною будували човни, на яких товар під охороною доставляли в інші держави. Перетин дніпровських порогів відбувався суходолом. Отже, на той час вже була відома технологія суміжної роботи різних видів транспорту (суходільного і водного), рухомий склад яких значно відрізнявся вантажопідйомністю. Ця технологія доставки вантажів, що передбачала операції накопичення, сортування, зберігання та супроводження, за змістом відповідає сучасним способам доставки то­варів.

У середні віки прискорення економічного розвитку різних країн пов'язано з удосконаленням морського і річкового судноплавства.

XVI століття ознаменовано не тільки розвитком водного транспорту, а і використанням першого штучного конвеєра та рейкової колії в гірничій справі.

У XVIII столітті починається бурхливий розвиток прототипів сучасних видів транспорту. В 1769 році відбувся іспит першого прообразу автомобіля. 1783 рік ознаменувався польотом на повітряній кулі. В 1803 році пройшли з успіхом іспити потягу. В 1810 році пропонується ідея переміщення вантажів в трубному просторі з використанням енергії повітря, а вже в 1843 році діяло перше пневмоконтейнерне сполучення. В 30-х роках XIX століття на золотих копальнях Сибіру та Уралу почали транспортувати тверді матеріали по трубах (гідротранспорт). З середини XIX століття отримує широке розповсюдження будівництво залізниць у всіх країнах світу. В 1852 році відбувається перший політ дирижабля. Між тим розвиток автомобільного та повітряного видів транспорту стримувався відсутністю потужного і легкого двигуна. Тільки у 1885 році з винаходом двигуна внутрішнього згоряння склались сприятливі умови для розвитку цих видів транспорту. Кінець XIX століття ознаменувався широким впровадженням в господарство залізничного транспорту, який різко зменшив вар­тість суходільних перевезень Разом з водним залізничний транспорт склав основу транспортної системи світу.

В 30-х роках XX століття були сформульовані окремі принципи взаємодії залізничного, річкового та автомобільного видів транспорту. Вперше була розроблена система загальнотранспортних показників, обґрунтована доцільність впровадження контактних графіків роботи. Запропонована методика вибору транспортних засобів, вивчені, особливості техніки і організації змішаних перевезень.

У 60-і роки найбільша увага приділялась координації перевалочної роботи та визначенню допустимих термінів розбіжності прибуття рухомого складу в пункти перевалки взаємодіючих видів транспорту.

У 70-х роках найбільш значними подіями у розвитку транспорту були розробка системи безперервного планування роботи транспортного вузла та становлення системи контейнерних перевезень.

У 80-х роках велика увага приділялась розробці проблеми міжгалузевих транспортних комплексів.

1.2. Транспортні системи

Дослідженнями встановлено, що доля транспорту у валовому суспільному продукті складає в розвинутих країнах 5-8%. На долю транспорту припадає близько 20% вартості виробничих фондів та 10-12% всіх капітальних вкладень. Транспортні витрати складають значну частину вартості продукції промисловості та сільського господарства (наприклад: у вартості залізної руди транспортні витрати досягають 48%, вугілля - від 14 до 80-90% у залежності від відстані транспортування, лісу - 47%).

Феодальне місто з пішохідним доступом до периферії та центру мало площу меншу 12 км². Місто, забезпечене гужовим транспортом, вже виростало до площі 50 км². Сучасні види транспорту можуть забезпечити обслуговування території від 200 до 1000 км². Таким чином, територія не може розвиватись скоріше, ніж її транспорт.

Транспортування є продовженням виробничого процесу, яким закінчується переміщення виробу із сфери виробництва у сферу споживання. Всі переміщення можна розділити на З групи: внутрішні виробничі, з одного підприємства на інше, та із сфери виробництва у сферу споживання. Згідно цього розподілу переміщень можливо розрізняти дві групи транспорту - магістральний та промисловий (технологічний), який у свою чергу розподіляється на внутрішній та зовнішній. Внутрішній промисловий транспорт забезпечує переміщення виробів та сировини на підприємстві, а зовнішній виконує перевезення між суміжними підприємствами та здійснює передачу (прийом) вантажів на магістральний транспорт. Передача вантажів з одного транспорту на інший відбувається в пунктах взаємодії. Наведений розподіл транспорту умовний, так як один і той самий транспортний засіб може у одному випадку виконувати внутрішні промислові перевезення і відноситись до внутрішнього промислового транспорту, а в іншому випадку може використовуватись на зовнішніх перевезеннях або магістральних.

