Тема 6. Обслуговування бюджетів за видатками

План самостійної роботи

1.Розпорядники бюджетних коштів.

2.Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства.

Методичні рекомендації

Питання 1. Розпорядники бюджетних коштів.

Література: 3; 13,с.199-200

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юри­дичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одер­жувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпо­рядника бюджетних коштів.

Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджет­них асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійс­нення видатків з бюджету.

Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу нада­них прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпоряд­ників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів -Міністри і керівники центральних органів виконавчої влади(по Державному бюджету),керівники відділів обласних,районних,міських держадміністрацій,голови сільських і селищних рад (по місцевих бюджетах)

Нижчестоящі розпорядники:

Другого ступеня -керівники,які одержують кошти на видатки установи та розподіляють суму коштів,визначену головними розпорядниками для переказу безпосередньо підпорядкованим їм установам,підприємствам,організаціям.

Третього ступеня -керівники,які одержують кошти тільки для безпосереднього витрачання згідно з кошторисом установи.

Головні розпорядники бюд­жетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджет­них призначень.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, - органи, уповноважені відпо­відно Верховною Радою України, Президентом України, Ка­бінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в осо­бі їх керівників, а також міністерства, інші центральні ор­гани виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, в особі їх керівників;

2)за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради АР Крим та Ради міністрів АР Крим, а також міні­стерства та інші органи влади АР Крим в особі їх керівників;

3)за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими міс­цевими бюджетами, - керівники місцевих державних адмі­ністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керів­ники головних управлінь, управлінь, відділів та інших са­мостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визнача­ються рішенням про місцевий бюджет.

Головний розпорядник бюджетних коштів:

1) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функ­цій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

2) розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;

3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до роз­порядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забез­печує управління бюджетними асигнуваннями;

4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;

5) здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рів­ня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;

6) одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджет­них коштів і аналізує ефективність використання ними бюд­жетних коштів.

Головним розпорядникам надано право розподіляти бю­джетні кошти між розпорядниками бюджетних коштів ниж­чого рівня, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління. При розподілі коштів і перерахуванні їх підвідомчим установам розпоряд­ники коштів є головними, а при витрачанні на утримання апарату управління або на централізовані заходи вони є розпорядниками коштів третього ступеня. Розпорядники бюджетних кош­тів нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів другого та третього ступенів.

Розпорядниками бюджетних коштів II ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отри­мання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам III ступеня та безпосередньо підпоряд­кованим їм одержувачам.

Головним чином, це - обласні установи і організації, в яких є підвідомчі підрозділи. Вони також при розподілі коштів є розпорядниками коштів другого ступеня, а при витрачанні коштів безпосередньо на утримання свого апа­рату або витрачанні коштів на централізовані заходи є розпорядниками коштів третього ступеня.

На обласному рівні розпорядниками коштів другого сту­пеня є: управління освіти; фінансове управління, управлін­ня казначейства; обласна податкова адміністрація, контроль­но-ревізійне управління, облдержадміністрація; управління агропромислового комплексу тощо.

Розпорядниками коштів III ступеня є бюджетні уста­нови в особі їх керівників, які уповноважені на отри­мання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої устано­ви, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосеред­ньо підпорядкованим їм одержувачам.

Для всіх розпорядників коштів Державного бюджету є обов'язковим здійснення операцій по видатках через органи Державного казначейства. При казначейській формі вико­нання Державного бюджету розпорядникам коштів відкри­ваються реєстраційні рахунки в органах Державного казна­чейства. Бюджетні кошти, які знаходяться на реєстрацій­них рахунках використовуються розпорядниками коштів відповідно до затверджених асигнувань у кошторисах до­ходів та видатків, та лімітів видатків

Запитання для самоперевірки

1. Хто є розпорядниками бюджетних коштів?

2. Що є підставою для здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів?

3. Які основні функції головних розпорядників бюджетних коштів?

4. Які основні функції розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня?

 

Питання 2. Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства.

Література: 9; 13 с.212-223

Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства включає організацію роботи зі здійснен­ня видатків:

1)у Державному казначействі України;

2)у територіальних органах Державного казначейства

Державне казначейство України здійснює фінансуван­ня видатків державного бюджету шляхом переказу коштів територіальним управлінням.

