У період зародження і становлення феодальних відносин (vi – поч. XII ст. Н. Е. )

 

Східні слов’яни, їх походження, розселення на сучасній території України. Родоплемінна організація суспільства та її розклад: родовий уклад життя людей, зародження патріар-хального рабства, формування феодальних відносин. Переростання ро­дових общин у територіальні.

Східнослов’янські племена, союзи племен, племінні княжіння. Союз союзів племінних княжінь Середнього Подніп ров’я під назвою “Русь” (VIII ст. н.е.).

Суперсоюз племінних княжінь під назвою “Руська зе­мля” (поч. IX ст.) – попередник держави Київська Русь.

Утворення і розвиток держави з центром у Києві. Формування її території. Норманська та інші тео­рії походження Київської Русі.

Суспільний лад. Великі київські князі. Місцеві князі. Бояри. Духовенство. Міське населення. Смерди. Закупи. Ка­бальні люди. Холопи.

Державний лад. Ранньофеодальна монархічна форма правління. Вищі органи влади: великий київський князь, рада при великому князі. Удільні князі. З’їзди князів (снеми). Відносини васалітету-сюзеренітету. Віче. Судові органи. Двірцево-вотчинна система управління. Військо. Церковна організа­ція.

Джерела права Київської Русі: звичаєве право, князів­ське законодавство, міжкнязівські договори, постанови кня­зівських з’їздів і вічевих зборів, договори Київської Русі з іно­земними державами. Джерела церковного права: церковні статути Володимира і Ярослава, збірки канонічного права. “Руська Правда” – пам’ятка права Київської Русі.

Основні риси права. Право власності, зобов’язальне право, право спадщини. Сімейно-шлюбне право. Поняття і види злочинів, мета і система покарань. Основні риси судо­чинства. Історичне значення Київської Русі.

 

Т е м а IV. ДЕРЖАВА І ПРАВО ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ РУСІ У ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ

(XII – XIV ст.)

 

Розвиток суспільно-політичного ладу Русі на початко­вому етапі феодальної роздробленості. Суспільний лад. Дер­жавний лад.

Зміни в суспільно-політичному ладі південно-західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості і боротьби Русі проти навали кочових орд та інших іноземних за­гарбників (XIII-ХІVст.).

Утворення і розвиток Галицько-Волинського князівс­тва. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.

Суспільний лад. Князі. Боярська аристократія. Духо­венство. Міські жителі. Сільське населення. Смерди. Холопи. Правове становище окремих соціальних груп.

Державний устрій. Князівська влада. Коронація князя Данила як короля. Рада бояр. Удільні князі. З’їзди князів. Віче. Військо. Заснування Галицької митрополії. Місцеве управлін­ня. Значення Галицько-Волинського князівства. Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості (XII – перша половина XIV ст.).

 

Т е м а V. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ЛИТВИ, ПОЛЬЩІ Й РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

(кінець XIV – І пол. XVII ст.)

Приєднання українських земель до Великого Литов­ського князівства. Захоплення частини земель України Поль­щею. Утворення держави Речі Посполитої. Люблінська унія 1569 р. Зміни в політично-правовому становищі українських земель.

Суспільний лад. Князі, магнати, бояри, шляхта. Духо­венство. Міське населення. Селянство, його верстви і групи. Закріпачення селян.

Державний лад. Установлення нового адміністратив­но-територіального поділу. Ліквідація князівств і земель. За­провадження воєводств і повітів. Центральні і місцеві, органи влади і управління в Україні. Судові установи.

Особливості територіального устрою Галичини. Буко­вина у складі Молдавії і Туреччини. Закарпаття у складі Угорського королівства. Чернігово-Сіверщина у складі Вели­кого князівства Московського.

Українська колонізація Подніпров’я і Запоріжжя. Витоки та причини виникнення українського козацтва. Поява перших січей. Козацтво як явище світової історії. Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Військово-політична організація Запорізької Січі. Козацька символіка. Організація реєстрового козацтва.

Джерела права. Звичаєве право. Сеймові і королівські конституції. Конституція Казиміра 1468 р. “Устава на волоки” 1557 р. Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр. Магдебурзьке право. Зародження і розвиток козацького права. “Ординація війська Запорізького” 1638 р., зміст і значення.

Основні риси права. Право власності. Спадкове право. Зобов’язальне право. Злочини і покарання. Судовий процес.

 

Т е м а VI. ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 1648 - 1654 рр. ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

 

Політико-правове і соціально-економічне становище України напередодні повстання 1648 р. Причини і характер війни. Рушійні сили війни. Гетьман Б. Хмельницький.

Суспільний лад. Вигнання з України польських магна­тів, шляхти, ієзуїтів і ксьондзів. Зміцнення становища право­славної шляхти і духовенства. Козацька старшина. Рядові ко­заки. Міські жителі та їх розшарування. Селянство.

Формування української національної держави. Тери­торія. Новий адміністративно-територіальний поділ.

Вищі органи влади й управління. Загальновійськова козацька Рада. Рада Генеральної старшини. Гетьман. Гене­ральний уряд. Полковники і полкові уряди. Сотники і сотенні уряди. Курінні отамани. Городові отамани. Запорізька Січ, її внутрішня організація. Поєднання військово-адміністративної і судової влади. Магістрати і ратуші, їх структура, права та обов’язки. Козацьке військо. Суд.

Джерела права. Звичаєве право – основа права геть­манської держави. Нормативні акти гетьманської військово-адміністративної влади. Зміни в застосуванні законодавства польсько-литовського походження.

Основні риси права періоду визвольної війни 1648–1654 рр. історичне значення визвольної війни українського народу.

 

Т е м а VII. ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ ДО СКЛАДУ РОСІЇ

І ЙОГО ПРАВОВЕ ОФОРМЛЕННЯ

Українсько-російські зв’язки в роки визвольної війни 1648 – 1654 рр. Рішення Земських соборів у лютому 1651 р. та жовтні 1653 р. Переяславська угода 1654 р. – воєнно-політичний та релігійний союз між Московською та Українсько Кзацькою державами. Наслідки Переяславської угоди для української держави і народу.

 

Т е м а VIII. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