Автономію України. На основі домовленостей між Центральною Радою і Тимчасовим урядом

Центральна Рада розширювала свій склад за рахунок представників національних меншин, що

- 149 -

жили в Україні. Вони становили біля 30% від загальної кількості членів Центральної Ради.

Серед членів Ради були росіяни, поляки, євреї, молдавани, німці, болгари, татари. Їх

Представники ввійшли і до уряду України – Генерального Секретаріату. Загалом Центральна

Рада нараховувала в липні 822 чол., де були представники різних політичних партій, а також і

Більшовики. Отже, за своїм складом Центральна Рада була інтернаціональною і

Багатопартійною. Вона перетворилася у демократичний парламент України. За соціальним

Складом щонайбільше у ній було інтелігенції, багато тут було представників селян і робітників.

Угода між Центральною Радою і Тимчасовим урядом була оформлена у ІІ Універсалі,

Ухваленому І6 липня 1917 р. Проте незабаром з’ясувалося, що Тимчасовий уряд не збирається

Виконувати за угодою взятих на себе зобов’язань. 17 серпня 1917 р. він затвердив “Тимчасову

Інструкцію для Генерального Секретаріату”, яка значно обмежувала його права, а територію

України вона окреслювала лише 5 губерніями (власне українських було 9). Замість того, щоб

Рішуче стати на шлях утвердження автономності України, Центральна Рада продовжувала

Безплідні переговори з Тимчасовим урядом. У середовищі українських політичних партій

також посилилися незгоди щодо питання подальшого політичного розвитку України. Особливо

Це виявлялося у військовій політиці. Улітку 1917 р. на вірність Центральній Раді присягнуло

Біля 100 тис. солдат, які сформували окремі українізовані частини. Центральна Рада не вжила

Необхідних дій, щоб перетворити їх у боєздатну регулярну армію. Восени 1917 р. внаслідок

__________поразок російської армії на фронті, а також провалу заколоту генерала Л.Корнілова, що хотів

Встановити в Росії військову диктатуру, почала наростати анархія. Тисячі солдат російської

Армії покидали фронт і через Україну йшли додому, знищуючи і грабуючи все на своєму

Шляху. Ставало зрозуміло, що Тимчасовий уряд втратив контроль над армією та й країною в

цілому. У таких умовах у Центральній Раді загострюються дискусії щодо питання подальшого

Державного устрою України. Чи бути їй у складі федерації чи самостійній? Більшість

Провідних діячів Центральної Ради продовжували наполягати на федерації з Росією. Остаточно

це питання мали вирішити Українські Установчі Збори, рішення про скликання яких ухвалила

Центральна Рада на одному із своїх засідань у жовтні 1917 р. Це відповідно викликало

Бурхливу реакцію Тимчасового уряду. Незважаючи на те, що він практично втратив контроль

Над країною, він продовжував наполягати на збереженні єдиної і неподільної Росії. Тимчасовий

Уряд викликав до Петрограда генеральних секретарів на чолі з В.Винниченком для пояснень. Їх

Мали намір ув’язнити у Петропавлівській фортеці. Однак, прибувши до Петрограду генеральні

Секретарі застали вуличні бої. У каземати, які приготував для них Тимчасовий уряд,

Більшовики посадили самих міністрів. 7 листопада в результаті військового перевороту

Більшовики захопили владу у Петрограді.

Отже, закінчився мирний етап діяльності Центральної Ради на шляхах відродження

Національної державності України. За цей час була вироблена структурна організація

Української парламентської республіки, сформований законодавчий орган влади (Центральна

Рада), вищий виконавчий орган України – Генеральний Секретаріат. Відтак, за період від весни

До жовтня 1917 р. Центральна Рада заклала підвалини Української державності. 7 листопада

Р. більшовики збройним шляхом захопили владу в Петрограді. Вони сформували новий

Уряд – Раду Народних Комісарів на чолі з Леніним. Він мав управляти країною до скликання