Види підприємств: класифікація за різними ознаками. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Види підприємств: класифікація за різними ознаками.



Господарські товариства

Господарське товариство – підприємство або інший суб'єкт господарювання, створений юридичними особами або громадянами (та) шляхом об'єднання їх майна і участі у підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених Господарським кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Господарські товариства є юридичними особами.

Участь у товаристві закріплюється письмовою угодою або договором. З метою більш тісної спілки товариство оформлюється як підприємство, дає змогу поєднати не тільки зусилля, але й капітал його учасників. Особи які створюють господарське товариство називаються засновниками. Кожний з них вносить певний вклад в товариство і стає його учасником. Первісний вклад є статутним капіталом.

Учасники господарського товариства несуть ряд зобов’язань перед організацією. Вони зобов’язані виконувати вимоги засновницьких документів, своєчасно повністю вносити передбачені внески, зберігати комерційну таємницю.

В залежності від виду майнової відповідальності своїх учасників товариства діляться на:

- повне товариство

- товариство з обмеженою відповідальністю

- товариство на вірі або командитне

- товариство з додатковою відповідальністю

- акціонерне товариство.

Повне – договірне, добровільне об’єднання учасників для ведення підприємницької діяльності. Характерна ознака – його учасники відповідають за зобов’язання не лише майном, яке вони внесли і об’єднали для підприємництва, а усім своїм особистим майном (і навіть майном членів сім’ї) Зміна складу учасників повного товариства викликає закінчення його діяльності.

Головна ознака ТОВ – учасники товариства несуть відповідальність за зобов’язання лише в рамках своїх вкладів в капітал товариства. Саме тому й обмежена. Саме товариство як юридична особа відповідає перед кредиторами за зобов’язання всім своїм майном. До переваг ТОВ відносять невисокий мінімально допустимий розмір статутного капіталу, що дає можливість почати справу при невеликому стартовому капіталі. Така форма господарського товариства до організацій сімейних підприємств, фірм, яке об’єднують підприємців, що постійно співпрацюють.

Проміжна форма між ПТ і ТОВ є товариство на вірі або командитне.

Командитне товариство – об’єднання декількох осіб і (або) юридичних осіб на основі договору між ними з метою ведення спільної господарської діяльності. Відмінність від ПТ в тому, лише частина його учасників, так званих повних учасників або комплімент аріїв, несе повну відповідальність за зобов’язання всім своїм майном. Друга частина, у вигляді членів вкладників або командистів несе обмежену відповідальність і відповідає за зобов’язання у межах свого внеску.

У змішаному товаристві повні учасники несуть повноту влади і представництва інтересів товариства, тоді як роль другої частини обмежується фінансовою участю у формі внеску, який дає право доходу.

Для товариства з додатковою відповідальністю характерні риси ТОВ за виключенням майнової відповідальності учасників.

Акціонерне товариство (АТ) – форма централізації капіталу, яка дозволяє мобілізувати вільні грошові кошти підприємств і організацій, особисті кошти населення для створення нових, розширення і модернізації діючих виробництв, швидко пере розділяти фінансові ресурси між різними сферами виробництва, концентрувати їх в тих галузях, які забезпечують найбільшу економічну ефективність використання капіталу.

Акціонерне товариство – це підприємство, грошові кошти якого створюються об’єднанням коштів багатьох підприємців. Ними можуть бути як державні підприємства і організації, так і окремі громадяни.

Юридичні ф фізичні особи, учасники АТ, володіють корпоративними правами.

Корпоративне право – право власності на долю (пай) в статутному фонді юридичної особи, отримання відповідної долі прибутку, а також долі активів у випадку його ліквідації.

Пай – сума внеску учасника акціонерного товариства.

Економічна організація будь-якого підприємства починається із створення основних і оборотних засобів, розмір яких відображається у статуті і називається “статутний фонд” (статутний капітал).

Статутний фонд АТ – це сума вкладів його учасників. В якості вкладів можуть бути: будівлі, споруди, обладнання, інші матеріальні цінності, цінні папери, земля тощо.

АТ бувають відкриті і закриті. Статут ВАТ обов’язково публікується, являє собою офіційно зареєстрований документ який визначає форму власності підприємства, сферу його діяльності, спосіб управління і контролю за його діяльністю, порядок створення капіталу, розподілу прибутку, реорганізації та інші положення.

АТ відповідають за зобов’язання в обмежених рамках, що не перевищують вартості належного їм пакету акцій. В той же час, АТ не відповідає за майнові зобов’язання окремих акціонерів, що прийнятті ними приватним чином.

Статут підприємства

Будь-яке підприємство (добровільне об’єднання підприємств) діє на підставі власного статуту, тобто певного зібрання обов’язкових правил, що регулюють його індивідуальну діяльність, взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання. Статут має відповідати основним положенням закону України по підприємства; його затверджує власник (власники) або засновник (засновники) підприємства (добровільного об’єднання підприємств), а для державних підприємств – власник майна за участю відповідного трудового колективу.