В Україні функціонує досить потужний транспортний комплекс, який включає: 6 залізниць, які об'єднують біля 2000 лінійних підприємств, що працюють на залізничних магістралях з експлуатаційною довжиною 22,8 тис.км; більше 800 автотранспортних підприємств і 1 млн. автотранспортних засобів; 170,0 тис. км автомобільних доріг; 19 торгових морських і 9 річкових портів, більше 1500 суден; біля 1000 літаків і гелікоптерів, 34 аеропорти; біля 38,5 тис.км трубопроводів (нафтопроводи, нафтопродуктопроводи та газопроводи).

Різні види транспорту об'єднуються в єдину систему з допомогою транспортних вузлів. Основний обсяг роботи взаємодіючих видів транспорту зосереджений у 30 головних транспортних вузлах країни із 313. У 192 транспортних вузлах взаємодіють залізниця з автомобільним транспортом, у 30 - залізниця з водними видами транспорту, у 90 - інші види транспорту.

Таким чином, транспортна система - це сукупність шляхів сполучення, транспортних засобів, технічного обладнання та механізмів, засобів управління та зв'язку, будівель всіх видів транспорту, об'єднаних системою технологічних, технічних, інформаційних, правових та економічних стосунків, що забезпечують за­доволення потреб суспільства у перевезеннях вантажів та пасажи­рів.

- До шляхів сполучень відносять: автомобільні дороги, залізничні колії, водні шляхи, повітряні лінії, трубопроводи, монорейкові та канатні дороги, спеціальні магістралі, які обладнані для руху транспортних засобів.

- Транспортні засоби складають: рухомий склад видів транспорту, контейнери, піддони, одно та багаторазова тара.

- Поняття технічне обладнання та механізми включає навантажувально-розвантажувальні машини, конвеєри, бункери, пакетоформуючі машини, тощо.

- Комплекс обладнання, що забезпечує збір, збереження, переробку та передачу інформації відноситься до засобів управління та зв'язку.

- Будови транспорту складають: залізничні станції, вокзали, гаражі, ремонтні майстерні, тощо.

Одним із головних елементів транспортної системи є транспортні мережі та вузли.

Транспортна мережа - це сукупність спеціально обладнаних шляхів сполучень одного чи декількох видів транспорту у межах території, що розглядається.

Транспортний вузол - комплекс транспортних засобів, технічного обладнання та механізмів, засобів управління та зв'язку і будівель взаємодіючих видів транспорту та сукупність відносин між ними, які забезпечують перехід матеріального потоку (вантажів та пасажирів) з одного виду транспорту на іншій.

Транспортні вузли

2.1. Призначення та складові елементи транспортних вузлів.

Транспортним вузлом називається комплекс транспортних пристроїв в пункті стикування декількох видів транспорту (в тому числі не менше 2 магістральних), які сумісно виконують операції з обслуговування транзитних, місцевих та міських перевезень)

* вантажні

* пасажирські

Транспортні вузли в єдиній транспортній системі забезпечують взаємодію магістральних, промислових, міських та приміських сполучень.

В транспортних вузлах виконуються наступні операції:

ü передача вантажних та пасажиропотоків з одних видів транспорту на інші;

ü обслуговування промислових вантажів та пасажирів;

ü доставка вантажів магістральним транспортом до навантажувально-розвантажувальних пристроїв, баз постачання, а також підвіз вантажів від підприємств до магістрального транспорту;

ü передача вантажів в зовнішнього на внутрішній транспорт та навпаки;

ü приймання, відправляння, сортування, технічне обслуговування рухомого складу транспорту.

До складу вузлів входять:

v залізничний вузол (в окремих випадках одна розвилка та станція);

v морський або річковий порт (або вузол декількох портів);

v вузол автомобільних шляхів (що обслуговує даний населений пункт);

v мережа трубопровідного транспорту;

v аеропорти;

v під'їзні шляхи та станції промислових підприємств;

v міський транспорт загального користування.

Споруди що входять в склад транспортних вузлів за призначенням можна поділити на дві групи.

