Розкажіть про своєрідність творів для дітей письменників діаспори (Катерина Перелісна, Віра Вовк, Олекса Кобець).

ВІРА ВОВК (Селянська) - громадянка Бразилії українського походження.

Вірші Віри Вовк можна розділити на чотири групи:

1) мотиви рідної землі та української природи, туга за Батьківщиною і терпіння з приводу лихоліття її;

2) релігійні мотиви;

3) любовна лірика;

4) вірші за мотивами чужої природи.

Але навіть у творах, які малюють чужу природу, у Віри Вовк екзотичні мотиви перегукуються з мотивами рідної Гуцульщини. Гуцульщина має для неї велику цілющу силу: вона стала для неї на чужині своєрідним зіллям і провідною зіркою. Мотиви української природи виступають навіть у віршах релігійного змісту В них релігійні мотиви надіслані народного уявлення. Серед стилістичних засобів Віри Вовк слід звернути увагу на епітети і порівняння, що дуже гарні, свіжі і сміливі персоніфікації

КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА

Катерина Перелісна (Глянько) - українська поетеса і письменниця, автор численних творів для дітей. Народилась Катерина 1902 року у Харкові. Батько її, Федір Глянько (1879—1955), був одним із піонерів українського руху серед харківського робітництва, з 1900 активний член Української Робітничої Громади в Харкові, шо була керована Гнатом Хоткевичем. Також Федір був співзасновником Українського Робітничого Театру, а з 1917 ще й член Центральної Ради і учасник Трудового Конгресу.

Навчалась Катерина в українській гімназії ім. Б. Грінченка у Харкові. В цій гімназії викладали найкращі харківські україністи.

Як пише Катерина Перелісна у своїй автобіографії, 1917 року вона "перейшла до новозаснованої української гімназії ім. Б. Грінченка, директором якої був М, А. Плевако, а заступником директора і викладачем української мови О. Н. Синявський". Учителями були О. І. Попов, М, Г. Йогансен (Майк Йогансен), поетеса Христя Алчевська. Драматичним гуртком керував молодий тоді педагог М. Ф. Сулима, а фахові поради давав Гнат Хоткевич. На заняттях літературного гуртка чимало уваги було приділено поглибленню знань про українську народну творчісіь, зокрема пісні. "Гімназія мала тяжкі умови для праці, - пише К. Перелісна, - бо зі зміною влади мінялись умови, поки на­решті її закрили. 1919 року був другий приспішений випуск, до яко­го попала саме моя кляса. Організувалися педагогічні курси імени Сковороди, що заповнені були головним чином колишніми учнями гімназії імени Б, Грінченка"."

Після закриття школи молода Катерина Глянько займалась письменницькою і педагогічною діяльністю, була редакторкою українських книг.

Пізніше, вже із сином, вона змушена була емігрувати у Північну Америку. Батько Катерини, Федір, як учасник українського руху і діяч УАПЦ, не уникнув репресій з боку комуністів - деякий час він провів у радянських тюрмах, врешті також емігрував до Штатів.

В діаспорі Катерина Перелісна зберегла свій талант письменниці, і продовжувала писати для дітей. Вона переймалася тим, щоб діти української діаспори, відірвані від своєї рідної мови, вчили її і не забували.

Твори Катерини Перелісної навіть покладені на музику, зокрема, Українським хором бандуристів і композитором Володимиром Кассарабою.

ОЛЕКСА КОБЕЦЬ(Варавва)

Потрапив у полон в роки Першої світової війни перебував у таборі м. Фрайштадті (Австрія). Олекса Кобець не вписувався ні до однієї літературної організації. Коли в Харкові було створено в 1934 році єдиний Союз Письменників України, він долучився до письменницької родини, але тільки формально: насправді Олекса і далі тримався осторонь від організації. Перша літературна спроба Ст. Кобця припадає на 1903 рік, коли вмерла його маленька сестра, яку він дуже любив. Свій смуток і жаль висловив поет у вірші, що помістив його в рукописному шкільному журналі канівської школи. Але власний дебют Кобця — це його перше оповідання «Під Новий Рік», Згодом друкувалися його вірші в журналах «Маяк», «Дзвін», «Літературний науковий вісник». Багато писав для «Ради» про життя всіх закутків Канівщини, посилав туди економічні та літературні статті і рецензії. У 1913 році видав збірку віршів «Ряст». Потім з'явилися інші збірки поезій («Під чужим небом» та інші), драматичних етюдів («В Тарасову ніч»), великих прозових творів (особливо «Записки полоненого»), фейлетонів, нарисів і численних перекладів поетичних і прозаїчних творів з іноземних мов.

Олекса Кобець відомий також дітям завдяки своїм гарним віршам, друкованим у «Веселці», «Свободі» й «Нашому житті». В Буффало вийшла його збірка для дітей «Сонце сходить», якою в школах за кордоном користуються як літературною читанкою. Нині молодь залюбки співає чудову бадьору маршову пісню «Від синього Дону до сивих Карпат...», не знаючи здебільшого, що автором її слів є Олекса Кобець, а музику до неї написав композитор Михайло Гайворонський.