Організація роботи зі здійснення видатків у Державно­му казначействі побудована за такою схемою:

На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бю­джетних призначень та з урахуванням неоплачених фінан­сових зобов'язань складаються пропозиції про виділення асиг­нувань із загального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників коштів. Державне казначейство України згідно пропозицій головних розпорядників коштів готує розпорядження про виділення бюджетних асигнувань. Виділені бюджетні асигнування зараховуються на зведені особові та/або особові рахунки головних розпорядників кош­тів. Головні розпорядники коштів подають Державному каз­начейству України розподіли виділених бюджетних асигну­вань за територіями у розрізі розпорядників коштів ниж­чого рівня та одержувачів за визначеною формою. Державне казначейство України реєструє розподіли виділе­них бюджетних асигнувань у журналі реєстрації.

Перевірені розподіли групуються Державним казначейством України за територіями і складаються реєстри на ви­ділення бюджетних асигнувань, які передаються терито­ріальним управлінням Держказначейства. На підставі реєст­рів складається зведений реєстр у розрізі управлінь Держав­ного казначейства.

На підставі інформації територіальних управлінь про за­лишки коштів на рахунках, відкритих у відповідних ор­ганах Державного казначейства, платіжного календаря відпо­відної області Державне казначейство України видає роз­порядження про перерахування коштів.

Механізм підкріплення коштами реєстрів під виділені бю­джетні асигнування встановлюється у кожному конкретно­му випадку окремо відповідно до порядку, встановленого нор­мативними документами Державного казначейства України.

Територіальні органи Державного казначейства здійс­нюють видатки державного бюджету в межах коштів, отри­маних від вищестоящого органу згідно з реєстром на здійс­нення видатків.

Управління Державного казначейства на підставі реєстрів готує меморіальні документи щодо зарахування виділених бюджетних асигнувань на відповідні рахунки розпорядни­ків коштів та/або одержувачів.

Органи Державного казначейства надають розпорядникам та/або одержувачам бюджетних коштів виписку з відповід­ного рахунку за результатами попереднього дня. Інші дії з перерозподілу виділених бюджетних асигнувань аналогічні операціям, які проводяться на рівні Державного казначейст­ва України.

Облік здійснених операцій проводиться у щоденному режимі. Інформація подається до Державного казначейства України засобами електронної пошти у визначені терміни для формування бази даних.

Управління Державного казначей­ства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі перераховують суми дотацій на ра­хунки фінансових органів, відкритих в органах Державного казначейства, для їх зарахування до відповідних бюджетів.

Управління та відділення Державного казначейства на­дають відповідним фінансовим органам виписки з рахунків для зарахування дотацій за результатами попереднього операційного дня.

Органи Державного казначейства на підставі наданих фі­нансовим органам платіжних доручень перераховують кошти з рахунків, за якими обліковуються дотації, на поточні ра­хунки, відкриті в установах банків на ім'я установ, підпри­ємств, організацій, які отримують кошти місцевих бюджетів. При казначейському виконанні місцевих бюджетів кош­ти перераховуються на відповідні рахунки установ, підпри­ємств, організацій, які отримують кошти місцевих бюдже­тів, відкриті в органах Державного казначейства. Оплата рахунків установ, підприємств, організацій щодо використан­ня дотацій здійснюється у загальноприйнятому порядку касового виконання державного бюджету за видатками

На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів відкриті в органах Державного казначейства, зарахо­вуються кошти, що надходять від вищих та підвідомчих установ, юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення видатків, поновлення касових видатків тощо.

Кошти, що надходять безпосередньо на рахунки розпо­рядників бюджетних коштів, вважаються доходами спеціаль­ного фонду державного бюджету або коштами, що відно­сяться на відновлення касових видатків.

Усі суми коштів, що надходять готівкою в каси установ, повинні бути зараховані на спеціальні реєстраційні рахун­ки установ, відкриті в органах Державного казначейства.

При внесенні готівки на ім'я розпорядників бюджетних коштів або одержувачів відправники коштів у розрахунко­вих документах (квитанціях тощо) зазначають номери спе­ціальних реєстраційних рахунків розпорядників коштів, що відкриті в органах Державного казначейства. Зарахування коштів органами Державного казначейства здійснюється на підставі платіжних доручень на вказані в них рахунки.

