Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором

(п. 5 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 264 КПК України)

Кожна кримінальна справа, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, розглядається за участю прокурора, який підтримує державне обвинувачення. Участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою, крім випадків:

1) коли розглядаються справи приватного обвинувачення;

2) коли він відмовився від підтримання державного обвинувачення.

 

Забезпечення обвинуваченому права на захист

(ч. 2 ст. 63, п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України, пункт 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 21, 44-47 КПК України)

Підозрюваному, обвинуваченому, підсудному гарантується прав на захист. Він має право захищати себе особисто або мати захисника.

Участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою:

1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років;

2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист;

3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство;

4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення;

5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру.

У суді апеляційної інстанції участь захисника у зазначених випадках є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого.

Захисник призначається особою, що провадить дізнання, слідчим, судом у випадках:

1) коли участь захисника є обов'язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника;

2) коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити.

 

Забезпечення доведеності вини (презумпція невинуватості)

(ст. 62, п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України, пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 22 КПК України)

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обов'язок доказування вини особи у вчиненні злочину покладається на сторону обвинувачення. Таке доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

 

Офіційне з'ясування обставин у справі

(ст. 11 КАС України)

Принцип офіційного з'ясування обставин у справі є принципом адміністративного судочинства. Він обумовлює основні відмінності адміністративного судочинства від цивільного. Офіційність полягає в активній ролі суду і за своїм змістом обмежує дію принципів змагальності і диспозитивності. Відповідно до цього принципу суд з власної ініціативи повинен виявити і витребувати докази, яких, на його думку, не вистачає. В адміністративному процесі суд уповноважений вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

 

Тема 3. Сучасна система судів в Україні

 

План

1. Поняття судової системи і системи судів.

2. Характеристика сучасної системи судів в Україні.

3. Поняття судової ланки і судової інстанції.

4. Загальна характеристика судових інстанцій:

1) перша інстанція;

2) апеляційна інстанція;

3) касаційна інстанція.

5. Загальна характеристика судових ланок:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

 

 

1. Поняття судової системи і системи судів

 

Судова система – це організація судів, а також органів та установ, що забезпечують їхню діяльність, об’єднана спільним завданням, що полягає у гарантуванні права на доступ до правосуддя. Основною складовою судової системи є система судів.

Система судів – це сукупність визначених Конституцією та законами України судових органів (судів), що поєднані організаційними та функціональними зв’язками, мають спільні цілі та завдання, і здійснюють свою діяльність за єдиними принципами.

 

Поняття «судова система» є ширшим від поняття «система судів», оскільки, крім системи судів, включає також систему органів та установ, що забезпечують судову владу (державна судова адміністрація, кваліфікаційні комісії суддів, Вища рада юстиції, органи суддівського самоврядування, Академія суддів України). Але нерідко ці поняття ототожнюються.

 

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ст. 90 «Статус вищої кв. комісії суддів») – до 2010 р. була одним із органів, які були утворені на т-ї У. Першими були просто кваліфікаційні комісії. З липня 2010 їх ліквідували, залишилась лише вища каліф. комісія.

Державна судова адміністрація України (ст. 145 ЗУ «Про судоустрій…»). Організаційне забезпечення діяльності суддів.