Додаткові демонстраційні графічні матеріали Зонінгу можуть надаватися у довільному масштабі.

5.7 Визначення меж територіальних зон території населеного пункту здійснюється у схемі зонування з урахуванням відповідних графічних матеріалів генерального плану населеного пункту або розроблених додатково:

- схеми функціонального зонування;

- схеми планувальних обмежень території населеного пункту;

- історико-архітектурного опорного плану (схема розміщення об’єктів культурної спадщин).

Межі зон на схемі зонування встановлюються відповідно до генерального плану з урахуванням меж кварталів, мікрорайонів, інших планувальних утворень населеного пункту, природних меж, елементів інженерно-транспортної інфраструктури.

6.8 Схема зонування складається, як правило, з основних типів зон:

- громадські Г;

- житлові Ж;

- рекреаційні Р;

- курортні К:

- зони транспортної інфраструктури ТР;

- зони інженерної інфраструктури ІН;

- комунально –складські КС;

- виробничі В;

- спеціальні С;

- зони земель історико – культурного призначення ІК;

- зона земель природно – заповідного фонду ПЗФ.

В містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються:

- переважні види використання;

- супутні види дозволеного використання;

- допустимі види використання.

Допустимі види використання можуть бути дозволені за умови виконання визначених вимог і отримання спеціальних погоджень з відповідними підрозділами органів виконавчої влади та територіальними спеціально – уповноваженими органами центральних органів виконавчої влади та розробником генерального плану (в разі необхідності).

До переважних видів використання територіальної зони можуть встановлюватися супутні. За відсутності на земельній ділянці переважного виду використання, супутній вид не допускається.

До супутніх видів переважного використання можуть відноситися:

1) об’єкти, що технологічно пов’язані з об’єктами переважних видів або сприяють їх безпеці, в тому числі протипожежні, у відповідності до чинної нормативно-технічної докуменації;

2) об’єкти торгівлі, громадського харчування та іншого громадського, побутового обслуговування;

3) споруди, що призначені для охорони об’єктів переважного чи дозволеного виду використання;

4) об’єкти інженерної інфраструктури:

- автостоянки,

- гаражі,

- паркінги;

5) об’єкти благоустрою (дитячі, спортивні майданчики, місця для відпочинку);

Громадські туалети.

Сумарна площа об’єктів супутнього виду використання не повинна перевищувати загальну площу переважних та допустимих видів використання.

Громадські зони Г.

Ділові зони Г-1 призначаються для розташування адміністративних, наукових, ділових, фінансових, супутніх до них елементів транспортної інфраструктури (стоянок, паркінгів). В громадських зонах також можуть розташовуватись житлові будинки.

Навчальні зони Г-2 призначаються для розташування закладів середньої спеціальної і вищої освіти. Зони вищих і середньо-спеціальних навчальних закладів встановлюються з метою концентрації освітніх і супутніх до них функцій: навчальних, інформаційних, культурних, оздоровчих, дозвілля.

Культурні та спортивні зони Г-3 призначаються для розташування крупних культурно-мистецьких та спортивно-видовищних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів тощо.

Лікувальні зони Г-4призначаються для розташування лікарень, поліклінік,амбулаторій, аптек.

Торгівельні зони Г- 5призначаються для розташування магазинів, торгівельних центрів,ринків.

Житлові зони Ж.

Житлові зони у своєму складі містять території, що призначаються для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об’єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об’єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на оточуюче середовище.