Тема 9. Контроль у системі казначейства 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 9. Контроль у системі казначейства



План самостійної роботи

1.Органи державного фінансового контролю,їх функції

Методичні рекомендації

Питання 1. Органи державного фінансового контролю,їх функції

Література:9,10

Державний фінансовий контроль здійснюється органами законодавчої (представницької) і виконавчої влади України. До системи органів державного фінансового контролю вхо­дять: Верховна Рада України, Міністерство фінансів, Рахун­кова палата, органи Державної контрольно-ревізійної служ­би, Державного казначейства, Державної податкової служ­би, Державної митної служби аудитори та аудиторські служби. Однак, якщо Рахункова палата і ДКРС є спеціаль­ними органами державного фінансового контролю, тобто контроль є основним і єдиним завданням цих органів, то Державна податкова служба, Державне казначейство, внутрі­відомчі контрольно-ревізійні підрозділи виконують контроль­ні функції паралельно з іншими покладеними на них завданнями; вони зобов'язані контролювати лише окремі напрямки руху державних коштів.

Верховна Рада України здійснює контроль за дотриман­ням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу.

Рахункова палата України:

1) здійснює постійний контроль за виконанням державного бюд­жету в межах та обсягах, визначених Конституцією України та Законом України "Про Рахункову Палату"перевіряє використання за призначенням органами виконав­чої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів;

2) контролює утворення, обслуговування і погашення внутріш­нього і зовнішнього державних боргів України;

3) відповідність затверджених бюджетних асигнувань держав­ного бюджету бюджетному розпису та виконанням бюджет­ного розпису;

4) контролює ефективність управління коштами державного бюджету Державним казначейством України, а також вико­ристання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України, законність та своєчасність руху цих коштів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах;

5) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, виконання рішень Верховної Ради про надання Україною позик.

Основним органом державного фінансового контролю по лінії виконавчої влади є Міністерство фінансів України. Воно здійснює контроль за виконанням державного бюджету, за дотриманням Правил складання проектів бюджетів в Україні, за використанням бюджетних асигнувань та лімітів бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів, а також координує діяльність з контролю за додержанням надходжень та використанням державних коштів.

З метою організації контролю за правильністю складання і виконання бюджетів, зведених фінансових планів галузей народного господарства, управлінь та відділів державних адміністрацій, виконкомів місцевих рад, фінансових планів підприємств, організацій та установ, а також контролю за фінансовою діяльністю, станом збереження і використання матеріальних цінностей, грошових коштів, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, інших органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в організаціях та установах в Україні функціону є державна контрольно-ревізійна служба.

Головними завданнями ДКРС Закон визначив здійснення державного контролю за витрачанням коштів і товарно-мате­ріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отри­мують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних коштів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.

Відповідно до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 05.02.1998 р. М83/98-ВР (надалі Закон) Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому. Однак Указом Президента України від 28 листопада 2000 року № 1265/2000 затверджено "Положення про Голов­не контрольно-ревізійне управління України", згідно з яким Головне КРУ є центральним органом виконавчої влади, діяль­ність якого спрямовується і координується Кабінетом Мі­ністрів України через Міністра фінансів України.

У своїй діяльності ДКРС керується Конституцією України (888-9), цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

Видатки на утримання державної контрольно-ревізійної служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінан­суються з державного бюджету.

Структура державної контрольно-ревізійної служби (надалі ДКРС) в Україні регламентується Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", а саме статтею 1, згідно з якою ДКРС складається з Головного конт­рольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізій­них управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, міс­тах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах.

Особлива роль при здійсненні державного фінансового контролю відводиться Головному Контрольно-ревізійному управлінню, що має територіальні та місцеві органи. Головне контрольно-ревізійне управління України (Головне КРУ України) згідно з Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженим Указом Президента України 28 листопада 2000 року №1265/2000, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Головне КРУ України у своїй діяльності керується Кон­ституцією та законами України, указами Президента України, Кабінету Міністрів України, спеціальним директивним нака­зом Міністра фінансів України та вище згаданим Положенням. Головне КРУ України очолює Голова, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України в установле­ному законодавством порядку. Голова Головного КРУ України здійснює керівництво Головним КРУ, розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності своїх заступ­ників і керівників структурних підрозділів, в установленому порядку призначає на посади і звільняє з посад керівників контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, міс­тах Києві та Севастополі, типове положення про контрольно-ревізійні підрозділи у районах, містах, районах у містах у разі надання таким підрозділам статусу юридичної особи.

Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо напрямів і методів контрольно-ревізійної роботи, обговорен­ня найважливіших проектів нормативно-правових актів та інших питань у Головному КРУ України може утворюватися методологічна рада, інші дорадчі та консультативні органи.

У складі Головного КРУ України Кабінетом Міністрів України може бути утворено урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції.

Статтею 2 Закону України "Про державну контрольно-ре­візійну службу в Україні" визначено, що головним завдан­ням ДКРС є: здійснення державного контролю за витрачан­ням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в мініс­терствах, відомствах, державних комітетах, державних фон­дах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобі­гання їх у майбутньому. Головне КРУ України вносить у вста­новленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю та за­безпечує її реалізацію.

Відповідно до чинного законодавства Державна контроль­но-ревізійна служба виконує такі функції:

1) контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів та державних валютних кредитів;

2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, отриманих суб'єктами господарської діяльності під гарантію Кабінету Міністрів України, та відшкодуванням суб'єктами господарської діяльності коштів державного бюджету, ви­трачених на виконання гарантійних зобов'язань;

3) контроль за виконанням громадських замовлень та держав­ного оборонного замовлення, авансованих за рахунок коштів державного бюджету України;

4) контроль за цільовим та ефективним використанням кош­тів, які спрямовуються на виконання делегованих держав­них повноважень бюджетами самоврядування;

5) контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного бюджету України та бюджетів самоврядування, а також кошторисів доходів та видатків бюджетних установ;

6) розробка пропозицій за результатами ревізій і контроль за їх виконанням.

Слід зазначити, що робота органів Державної контроль­но-ревізійної служби нині, в основному, зосереджується на контролі за цільовим і ефективним використанням бюджет­них коштів та їх збереженням, максимальним відшкоду­ванням збитків винними особами, мобілізацією до бюджету платежів та інших надходжень, що були приховані в обліку та звітності, а також на перевірках разом із правоохорон­ними органами діяльності підприємств і різних господарсь­ких організацій недержавної форми власності.

Для здійснення державного фінансового контролю за дотриманням податкового законодавства створені органи дер­жавного податкового контролю. Відповідно до чинного законо­давства повноваженнями органів податкового контролю наді­лена Державна податкова адміністрація України, створена відповідно до Закону України М509-ХН від 4.12.1990 року "Про Державну податкову службу в Україні". Державна податкова адміністрація України здійснює контроль за до­держанням податкового законодавства, правильністю обчис­лення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів подат­ків, зборів інших обов'язкових платежів, установлених законодавством.

До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні подат­кові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім Києва і Севастополя), районах у містах. Крім цього у складі органів державної спеціальної податкової служби створено відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

Основним завданням органів державної податкової служ­би є здійснення контролю за дотриманням податкового за­конодавства, правильністю нарахувань, повноти і своєчасніс­тю сплати до бюджетів та державних цільових фондів по­датків і зборів та інших платежів і неподаткових надход­жень, встановлених законодавством.

З метою контролю за дотриманням податкового законо­давства; для запобігання злочинам та іншим правопорушен­ням у сфері оподаткування; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; га­рантування безпеки діяльності працівників органів держав­ної податкової служби, захисту їх від протиправних пося­гань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків у скла­ді відповідних органів державної податкової служби діють спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопору­шеннями податкової міліції.

Податкова міліція здійснює контроль за додержанням по­даткового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну, функці ї а саме:

1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформа­цію про злочини і правопорушення, віднесені до її компе­тенції, здійснює в установленому порядку їхню перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

2) здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяль­ність, вживає заходів щодо відшкодування заподіяних дер­жаві збитків;

3) виявляє причини та умови, що спряли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходи щодо їх усунення;

4) опікується безпекою працівників органів податкової служби та захистом від протиправних посягань, пов'язаних із вико­нанням ними посадових обов'язків;

5) запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;

6)збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень по­даткового законодавства, прогнозує тенденції розвитку не­гативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з

оподаткуванням.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за діяльністю суб'єктів ринку цінних папе­рів - емітентів, інвесторів, фінансових посередників, фондо­вих бірж - відповідно до діючого у цій сфері законодавства. Митні органи України відповідно до положення Митного кодексу України мають повноваження в галузі державного контролю, пов'язані з переміщенням товарів через митний кордон України.

