Лекція 1: Соціологія як наука

Лекція 1: Соціологія як наука

1. Предмет і об’єкт соціології.
2. Основні категорії соціології.
3. Структура соціологічного знання.
4. Суспільні функції соціології.

1. Предмет і об’єкт соціології.

Об’єктом вивчення соціології є суспільство і елементи з яких воно складається – соціальна реальність.

Предмет вивчення соціології:

1. Соціологія – це спосіб вивчення людей, наука про методи вивчення їх соціальної поведінки (опитування, експеримент, аналіз документів, спостереження);

2. Соціологія – це наука про суспільство в цілому як систему, що знаходиться у розвитку;

3. Соціологія – це наука про тенденції розвитку, взаємодію різних соціальних спільнот, інститутів, а також наука про закономірності соціальної поведінки людей.

Елементи суспільства:

1. Соціальна спільнота;

2. Соціальна організація;

3. Соціальний інститут;

4. Соціальні відносини.

Соціальна спільнота – це сукупність людей, які пов’язані між собою спільними умовами життєдіяльності, інтересами, цілями і взаємодіють між собою.

Соціальна організація – це організація діяльності людей у певній соціальній сфері.

Соціальний інститут – це стійка форма організації діяльності людей, що склалися історично.

Соціальні відносини – це відносини між різними групами людей, соціальними спільнотами, які мають неоднакове становище в суспільстві, беруть неоднакову участь в політичному, духовному житті, розрізняються способом життя, рівнем і джерелом доходу, а також структурою особистого споживання.

2. Категорії соціології:

1)загальнонаукові – поняття і терміни про суспільство, якими послуговуються різні науки;

 

2) безпосередньо соціологічні - соціальний статус, соціальна мобільність, соціальний інститут;

3) категорії дисциплін суміжних із соціологією.

Соціальне виникає завжди, коли поведінка будь-якої особи (групи чи спільності) зазнає впливу інших суб’єктів суспільства.

Структура науки соціології

 

1.За метою дослідження:

§ фундаментальна (на фундаментальному рівні створюються нові теорії, концепції досліджень, знання);

§ прикладна (рівень соціологічних знань про реальний стан в тій чи іншій сфері суспільного життя).

2. Залежно від завдань, які стоять перед соціологічними дослідженнями

§ теоретична соціологія;

§ прикладна соціологія (поділяється на соціальну інженерію і клінічну соціологію)

3. 60 рр. XXст. американський соціолог Роберт Мертон:

§ загальні соціологічні теорії – дають уявлення про суспільство в цілому, його структуру, розвиток і функціонування:

- т. структурного функціоналізму;

- т. соціального обміну;

- т. символічного інтеракціоналізму;

- марксистська теорія;

- феноменологічна теорія.

§ теорії середнього рівня (спеціальні соціологічні теорії) забезпечують зв'язок між теоретичною і прикладною соціологією:

- т., що виникають на зіткненні соціології та інших наук;

- т., що вивчають соціальні спільноти;

- т., предметом вивчення яких є соціальні інститути (соціологія освіти, релігії, побуту, дозвілля.....).

§ конкретні соціологічні дослідження.

4. Функції науки соціології:

1. Теоретико-пізнавальна;

2. Описова;

3. Практично-перетворююча;

4. Прогностична.

Лекція 3: Соціальна стуктура суспільства.

 

1. Сутність соціальної структури суспільства та її складові елементи.
2. Сучасні концепції соціальної структури суспільства.
3. Тенденції розвитку і особливості соціальної структури сучасної України.

Лекція 6: Cоціолгія шлюбу і сім’ї.

 

1. Шлюб:сутність, витоки та історичні форми;
2. Сім’я як соціальний інститут;
3. Тенденції сучасних шлюбних відносин.

 

Лекція 7: Соціологія особистості.

1. Сутність та структура особистості
2. Формування, розвиток і соціалізація особистості.
3. Виховання особистості.
4. Типологія особистостей.

 

Виховання особистості.

 

Виховання особистості – свідомий, соціальний вплив на індивіда з метою підготовки його до виконання тої чи іншої ролі, формування у нього для цього необхідних якостей.

Система виховання особистості включає такі елементи:

- теорію виховання;

- мету виховання;

 

 

- напрямки і завдання виховання;

- засоби виховання;

- форми виховання;

- методи виховання;

- принципи виховання.

Серед основних напрямків виховання виділяють трудове виховання.

Трудове виховання – один із провідних напрямків виховання. Воно передбачає формування творчо активної, працелюбної особистості, яка досконало володіє професійною майстерністю та розвинутими діловими якостями, відчуттям відповідальності, шанобливим ставленням до власності, готовності до життєдіяльності в умовах ринкових відносин, до підприємницької діяльності та конкуренції.

Не можна сформувати дійсно активну, різнобічно розвинуту особистість і без морального виховання – цінуються такі загальнолюдські якості, як чесність, совістливість, сумлінність, порядність, милосердя та інші гуманні загальнолюдські якості.

Політичне виховання спрямоване на формування у особистості необхідної для громадянина політичної культури; допомагає утвердженню самоврядності людини.