Кошти спеціального фонду державного бюджету, що на­дійшли як власні надходження установ та субвенції, зара­ховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без конкрет­ного віднесення до кодів економічної класифікації видат­ків. Однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису доходів та видатків за конкретними кодами еко­номічної класифікації видатків з урахуванням довідок про внесення змін до розпису за спеціальним фондом держав­ного бюджету.

Усі інші дії щодо здійснення видатків із спеціальних реєстрацій них рахунків розпорядників бюджетних коштів спеціального фонду бюджету проводяться в тому самому порядку, що із здійснення видатків розпорядників коштів загального фонду державного бюджету.

Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліко­вуються власні надходження установ, розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати перерахування коштів ви­щим та підвідомчим установам і організаціям, що не перед­бачені кошторисами доходів і видатків. Перерахування та­ких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень, наданих розпорядниками бюджетних коштів, і відобража­ється як отримання та/або зменшення доходів.

Державне казначейство України протягом трьох робочих днів з дня отримання розпису доводить витяги з річного роз­пису призначень та розпису асигнувань загального фонду державного бюджету до Ради Міністрів АР Крим, державних адміністрацій в областях, містах Києві та Севастополі, які є головними розпорядниками коштів державного бюджету, та копії до відповідних управлінь Державного казначейства.

Рада Міністрів АР Крим, державні адміністрацій в облас­тях, містах Києві та Севастополі до початку бюджетного року надають відповідному управлінню Державного казначей­ства дані про територіальне розташування мережі установ, підприємств, організацій, яким вони розподіляють кошти.

Разом з цим протягом п'яти робочих днів подають до від­повідного управління Держказначейства розподіл показни­ків зведених кошторисів доходів і видатків та планів асиг­нувань у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня, а при внесенні змін, що виникають у процесі виконання Дер­жавного бюджету, в аналогічному порядку подають реєстр змін зведеного кошторису видатків та помісячних планів асигнувань загального фонду державного бюджету.

Державне казначейство України складає реєстри на виді­лення бюджетних асигнувань, які передає до територіаль­них управлінь Державного казначейства.

Управління Державного казначейства на підставі реєстрів на виділення бюджетних асигнувань готує меморіальні доку­менти щодо зарахування виділених бюджетних асигнувань на відповідні рахунки розпорядників коштів та/або одержу­вачів, а також; надають виписку з рахунків головним роз­порядникам коштів за результатами операційного дня.

Рада міністрів АР Крим, державні адміністрації в облас­тях, містах Києві та Севастополі надають обласному управ­лінню Державного казначейства розподіл виділених бюджет­них асигнувань по територіях у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів. Якщо виділення бюд­жетних асигнувань мають цільове призначення, то зазначений документ повинен ураховувати примітку щодо їх призначення. Подальше проходження документів здійсню­ється у звичайному порядку.

Кошти державного бюджету,які передбачаються для одержувачів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису та плану асигнувань відповідного розпорядника коштів. Одержу­вачі бюджетних коштів вклю­чаються до мережі відповідного розпорядника коштів. На їхнє ім'я в органі Державного казначейства відкриваються відповідні рахунки. Розпорядник виділяє одержувачу бюджетних коштів річні призначення та помісячні плани асигнувань на відповідний період, що відображається в реєстрі змін до зведеного кошторису доходів і видатків та помісячних планів асигнувань розпорядника. Зазначені документи подаються до органів Державного казначейства в установленому порядку.

Одержувач подає до органів Державного казначейства план використання бюджетних коштів, погоджений з розпоряд­ником коштів. Він є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу перераховуються бюджетні кош­ти і надається право на їх використання.

При складанні цього документа застосовуються назви повної економічної класифікації видатків, але без зазначен­ня їх цифрових кодів. Звітність одержувачами коштів скла­дається тільки за тим кодом, за яким їм були передбачені кошти відповідним розпорядником бюджетних коштів.

У разі відсутності на відповідній території розпорядника коштів ІІ ступеня одержувач бюджетних коштів, який має свою власну мережу, за згодою головного розпорядника коштів може бути прирівняний до розпорядника ІІ ступеня. У цьому випадку дії одержувача бюджетних коштів за касовим виконанням бюджету за видатками аналогічні діям розпорядника бюджетних коштів ІІ ступеня.