У статуті підприємства визначаються: його точне найменування та місцезнаходження; власник (власники) або засновники (засновники); основна місія і цілі діяльності; органи управління та порядок їхнього формування; компетенція (повноваження) трудового колективу та його виробничих органів; джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації і припинення існування.

У найменуванні підприємства треба відобразити його конкретну назву (завод, фабрика, майстерня тощо), вид (приватне, колективне, державне, акціонерне товариство) тощо. Варто відмітити, що відповідно до чинного законодавства України не може існувати два підприємства з однаковими найменування.

У статуті має бути визначено орган, що має право репрезентувати інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет тощо). До нього можна включати положення, зв’язані з особливими видами діяльності підприємства; по трудові взаємини, які виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про товарний знак тощо.

Принципи управління

- поєднання централізму і децентралізму в управлінні

- поєднання державного регулювання і господарської самостійності в управлінні

- поєднання особистих інтересів з цілями організації

- поєднання права господаря і участі робітників в управлінні

- єдність рішень і відповідальності.

Принципи

- економічність – досягнення мінімально необхідних затрат на побудову і утримання управлінського апарату.

- пропорційність – виробнича діяльність не повинна викликати диспропорції у розвитку підприємства.

- системність – кожна ланка у виробництві розглядається як частина більш крупної системи.

- гнучкість – можливість швидкої перебудови у відповідності до змін.

- науковість – означає розробку теоретичних і практичних питань управління різними ланками господарства на науковій основі.

В недалекому минулому не було складної системи господарських зв’язків, обумовленої розвитком кооперації праці і НТП, яка існує в даний час. В сучасних умовах, не спираючись на обґрунтовані і перевірені практикою принципи управління, неможливо забезпечити ефективний розвиток економіки.

Вже на початку ХХ ст. Відомий Генрі Форд поклав початок науковій організації виробництва і комерції, сформулювавши 72 принципи, деякі з них актуальні і сьогодні. Наприклад:

- хто боїться ризику і невдач, той обмежує свою діяльність

- якомога менше адміністративного духу в діловому житті і побільше духу підприємництва

- якщо ціна на товари вище чим доходи споживачів, то ціни потрібно знизити до рівня доходів споживачів.

Принцип – це основне правило, вимога, ідея управління, його основа.

Основні принципи визначаються філософією і стратегією керівництва підприємства. В певні мірі вони є рекламою підприємства. Наприклад, такі принципи японських фірм, як:

- найвища якість на службу суспільству

- не забувай

На основі вже вироблених принципів коректуються цілі підприємства, уточнюються пріоритети, формується політика підприємства.

 

Аналіз.

Метод – спосіб впливу на окремих робітників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства.

 

Методи:

1. Е кономічні (податки, амортизаційна політика, митна політика, фінанси, кредитування, ціноутворення, економічні санкції та ін.) – сутність методів полягає у використанні об'єктивних діючих законів товарно-грошових відносин і їх категорій для прямої дії на колектив для досягнення максимальних позитивних результатів при мінімальних витратах.

2. А дміністративно-правові (регламентуючі і розпорядчі)- засновані на прямому підкоренні колективу нижчої ланки вищій. Проявляється в різних розпорядчих документах і постановах (накази, інструкції). Існують 2 форми адміністративного методу управління:

- організаційний – формування певних структур управління. У всіх ланках промисловості встановлюється підкорення керівним органам, чітке розмежування прав та обов'язків між різними ланками системи управління.

- розподільчий – це оперативне регулювання виробничої діяльності людей на основі наказів, нормативів.

3. Соціально-психологічні – методи направлені на підвищення свідомості робітників, стимулювання відповідальності за доручену їм справу. Вони пов'язані із системою навчання кадрів і підвищення їх кваліфікації.

 

Тема 3. Інфраструктура

1. Поняття, види і значення інфраструктури

2. Система технічного обслуговування підприємства: завдання, структура та організація

 

 

Внутрізаводські перевезення

- разові

- маршрутні

 

Маятникові Кільцеві

(між 2-ма пунктами)

 

односторонні двосторонні розвозочні змішані

змішані збиральні

 

Одним із важливих завдань правильної організації ТГ є обґрунтоване обчислення потреби в різних транспортних засобах, перш за все для внутрішнього використання. Наприклад, потрібна кількість електроустаткування для перевезень готової продукції визначається за формулою:

Pд – середньодобовий вантажопотік в цеху до складу;

gоб – добова продуктивність обладнання.

 

4. Енергетичне господарство

Завдання:

- забезпечення безперебійного постачання підприємства всіма видами енергії;

- ефективне використання палива і енергії;

- ріст енергоозброєності праці;

- раціональне використання енергетичного обладнання, його ремонт і обслуговування.

За цільовим призначенням енергія поділяється на:

- рушійна або активна (для приводу техніки)

- технологічна (для термічних, хімічних та інших процесів)

- опалювальна

- освітлювальна

- санітарно-вентиляційна.

Енергоресурси:

- енергія, газ, вода, пар, зжате повітря, тверде та рідке паливо.

