Тенденції розвитку і особливості соціальної структури сучасної України 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тенденції розвитку і особливості соціальної структури сучасної України



Нині ще не можна говорити, що в Україні сформувалася стабільна соціально-класова структура, оскільки вона перебуває на перехідному етапі розвитку до нових ринкових відносин. Але все ж можна виділити основні тенденції розвитку цієї структури.

По-перше, відбувається процес подальшої диференціації соціальної структури суспільства, що обумовлений новим суспільним поділом праці, появою нових форм власності, динамікою розподільчих відносин. Ця диференціація виявляється у виникненні нових класів і соціальних верств, у змінах, котрі відбуваються в середині робітничого класу, селянства.

Зокрема, з’явився клас нових власників – підприємців або нова буржуазія. Нова буржуазія склалася за активного заохочення держави не на “голому” місці. В зародковій формі вона існувала в “тіньовій” економіці в 70-80-і роки; в період горбачовської перебудови легалізувалась і активізувалась, перетворившись в так званих кооператорів. Віхами її прискореного розвитку стали: лібералізація цін і пограбування вкладників “ощадкас”, “ваучерна” приватизація і акціонування державних підприємств. Центром економічної могутності буржуазії є комерційні банки, які контролюють цілі галузі промисловості.

З’явився численний прошарок приватних власників, котрі можна віднести до дрібної і середньої буржуазії (власники майстерень, магазинів, бензоколонок, вантажного транспорту). Сюди можна віднести також частину фермерства і “човників”, які одержують прибуток від перепродажу імпортних товарів.

Про якісний склад останніх свідчать і такі факти. Асоціація сприяння розвитку малого бізнесу “Єднання” провела опитування 20% торговців на одному з ринків Києва. Картина виявилась вражаючою і символічною. Серед працюючих на ринку 87% - безробітні. 82% торговців мають середню спеціальну і вищу освіту. Жінок на ринку 72,7%, чоловіків – 27,3%. Середній вік торговців – 37,5 роки (жінки – 38,1 року, чоловіки – 38,8 року). Тобто на ринку виявився найпродуктивніший в будь-якій країні прошарок, кістяк нації.

Говорячи про нову українську буржуазію, слід звернути увагу і на таку її характерну рису: на відміну від західної – вона переважно з’являється не в сфері виробництва, а в сфері обміну товарами і, при чому, переважно імпортними. Це не сприяє розвитку вітчизняної промисловості, збагаченню бюджету, врешті-решт, нації, а розвиває економіку Туреччини, Китаю та інших країн.

Особливе місце в соціальній структурі суспільства посідає зростаючий прошарок працівників охорони. До традиційної охорони державних підприємств і установ додалась озброєна охорона в комерційних структурах, а також десятки

 

тисяч персональних охоронців державних чиновників, банкірів, біснесменів тощо. Ці молоді, здорові молодики, що пройшли спеціальну підготовку, відірвані від продуктивної праці, але високо оплачуються за рахунок понад прибутків “нових українців” і державного бюджету.

Зростає чисельність паразитичних прошарків. До них потрібно віднести перш за все кримінальні групи рекетирів, злодіїв, грабіжників, проституток.

Головна роль, безумовно, належить організованій злочинності, яка інколи зрощується з корумнованим держапаратом.

Зростає такий паразитичний прошарок, як рант’є – особи, що живуть на доход з капіталу.

Збільшується кількість управлінців в центрі і на місцях, хоча ефективність управління досить низька.

Зростає кількість маргінальних осіб.

Відбуваються зміни в робітничому класі, іде процес подолання його відчуження від засобів виробництва і розшарування в залежності від форм власності (робітники приватних, кооперативних, акціонерних, державних підприємств).

Зміни відбуваються із селянством, воно стає носієм виробничих відносин, що вже не грунтуються на колгоспній і державній формах власності, а на орендній, кооперативній, індивідуальній.

Другою тенденцією розвитку соціальної структури є поглиблення поляризації українського суспільства на багатих і бідних. Сьогодні в Україні “…5% дуже багатих, 10% забезпечених і 85% бідних та злидарів” (8, 6).

По-третє, зростає чисельність декласових елементів (жебраків, бомжів тощо);

Четверте, реальністю стало безробіття, рівень якого зростає.

В п’ятих, падає престиж інтелектуальних професій, в результаті чого представники розумової праці змушені емігрувати чи займатися працею, що не потребує освіти і кваліфікації.

Хоча соціально-класова структура України знаходиться ще в стані формування, проте вже зараз в ній проглядається певна соціальна стратифікація. Вона виглядає таким чином:

 

 

- вищий клас (буржуазія, номенклатурна бюрократія, вища політична еліта);

- управлінський персонал нового типу (управляючі, керівники, менеджери приватних змішаних підприємств);

- рядове чиновництво;

- середня та дрібна буржуазія (власники майстерень, магазинів, бензоколонок, частина фермерства, “човники” та ін.);

- робітничий клас;

- клас селян;

- ІТП і рядові службовці;

- науково-технічна і гуманітарна інтелігенція;

- групи індивідуальної трудової діяльності;

- учні та студенти;

- пенсіонери;

- безробітні;

- паразитичні прошарки і групи (рекетири, злодії, рантьє, проститутки, здирники);

- декласовані елементи (бездомні, жебраки та ін.).

Якщо економічні і політичні реформи в Україні будуть проводитись успішніше, то цивілізованішою ставатиме і її соціальна структура. В ній буде зменшувались “прірва” між багатими і бідними, зростатиме середній клас, зменшиться кількість безробітних і маргінальних верств.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 351; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.251.99 (0.02 с.)