Перша група- це споруди, що виконують операції тільки в межах одного виду транспорту;

Друга група - так звані стикові пункти - де відбувається передача вантажу та пасажирів з одного виду транспорту на інший;

До першої групи відносяться:

ü обгінні залізничні шляхи, сортувальні станції, роз'їзди, ремонтні пункти (для залізничного транспорту);

ü акваторії, підвідні канали, судоремонтні підприємства (річні порти);

ü магістральні аеропорти - злітно-посадкові смуги.

До другої групи відносяться:

ü пасажирські залізничні станції;

ü загальні зупинкові пункти автомобільного та залізничного транспорту;

ü аеровокзали, автовокзали, вантажні двори залізничного транспорту.

Всі споруди транспортних вузлів розміщуються згідно містобудівельних вимог та потреб різних видів транспорту та раціональної побудови транспортних вузлів в цілому.

За характером роботи споруди поділяються на споруди, які служать виключно для місцевих операцій та споруди для пропуску транзитних потоків, або одночасно місцевих та транзитних операцій;

 

2.2. Класифікація транспортних вузлів

Транспортні вузли класифікують:

v за характером експлуатаційної роботи;

v за економічно-географічним положенням;

v за геометричною побудовою;

v за розміщенням основних транспортних пристроїв.

 

За характером експлуатаційної роботи	За економіко-географічним	положенням	За геометричною побудовою
За розміщенням	За характером виробничих сил в районі	За чисельністю населення
Транспортні вузли, що обслуговують переважно транзитні пасажирські та вантажні перевезення	Сухопутні	Із слаборозвинутою промисловістю	Транспортні вузли малих та середніх міст з населенням до 100 тис. чол.	Тупикового типу
Транспортні вузли у яких окрім транзитних пасажирських та вантажних потоків виконується робота із обслуговування	На берегах морських портів	Із добувною промисловістю	Транспортні вузли великих міст із населенням від 100до 500 тис.чол	Витягнуті з послідовним розміщенням пристроїв
Вузли з місцевою роботою(відсутні транзитні операції) транспорту	На берегах судноплавних рік	Із обробною промисловістю	ТВ великих міст - від 500тис. до 1млн	Радіальні
		Із багатогалузевою промисловістю (переважно обробною)	ТВ великих міст - більше 1 млн	Кільцеві
				Радіально- кільцеві
За розміщенням транспортних пристроїв:
Однокомплексні із зосередженим розміщенням пристроїв усіх видів транспорту або з роздільним розміщенням пасажирського та вантажного районів	Багатокомплексні з розосередженим розміщенням пристроїв одного або різних видів транспорту

 

Транспортні вузли у великих містах з населенням >300тис.чол. проектують однокомплексні з роздільним розміщенням пасажирських та вантажних районів. Вантажні райони суміщають з промисловими.

Транспортні вузли у містах населенням >2 млн.чол. розвиваються як багатокомплексні шляхом:

- подальшого розподілу пасажирських та вантажних операцій з використанням (або створенням) загальних діаметрів для пригороднього та міського руху;

- будівництва швидкісних міських доріг(швидкісний трамвай, метрополітен, з врахуванням виходу їх на залізничний вокзал);

- спорудження декількох автопортів;

2.3.Принципи розміщення транспортних вузлів на мережі.

Розміщення залежить від розміщення продуктивних сил на території країни.

Ø на залізничному транспорті характерним є розподіл між вузлами сортувальної роботи по формуванню поїздів;

Ø на морському, повітряному та річковому транспорті - характерним є розподіл з урахуванням спеціалізації портів.

В середньому на 100 тис. км² припадає 2,8 вузли. По певних районах вона досягає до 27,4 (Донецько-придніпровський район)

Вузли виникають:

ü в пунктах добування корисних копалин (де розвинулись міста);

ü в районах промислових центрів (більшість);

ü більша частина на перетині великих транспортних магістралей (особливість таких вузлів - тут проходить масова передача транзитних вантажів з одного напрямку на інший та з одного транспорту на інший).

 

2.4. Вимоги до транспортних вузлів та їх елементів.

Реконструкція та розвиток транспортних вузлів пов'язана з ростом перевезень даного промислового району або міста.