При цьому одержувач бюджетних коштів у свою мережу може включати тільки ті установи та організації, які без­посередньо йому підпорядковані та знаходяться з ним на одній території. За умови розташування одержувача бю­джетних коштів на іншій території, він включається до мережі вищого розпорядника коштів

Якщо ж підприємство (установа, організація) не є одер­жувачем коштів, а відповідно до укладених угод виконало для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надало послуги тощо), то оплата виконаних робіт здійсню­ється на підставі рахунків, рахунків-фактур, акта викона­них робіт тощо шляхом перерахування належних коштів на поточний рахунок підприємства (установи, організації), відкритий в установі банків.

Здійснення видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до кошторисів доходів і видатків, планів асигну­вань або планів використання бюджетних коштів органами Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів проводиться шляхом проведення платежів з цих рахунків, відкритих в органах Державного
казначейства. Відповідно до поставлених завдань Державне казначейство контролює цільове скерування бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів.

Підставою для здійснення видатків розпорядників бю­джетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власни­ками рахунків, та документи, які підтверд­жують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконання робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо), порядок оформлен­ня і подання яких органам Державного казначейства регла­ментується вимогами щодо обліку зобов'язань. Згідно з зо­бов'язаннями розпорядник коштів бюджету як споживач повинен сплатити належну суму виконавцю за умови реалі­зації цих зобов'язань.

Документи приймаються органами Державного казначейст­ва від розпорядників бюджетних коштів:

· за загальним фондом та іншими доходами спеціального фон­ду - відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань, згідно з кошторисними призна­ченнями та помісячними планами асигнувань, у межах за­лишку коштів на рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків;

· за спеціальним фондом (крім інших доходів спеціального фонду) - відповідно до кошторису призначень та у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків.

Підставою для здійснення видатків одержувачів коштів є платіжні доручення, підготовлені власни­ками рахунків, та підтверджувальні документи, які прийма­ються в межах зареєстрованих в органах Державного казна­чейства зобов'язань, відповідно до плану використання бю­джетних коштів та в межах залишків коштів на рахунку.

Здійснення видатків інших клієнтів органами Державно­го казначейства проводиться на підставі платіжних доручень, підготовлених власниками рахунків, що приймаються в ме­жах загального залишку коштів на їх рахунку, без додаван­ня підтверджувальних документів, за винятком деяких напрямків видатків, що визначаються Державним казначей­ством України та головними розпорядниками бюджетних коштів.

Окремі видатки Міністерства оборони України та інших органів виконавчої влади (перелік яких узгоджується з Дер­жавним казначейством України та відповідним органом ви­конавчої влади), якщо вони містять відомості, що становлять державну таємницю, незалежно від суми разового платежу здійснюються тільки на підставі платіжних доручень.

Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства в двох примірниках або в кількості примір­ників, потрібних для всіх учасників безготівкових розра­хунків. Дата платіжного доручення повинна відповідати даті, його фактичного подання або даті, наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу.

Подані розпорядниками бюджетних коштів, одержувача­ми та іншими клієнтами платіжні доручення перевіряються щодо правильності заповнення реквізитів та відповідності підписів і відбитка печатки зразкам. Відмітка про дозвіл на проведення оплати ставиться на першому примірнику пла­тіжних доручень у вигляді відбитку штампу казначейства "Під­лягає оплаті". Після проведення платежу на платіжних до­рученнях та підтверджувальних документах ставиться від­мітка у вигляді відбитка штампа казначейства "Оплачено".

Платіжні доручення та інші розрахункові документи містять такі реквізити:

· назву документа;

· номер документа, число, місяць, рік його складання;

· назви та коди (номери) установи платника та отримувача коштів, номери рахунків за дебетом та кредитом;

· назву установи банку, органу Державного казначейства України (отримувача та платника коштів) і номер коду;

· суму платежу (цифрами та літерами).

А у призначенні платежу зазначаються:

· назва/вид товарів (робіт, послуг), за які здійснюється опла­та, номер і дата документа, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок, товарно-транспортний документ тощо), номера і дати, коди бюджетної класифікації;

· коди бюджетної класифікації доходів та видатків при здійс­ненні видатків із бюджету, перерахуванні коштів до бю­джету або перерозподілі бюджетних коштів;

· додаткові реквізити, визначені Державним казначейством України.