Аудиторська палата організує незалежний фінансовий контроль. Вона видає ліцензії юридичним і фізичним особам на право здійснення аудиторської діяльності й контролює дотримання вимог законодавства з аудиторського контролю.

Аудиторські фірми проводять перевірки фінансово-гос­подарської діяльності суб'єктів господарювання і дають свої висновки стосовно законності й правильності здійснення фінансових операцій, відповідності ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам., достовірності бухгалтерської і фінансової звітності. Аудиторський контроль має за мету надання консультативної допомоги, за його результатами не приймаються рішення про накладання штрафних санкцій і адміністративних стягнень. Разом з тим аудиторські фірми несуть відповідальність за правильністю аудиторського висновку, оскільки після їх перевірок податкова, бухгал­терська і фінансова звітність перевіряється відповідними органами фінансового контролю.

Слід зазначити, що аудит все частіше виходить за межі традиційної ролі перевірки дотримання нормативів та фінан­сової ревізії і комплексно аналізує економічні наслідки вико­ристання державних коштів. Його мета полягає у сприянні загальному керівництву видатками, забезпечуючи ефективне використання бюджетних коштів.

Державний фінансовий контроль здійснюється також і низкою інших державних органів: Національним банком України, Фондом державного майна, Департаментом антимонопольної політики і підтримки підприємництва, Держав­ною комісією з цінних паперів та фондового ринку тощо.

У цілому функції органів державного фінансового контролю полягають у забезпеченні раціонального застосування дер­жавою економічних методів регулювання суспільних проце­сів, які в умовах існування різних форм і видів власності, вільного підприємництва, економічної самостійності вироб­ників, поширення ринкових відносин на всі сфери суспіль­ного життя є найбільш виправданими, динамічними і ефективними.

Необхідною умовою підвищення ефективності державно­го фінансового контролю є скоординована і упорядкована діяльність зазначених органів у здійсненні контрольних
функцій, уникнення дублювання за тими напрямками конт­ролю, які входять до компетенції кількох органів. Відо­кремлені дії кожного не відтворюють цілісного стану справ чи то окремого підприємства, чи то галузі в цілому, і, як наслідок, не забезпечують ужиття повного переліку відповідних заходів на виконання управлінських рішень для подальшого розвитку економічних відносин.

Для цього необхідно рішучіше втілювати в життя по­ставлені Міністерством фінансів завдання щодо тіснішої координації своїх дій контролюючими органами як у прове­денні ревізій і перевірок, так і максимальній їх реалізації у частині відшкодування й компенсації збитків, завданих державі.

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає економічна сутність державного фінансового контролю?

2. Які завдання стоять перед фінансовим контролем?

3. Назвіть види фінансового контролю залежно від класифікаційних ознак.

4. Назвіть органи,які здійснюють фінансовий контроль, та охарактеризуйте їх функції.

5. Які повноваження Головного контрольно-ревізійного управління?

6. Назвіть функції Державної податкової адміністрації як органу фінансового контрою.

Список рекомендованої літератури

1.Конституція України.

2.Бюджетний кодекс України від 21.06.01.

3.Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

4.Податковий кодекс України 2011рік.

5.Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету» від 14.01.97

6. Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України «Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства» від 15.09.99.

7.Наказ Державного казначейства України «Положення про Єдиний казначейський рахунок» від 26.06.02.

8. Наказ Державного казначейства України «План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» і «Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 10.12.99.

9. Наказ Державного казначейства України «Про порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства» від 02.12.02.

10. Закону України "Про державну контрольно-ре­візійну службу в Україні"" від 05.02.1998 р. М83/98-ВР

11. Закону України "Про Державну податкову службу в Україні",№ 509-ХІІ від 04.12.1990 року

12.Галушка Є.О.,Охрімовський О.В.,Хижняк Й.С. Казначейська справа.Навчальний посібник-Чернівці:Книги-ХХІ,2004

13.Юрій С.І.,Стоян В.І.,Даневич О.С. Казначейська система.Підручник-2 -ге вид.змін.і доп.-Тернопіль:Карт-Бланш,2006



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-28; просмотров: 235; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.225.117.183 (0.026 с.)