Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості

Та небезпечності факторів виробничого процесу,

Важкості та напруженості праці

Провідним принципом, що був покладений в основу створення класифікації та є основою її адекватного використання у практиці сучасної медицини праці, слід вважа­ти принцип диференціації умов праці відповідно до фактично визнаних рівнів впливу чинників виробничого середовища і трудового процесу. Отже, головним алгоритмом дій лікаря, який має здійснити оцінку умов праці за ступенем шкідливості та небез­печності на конкретній ділянці сучасного виробництва, є порівняння реальних значень рівнів впливу чинників виробничого середовища і трудового процесу з показниками, що визначені як граничні в санітарних правилах і нормах, гігієнічних нормативах і регламентах тощо.

Основними поняттями, що використовуються в гігієнічній класифікації, є такі тер­міни: умови праці, шкідливий виробничий чинник, небезпечний виробничий чинник, важкість праці, напруженість праці, безпечні умови праці.

Умови праці являють собою сукупність чинників виробничого середовища та тру­дового процесу, які впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі вико­нання професійної діяльності.

Шкідливий виробничий чинник - це чинник трудового процесу та виробничого се­редовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до виник­нення професійних захворювань та інших несприятливих наслідків.

Небезпечний виробничий чинник - це чинник трудового процесу та виробничо­го середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршання здоров'я і навіть смерті організму.

Важкість праці являє собою характеристику трудової діяльності людини, яка ви­значає ступінь залучення до роботи м'язів і відображує енергетичні та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.

Напруженість праці являє собою характеристику трудового процесу, що відобра­жує рівень навантаження на ЦНС та вищу нервову діяльність загалом під час вико­нання професійної діяльності.

Безпечними умовами праці слід вважати умови праці, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників виключений або його рівень не перевищує значень гігієнічних нормативів.

Класифікація умов праці.

Умови праці за ступенем шкідливості та небезпеки, згідно з провідними положеннями гігієнічної класифікації праці за показниками шкід­ливості та небезпеки виробничого середовища, важкості та напруженості виробничого процесу, слід розподіляти на 4 класи: оптимальні умови праці (1 клас), допустимі умо­ви праці (2 клас), шкідливі умови праці (3 клас) та небезпечні умови праці (4 клас).

Основні характеристики та головні ознаки кожного з наведених класів.

1 клас: оптимальні умови праці - характеризується такими умовами, при яких збе­рігається не лише здоров'я працівників, але й створюються передумови для підтриму­вання високого рівня їх працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих чинників установлені лише для мікрокліматичних параметрів виробничого середови­ща і чинників трудового процесу. Водночас для інших чинників за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких вплив несприятливих чинників виробничого середовища не перевищує рівень, прийнятий як безпечний для населення загалом.

2 клас: допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями чинників ви­робничого середовища і факторів трудового процесу, які не перевищують установле­них гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зрушення у функціонально­му стані організму швидко відновлюються протягом часу, що відведений для організації регламентованого відпочинку, або до початку наступної зміни і не справляють якого-небудь несприятливого впливу на стан здоров'я працівників та їх нащадків як у найближчому, так і у віддаленому періодах.

3 клас: шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні справляти несприятливий вплив на організм працівників або їх нащадків як у найближчому, так і у віддаленому періодах.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та рівнем вираження змін в організмі працівників прийнято поділяти на 4 ступеня:

1 ступінь (3.1) — умови праці, які характеризуються такими відхиленнями чинників виробничого середовища і факторів трудового процесу від гігієнічних нормативів, що, як правило, викликають функціональні зміни, котрі виходять за межі фізіологічних ко­ливань та сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

2 ступінь (3.2 ) - умови праці, які характеризуються такими відхиленнями чинни­ків виробничого середовища і факторів трудового процесу від гігієнічних нормативів, що здатні викликати стійкі функціональні порушення і у більшості випадків призво­дять до зростання рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, появи окремих ознак професійної патології;

3 ступінь (3.3) - умови праці, які характеризуються такими відхиленнями чинни­ків виробничого середовища і факторів трудового процесу від гігієнічних нормативів, що призводять до підвищення рівня захворюваності з тимчасовою втратою працез­датності та розвитку початкових стадій професійних захворювань;

4 ступінь (3.4) - умови праці, які характеризуються такими відхиленнями чинни­ків виробничого середовища і факторів трудового процесу від гігієнічних нормативів, що здатні призводити до розвитку виражених форм професійних захворювань, зна­чного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

4 клас: небезпечні (екстремальні) умови - характеризуються такими рівнями впли­ву чинників виробничого середовища, дія яких протягом робочої зміни (або навіть її окремої частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих профе­сійних уражень, отруєнь, каліцтв та зумовлює пряму загрозу для життя.