Органи Державного казначейства визначають порядок та строки зберігання розрахункових документів згідно з чин­ним законодавством, забезпечують їх зберігання.

Строк дії платіжного доручення розпорядників бюджет­них коштів, одержувачів та інших клієнтів установлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.

Орган Державного казначейства при здійсненні видатків шляхом проведення платежів з рахунків розпорядників, одер­жувачів бюджетних коштів та інших клієнтів надає розпоряднику, одержувачу бюджетних коштів та іншому клієнту виписки за здійснені операції за результатами попереднього операційного дня.

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видат­ки, які не можуть бути прове­дені безготівковою оплатою, роз­порядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки.

Заявки подаються органам Державного казначейства в двох примірниках, один з яких, після видачі готівки, повер­тається розпоряднику бюджетних коштів, одержувачу кош­тів державного бюджету та іншим клієнтам з відповідним відбитком штампа казначея, зберігається як обов'язковий до­кумент і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверд­жують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів.

При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом із заявкою на видачу готівки розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюдже­ту та інші клієнти повинні подавати платіжні доручення на одночасне перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фон­дів, або документально підтверджувати їх сплату раніше.

У заявках на видачу готівки вказуються суми прибут­кового податку з громадян, суми нарахувань до Фонду со­ціального страхування України та суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, інші податки і обов'язкові платежі, які утримані та нараховані на фонд заробітної плати відповідно до чинного законодавства.

Після отримання матеріальних цінностей, придбаних за готівку, до органів Державного казначейства України нада­ються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (при потребі) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що отримали мате­ріальні цінності тощо).

На підставі перевіреної заявки органи Державного казна­чейства України виписують на уповноважених осіб, указа­них у заявці, грошові чеки на отримання готівки.

Уповноважені особи розпорядників бюджетних коштів, одержувачів коштів державного бюджету та інших клієн­тів, на підставі належно оформлених грошових чеків, отри­мують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Державного казначейства України. Кошти на балансові рахунки зараховуються на підставі узагальнених заявок розпорядників коштів.

Грошові чекові книжки на отримання готівки в устано­вах банків органами Державного казначейства України мо­жуть передаватися розпорядникам бюджетних коштів, одержувачам коштів державного бюджету та іншим клієн­там за умови попередньої їх реєстрації в журналі реєстрації виданих чекових книжок із зазначенням номерів чеків та особи, яка отримала чекову книжку.

При застосуванні системи безготівкової виплати заробіт­ної плати кошти перераховуються (за згодою працівників установ та організацій) на вкладні рахунки (рахунки фізич­них осіб, які відкриті в установах банків). Обслуговування таких операцій здійснюється за окремим порядком, визна­ченим відповідним органом Державного казначейства Украї­ни та погодженим з банком (який обслуговує ці операції). При цьому до органів Державного казначейства подаються платіжні доручення, до яких додається реєстр з переліком номерів рахунків фізичних осіб.

З метою своєчасного отримання готівки в установах бан­ків органи Державного казначейства готують касові заявки на отримання готівки. Для цього за 55 днів до початку кварталу, розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти подають до органів Державного казначейства України, у яких їм від­криті реєстраційні (спеціальні реєстраційні) рахунки, касо­ві заявки на отримання готівки, де вони звіряються з кошторисами доходів і видатків установ та узагальнюють­ся. Зведена касова заявка передається до установ уповно­важених банків не пізніше 45 днів до початку кварталу або в строки, установлені угодою між органами казначейства та установами банків за формою, установленою Національним банком України.

Органи Державного казначейства встановлюють ліміти залишку готівки в касі установам та організаціям, які ни­ми обслуговуються. Ліміт каси протягом року може бути змінений органом Державного казначейства в разі письмо­вого звернення установи чи організації. Для цього обслуго­вуючому органу Державного казначейства установою по­дається лист і, за умови його обґрунтованості, встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий.

Запитання для самоперевірки

1. З чого починається робота з виконання державного бюджету за видатками?

2. Поясніть порядок доведення обсягів асигнувань.

3. Яким чином здійснюється фінансування розпорядників коштів через органи Державного казначейства?

4. Як здійснюється оплата витрат розпорядників коштів?

5. Які реквізити містять платіжні доручення,який порядок їх оформлення та зберігання?