Радянсько –німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Радянсько –німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі



23 серпня 1939 р. між СРСР та Німеччиною було підписано пакт про ненапад, а також додаткові таємні протоколи, в яких визначились сфери впливу двох держав у Східній Європі. За прізвищами міністрів закордонних справ СРСР та Німеччини цей пакт увійшов в історію під назвою пакту Ріббентропа - Молотова.

Секретними протоколами визначалось: поділ Польщі на сфери впливу та територіальні приєднання до Німеччини та СРСР; згода СРСР ввести свої війська після початку німецької окупації Польщі; про невтручання Німеччини в долю Прибалтійських держав та свободу дій СРСР та ін. Радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалась уздовж лінії річок Нарва - Вісла - Сан.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу., що поклало початок Другій світовій війні. Швидко просуваючись по польській території, німецькі частини 10 вересня 1939 р. підійшли до Бресту та Львова.

17 вересня 1939 р, окупацію польської території розпочали частини Червоної армії. Діючи за таємними протоколами СРСР офіційно виправдовував свої дії необхідністю „надати допомогу українцям перед загрозою, що насунулась”.

Командуючим Українським фронтом був командарм С. Тимошенко. Для здійснення операції радянське командування створило досить могутнє угруповання військових частин із 54 стрілкових та 13 кавалерійських дивізій, 18 танкових бригад, 11 артилерійських полків. На двох фронтах (Українському та Білоруському) налічувалось більше 600 тис. чоловік, 4 тис. танків, 5,5 тис гармат, 2 тис. літаків, їм протистояло 25 польських батальйонів, що зосереджувалися на польське - радянському кордоні.

Населення СРСР позитивно поставилось до „визвольної місії" Червоної армії щодо „братів - українців" та „братів - білорусів".

Офіційні представники та преса західних країн, особливо Англія та Франція, засудили радянську акцію, але скоро вони вирішили не втручатися у цей конфлікт.

Під час зустрічного руху між частинами німецьких та радянських військ мали місце невеликі сутички, але вони були зумовлені певною неорганізованістю дії.

Частини Червоної армії в ряді місць вели бої з польськими військовими підрозділами: у районі Лашки Муроване - з частинами угруповання генерала К.Сосновського, біля с.Красне - з частинами військ генерала В. Орлик-Рюкермана. Протягом 20 - 21 вересня тяжкі кровопролитні бої тривали з польськими захисниками м. Гродно. Бої велись у районі Львова, Вільно, Кобрина, Сарни, Любліна, Радянські втрати становили близько 1 тис. загиблими та 2 тис. пораненими.

28 вересня Німеччина захопила Варшаву. У результаті поділу Польщі до СРСР відійшло 51,4% території з 37,1% населення (12 млн. чоловік).

У жовтні 1939 р. на території Західної України були організовані проведення виборів до Народних зборів. Створений у Львові організаційний комітет розробив спеціальне положення про вибори. Вибори до Народних зборів проводились в умовах присутності радянських військ, під загрозою депортації та розкуркулення, під моральним тиском, позбавлення виборчих прав „потенційних противників радянської влади”.

Участь у виборах взяли 92,8% виборців, які голосували по одномандатних округах за кандидатів прорадянської орієнтації. Альтернативність на виборах була відсутня.

Наприкінці жовтня 1939 р. Народні збори прийняли декларації про проголошення радянської влади та з проханням про возз'єднання з УРСР. П'ята сесія Верховної Ради СРСР у листопаді 1939 р. задовольнила їх прохання.

На території Західної України, офіційно включеної до складу УРСР, було створено шість областей - Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку.

У новостворених областях негайно розпочалися соціально - економічні та політичні, адміністративні заходи з радянізації краю: заборонялась діяльність усіх українських партій, закривались громадські, культурні, наукові, промислові та кооперативні товариства, установи; було експропрійовано 2 тис. підприємств, ліквідовано поміщицьке польське землеволодіння, з літа розпочалася колективізація (на червень 1941 р. в колгоспи було об'єднано 15% господарства).

Одночасно відбувалася широкомасштабна масова депортація населення краю: за даними науковців до початку радянське - німецької війни 1941 - 1945 рр. з краю було вислано 10% населення (близько 1 млн. 200 тис. чоловік). Депортація супроводжувалась справжнім геноцидом проти населення (смертність серед депортованих становила 16%).

Злочинні дії щодо населення, які застосовувались органами НКВС та військовими підрозділами НКВС при сприянні місцевих та центральних органів влади, обумовили справедливий протест населення. Збройний опір очолила ОУН. (крило С. Бандери).

Встановлення радянської влади мало і деякі позитивні наслідки для цих територій: розпочалася українізація, ліквідовувалась система полонізації краю, дещо було зміцнено систему освіти, зросла кількість початкових шкіл, поліпшилось медичне обслуговування сільської місцевості, українська мова стала офіційною у Львівському університеті. Однак це не означає, що в цілому сталінський тоталітарний режим Західній Україні не був жорстоким.

Відповідно до радянське - німецьких договорів вирішувалась і проблема Бессарабії. У червні 1940 р. враховуючи домовленість про розмежування сфер, СРСР в ультимативній формі заявив Румунії про передачу йому території Бессарабії та Північної Буковини, Німеччина залишилась осторонь цих дій СРСР щодо Румунії. 28 червня 1940 р. південна група військ Червоної армії під командуванням генерала армії Г.Жукова перейшла Дністер, вступивши на територію Північної Буковини та Бессарабії.

За рішенням VII СЕСІЇ верховної Ради СРСР 2 серпня 1940 р. було утворено Молдавську РСР, а Північна Буковина перетворена в Чернівецьку область і передана УРСР; до складу УРСР були включені також Хотинський, Акерманський, Ізмаїльський повіти Бессарабії. 4 листопада 1940 р. між УРСР та МРСР було встановлено новий кордон, у результаті від України було відчужено територію Придністров'я з етнічними українським населенням.

Незважаючи на всю ганебність засобів та методів диктаторського режиму з повернення західноукраїнських земель до складу України, в історичній перспективі цей факт не можна недооцінити, оскільки вперше українці об'єдналися в одній державі.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 253; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 174.129.140.206 (0.007 с.)