Характеристики і приклади вимірювальних шкал

 

 

Шкала	Характеристика	Приклади
Номінативна шкала	Об’єкти класифіковані, а класи позначені номерами. Те, що номер одного класу більше чи менше, ніж інший, нічого не говорить про властивості об’єктів за винятком того, що вони відрізняються один від одного.	Стать, колір очей, класифікація учнів за принципом: «знає – не знає», «вміє – не вміє» тощо.
Рангова шкала	Об’єкти вимірювання можна порівняти за показниками «більше-менше», «краще-гірше», «вище-нижче» тощо. При цьому рівні різниці чисел не відображають рівні різниці кількості властивості, тобто, аналізуючи результати контрольної роботи, не можна сказати, наприклад, на скільки саме одиниць краще засвоїв один учень навчальну тему ніж інший.	Ранжирування учнів за оцінками, дисципліною ставленням до навчання, за рисами особистості. Типовою ранговою шкалою є також і п’ятибальна (дванадцятибальна) шкала шкільних оцінок.
Інтервальна шкала	Об’єкти вимірювання можна не тільки упорядкувати, але й приписати їм числа таким чином, щоб рівні різниці чисел відображували рівні відмінності у кількості вимірюваної властивості. Це здійснюється за допомогою одиниці, вимірювання. Нульова точка в інтервальній шкалі обирається довільно і не вказує на відсутність властивості. Тому можна сказати, на скільки саме вимірюваної властивості більше (менше) у одного об’єкта ніж у іншого, але не можна сказати, у скільки разів більше (менше).	Календарний час, шкала Цельсія для вимірювання температур.
Шкала відношень	Об’єктам вимірювання можна приписати числа таким чином, що стає можливим визначити не тільки, на скільки одиниць більше чи менше міститься вимірюваної властивості в різних об’єктах, але й вказати, у скільки разів її більше (менше). Це досягається завдяки впровадженню абсолютної нульової точки відліку, в якій вимірювана властивість теж дорівнює нулю.	Вимірювання тривалості навчальних процедур, обсягу диктанту, вартості навчання, швидкості читання тощо.

 

У педагогічних дослідженнях для вимірювання показників рівня сформованості залежної змінної частіш за все застосовуються такі методи: контрольна робота, тестування, спостереження, а також методи опитування (анкетування, бесіда, інтерв’ю тощо).

Тема 5. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОГО ПОШУКУ

Оформлення результатів наукової праці. Основні вимоги до змісту, логіки і методики викладу дослідницького матеріалу. Характеристика основних видів представлення результатів дослідження: стаття, рецензія, тези наукових доповідей тощо. Вимоги до оформлення курсової роботу.

Типові помилки при виконанні курсового дослідження з педагогіки.

Процедура захисту курсових робіт

 

Приклад побудови статті:

КОМПЕТЕНЦІЯ, КОМПЕТЕНТНІСТЬ, МІЖКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ:

СУТНІСТЬ І ЗМІСТ

Постановка проблеми. Важливою відмітною рисою сучасності є активізація процесів міжкультурної комунікації в усіх аспектах життя суспільства як на міжнародному, так і на внутрішньодержавному рівнях і зростання їх соціально-політичного, соціально-економічного, соціально-культурного значення…

Аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Останнім часом з’являються окремі програми спецкурсів або курсів за вибором студентів, що мають на меті сформувати у молодих громадян України уявлення про етнокультурне різноманіття сучасного українського суспільства, цінність такого розмаїття, виховання поваги до інших народів і культур, толерантність та здатність до міжетнічного й міжкультурного діалогу тощо [2; 5; 9; 19 та ін.]…

Метою статті є з’ясування сутності й змісту міжкультурної компетентності вчителя, що має стати запорукою його ефективної професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства.

Виклад основного матеріалу. Кожній освітній парадигмі притаманні специфічні системотвірні ідеї і ціннісні орієнтири, що визначають роль учителя в освітньому процесі, вимоги до його професіоналізму та професійно значущих особистісних якостей…

Висновки та перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Перспективним щодо вирішення проблеми формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства може стати застосування компетентнісного підходу та перенесення центру ваги в площину формування міжкультурної компетентності педагогів. Подальші наукові пошуки мають бути зосереджені на розробці змісту міжкультурної компетентності вчителя та пошуку шляхів формування її складників.

Анотація. У статті зроблено огляд сучасних підходів до визначення понять «компетенція», «компетентність», «міжкультурна компетентність», встановлення їх співвідношення. Визначено, що «компетенція» відбиває зміст певного виду діяльності, тоді як «компетентність» — сукупність якостей особистості, необхідних для реалізації цього змісту. При цьому компетентність є сукупністю знань, умінь і навичок, що дозволяють особистості ефективно вирішувати питання і здійснювати необхідні дії в якій-небудь області життєдіяльності, а компетенція — сукупність об’єктивних умов, що визначають можливості й межі реалізації компетентності особистості.

Міжкультурну компетентність віднесено до групи ключових компетентностей особистості в цілому та професійних компетентностей сучасного вчителя зокрема. Виявлено специфіку міжкультурної компетентності вчителя, зумовлену особливостями його професійної діяльності.

Міжкультурну компетентність учителя представлено як інтегративну якість, що забезпечує готовність педагога до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства. До змісту міжкультурної компетентності вчителя віднесено особистісний, інформаційний та процесуально-діяльнісний складники.

Ключові слова: компетенція, компетентність, міжкультурна компетентність, учитель, особистість, етнокультурне розмаїття.

Приклад оформлення титульного аркуша курсової роботи

 

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

 

Факультет початкового навчання

Кафедра теорії і методики професійної освіти