Правове виховання формує правову культуру, тобто повагу до прав і свобод людини, знання законів та уміння їх застосовувати.

Екологічне виховання передбачає виховання екологічної культури особистості, яка б регулювала розумні взаємовідносини людини і природи, орієнтувала людину на її збереження.

Естетичне виховання – це виховання почуття прекрасного як в повсякденному житті, так і в мистецтві.

 

Типологія особистостей.

 

Класифікація типів особистостей за критерієм ставлення до праці, творення:

- за правовим критерієм:

• сагвініки;

• холерики;

• меланхоліки;

• флегматики

- за соціально-психологічними ознаками:

• інтраверти (скритна людина);

• екстраверти (комунікабельна людина);

- за формаційно-класовим критерієм:

 

 

• тип рабовласницького суспільства (патрицій, плебей, раб);

• тип феодального суспільства (феодал, дворянин, кріпак);

• тип капіталістичного суспільства (буржуа і пролетаріат);

• тип соціалістичного суспільства (робітники, селяни, інтелігенція);

- за відношенням до діяльності і творчості:

• творець;

• споживач.

 

Типологія колективів

1. За змістом діяльності:
• Навчальні;
• Наукові;

 

 

• Обслуговуючі;
• Адміністративно-управлінські колективи.
1. За формою організації:

• Організовані спеціально;
• Утворені стихійно.

1. За формою власності:

• Державні;
• Приватні;
• Корпоративні;
• Акціонерні.

1. За складом:

• Дитячі;
• Студентські;
• Молодіжні;
• Жіночі і т.д.

1. за рінями об’єднання робітників у трудовому колективі:

• первинний;
• вторинний;
• основний.

Функції трудового колективу:

1. Цільова, або виробничо-економічна;
2. Задоволення соціальних потреб працівників;
3. Громадсько-політична;
4. Соціально-виховна.

Лекція 1: Соціологія як наука

1. Предмет і об’єкт соціології.
2. Основні категорії соціології.
3. Структура соціологічного знання.
4. Суспільні функції соціології.

1. Предмет і об’єкт соціології.

Об’єктом вивчення соціології є суспільство і елементи з яких воно складається – соціальна реальність.

Предмет вивчення соціології:

1. Соціологія – це спосіб вивчення людей, наука про методи вивчення їх соціальної поведінки (опитування, експеримент, аналіз документів, спостереження);

2. Соціологія – це наука про суспільство в цілому як систему, що знаходиться у розвитку;

3. Соціологія – це наука про тенденції розвитку, взаємодію різних соціальних спільнот, інститутів, а також наука про закономірності соціальної поведінки людей.

Елементи суспільства:

1. Соціальна спільнота;

2. Соціальна організація;

3. Соціальний інститут;

4. Соціальні відносини.

Соціальна спільнота – це сукупність людей, які пов’язані між собою спільними умовами життєдіяльності, інтересами, цілями і взаємодіють між собою.

Соціальна організація – це організація діяльності людей у певній соціальній сфері.

Соціальний інститут – це стійка форма організації діяльності людей, що склалися історично.

Соціальні відносини – це відносини між різними групами людей, соціальними спільнотами, які мають неоднакове становище в суспільстві, беруть неоднакову участь в політичному, духовному житті, розрізняються способом життя, рівнем і джерелом доходу, а також структурою особистого споживання.

2. Категорії соціології:

1)загальнонаукові – поняття і терміни про суспільство, якими послуговуються різні науки;

 

2) безпосередньо соціологічні - соціальний статус, соціальна мобільність, соціальний інститут;

3) категорії дисциплін суміжних із соціологією.

Соціальне виникає завжди, коли поведінка будь-якої особи (групи чи спільності) зазнає впливу інших суб’єктів суспільства.

Структура науки соціології

 

1.За метою дослідження:

§ фундаментальна (на фундаментальному рівні створюються нові теорії, концепції досліджень, знання);

§ прикладна (рівень соціологічних знань про реальний стан в тій чи іншій сфері суспільного життя).

2. Залежно від завдань, які стоять перед соціологічними дослідженнями

§ теоретична соціологія;

§ прикладна соціологія (поділяється на соціальну інженерію і клінічну соціологію)

3. 60 рр. XXст. американський соціолог Роберт Мертон:

§ загальні соціологічні теорії – дають уявлення про суспільство в цілому, його структуру, розвиток і функціонування:

- т. структурного функціоналізму;

- т. соціального обміну;

- т. символічного інтеракціоналізму;

- марксистська теорія;

- феноменологічна теорія.

§ теорії середнього рівня (спеціальні соціологічні теорії) забезпечують зв'язок між теоретичною і прикладною соціологією:

- т., що виникають на зіткненні соціології та інших наук;

- т., що вивчають соціальні спільноти;

- т., предметом вивчення яких є соціальні інститути (соціологія освіти, релігії, побуту, дозвілля.....).

§ конкретні соціологічні дослідження.

4. Функції науки соціології:

1. Теоретико-пізнавальна;

2. Описова;

3. Практично-перетворююча;

4. Прогностична.