Специфічні особливості енергозабезпечення:

- одночасність виробництва і споживання енергії;

- за видами енергії;

- за характером цільового використання енергії.

Енергетичне господарство буває:

- електросилове – понижуючі підстанції, генераторні та транспортні установки, електромережі, акумуляторне господарство;

- теплосилове – котельня, компресори, водопостачання, каналізація.

- газове – газові мережі, холод. та вентиляційні установки.

- пічне – нагрівальні та термічні печі.

- слабкострумове – власна телефонна станція, диспетчерський зв’язок, радіозв’язок.

- енергоремонтне – ремонт, модернізація та догляд за різним енергоустаткуванням.

Керівництво здійснює головний енергетик, відділ головного енергетика. В основі організації лежать розрахунки планового та звітного енергетичного балансів підприємства.

 

5. Складське господарство.

 

Завдання: зберігання і відпускання споживачам необхідних для нормальної діяльності підприємства запасів, сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, НЗВ, а також готової продукції при мінімальних затратах на виконання складських операцій.

Класифікація:

1. За сферою обслуговування

- центральні

- цехові (комори)

2. За участю у виробничому процесі:

- постачальницькі

- виробничі

- збутові

3. За номенклатурою зберігаємих матеріальних цінностей:

- універсальні

- спеціалізовані

4. За характером складської площі:

- відкриті

- напівзакриті

- закриті

5. За ступенем механізації:

- немеханізовані

- механізовані

- автоматизовані

Розраховується складська площа на підприємстві з урахуванням проїздів, а також допустимого навантаження на 1м2 підлоги.

 

Види підприємств: класифікація за різними ознаками.

Для практики господарювання в ринкових умовах, кваліфікованого управління підприємства важливим являється їх чітка і повна класифікація по різним признакам. Класифікують підприємства по таким ознакам:

1. Мета і характер діяльності;

2. Форми власності майном;

3. За належністю капіталу;

4. Юридичний статус і форма господарювання;

5. Функціонально-галузевий вид діяльності;

6. Технологічна і територіальна цілісність;

7. Розмір по кількості зайнятих.

8. Залежно від способу утворення.

 

1. По цілі і характеру діяльності, підприємства ділять на комерційні і некомерційні. Більшість підприємств носять комерційний характер, тобто метою є отримання прибутку. Некомерційними являються медичні, наукові та інші підприємства не виробничої діяльності.

2. По формам власності розрізняють підприємства: приватні, колективні, комунальні, державні, змішані.

Приватне – діє на основі приватної власності громадян чи суб'єктів господарювання.

Підприємство, що діє на основі колективної власності.

Комунальне підприємство – діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Державне підприємство – діє на основі державної власності.

Підприємство, засноване на змішаній формі власності – на базі об'єднання майна різних форм власності.

3. За належністю капіталу розрізняють такі підприємства: національні – капітал належить підприємцям своєї країни; підприємство з іноземними інвестиціями – якщо іноземна інвестиція становить у статутному фонді не менше 10%; іноземні – якщо іноземна інвестиція становить у статутному фонді 100%.

4. По юридичному статусу і формі господарювання розрізняють: підприємство під єдиним керівництвом, яке являється власністю однієї особи або сім’ї, несе відповідальність по своїм зобов’язанням всім своїм майном; кооперативне підприємство (кооператив) – добровільне об’єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності. В Україні функціонують два види кооперативів: виробничі і споживчі; орендне підприємство означає засноване на договірних началах тимчасове володіння і користування майном; господарське товариство: в світовій практиці розрізняють повні; з додатковою відповідальністю; з обмеженою відповідальністю; командитні та акціонерні товариства.

5. По технологічній і територіальній цілісності розрізняють: материнські (головні) підприємства (фірми), які контролюють інші фірми, дочірні підприємства (компанії), які юридично самостійні, але материнська фірма строго контролює їх діяльність, оскільки володіє контрольним пакетом їх акцій; асоційовані підприємства, які являються самостійними, але знаходяться під контролем фірми, яка володіє їх акціями.

6. По чисельності підприємства поділяють на малі і великі. Малі – незалежно від форми власності, середньо облікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції не перевищує 5 тис. євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні. Великі – середньо облікова чисельність працівників перевищує 1000 осіб, виручка перевищує суму еквівалентну 5 млн. євро. Усі інші підприємства визнаються середніми.

7. По функціонально-галузевому виду діяльності розрізняють підприємства: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, виробничо-торгівельні, торгово-посередницькі, інноваційновпроваджувальні, банківські, страхові, лізингові, туристичні та ін. Під лізинговими підприємствами слід розуміти такі орендні фірми-продуценти, які за плату здають в оренду різне технологічне обладнання, техніку, транспортні засоби тощо.

8. Залежно від способу утворення (заснування). Унітарні – створюються одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки, затверджує статут, розподіляє доходи безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднань громадян, релігійні організації або на приватній власності засновника. Корпоративні – утворюється, як правило двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, у тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 222; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.26.35.111 (0.084 с.)