Ріст промисловості та відкриття нових районів корисних копалин викликають необхідність будівництва нових транспортних вузлів. Спорудження нових транспортних вузлів здійснюється на основі генеральних схем, в яких передбачається оптимальне розміщення та розрахована потужність основних транспортних пристроїв на 25-30 років наперед та визначено напрямок першочергового будівництва.

В генеральній схемі повинна відображатись роль в даному районі різних видів транспорту та перспективи росту міста та підприємств. При вирішенні питань росту транспортних вузлів слід виходити з призначення та ролі їх як пунктів передачі вантажів і пасажирів з одного транспорту на інший;

Для забезпечення вантажних перевезень в транспортному вузлі споруджується ряд сортувальних та вантажних дворів. Кількість, спеціалізація і тип нових станцій визначається з врахуванням розмірів та напрямків вантажопотоків;

При новому будівництві сортувальні станції загальної мережі слід розміщати за межами міської території, а районні та промислові станції - у відповідних промислових та перевалочних районах.

Розміщення вантажних станцій повинно пов'язуватись з плануванням міста, Залежно від конкретних умов вантажні станції можуть бути:

ü на внутрішньовузлових ходах;

ü на окружних дорогах;

ü на з'єднувальних вітках;

ü на спеціальних вітках, що з'єднують ряд підприємств.

В будь-якому випадку вантажні двори доцільно розміщати в місцях, що забезпечують їх зв'язок з сортувальними дворами.

Виходячи з умов планування міст (мінімального пробігу пасажирських поїздів в межах міста) залізничні пасажирські станції слід розміщати на межі міської забудови та враховувати їх зв'язок з основними житловими районами.

В малих та середніх містах, як правило влаштовують одну пасажирську автомобільну станцію, розміщуючи її біля об'єднаного вокзалу.

У великих містах пасажирські автомобільні станції розміщені біля залізничної станції, біля річного, морського вокзалів. Для ремонту автомобілів в транспортних вузлах передбачають гаражі та ремонтні заводи.

Морські порти розміщують так,щоб портові будови та залізничні колії не відтинали житлові райони міста від моря.

В місцях підходу до води рекомендують залізничні колії, автомобільні дороги та пішохідні доріжки розміщати у двох рівнях.

Пасажирські райони порту слід розміщати ближче до центральної частини міста (щоб забезпечити добрий зв'язок з залізницею та аеропортом).

Річкові порти. Пасажирські річкові порти розміщують як правило в межах міста, де забезпечений добрий зв'язок з центральними районами. Причали для приміських та внутрішньоміських сполучень розміщують в адміністративних та промислових районах поблизу зупинок міського транспорту.

При розміщенні підприємства, що обслуговують річковий транспорт, по можливості об'єднують з портовими пристроями в єдиний комплекс

Повітряний транспорт. В транспортних вузлах основна вимога - тісна співпраця з іншими видами транспорту, а також захист від шуму населених місць. В межах міста можна розміщати лише вертолітні майданчики, агентства повітряного флоту, аеровокзали.

Розміщення в транспортних вузлах трубопровідного транспорту (трубопроводи компресорні станції, перекачувальні станції, ємності для зберігання) їх кількість та призначення встановлюються в генеральній схемі транспортних вузлів з врахуванням потужних споживачів цієї продукції а також вимог техніки безпеки та пожежної охорони.

 

2.5. Об'єднані транспортні вузли.

З метою кращої взаємодії та більш ефективного використання штатів та технічних засобів а також території міст доцільно використовувати об'єднані вокзали: залізнично-водні; залізнично-автомобільні і т.д., сортувальні станції загальної мережі та промислових підприємств, вантажні двори залізничного та автомобільного транспорту. На об'єднаних вантажних дворах у великих містах доцільно створювати бази довготривалого зберігання вантажів, що обслуговують декілька найближчих торгових та промислових підприємств.

 

1 - багажне приміщення; 2 - залізнична колія; 3 - залізничний вокзал; 4 - об'єднані квиткові каси; 5 - службові приміщення автобусно-тролейбусно-трамвайної служби; 6 - посадка автобусів приміського сполучення

По можливості необхідно споруджувати об'єднані вокзали різних видів транспорту, що дозволяє покращити обслуговування транзитних пасажирів та зменшує експлуатаційні затрати.